Мінськ
.png)
Мі́нськ (Минськ[24]; біл. Мінск, біл. тарашк. Менск, рос. Минск, д.-рус. Мѣньскъ) — столиця Білорусі; адміністративний центр Мінської області і Мінського району, проте не входить до їх складу. Населення — 1 996 553 осіб, площа — 348 км².
Розташований на річці Свіслоч при впаданні в неї річки Неміга, за 70 км на північний захід від географічного центру Білорусі. Залізничний вузол на шляху до Берестя, Вільнюса, Гомеля, Москви, перетин автошляхів на Оршу, Вітебськ, Ошмяни, Берестя, Слуцьк, Гомель, Могильов та інші.
Місто є політичним, економічним, соціальним, культурним і науковим центром Білорусі. Належить до числа найстарших міст Європи.[25]
Наразі більшість науковців вважає, що назва міста пішла від невеличкої річки Мєнки (Мєнь, Мєна), на якій був початково заснований Мінськ, згодом перенесений на своє теперішнє місце.[26][27] Білоруський історик М. Кузнецов зробив припущення, що назва річки походить від риби минь.[28]
Деякі автори припускають, що назву місту дав обмін, торгівля, тобто «міна»[29]. Ця аргументація виглядає непереконливою, оскільки в ті часи торгівля не могла розвиватися так швидко, щоб бути підставою для іменування фортеці, яку було збудовано у 1063 році, й назва якої так широко розповсюдилася, що літописець згадує її вже під 1067 роком.[28]
Також існує народна легенда, де розповідається про заснування міста богатирем Мянеском, який побудував на місці сучасного Мінська свій млин і молов там борошно з каміння.[30]
Одна з колишніх назв — Мі́нськ-Лито́вський (пол. Mińsk Litewski).
У Іпатіївському літопису місто згадується 1067 роком під назвами Мѣньск, Мѣнескь. У пізнішому Радзивіллівському літописі назви Меньск і Менеск написані без ять, через «е». З кін. XV ст. з'являється назва Менск без м'якого знаку. Однак ще у XVI—XVII ст. тривало широке застосування форми «Менеск».
У листуванні мінського воєводи Федора Арсеньєва з московським царем Олексієм Михайловичем на одній стороні грамоти слова «Менеск», «Менск», «Менского» трапляються 18 разів і жодного разу «Мінск». У двох листах того ж воєводи назви типу «Менеск», «Менск», «Менского пов(іту)» зустрічаються 12 разів і тільки одного разу написано «Мінской пов.». У листі воєводи Яковлева щодо мінської шляхти також вживається лише форма «Менск». Це каже про те, що білоруська шляхта користувалася виключно цією назвою.
У Баркулабівському літописі місто згадується 6 разів, з яких 5 — у формі «Менск» і один «Мінск».
Перша фіксація назви Мінськ (Mynsko, Минське) знайдена дослідниками у латиномовній канцелярській книзі під 1502 роком. У польськомовних документах XVI—XVII ст. все частіше вживається транскрипція Minsk. Є. Карський[31] і О. В. Марков зазначали, що форма з -і- виникла внаслідок українського впливу XVI—XVII ст.[32] Професор катедри білоруської філології Варшавського університету А. Обрембська-Яблонська доводила, що назва «Мінськ» з'явилася під впливом польського Мінська-Мазовецького на ґрунті польської адміністративної і мовної експансії.[33]
Остаточно форма «Мінск» заміняє «Менск» у офіційних документах тільки у XVIII ст. разом із витісненням старобілоруської мови з державного вжитку. З тих самих польських документів і мап після поділів Речі Посполитої назву було механічно перенесено в російські документи й мапи.[34][35]
Наприкінці XVIII ст. написання «Минск» використовувалося в офіційних російськомовних документах, у той самий час форма «Менск» залишилася в народному вжитку (ці факти занотовані білоруським етнографом Павлом Шпілевським та Географічним словником Королівства Польського[36], виданому в 1885).
З 1916 року в середовищі білоруської інтелігенції з'являється назва Мєнськ-Білоруський. Вона вживалася в часи німецької та польської окупації, використовувалася в документах еміграційних білоруських урядів.[34]
Форма «Менск» стала нормою в часи БРСР. Вона вживалася в усіх офіційних документах, а також на державному радіо[37] до 29 липня 1939 року, коли постановою 2-ї сесії Верховної Ради БССР місто було перейменовано в «Мінск».[35] Це перейменування було викликане посиленням репресій проти білоруських національних кадрів[34] і закріпило русифікацію в республіці на рівні назви міста.[38]
5 вересня 1991 року Мінська міська Рада народних депутатів передала Верховній Раді прохання про повернення місту історичної назви «Менск», проте в його задоволенні було відмовлено.[39][40] За повернення назви «Менск» проголосували 142 депутати при необхідних 173.[37]
.jpg)
.jpg)
_(2).jpg)
Достеменно дата заснування Мінська невідома. Існує традиція вважати першу літописну згадку в 1067 році днем заснування міста. На думку істориків Мінськ був заснований значно раніше, імовірно, навіть на початку XI століття.[37]
- 1067: вперше згадується у Повісті врем'яних літ[41] у зв'язку з битвою на Немізі. Місто у складі Полоцького князівства.
- 1101: столиця удільного Мінського князівства, перший князь — Гліб Всеславич.
- 1-а половина XIV ст.: увійшов до складу Великого князівства Литовського.
- 1390: у Мінську, на Троїцькій горі, побудований перший католицький костьол.
- 15 липня 1410: Мінська корогва брала участь у Грюнвальдській битві.
- 1413: у Віленському воєводстві.
- 1444: у королівській грамоті зазначений в переліку п'ятнадцяти найбільш розвинених міст держави.
- 2-я половина XV ст.: адміністративний центр Мінського повіту Віленського воєводства.
- 14 березня 1499: отримав Магдебурзьке право.[42]
- 1513: у Мінському замку відкрився перший шпиталь — притулок при Вознесенському монастирі для хворих та калік.
- 1564: у Мінську виникає кальвіністська громада.
- 1565/1566: столиця Мінського воєводства, найбільшого у Великому князівстві Литовському.
- 1566: введена посада Каштеляна мінського — місцевого упорядника, який ще й засідав-представляв громаду в Сенаті Речі Посполитої (посідаючи 67 місце перед каштеляном-очільником Гданська)
- 16 липня 1569: мінчани отримали дозвіл збудувати гостиний двір — великий торговий комплекс. Той самий привілей вважається пунктом відліку існування у Мінську цехів, заснованих на класичних європейських принципах.
- 1588–1755: раз на два роки, по черзі з Новогрудком, у Мінську проходили сесії Литовського трибуналу.
- 12 січня 1591: король і великий князь Сигізмунд III Ваза надав місту герб — «фігуру вознесіння діви Марії».[43]
- 1592: при соборній церкві Мінська відкрилася перша братська школа.
- 1620: налагоджене регулярне поштове сполучення з великими містами Речі Посполитої Обох Народів.
- 3 липня 1655: російські війська захопили і спустошили Мінськ.[44]
- 1667: частина першого в Білорусі міждержавного поштового маршруту Вільнюс — Мінськ — Могильов — Смоленськ — Москва.
- 1713: резиденція єзуїтів у Мінську отримала статус колегіуму — навчального закладу, який давав освіту на рівні гуманітарного університету.[45]
- 1749: поряд з мінським єзуїтським костьолом була побудована аптека з лабораторією (перша міська аптека відкрилася ще у 1659).
- 1773: Мінський єзуїтський колегіум перетворений на світський навчальний заклад — Мінську гімназію.
- 1783: складений перший план забудови Мінська.
- 1786: згідно з постановою Магістрату було встановлено номери на всіх будинках Мінська.
- 1791: у Мінську відкрився військовий шпиталь великолитовського війська.
- кінець XVIII ст.: у Мінську почали виступати професійні театральні колективи, а у 1825 р. під міський театр було спеціально відреставровано один з будинків.
.jpg)
_(2).jpg)
- 1793: в результаті Другого поділу Речі Посполитої опинився в складі Російської імперії, адміністративний центр Мінської губернії.
- 14 травня 1795: створено Мінське намісництво замість губернії. Російська влада скасувала Магдебурзьке право для Мінська.
- 28 січня 1798: засновано Мінську єпархію римо-католицької церкви, духовну семінарію (діяла до 1869).[46]
- 1799: у Мінську відкрилася перша лікарня.
- 1803: утворений мінський міський оркестр.
- 26 червня — 17 листопада 1812: центр департаменту відновленого Наполеоном Великого князівства Литовського. Адміністраційна рада Мінського департаменту налагодила випуск першої міської газети «Тимчасова газета Мінська» (пол. «Tymczasowa gazeta Mińska»).
- 1836: у Мінську відкрилася перша громадська бібліотека.
- 1839: представники мінських греко-католиків відмовилися долучатися до Російської православної церкви. Європейську славу мучениці за віру здобуло ім'я мінської василіанської черниці Мокрини Мечиславської, якій вдалося залишитися живою і дістатися до Папи Римського.[47]
- 1859: введено в експлуатацію першу в Білорусі телеграфну лінію Мінськ — Бобруйськ.
- 1864: створено місцеву пожежну команду.
- 1871: через Мінськ проходить залізниця Варшава — Москва.
- 1873: у Мінську з'явився водопровід.[48]
- 1890: у Мінську налагоджено телефонний зв'язок, а з 1896 року почала діяти перша в Білорусі телефонна станція загального користування.
- 10 травня 1892: відбулося урочисте відкриття мінської «конки», або кінного трамваю — першого міського громадського транспорту.
- 1895: у Мінську відкрилася міська метеостанція.
- 12 січня 1895: у Мінську почала діяти електростанція.[49]
- 21 серпня 1911: засновано Мінську болотну дослідну станцію — першу державну наукову установу в Білорусі.
- 25 березня 1918: столиця Білоруської Народної Республіки.
- 1 січня 1919: столиця БРСР.
- 8 серпня 1919: окупований польськими військами
- 15 вересня 1919: центр польської Мінської округи
- 11 липня 1920: знову зайнятий військами Червоної Армії в ході польсько-радянської війни
- 31 липня 1920: з відновленням Білоруської РСР знову стає її столицею
- 1921: у Мінську відкрився Білоруський державний університет і перша наукова бібліотека.
- 17 липня 1924: центр радянської Мінської округи
- 1925: у Мінську і в БРСР загалом почали транслюватися перші радіопередачі.
- 1 січня 1929: Інститут білоруської культури, що діяв у Мінську з 1922 року, реорганізовано у Білоруську академію наук.[50]
- 1933: почав діяти мінський аеропорт.
- 1937–1941: в урочищі Куропати, що неподалік від Мінська, більшовики розстріляли за різними оцінками від 30 000 до 250 000[51] (або значно більше[52]) білорусів і поляків.
- 28 червня 1941 — 3 липня 1944: місто під контролем нацистської Німеччини. З 1 вересня 1941 року було центром генерального округу Білорусь Райхскомісаріату Остланд. Після Другої світової війни Мінськ практично вщент зруйнований внаслідок бойових дій.[37] У Мінську німецькими окупаційними властями було створено три єврейські гетто, у яких за час окупації було закатовано і вбито більше 80 000 євреїв.
- 1 січня 1956: у Мінську почалися телевізійні трансляції.
- 26 червня 1974: отримав звання міста-героя[53].
- 26 червня 1984: введено в експлуатацію Мінський метрополітен.
- 27 липня 1990: столиця незалежної Білорусі.
- 5 вересня 1991: Мінська міська Рада народних депутатів затвердила історичний герб міста.
Мінськ розташований на південно-східних схилах Мінської височини. Середня висота над рівнем моря 220 м. Найвища частина Мінська розміщується на ділянці між вулицями Тімірязєва та Харківською (біля Раківського шосе). Її абсолютна висота 280,4 м. Найнижча точка (181,4 м) знаходиться на південному сході міста в заплаві річки Свіслоч в районі Чижівка.
Клімат у Мінську помірно континентальний, із значним впливом атлантичного морського повітря (з частими циклонами). Літо тепле, але не спекотне. Зима м'яка, з частою відлигою.
Найтепліший місяць — липень з середньою температурою 17.7 °C (63.9 °F). Найхолодніший місяць — січень, з середньою температурою -6.9 °С (19.6 °F).[54]
| Клімат Мінська | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 7 | 12 | 18 | 25 | 28 | 30 | 32 | 35 | 31 | 22 | 12 | 10 | 35 |
| Середній максимум, °C | −3 | −2 | 2 | 10 | 17 | 20 | 21 | 21 | 15 | 8 | 2 | −1 | 9 |
| Середня температура, °C | −6,9 | −6,2 | −2 | 5,5 | 12,7 | 16 | 17,7 | 16,3 | 11,6 | 5,8 | 0,2 | −4,3 | 5,5 |
| Середній мінімум, °C | −7 | −7 | −3 | 1 | 7 | 11 | 12 | 12 | 7 | 2 | −1 | −5 | 2 |
| Абсолютний мінімум, °C | −29 | −28 | −25 | −8 | −2 | 0 | 3 | 2 | −2 | −10 | −18 | −30 | −30 |
| Норма опадів, мм | 43 | 40 | 42 | 46 | 61 | 82 | 90 | 81 | 60 | 50 | 53 | 50 | 698 |
| Джерело: Weatherbase | |||||||||||||
Біля міста проходить вододіл басейнів Балтійського і Чорного морів. Через Мінськ протікає річка Свіслоч, у яку в межах міста впадають ще шість невеликих річок. Усі вони належать до Чорноморського басейну. Є водосховища: Дрозди, Криниця, Чижовське, Комсомольське та ін.; Вілейсько-Мінська та Слеп'янська водні системи.
Республіканський центр радіаційного контролю і моніторингу навколишнього середовища контролює середньодобові концентрації твердих частинок РМ-10, діоксиду азоту, рівень формальдегіду, діоксиду вуглецю, дози гамма-випромінювання.[55] Після Чорнобильської катастрофи екологічна ситуація в Мінську зазнала значно менших змін, ніж в інших білоруських містах.
Адміністративний поділ у Мінську було запроваджено у 1938 році у зв'язку зі значним ростом населення міста (218 тис. осіб). Постановою ЦВК БРСР від 17 березня 1938 року були утворені Сталінський (з 2 листопада 1961 року — Заводський), Ворошиловський (з 2 листопада — Совєтський) і Кагановицький (з 20 липня 1957 року — Кастричніцький) райони. Зараз місто розділене на 9 адміністративних районів:
,_Sentinel-2_satellite_image,_2019-05-19.jpg)
- Центральний район
- Советський район
- Першотравневий район
- Партизанський район
- Заводський район
- Ленінський район
- Кастричніцький (Жовтневий) район
- Московський район
- Фрунзенський район
Зміна кількості населення Мінська у XVII—XXI ст. (тис. осіб)
 |
|---|
У 1909 році структура національного складу населення Мінська мала такий вигляд: євреї — 43,3 %, росіяни — 34,8 %, поляки — 11,4 %, білоруси — 8,2 %, татари — 1,3 %, німці — 0,9 %.[56] Згідно з переписом 1999 року в Мінську проживало 79,3 % білорусів, 15,7 % росіян, 2,4 % українців, 1 % поляків, 0,6 % євреїв, 0,1 % литовців, 0,1 % татар, 0,1 % циган та інші.
Динаміка національного складу Мінська за даними переписів населення[57][58]:
| 1897[59] | 1926 | 1939 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 1999 | 2009 | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Білоруси | 8 164 | 55 778 | 124 061 | 325 026 | 601 890 | 871 210 | 1 153 991 | 1 333 222 | 1 455 825 |
| Росіяни | 23 208 | 12 617 | 28 711 | 116 327 | 214 260 | 282 977 | 325 125 | 264 020 | 184 070 |
| Українці | 266 | 1 465 | 6 650 | 18 345 | 35 214 | 46 226 | 53 244 | 39 948 | 27 362 |
| Поляки | 10 369 | 4 481 | 3 364 | 5 580 | 9 419 | 14 647 | 18 479 | 17 581 | 13 420 |
| Євреї | 46 541 | 53 686 | 70 998 | 38 842 | 47 058 | 46 332 | 39 154 | 10 141 | 5 187 |
| Вірмени | 16 | 142 | 687 | 1 096 | 1 746 | 2 039 | 1 955 | ||
| Татари | 1 146 | 1 283 | 1 618 | 1 749 | 2 182 | 2 875 | 2 925 | 2 102 | 1 239 |
| Азербайджанці | 39 | 217 | 591 | 1 102 | 1 559 | 1 517 | |||
| Китайці | 4 | 10 | 1 349 | ||||||
| Туркмени | 1 016 | ||||||||
| Литовці | 43 | 547 | 377 | 757 | 695 | 892 | 724 | 935 | |
| Араби | 787 | ||||||||
| Грузини | 15 | 147 | 324 | 518 | 897 | 828 | 687 | ||
| Цигани | 65 | 11 | 111 | 953 | 1 056 | 1 369 | 1 239 | 573 | |
| Молдовани | 10 | 21 | 360 | 496 | 839 | 511 | 392 | ||
| Казахи | 74 | 223 | 297 | 526 | 189 | 386 | |||
| Афганці | 326 | ||||||||
| Турки | 4 | 314 | |||||||
| Всього | 90 912 | 131 482 | 238 948 | 509 667 | 917 428 | 1 273 496 | 1 607 077 | 1 680 567 | 1 697 340 |
Динаміка національного складу Мінська, %:
| 1897 | 1926 | 1939 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 1999 | 2009 | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Білоруси | 9,0 | 42,4 | 51,9 | 63,8 | 65,6 | 68,4 | 71,8 | 79,3 | 85,8 |
| Росіяни | 25,5 | 9,6 | 12,0 | 22,8 | 23,4 | 22,2 | 20,2 | 15,7 | 10,8 |
| Українці | 0,3 | 1,1 | 2,8 | 3,6 | 3,8 | 3,6 | 3,3 | 2,4 | 1,6 |
| Поляки | 11,4 | 3,4 | 1,4 | 1,1 | 1,0 | 1,2 | 1,1 | 1,0 | 0,8 % |
| Євреї | 51,2 | 40,8 | 29,7 | 7,6 | 5,1 | 3,6 | 2,4 | 0,6 | 0,3 |
Національний склад у районах міста за даними перепису 2009 р.:
| населення | білоруси | росіяни | українці | поляки | євреї | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Заводський район | 238 798 | 84,7 % | 7,8 % | 1,2 % | 0,7 % | 0,2 % |
| Ленінський район | 215 151 | 82,5 % | 8,7 % | 1,3 % | 0,8 % | 0,2 % |
| Московський район | 270 240 | 80,4 % | 8,1 % | 1,2 % | 0,7 % | 0,2 % |
| Октябрьський район | 155 061 | 79,8 % | 9,5 % | 1,4 % | 0,8 % | 0,2 % |
| Партизанський район | 97 592 | 78,1 % | 12,2 % | 1,8 % | 0,7 % | 0,4 % |
| Первомайський район | 213 985 | 73,6 % | 13,5 % | 2,1 % | 0,7 % | 0,4 % |
| Совєтський район | 162 315 | 74,6 % | 13,0 % | 1,8 % | 0,7 % | 0,5 % |
| Фрунзенський район | 372 431 | 79,9 % | 9,0 % | 1,3 % | 0,8 % | 0,2 % |
| Центральний район | 111 235 | 74,2 % | 13,2 % | 1,9 % | 0,8 % | 0,5 % |
| Мінськ | 1 836 808 | 79,3 % | 10,0 % | 1,5 % | 0,7 % | 0,3 % |
У Мінську 818 навчальних закладів: від дошкільних до вищих. Під управлінням освітнього комітету Мінміськвиконкому знаходиться 760 освітніх установ, серед яких 405 — дошкільної освіти, 27 закладів професійно-технічної освіти, 24 — позашкільної освіти та виховання. У мережі закладів загальної середньої освіти функціонує 251 установи, у тому числі 2 ліцеї, 2 гімназії-коледжі, 34 гімназії, 10 початкових шкіл, 4 школи-дитсадка, 184 загальноосвітні школи, 5 шкіл-інтернатів, 6 вечірніх шкіл.
Для навчання та виховання дітей з особливостями психо-фізичного розвитку створена диференційована мережа установ і структур спеціальної освіти: 8 спеціальних шкіл (шкіл-інтернатів), 9 центрів корекційно-розвивального навчання та реабілітації, інтегровані і спеціальні класи в 93-х середніх школах; в 262 дошкільних закладах спеціальні групи, пункти корекційно-педагогічної допомоги та інтегровані групи.
З метою організації дозвілля учнів та студентської молоді діють 13 районних центрів позашкільної роботи, Мінський державний палац дітей та молоді, державний туристсько-екологічний центр, 7 спортивних дитячо-юнацьких шкіл олімпійського резерву, 9 дитячо-юнацьких клубів фізичної підготовки.
У Мінську функціонує 31 вищий і 27 середніх спеціальних навчальних закладів. Найбільш поширеною та затребуваною є денна форма навчання, за якою займається 2/3 студентів. Найвідоміші вищі навчальні заклади: Білоруський державний університет, Академія управління при Президентові Республіки Білорусь, Білоруський державний університет інформатики та радіоелектроніки, Білоруська державна академія музики, Білоруський державний університет фізичної культури та ін.
Зараз національна вища школа готує фахівців з 360 спеціальностей за понад 1000 напрямками і спеціалізаціями.[60]
У Мінську знаходиться Національна академія наук Білорусі.
Державна система охорони здоров'я Мінська сьогодні складається з 12 стаціонарних лікувальних установ для дорослого населення, 4 дитячих клінічних лікарень, 9 диспансерів, міського пологового будинку, 2 центрів реабілітації дітей, лікарні паліативного лікування «Хоспіс», 33 міських поліклінік для дорослого населення, двох медичних амбулаторій, 18 дитячих поліклінік, консультативно-діагностичного центру, центру пластичної хірургії та косметології. Стоматологічна допомога надається у 11 міських стоматологічних поліклініках, міській дитячій стоматологічній поліклініці та інших. На підприємствах і в установах міста функціонують 13 медичних та 161 фельдшерських пунктів здоров'я. У 64 амбулаторно-поліклінічних закладах функціонують денні стаціонари на 1473 ліжка, в 14 міських поліклініках — домашні стаціонари.
Швидка і невідкладна допомога здійснюється силами 146 бригад міської станції швидкої медичної допомоги.[61]
Мінськ має дуже багато історико-культурної, духовної та інтелектуальної спадщини. Архітектурні пам'ятки, музеї, театрально-концертна сфера, розвинута мережа культурно-просвітницьких установ, плеяда талановитих, високопрофесійний діячів мистецтва складають величезний культурно-творчий потенціал, невичерпні можливості для розвитку духовного життя мінчан.
Всього в систему культури столичного та державного підпорядкування входять 12 театрів, 120 бібліотек, 18 музеїв, 36 закладів клубного типу, 8 вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, 27 дитячих шкіл мистецтв, понад 10 концертних організацій і самостійних творчих колективів.[62]
Працюють: Білоруська державна філармонія, Мінський цирк, кіностудія «Білорусьфільм», Мінський зоопарк. 11 будинків культури, 9 палаців культури, у тому числі Палац Республіки. 8 народних театрів.
Див.також: Економіка Білорусі
Мінськ — найбільший промисловий центр Білорусі. Тут знаходяться такі потужні складальні підприємства, як Мінський тракторний завод, що випускає близько 8-10 % від світового обсягу ринку колісних тракторів, а також завод Амкодор — виробник дорожньо-будівельної та іншої спеціалізованої техніки та обладнання. Мінськ — великий виробник дорожньої техніки, найбільші підприємства в цій галузі — Мінський автомобільний завод, що випускає великовантажні автомобілі, автобуси, тролейбуси і причіпну техніку, Мінський завод колісних тягачів VOLAT і виробник дизельних двигунів Мінський моторний завод. На початку 1990-х на базі ремонтного трамвайно-тролейбусного заводу було організовано нове підприємство — Белкомунмаш, яке зараз є одним з найбільших у східній Європі виробників електротранспорту.
Окрім великих транспортних підприємств, існує ряд інших: фабрика високоточної оптики Цейс-БЕЛома і лазерів ЛЕМТ. Виробляються телевізійна техніка марки «Горизонт», побутова техніка «Атлант» Мінського заводу холодильників, а також рідкокристалічні екрани і мікросхеми на заводі Інтеграл.
2007 року розпочалось будівництво бізнес-центру «Royal-Plaza», 2008-го року — житлового комплексу «Ветразь» — найвищих хмарочосів Білорусі.
Мінськ є великим транспортним центром. Перевезення пасажирів здійснюється на 9 трамвайних маршрутах, близько 70 тролейбусних, понад 100 автобусних, є 3 лінії метро, маршрутні таксі.
У місті знаходяться Центральний автовокзал, кілька автобусних і залізничних станцій. Міжнародний аеропорт Мінськ-2 знаходиться на відстані 40 км від міста і з'єднаний висококласною автомагістраллю з центром міста. Довжина мінської кільцевої автодороги становить понад 56 км.
У місті працюють міські автобуси виробництва Мінського автомобільного заводу: 12-метрові МАЗ 103 і МАЗ 104, 18-метрові зчленовані «гармошки» МАЗ 105 на базі МАЗ-104 і 14-метровий тривісний подовжений автобус МАЗ 107.
Мінськ має велику тролейбусну систему, на якій працюють такі моделі тролейбусів як МАЗ 103Т виробництва МАЗу, що був розроблений на базі міського автобуса МАЗ 103. Також працюють тролейбуси виробництва мінського заводу Белкомунмаш: Белкоммунмаш 101 (той же ЗіУ-682, перше покоління Белкомунмашів); 12-метрові Белкоммунмаш 201 і 18-метрові Белкомунмаш 213[63]; 12-метровий Белкоммунмаш 221, який повністю уніфікований з МАЗ 103Т і МАЗ 103 (друге покоління Белкомунмашів) ; 11.8-метровий Белкоммунмаш 321 і новий зчленований Белкоммунмаш 33300, особливістю якого стала дизельно-генераторна установка дизельного двигуна APU (третє покоління); четверте покоління тролейбусів, представлене розробкою тролейбуса Белкоммунмаш 4200, який має акумуляторні батареї для забезпечення автономного ходу.
Станом на 2007 рік у Мінську було 3519 спортивних споруд, у тому числі 18 великих стадіонів, 664 спортивні зали, 57 плавальних басейнів, 6 манежів, 5 спортивних споруд зі штучним льодовим покриттям, 138 стрілецьких тирів. Серед найбільших: Мінський палац спорту, «Мінськ-Арена», Палац водного спорту, футбольний манеж, Мінський льодовий палац спорту, палац тенісу, стадіони «Динамо», «Трактор», спортивний оздоровчий комплекс «Олімпійський» та ін.
Мінський футбольний клуб «Динамо» — чемпіон СРСР, багаторазовий чемпіон Білорусі; хокейні клуби «Динамо», «Юність» та «Керамін» — чемпіони країни останніх сезонів; чоловічий гандбольний клуб СКА — неодноразовий переможець єврокубків, чемпіонатів СРСР та Білорусі.
Столиця Білорусі — перспективний центр туризму міжнародного значення. У Мінську створено туристичні зони Верхнє місто, Лошицький садибно-парковий комплекс, туристичні маршрути «Музеї Мінська», «Мінськ театральний», «Мінськ археологічний», «Пам'ятки забудови міста 18 — поч. 20 ст.», «Мінськ — столиця Республіки Білорусь», «Місто на Менці» та ін.
- Готелі: «Crowne Plaza», «Агат», «Академічний», «Алгоритм», «Білорусь», «Вікторія», «Дружба», «Жалонь», «Журавінка», «Зірка», «Олімпієць», «Орбіта», «Мінськ», «Паркова», «Планета», «Політ», «Спорт», «Супутник», «Стандарт», «Турист», «Урсула», «Експрес», «Європа», «Ювілейний», «40 років Перемоги», МВС, Мінського моторного заводу, РУП «МАЗ» (готелі і готельний комплекс), «МТЗ», спортивного клубу міністерства оборони, кіностудії «Білорусьфільм» та ін.
- Пам'ятники: Янці Купалі, Якубу Коласу, М. Богдановичу, Ф. Скорині, А. Міцкевичу, Я. Дроздовичу, М. Горькому, Т. Шевченку, О. Пушкіну; на території університетського містечка БДУ пам'ятники: Єфросинії Полоцької, Кирилу Туровському, Ф. Скорині, М. Гусовському, С. Будному, В. Тяпинському.
- Високий Ринок (Верхнє місто) (XVI—XX століття)
- Пищалівський замок (1825).
- Культові споруди:
- Греко-католицькі: Свято-Вознесенська церква (1620[64]) при Свято-Вознесенському монастирі (мури церкви, ймовірно, були використані при побудові будинку Міністерства оборони[65]), церква Св. Духа (XVII ст.), монастир василянів Св. Духа (XVII століття), монастир василянок Св. Духа (XVI століття), монастир василянок Св. Трійці (1799–1800).
- Католицькі: Архікафедральний собор Пресвятої Діви Марії (XVIII ст.) і фрагмент колегіуму єзуїтів (XVIII століття, істотно перебудований у 1968), Собор Святого Йозефа й монастир бернардинців (не повернутий католикам) (1644), Собор Святих Симона та Олени (1908–1910), Собор Присвятійшої Трійці на Золотій Гірці (1861–1864), Собор Воздвиження Святого Хреста в Кальварії (1839–1841), собор і монастир маріявіток (нині Суворовське училище) (1811), фрагмент монастиря кармелітів[66] (XVIII століття).
- Православні: Церква Св. Олександра Невського (1896–1898), Церква Св. Марії Магдалени (1847), Церква Св. ап. Петра і Павла (XVII століття), Храм — пам'ятник Всіх Святих (XXI століття).
- Юдейські: Хоральна синагога (1906), Головна синагога (1913), Китаївська синагога (1874), Синагога Зальцмана (1864), єшива (1888).
- Куропати.
- Кладовища: єврейське (1868–1946), Кальварійське, Східне, Військове.
- Пам'ятні адреси БНР: Енгельса, 7 / Міський театр; Володарського, 9 / Серпуховська, 9; Володарського, 12 / Серпуховська, 6; Свободи пл., 7 / Будинок губернатора; Незалежності пр., 26 / Ювілейний будинок; Леніна, 13 / Губернаторська, 32.
- Палаци, садиби: Садибно-парковий комплекс Одадурова (XIX століття), Садибно-парковий комплекс Любанських у Лошиці (XVII—XIX століття), Садиба Ваньковичів у Великій Слепянці (XIX століття), Садиба Ваньковичів на Високому Ринку (XIX ст.).
- Передмістя: Грушовка, Лютеранське, Раковське, Троїцьке.
- Ратуша (XVII століття, відбудована у 2003).
- Сади та сквери: Сад ботанічний (1932), Сад губернаторський (XIX століття), Сквер Олександрівський (XIX ст.), Музей валунів.
-
Міська ратуша -
Колишній собор бернардинок, зараз кафедральний собор -
-
-
-
Садиба Любанських у Лошиці -
Церква свв. апп. Петра й Павла -
У Мінську розташовуються практично всі посольства країн, з якими Білорусь має дипломатичні відносини. Тут знаходяться понад 40 іноземних посольств, 2 генеральних консульства, 9 почесних консульств, представництва міжнародних організацій (ООН, ОБСЄ, МВФ, ЮНІСЕФ та інші). Крім Мінська, дипломатичні установи інших країн у Білорусі розташовуються тільки в Бресті (консульський пункт Монголії, генеральні консульства Республіки Польща, Російської Федерації та України), Гродно (генеральні консульства Литовської Республіки та Республіки Польща) і у Вітебську (консульство Латвійської Республіки).
Станом на січень 2008 року Мінськ має 14 міст-побратимів[67]:
Ноттінгем, Велика Британія (1957)
Сендай, Японія (1973)
Бангалор, Індія (1973)
Ліон, Франція (1976)
Чанчунь, Китай (1992)
Лодзь, Польща (1992)
Бонн, Німеччина (1993)
Ейндговен, Нідерланди (1994)
Душанбе, Таджикистан (1998)
Кишинів, Молдова (2000)
Гавана, Куба (2005)
Тегеран, Іран (2006)
Абу-Дабі, Об'єднані Арабські Емірати (2007)
Анкара, Туреччина (2007)
У місті народилися:
- Александрович Андрій Іванович — білоруський радянський поет.
- Бахаревіч Альгерд Іванович — білоруський письменник і перекладач.
- Бородуля Олександр Сергійович — білоруський хокеїст, воротар.
- Верамейчик Дмитро Вікторович — білоруський хокеїст, нападник.
- Горецький Радим Гаврилович — білоруський вчений-геолог.
- Гроть Денис Чеславович — російський хокеїст, захисник.
- Єкельчик Юрій Ізраїльович (1907—1956) — радянський кінооператор.
- Іванкова Анастасія Володимирівна — білоруська гімнастка, олімпійська чемпіонка.
- Кондратович Лука Лукич — військовий діяч, член Української Центральної Ради.
- Морщенок В'ячеслав В'ячеславович — білоруський хокеїст, нападник.
- Олесь Гарун — білоруський поет, прозаїк, публіцист.
- Омельянчук Сергій Петрович — білоруський футболіст.
- Парфенков Василь — білоруський громадський активіст, політв'язень, боєць Батальйону «ОУН» у війні на сході України.
- Ржецька Лідія Іванівна (1899 — 1977, Мінськ) — білоруська актриса, народна артистка СРСР (1955).
- Самусик Ольга — білоруська рок-співачка та журналістка.
- Сокол В'ячеслав Петрович — білоруський хокеїст, захисник.
- Усов Олександр — білоруський професійний велогонщик, спринтер.
- Франак Вячорка — білоруський молодіжний активіст, громадський діяч, один з лідерів молодіжного крила Білоруського Народного Фронту.
- Шандибіна Катерина Глібівна — український редактор, сценарист.
- Щурко Олександр Володимирович — білоруський хокеїст, нападник.
- Стомма Здислав Францевич (1907—1992) — білоруський радянський актор театру та кіно
- Плучик Едуард Ліокумович (1936—2019) — радянський, український кінооператор.
- 3012 Мінськ — астероїд, названий на честь міста.
- Список вулиць Мінська
- Білорусько-польське двовладдя в Мінську
- ↑ а б http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
- ↑ https://www.nottinghamcity.gov.uk/information-for-business/business-information-and-support/business-support-and-finance/eu-funding/
- ↑ а б в г http://en.sistercity.info/sister-cities/Minsk.html
- ↑ http://en.changchun.gov.cn/yhcs3/msk/ycgk12/
- ↑ https://www.bonn.de/themen-entdecken/uno-internationales/minsk.php
- ↑ https://docplayer.nl/50331312-Gemeente-eindhoven-oplegvelraadsvoorstel-herijking-beleid-stedenbanden-en-mondiale-bewustwording-mvb-aa.html
- ↑ https://old.kyivcity.gov.ua/files/2018/2/15/Mista-pobratymy.pdf
- ↑ http://www.chisinau.md/pageview.php?l=ro&idc=1067&t=/Orasul/Descriere-orae/Minsk-Republica-Belarus&
- ↑ http://www.ivilnius.lt/pazink/apie-vilniu/miestai-partneriai
- ↑ https://www.yerevan.am/en/partner/partner-cities/#
- ↑ https://www.citymurmansk.ru/strukturnye_podr/?itemid=127
- ↑ https://kvs.gov.spb.ru/en/agreements/
- ↑ https://omr.gov.ua/ua/international/goroda-partneri/minsk-belarus/
- ↑ https://www.brasovcity.ro/file-zone/regulamente/primarie/Statutul-mun-Brasov.pdf
- ↑ http://admomsk.ru/web/en/city/international/foreign#minsk
- ↑ http://www.bryansk032.ru/?j=171&m=180&gorod=22
- ↑ https://www.klgd.ru/city/pasport_07052021.pdf
- ↑ Agia Napa — Union of Cyprus Municipalities.
- ↑ https://tbilisi.gov.ge/img/original/2018/6/12/tbilisiinfigures.pdf
- ↑ https://tbilisi.gov.ge/img/original/2024/4/22/%E1%83%97%E1%83%91%E1%83%98%E1%83%9A%E1%83%98%E1%83%A1%E1%83%98_%E1%83%AA%E1%83%98%E1%83%A4%E1%83%A0%E1%83%94%E1%83%91%E1%83%A8%E1%83%98_-_2023.pdf
- ↑ https://new.netanya.muni.il/News/Pages/Article197.aspx
- ↑ https://eng.belta.by/president/view/belarus-zimbabwe-sign-package-of-documents-during-lukashenkos-visit-to-harare-156350-2023/
- ↑ https://www.izh.ru/i/info/16265.html
- ↑ Рудницький С. Л. «Карта України». — Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918.
- ↑ Чирский Н. А. Чирский Е. Н. Минск: Путеводитель. Мн.: Университетское, 2002. C. 8
- ↑ Жучкевич В. А. Краткий топонимический словарь Белоруссии. Мн., 1974. С. 232—234 // Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Мінска. У 4 кн. Кн. 1-я. — Мн.: БЕЛТА, П15 2001. С. 22
- ↑ Гісторыя Мінска. 1-е выданне. Мінск. БелЭн. 2006. — 696. С. 14
- ↑ а б М. В. Кузняцоў. Таямніца далёкіх вякоў // Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Мінска. У 4 кн. Кн. 1-я. — Мн.: БЕЛТА, П15 2001. С. 34
- ↑ Горад на Нямізе [Архівовано 10 серпня 2010 у Wayback Machine.] // Зямля пад белымі крыламі [Архівовано 10 серпня 2010 у Wayback Machine.] // Караткевіч У. Збор твораў: У 8 т. Т. 8. Кн. 1. П'есы. Нарыс. — Мн.: Маст. літ., 1990. — С. 385—570
- ↑ Шпилевский П. М. Путешествие по Полесью и белорусскому краю. Мн., 1992. // Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Мінска. У 4 кн. Кн. 1-я. — Мн.: БЕЛТА, П15 2001. С. 31—32
- ↑ Карский Е. Ф. Труды по белорусскому и другим славянским языкам. — М., 1962. — С. 483.
- ↑ Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. — М., 1986. — Т. 2. — С. 625.
- ↑ Obrębska-Jabłońska A. Czy ukraiński wpływ na toponimię białoruską? // Slavia Orientalis. XXII, 1973, № 2, 261—265.; Крамко І. І., Штыхаў Г. В. Калі Менск стаў Мінскам // Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Мінска. У 4 кн. Кн. 1-я. — Мн.: БЕЛТА, П15 2001. С. 34—35
- ↑ а б в Шыбека З. В., Шыбека С. Ф. Мінск: Старонкі жыцця дарэв. горада / Пер. з рускай мовы М.Віжа; Прадмова С. М. Станюты. — Мн.: Полымя, 1994. С. 10
- ↑ а б Крамко І. І., Штыхаў Г. В. Калі Менск стаў Мінскам // Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Мінска. У 4 кн. Кн. 1-я. — Мн.: БЕЛТА, П15 2001. С. 36
- ↑ Mińsk // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. Tom VI. — Warszawa, 1885. S. 453 [Архівовано 27 січня 2012 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в г Кастусь Лашкевіч, 5 афіцыёзных міфаў пра Мінск [Архівовано 14 вересня 2009 у Wayback Machine.] // TUT.BY, 11 вересня 2009 р.
- ↑ У. Ляхоўскі. Дык няўжо ж нам ніколі ня склеіць, ня сшыць [Архівовано 15 вересня 2009 у Wayback Machine.] // Радыё Палёнія, 30 липня 2008
- ↑ Рашэнне Мінскага гарадскога Савета народных дэпутатаў ад 5 верасня 1991 г. № 167 «Аб гербе г. Мінска і аб вяртаньні гораду яго гістарычнай назвы Менск». Архів оригіналу за 27 жовтня 2007. Процитовано 14 вересня 2009.
- ↑ 69 гадоў таму Менск стаў Мінскам [Архівовано 3 червня 2009 у Wayback Machine.] // Наша Ніва, 29 липня 2008
- ↑ Повѣсть временныхъ лѣтъ // Институт русской литературы (Пушкинский Дом) РАН. Архів оригіналу за 16 березня 2015. Процитовано 15 вересня 2009.
- ↑ Привилей месту Менскому, на право майдеборское и иные вольности. 14.03.1499 г. [Архівовано 14 лютого 2009 у Wayback Machine.] // АЗР Т. 1: 1340—1506. Спб., 1846. № 165. С. 187—189.
- ↑ А. К. Цітоў. Пячаткі і герб / Сімвалы горада і Менскага ваяводства // Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Мінска. У 4 кн. Кн. 1-я. — Мн.: БЕЛТА, П15 2001. С. 215
- ↑ Ганна Соўсь. 3 ліпеня 1655 году расейскае войска захапіла Менск [Архівовано 30 серпня 2008 у Wayback Machine.] // Радыё Свабода, 3 липня 2008
- ↑ Гісторыя Мінска. 1-е выданне. Мінск. БелЭн. 2006. С. 168
- ↑ Хроніка важнейшых падзей // Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Мінска. У 4 кн. Кн. 1-я. — Мн.: БЕЛТА, П15 2001. С. 564
- ↑ Гісторыя Мінска. 1-е выданне. Мінск. БелЭн. 2006. С. 187
- ↑ Шыбека З. В., Шыбека С. Ф. Мінск: Старонкі жыцця дарэв. горада/ Пер. з рускай мовы М.Віжа; Прадмова С. М. Станюты. — Мн.: Полымя, 1994. С. 124
- ↑ Шыбека З. В., Шыбека С. Ф. Мінск: Старонкі жыцця дарэв. горада/ Пер. з рускай мовы М.Віжа; Прадмова С. М. Станюты. — Мн.: Полымя, 1994. С. 128
- ↑ Гісторыя Беларусі (у кантэксце сусветных цывілізацый). Вучэбн. дапаможнік / В. І. Галубовіч, З. В. Шыбека, Д. М. Чаркасаў і інш.; Пад рэд. В. І. Галубовіча і Ю. М. Бохана. — Мн.: Экаперспектыва, 2005. С. 401
- ↑ Zdzisław J. Winnicki, Szkice kojdanowskie, Wydawnictwo GAJT, Wrocław 2005, ISBN 83-88178-26-1. S. 77—78.
- ↑ Norman Davies, Powstanie '44, Wydawnictwo Znak, Kraków 2004, ISBN 83-240-0459-9. S. 195
- ↑ Указ Президиума ВС СССР от 26.06.1974 № 6163-VIII — Викитека. ru.wikisource.org (рос.). Архів оригіналу за 26 березня 2022. Процитовано 22 травня 2021.
- ↑ Клімат Мінська(англ.)
- ↑ Анастасия Янушевская. Данные мониторинга свидетельствуют об ухудшении состояния атмосферного воздуха в Минске за последнюю неделю [Архівовано 18 вересня 2009 у Wayback Machine.] // БелаПАН
- ↑ Гісторыя Мінска. 1-е выданне. Мінск. БелЭн. 2006. С. 234
- ↑ Переписи населення Російської Імперії та СРСР. Архів оригіналу за 14 травня 2011. Процитовано 19 червня 2013.
- ↑ «Национальный состав населения Республики Беларусь» (Том 3)
- ↑ за рідною мовою
- ↑ Наука и образование [Архівовано 2 вересня 2009 у Wayback Machine.] // Менскі гарадзкі выканаўчы камітэт
- ↑ Здравоохранение [Архівовано 2 вересня 2009 у Wayback Machine.] // Менскі гарадзкі выканаўчы камітэт
- ↑ Культура [Архівовано 2 вересня 2009 у Wayback Machine.] // Менскі гарадзкі выканаўчы камітэт
- ↑ Белкомунмаш 213 був розроблений у кінці 90-х на базі Белкоммунмаш 201
- ↑ Троіцкая гара, Траецкая гара, Траецкае прадмесце // Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Мінска. У 4 кн. Кн. 1-я. — Мн.: БЕЛТА, П15 2001. С. 553
- ↑ Троицкое предместье // «Минск старый и новый». Архів оригіналу за 29 березня 2009. Процитовано 23 вересня 2009.
- ↑ Руслан Гарбачоў. 10 найстарэйшых будынкаў Мінска [Архівовано 25 серпня 2011 у Wayback Machine.] паводле Уладзімера Дзянісава // Салідарнасць, 17 квітня 2009
- ↑ Города, породнённые с г. Минском по состоянию на ноябрь 2008 г. // Отдел протокола и зарубежных связей Мингорисполкома. Архів оригіналу за 27 травня 2008. Процитовано 28 вересня 2009.
- О. П. Жданович, О. В. Жданович. Мінськ [Архівовано 23 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 744. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- Mińsk // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 453. (пол.). — S. 453—482. (пол.)
- Минск / Автор текста Хорсун В.А. — Минск : «Беларусь», 1984. — 192 с. — 25 000 прим. (біл.) (рос.) (англ.) (фр.) (нім.) (ісп.)
- Фотографії Мінська (укр.)
- Мінський міський виконавчий комітет [Архівовано 13 грудня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- Мінськ на сайті «Тут був Я» [Архівовано 13 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- Новини і фотографії Мінська на GOMINSK.ORG [Архівовано 22 червня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- Фотографії [Архівовано 7 грудня 2009 у Wayback Machine.] на Radzima.org (біл.)
- «Незнайомий Мінськ 1920—1940. Фотоальбом» [Архівовано 19 січня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- Погода у Мінську [Архівовано 1 липня 2009 у Wayback Machine.]
 | |
|---|---|
| Географія та географічні карти | |
| Література та бібліографія | |
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Енциклопедія історії України · Енциклопедія сучасної України · Універсальна литовська енциклопедія · Универсальная энциклопедия Кирилла и Мефодия · Хорватська енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Электронная еврейская энциклопедия · Britannica (11-th) · Brockhaus Enzyklopädie · De Agostini · Encyclopédie Larousse · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Enzyklopädie des europäischen Ostens · Grove Art Online · Internetowa encyklopedia PWN · Klexikon · Proleksis Encyclopedia · Treccanis Enciclopedia Italiana · Treccanis Enciclopedia Italiana |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
| № | Назва | Область | Населення | № | Назва | Область | Населення | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Мінськ  Гомель |
1 | Мінськ | Мінська | 1 959 781 | 11 | Орша | Вітебська | 116 552 |  Могильов  Вітебськ |
| 2 | Гомель | Гомельська | 521 452 | 12 | Мозир | Гомельська | 112 003 | ||
| 3 | Могильов | Могильовська | 378 077 | 13 | Солігорськ | Мінська | 106 503 | ||
| 4 | Вітебськ | Вітебська | 368 574 | 14 | Новополоцьк | Вітебська | 102 394 | ||
| 5 | Гродно | Гродненська | 365 610 | 15 | Ліда | Гродненська | 100 443 | ||
| 6 | Берестя | Берестейська | 340 141 | 16 | Молодечно | Мінська | 94 922 | ||
| 7 | Бобруйськ | Могильовська | 217 975 | 17 | Полоцьк | Вітебська | 85 078 | ||
| 8 | Барановичі | Берестейська | 179 122 | 18 | Жлобин | Гомельська | 75 956 | ||
| 9 | Борисов | Мінська | 143 919 | 19 | Світлогорськ | Гомельська | 69 011 | ||
| 10 | Пінськ | Берестейська | 138 415 | 20 | Речиця | Гомельська | 66 172 | ||
| Області | _with_historic_coat_of_arms.svg){kind=small} | |
|---|---|---|
| Міста державного значення | ||
| Інше | ||
| Держав |  Амстердам ·  Андорра-ла-Велья ·  Анкара¹ ·  Астана¹ ·  Афіни ·  Баку¹ · Белград ·  Берлін · .svg){kind=small} Берн ·  Братислава · .svg){kind=small} Брюссель ·  Будапешт ·  Бухарест ·  Вадуц ·  Валлетта ·  Варшава · .svg){kind=small} Ватикан ·  Відень ·  Вільнюс ·  Гельсінкі ·  Дублін ·  Єреван¹ ·  Загреб ·  Київ ·  Кишинів ·  Копенгаген ·  Лісабон · .svg){kind=small} Лондон ·  Любляна ·  Люксембург ·  Мадрид ·  Мінськ ·  Монако ·  Москва ·  Нікосія² ·  Осло ·  Париж ·  Подгориця ·  Прага ·  Рейк'явік ·  Рига ·  Рим ·  Сан-Марино ·  Сараєво ·  Скоп'є·  Софія ·  Стокгольм ·  Таллінн ·  Тбілісі¹ ·  Тирана |
|---|---|
| Залежних територій |  Гібралтар ·  Дуглас · Епіскопі¹ · Лонг'їр ·  Марієгамн ·  Сент-Гелієр ·  Сент-Пітер-Порт ·  Торсгавн ·  Фуншал |
| Частково визнаних держав | |
¹ місто в Азії, але країна частково в Європі, ² країна географічно в Азії, але має соціально-політичні зв'язки з Європою. | |
.svg){kind=small}
| Понад 10 000 000 |  | |
|---|---|---|
| Понад 5 000 000 | ||
| Понад 3 000 000 | ||
| Понад 2 000 000 | ||
| Понад 1 000 000 | Мінськ (1 982 475) · Варшава (1 860 281) · Відень (1 797 337) · Гамбург (1 787 408) · Будапешт (1 759 407) · Барселона (1 608 746) · Мюнхен (1 450 381) · Харків (1 439 036) · Мілан (1 324 110) · Казань (1 308 660) · Прага (1 280 508) · Софія (1 270 284) · Нижній Новгород (1 249 861) · Белград (1 224 645) · Самара (1 173 299) · Уфа (1 144 809) · Ростов-на-Дону (1 142 162) · Бірмінгем (1 124 569) · Краснодар (1 099 344) · Кельн (1 060 582) · Воронеж (1 057 681) · Перм (1 034 002) · Волгоград (1 028 036) · Одеса (1 010 912) · Дніпро (1 004 105) | |
| Понад 500 000 | Неаполь (974 074) · Стокгольм (935 619) · Донецьк (927 201) · Саратов (901 361) · Турин (890 529) · Марсель (855 393) · Амстердам (834 119) · Краків (800 653) · Валенсія (790 201) · Лідс (781 743) · Запоріжжя (745 432) · Франкфурт-на-Майні (732 688) · Львів (727 968) · Севілья (690 566) · Загреб (686 568) · Тольятті (684 709) · Палермо (674 435) · Вроцлав (672 929) · Лодзь (670 642) · Кишинів (664 700) · Сарагоса (661 108) · Афіни (655 780) · Рига (641 423) · Кривий Ріг (636 294) · Гельсінкі (635 181) · Роттердам (629 078) · Штутгарт (623 738) · Іжевськ (623 472) · Махачкала (623 254) · Ульяновськ (617 352) · Глазго (615 070) · Дюссельдорф (612 178) · Копенгаген (602 481) · Осло (599 230) · Дортмунд (586 181) · Ессен (582 624) · Генуя (586 655) · Ярославль (577 279) · Шеффілд (575 424) · Малага (569 009) · Лейпциг (560 472) · Бремен (557 464) · Гетеборг (556 640) · Дублін (553 165) · Лісабон (552 700) · Набережні Челни (548 434) · Ставрополь (547 443) · Познань (546 859) · Дрезден (543 825) · Оренбург (543 654) · Манчестер (541 263) · Тирана (540 000) · Гомель (535 229) · Вільнюс (534 453) · Ганновер (532 163) · Рязань (528 599) · Балашиха (520 962) · Нюрнберг (509 975) · Единбург (507 170) · Ліон (506 615) · Пенза (501 109) | |
Берестейська фортеця · Волгоград · Керч · Київ · Ленінград · Мінськ · Москва · Мурманськ · Новоросійськ · Одеса · Севастополь · Смоленськ · Тула |
.svg)
