Координати: 53°55′ пн. ш. 27°33′ сх. д. / 53.917° пн. ш. 27.550° сх. д. / 53.917; 27.550

Мінськ: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м Відкинуто редагування Автоматичний очищувач сторінок (обговорення) до зробленого Renvoy
Мітки: Відкіт Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Розширене редагування з мобільного Посилання на сторінки неоднозначності
Немає опису редагування
Мітки: Скасовано Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Рядок 1: Рядок 1:
{{Населений пункт Білорусі
{{Населений пункт Білорусі
|тип = [[місто]]
|тип = [[місто]]
|місцева назва = Мінск
|місцева назва = Мінск, Менск
|зображення = Minsk Montage (2015).png
|зображення = Minsk Montage (2015).png
|зображення_розмір =
|зображення_розмір =
|зображення_підпис = [[Костел святих Симона та Олени (Мінськ)|Червоний костел]], Мінська міська ратуша, [[Собор святих Петра і Павла (Мінськ)|Собор Петра і Павла]], [[Національний академічний Великий театр опери та балету Республіки Білорусь|Національний театр опери та балету]], [[Привокзальна площа (Мінськ)|Привокзальна площа]], [[Площа Незалежності (Мінськ)|площа Незалежності]]
|зображення_підпис = [[Костел святих Симона та Олени (Мінськ)|Червоний костел]], Мінська міська ратуша, [[Собор святих Петра і Павла (Мінськ)|Собор Петра і Павла]], [[Національний академічний Великий театр опери та балету Республіки Білорусь|Національний театр опери та балету]], [[Привокзальна площа (Мінськ)|Привокзальна площа]], [[Площа Незалежності (Мінськ)|площа Незалежності]]
|девіз =
|девіз =
|область = [[Мінська область]]
|область = [[Мінська область]]
|засновано =
|засновано =
|перша згадка = [[1067]]
|перша згадка = [[1067]]
|статус = [[1499]]
|статус = [[1499]]
|населення = {{зменшення}}1 996 553 (2022)
|населення = {{зменшення}}1 996 553 (2022)
|агломерація =
|агломерація =
|площа = 348
|площа = 348
|поштові індекси = 220000
|поштові індекси = 220000
|код = 17
|код = 17
|координати = {{coord|53|55|N|27|33|E|region:BY_type:city(1921861)|display=it}}
|координати = {{coord|53|55|N|27|33|E|region:BY_type:city(1921861)|display=it}}
|адреса =
|адреса =
|голова =
|голова =
|висота=280
|висота = 280
}}
}}
{{Otheruses|Мінськ (значення)}}
{{Otheruses|Мінськ (значення)}}
'''Мі́нськ''' (''Минськ''<ref>[[Рудницький Степан Львович|Рудницький С. Л.]] «[[:c:File:Map of Ukraine, 1918.png|Карта України]]».&nbsp;— Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918.</ref>; {{lang-be|Мінск}}, {{lang-be-tarask|Менск}}, {{lang-ru|Минск}}, {{lang-orv|Мѣньскъ}})&nbsp;— [[столиця]] [[Білорусь|Білорусі]]; адміністративний центр [[Мінська область|Мінської області]] і [[Мінський район|Мінського району]], проте не входить до їх складу. [[Населення]]&nbsp;— 1 996 553 осіб, [[площа]]&nbsp;— 348 км².
'''Мі́нськ''', застаріла назва '''Минськ'''<ref>[[Рудницький Степан Львович|Рудницький С. Л.]] «[[:c:File:Map of Ukraine, 1918.png|Карта України]]».&nbsp;— Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918.</ref> ({{lang-be|Мінск, Minsk}}, {{lang-be-tarask|Менск, Miensk}}, {{lang-ru|Минск}})&nbsp;— [[столиця]] [[Білорусь|Білорусі]]; адміністративний центр [[Мінська область|Мінської області]] і [[Мінський район|Мінського району]], проте не входить до їх складу. [[Населення]]&nbsp;— 1 996 553 осіб, [[площа]]&nbsp;— 348 км².


Розташований на річці [[Свіслоч (притока Березини)|Свіслоч]] при впаданні в неї річки [[Неміга (річка)|Неміга]], за 70&nbsp;км на північний захід від географічного центру Білорусі. Залізничний вузол на шляху до [[Берестя]], [[Вільнюс]]а, [[Гомель|Гомеля]], [[Москва|Москви]], перетин автошляхів на [[Орша|Оршу]], [[Вітебськ]], [[Ошмяни]], [[Берестя]], [[Слуцьк]], [[Гомель]], [[Могильов]] та інші.
Розташований на річці [[Свіслоч (притока Березини)|Свіслоч]] при впаданні в неї річки [[Неміга (річка)|Неміга]], за 70&nbsp;км на північний захід від географічного центру Білорусі. Залізничний вузол на шляху до [[Берестя]], [[Вільнюс]]а, [[Гомель|Гомеля]], [[Москва|Москви]], перетин автошляхів на [[Орша|Оршу]], [[Вітебськ]], [[Ошмяни]], [[Берестя]], [[Слуцьк]], [[Гомель]], [[Могильов]] та інші.

Версія за 19:03, 11 липня 2024

місто Мінськ
біл. Мінск, Менск

Транслітерація назви Minsk
Герб Мінська Прапор Мінська
Червоний костел, Мінська міська ратуша, Собор Петра і Павла, Національний театр опери та балету, Привокзальна площа, площа Незалежності
Червоний костел, Мінська міська ратуша, Собор Петра і Павла, Національний театр опери та балету, Привокзальна площа, площа Незалежності
Червоний костел, Мінська міська ратуша, Собор Петра і Павла, Національний театр опери та балету, Привокзальна площа, площа Незалежності
Розташування
Основні дані
53°55′ пн. ш. 27°33′ сх. д. / 53.917° пн. ш. 27.550° сх. д. / 53.917; 27.550
Країна Білорусь Білорусь
Область Мінська область
Перша згадка 1067
Статус з 1499 року
Поділ Центральний район[d], Радянський районd, Першотравневий район[d], Партизанський район[d], Заводський район[d], Ленінський район[d], Жовтневий район[d], Московський район[d], Фрунзенський район[d]
Населення ▼1 996 553 (2022)
Площа 348 км²
Часовий пояс час у Білорусі
Поштовий індекс 220000
Телефонний код +375-17
Висота 280 м.н.р.м.
Водний об'єкт Неміга, Свіслоч, Лошиця, Sliepniad, Cna riverd, Мишка[d], Traściankad, Переспа, Dražniad
Етнікон Minskano, Minskois[1] і Minskoise[1]
Міста-побратими Ноттінгем (1966)[2], Сендай (6 квітня 1973), Бенгалуру (1986)[3], Ліон (1976), Белу-Оризонті (1987), Чанчунь (18 травня 1992)[4], Лодзь (1993), Бонн (1993)[5], Ейндговен (1994)[6], Київ (5 липня 1997)[7], Душанбе (1998), Кишинів (29 червня 2000)[8], Гавана (2005), Тегеран (2006), Абу-Дабі (2007)[3], Анкара (2007)[3], Тирасполь, Детройт (1979), Каїр, Вільнюс[9], Каліш, Бейкерсфілд[3], Каракас, Єреван (червень 2002)[10], Мурманськ (21 серпня 2014)[11], Новосибірськ (2012), Пекін (26 квітня 2016), Потсдам, Санкт-Петербург (2000)[12], Рига, Одеса (29 квітня 1996)[13], Брашов (2005)[14], Райнікендорф, Невер, Омськ (3 березня 2013)[15], Брянськ (січень 2014)[16], Калінінград (1997)[17], Айя Напа[18], Нижній Новгород (2007), Тбілісі (1994)[19][20], Калуга (2015), Ульяновськ (2015), Шанхай (2019), Бішкек (1997), Белград, Нетанья[21], Хараре (2023)[22], Іжевськ (25 лютого 2020)[23]
Ключові події Магдебурзьке право, Бомбардування Мінська і German occupation of Minsk during World War IId
Транспорт, відстані
До Мінська
 - фізична 0 км
Мінськ. Карта розташування: Білорусь
Мінськ
Мінськ
Мінськ. Карта розташування: Білорусь Мінська область
Мінськ
Мінськ
Мінськ (Білорусь Мінська область)
Мапа
CMNS: Мінськ у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Мінськ (значення).

Мі́нськ, застаріла назва Минськ[24] (біл. Мінск, Minsk, біл. тарашк. Менск, Miensk, рос. Минск) — столиця Білорусі; адміністративний центр Мінської області і Мінського району, проте не входить до їх складу. Населення — 1 996 553 осіб, площа — 348 км².

Розташований на річці Свіслоч при впаданні в неї річки Неміга, за 70 км на північний захід від географічного центру Білорусі. Залізничний вузол на шляху до Берестя, Вільнюса, Гомеля, Москви, перетин автошляхів на Оршу, Вітебськ, Ошмяни, Берестя, Слуцьк, Гомель, Могильов та інші.

Місто є політичним, економічним, соціальним, культурним і науковим центром Білорусі. Належить до числа найстарших міст Європи.[25]

Назва

Походження

Наразі більшість науковців вважає, що назва міста пішла від невеличкої річки Мєнки (Мєнь, Мєна), на якій був початково заснований Мінськ, згодом перенесений на своє теперішнє місце.[26][27] Білоруський історик М. Кузнецов зробив припущення, що назва річки походить від риби минь.[28]

Деякі автори припускають, що назву місту дав обмін, торгівля, тобто «міна»[29]. Ця аргументація виглядає непереконливою, оскільки в ті часи торгівля не могла розвиватися так швидко, щоб бути підставою для іменування фортеці, яку було збудовано у 1063 році, й назва якої так широко розповсюдилася, що літописець згадує її вже під 1067 роком.[28]

Також існує народна легенда, де розповідається про заснування міста богатирем Мянеском, який побудував на місці сучасного Мінська свій млин і молов там борошно з каміння.[30]

Одна з колишніх назв — Мі́нськ-Лито́вський (пол. Mińsk Litewski).

Варіанти

У Іпатіївському літопису місто згадується 1067 роком під назвами Мѣньск, Мѣнескь. У пізнішому Радзивіллівському літописі назви Меньск і Менеск написані без ять, через «е». З кін. XV ст. з'являється назва Менск без м'якого знаку. Однак ще у XVI—XVII ст. тривало широке застосування форми «Менеск».

У листуванні мінського воєводи Федора Арсеньєва з московським царем Олексієм Михайловичем на одній стороні грамоти слова «Менеск», «Менск», «Менского» трапляються 18 разів і жодного разу «Мінск». У двох листах того ж воєводи назви типу «Менеск», «Менск», «Менского пов(іту)» зустрічаються 12 разів і тільки одного разу написано «Мінской пов.». У листі воєводи Яковлева щодо мінської шляхти також вживається лише форма «Менск». Це каже про те, що білоруська шляхта користувалася виключно цією назвою.

У Баркулабівському літописі місто згадується 6 разів, з яких 5 — у формі «Менск» і один «Мінск».

Перша фіксація назви Мінськ (Mynsko, Минське) знайдена дослідниками у латиномовній канцелярській книзі під 1502 роком. У польськомовних документах XVI—XVII ст. все частіше вживається транскрипція Minsk. Є. Карський[31] і О. В. Марков зазначали, що форма з -і- виникла внаслідок українського впливу XVI—XVII ст.[32] Професор катедри білоруської філології Варшавського університету А. Обрембська-Яблонська доводила, що назва «Мінськ» з'явилася під впливом польського Мінська-Мазовецького на ґрунті польської адміністративної і мовної експансії.[33]

Остаточно форма «Мінск» заміняє «Менск» у офіційних документах тільки у XVIII ст. разом із витісненням старобілоруської мови з державного вжитку. З тих самих польських документів і мап після поділів Речі Посполитої назву було механічно перенесено в російські документи й мапи.[34][35]

Наприкінці XVIII ст. написання «Минск» використовувалося в офіційних російськомовних документах, у той самий час форма «Менск» залишилася в народному вжитку (ці факти занотовані білоруським етнографом Павлом Шпілевським та Географічним словником Королівства Польського[36], виданому в 1885).

З 1916 року в середовищі білоруської інтелігенції з'являється назва Мєнськ-Білоруський. Вона вживалася в часи німецької та польської окупації, використовувалася в документах еміграційних білоруських урядів.[34]

Форма «Менск» стала нормою в часи БРСР. Вона вживалася в усіх офіційних документах, а також на державному радіо[37] до 29 липня 1939 року, коли постановою 2-ї сесії Верховної Ради БССР місто було перейменовано в «Мінск».[35] Це перейменування було викликане посиленням репресій проти білоруських національних кадрів[34] і закріпило русифікацію в республіці на рівні назви міста.[38]

5 вересня 1991 року Мінська міська Рада народних депутатів передала Верховній Раді прохання про повернення місту історичної назви «Менск», проте в його задоволенні було відмовлено.[39][40] За повернення назви «Менск» проголосували 142 депутати при необхідних 173.[37]

Історія

Реконструкція хоругви Мінського воєводства
Мінськ на акварелі І. Пешки
Вигляд міста з боку Романівської Слободи, поч. XIX ст.
Площа Високий Ринок на літографії французького художника Б. Лаверня, 1840
Докладніше: Історія Мінська

Литовський період

Достеменно дата заснування Мінська невідома. Існує традиція вважати першу літописну згадку в 1067 році днем заснування міста. На думку істориків Мінськ був заснований значно раніше, імовірно, навіть на початку XI століття.[37]

Російський період

Мінськ зі сторони Борисівського шляху. Б. Лавернь, 1840
Мінськ у сер. XIX ст., Н. Орда

Білоруський період

Географія

Географія

Мінськ розташований на південно-східних схилах Мінської височини. Середня висота над рівнем моря 220 м. Найвища частина Мінська розміщується на ділянці між вулицями Тімірязєва та Харківською (біля Раківського шосе). Її абсолютна висота 280,4 м. Найнижча точка (181,4 м) знаходиться на південному сході міста в заплаві річки Свіслоч в районі Чижівка.

Клімат

Клімат у Мінську помірно континентальний, із значним впливом атлантичного морського повітря (з частими циклонами). Літо тепле, але не спекотне. Зима м'яка, з частою відлигою.

Найтепліший місяць — липень з середньою температурою 17.7 °C (63.9 °F). Найхолодніший місяць — січень, з середньою температурою -6.9 °С (19.6 °F).[54]


Клімат Мінська
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 7 12 18 25 28 30 32 35 31 22 12 10 35
Середній максимум, °C −3 −2 2 10 17 20 21 21 15 8 2 −1 9
Середня температура, °C −6,9 −6,2 −2 5,5 12,7 16 17,7 16,3 11,6 5,8 0,2 −4,3 5,5
Середній мінімум, °C −7 −7 −3 1 7 11 12 12 7 2 −1 −5 2
Абсолютний мінімум, °C −29 −28 −25 −8 −2 0 3 2 −2 −10 −18 −30 −30
Норма опадів, мм 43 40 42 46 61 82 90 81 60 50 53 50 698
Джерело: Weatherbase

Водна система

Біля міста проходить вододіл басейнів Балтійського і Чорного морів. Через Мінськ протікає річка Свіслоч, у яку в межах міста впадають ще шість невеликих річок. Усі вони належать до Чорноморського басейну. Є водосховища: Дрозди, Криниця, Чижовське, Комсомольське та ін.; Вілейсько-Мінська та Слеп'янська водні системи.

Екологія

Республіканський центр радіаційного контролю і моніторингу навколишнього середовища контролює середньодобові концентрації твердих частинок РМ-10, діоксиду азоту, рівень формальдегіду, діоксиду вуглецю, дози гамма-випромінювання.[55] Після Чорнобильської катастрофи екологічна ситуація в Мінську зазнала значно менших змін, ніж в інших білоруських містах.

Адміністративний поділ

Адміністративний поділ у Мінську було запроваджено у 1938 році у зв'язку зі значним ростом населення міста (218 тис. осіб). Постановою ЦВК БРСР від 17 березня 1938 року були утворені Сталінський (з 2 листопада 1961 року — Заводський), Ворошиловський (з 2 листопада — Совєтський) і Кагановицький (з 20 липня 1957 року — Кастричніцький) райони. Зараз місто розділене на 9 адміністративних районів:

Мінськ. Вигляд з космосу (ЄКА).
Адміністративний поділ Мінська
  1.    Центральний район
  2.    Советський район
  3.    Першотравневий район
  4.    Партизанський район
  5.    Заводський район
  6.    Ленінський район
  7.    Кастричніцький (Жовтневий) район
  8.    Московський район
  9.    Фрунзенський район

Населення

Зміна кількості населення Мінська у XVII—XXI ст. (тис. осіб)

У 1909 році структура національного складу населення Мінська мала такий вигляд: євреї — 43,3 %, росіяни — 34,8 %, поляки — 11,4 %, білоруси — 8,2 %, татари — 1,3 %, німці — 0,9 %.[56] Згідно з переписом 1999 року в Мінську проживало 79,3 % білорусів, 15,7 % росіян, 2,4 % українців, 1 % поляків, 0,6 % євреїв, 0,1 % литовців, 0,1 % татар, 0,1 % циган та інші.

Динаміка національного складу Мінська за даними переписів населення[57][58]:

1897[59] 1926 1939 1959 1970 1979 1989 1999 2009
Білоруси 8 164 55 778 124 061 325 026 601 890 871 210 1 153 991 1 333 222 1 455 825
Росіяни 23 208 12 617 28 711 116 327 214 260 282 977 325 125 264 020 184 070
Українці 266 1 465 6 650 18 345 35 214 46 226 53 244 39 948 27 362
Поляки 10 369 4 481 3 364 5 580 9 419 14 647 18 479 17 581 13 420
Євреї 46 541 53 686 70 998 38 842 47 058 46 332 39 154 10 141 5 187
Вірмени 16 142 687 1 096 1 746 2 039 1 955
Татари 1 146 1 283 1 618 1 749 2 182 2 875 2 925 2 102 1 239
Азербайджанці 39 217 591 1 102 1 559 1 517
Китайці 4 10 1 349
Туркмени 1 016
Литовці 43 547 377 757 695 892 724 935
Араби 787
Грузини 15 147 324 518 897 828 687
Цигани 65 11 111 953 1 056 1 369 1 239 573
Молдовани 10 21 360 496 839 511 392
Казахи 74 223 297 526 189 386
Афганці 326
Турки 4 314
Всього 90 912 131 482 238 948 509 667 917 428 1 273 496 1 607 077 1 680 567 1 697 340

Динаміка національного складу Мінська, %:

1897 1926 1939 1959 1970 1979 1989 1999 2009
Білоруси 9,0 42,4 51,9 63,8 65,6 68,4 71,8 79,3 85,8
Росіяни 25,5 9,6 12,0 22,8 23,4 22,2 20,2 15,7 10,8
Українці 0,3 1,1 2,8 3,6 3,8 3,6 3,3 2,4 1,6
Поляки 11,4 3,4 1,4 1,1 1,0 1,2 1,1 1,0 0,8 %
Євреї 51,2 40,8 29,7 7,6 5,1 3,6 2,4 0,6 0,3

Національний склад у районах міста за даними перепису 2009 р.:

населення білоруси росіяни українці поляки євреї
Заводський район 238 798 84,7 % 7,8 % 1,2 % 0,7 % 0,2 %
Ленінський район 215 151 82,5 % 8,7 % 1,3 % 0,8 % 0,2 %
Московський район 270 240 80,4 % 8,1 % 1,2 % 0,7 % 0,2 %
Октябрьський район 155 061 79,8 % 9,5 % 1,4 % 0,8 % 0,2 %
Партизанський район 97 592 78,1 % 12,2 % 1,8 % 0,7 % 0,4 %
Первомайський район 213 985 73,6 % 13,5 % 2,1 % 0,7 % 0,4 %
Совєтський район 162 315 74,6 % 13,0 % 1,8 % 0,7 % 0,5 %
Фрунзенський район 372 431 79,9 % 9,0 % 1,3 % 0,8 % 0,2 %
Центральний район 111 235 74,2 % 13,2 % 1,9 % 0,8 % 0,5 %
Мінськ 1 836 808 79,3 % 10,0 % 1,5 % 0,7 % 0,3 %

Освіта

Академія наук

У Мінську 818 навчальних закладів: від дошкільних до вищих. Під управлінням освітнього комітету Мінміськвиконкому знаходиться 760 освітніх установ, серед яких 405 — дошкільної освіти, 27 закладів професійно-технічної освіти, 24 — позашкільної освіти та виховання. У мережі закладів загальної середньої освіти функціонує 251 установи, у тому числі 2 ліцеї, 2 гімназії-коледжі, 34 гімназії, 10 початкових шкіл, 4 школи-дитсадка, 184 загальноосвітні школи, 5 шкіл-інтернатів, 6 вечірніх шкіл.

Для навчання та виховання дітей з особливостями психо-фізичного розвитку створена диференційована мережа установ і структур спеціальної освіти: 8 спеціальних шкіл (шкіл-інтернатів), 9 центрів корекційно-розвивального навчання та реабілітації, інтегровані і спеціальні класи в 93-х середніх школах; в 262 дошкільних закладах спеціальні групи, пункти корекційно-педагогічної допомоги та інтегровані групи.

З метою організації дозвілля учнів та студентської молоді діють 13 районних центрів позашкільної роботи, Мінський державний палац дітей та молоді, державний туристсько-екологічний центр, 7 спортивних дитячо-юнацьких шкіл олімпійського резерву, 9 дитячо-юнацьких клубів фізичної підготовки.

У Мінську функціонує 31 вищий і 27 середніх спеціальних навчальних закладів. Найбільш поширеною та затребуваною є денна форма навчання, за якою займається 2/3 студентів. Найвідоміші вищі навчальні заклади: Білоруський державний університет, Академія управління при Президентові Республіки Білорусь, Білоруський державний університет інформатики та радіоелектроніки, Білоруська державна академія музики, Білоруський державний університет фізичної культури та ін.

Зараз національна вища школа готує фахівців з 360 спеціальностей за понад 1000 напрямками і спеціалізаціями.[60]

У Мінську знаходиться Національна академія наук Білорусі.

Медицина

Державна система охорони здоров'я Мінська сьогодні складається з 12 стаціонарних лікувальних установ для дорослого населення, 4 дитячих клінічних лікарень, 9 диспансерів, міського пологового будинку, 2 центрів реабілітації дітей, лікарні паліативного лікування «Хоспіс», 33 міських поліклінік для дорослого населення, двох медичних амбулаторій, 18 дитячих поліклінік, консультативно-діагностичного центру, центру пластичної хірургії та косметології. Стоматологічна допомога надається у 11 міських стоматологічних поліклініках, міській дитячій стоматологічній поліклініці та інших. На підприємствах і в установах міста функціонують 13 медичних та 161 фельдшерських пунктів здоров'я. У 64 амбулаторно-поліклінічних закладах функціонують денні стаціонари на 1473 ліжка, в 14 міських поліклініках — домашні стаціонари.

Швидка і невідкладна допомога здійснюється силами 146 бригад міської станції швидкої медичної допомоги.[61]

Культура

Театр опери та балету

Мінськ має дуже багато історико-культурної, духовної та інтелектуальної спадщини. Архітектурні пам'ятки, музеї, театрально-концертна сфера, розвинута мережа культурно-просвітницьких установ, плеяда талановитих, високопрофесійний діячів мистецтва складають величезний культурно-творчий потенціал, невичерпні можливості для розвитку духовного життя мінчан.

Всього в систему культури столичного та державного підпорядкування входять 12 театрів, 120 бібліотек, 18 музеїв, 36 закладів клубного типу, 8 вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, 27 дитячих шкіл мистецтв, понад 10 концертних організацій і самостійних творчих колективів.[62]

Працюють: Білоруська державна філармонія, Мінський цирк, кіностудія «Білорусьфільм», Мінський зоопарк. 11 будинків культури, 9 палаців культури, у тому числі Палац Республіки. 8 народних театрів.

Економіка

Див.також: Економіка Білорусі

Мінськ — найбільший промисловий центр Білорусі. Тут знаходяться такі потужні складальні підприємства, як Мінський тракторний завод, що випускає близько 8-10 % від світового обсягу ринку колісних тракторів, а також завод Амкодор — виробник дорожньо-будівельної та іншої спеціалізованої техніки та обладнання. Мінськ — великий виробник дорожньої техніки, найбільші підприємства в цій галузі — Мінський автомобільний завод, що випускає великовантажні автомобілі, автобуси, тролейбуси і причіпну техніку, Мінський завод колісних тягачів VOLAT і виробник дизельних двигунів Мінський моторний завод. На початку 1990-х на базі ремонтного трамвайно-тролейбусного заводу було організовано нове підприємство — Белкомунмаш, яке зараз є одним з найбільших у східній Європі виробників електротранспорту.

Окрім великих транспортних підприємств, існує ряд інших: фабрика високоточної оптики Цейс-БЕЛома і лазерів ЛЕМТ. Виробляються телевізійна техніка марки «Горизонт», побутова техніка «Атлант» Мінського заводу холодильників, а також рідкокристалічні екрани і мікросхеми на заводі Інтеграл.

2007 року розпочалось будівництво бізнес-центру «Royal-Plaza», 2008-го року — житлового комплексу «Ветразь» — найвищих хмарочосів Білорусі.

Транспорт

Тролейбус МАЗ 103Т біля залізничного вокзалу Мінська
Див. також: Мінський метрополітен
Див. також: Мінський тролейбус

Мінськ є великим транспортним центром. Перевезення пасажирів здійснюється на 9 трамвайних маршрутах, близько 70 тролейбусних, понад 100 автобусних, є 3 лінії метро, маршрутні таксі.

У місті знаходяться Центральний автовокзал, кілька автобусних і залізничних станцій. Міжнародний аеропорт Мінськ-2 знаходиться на відстані 40 км від міста і з'єднаний висококласною автомагістраллю з центром міста. Довжина мінської кільцевої автодороги становить понад 56 км.

У місті працюють міські автобуси виробництва Мінського автомобільного заводу: 12-метрові МАЗ 103 і МАЗ 104, 18-метрові зчленовані «гармошки» МАЗ 105 на базі МАЗ-104 і 14-метровий тривісний подовжений автобус МАЗ 107.

Мінськ має велику тролейбусну систему, на якій працюють такі моделі тролейбусів як МАЗ 103Т виробництва МАЗу, що був розроблений на базі міського автобуса МАЗ 103. Також працюють тролейбуси виробництва мінського заводу Белкомунмаш: Белкоммунмаш 101 (той же ЗіУ-682, перше покоління Белкомунмашів); 12-метрові Белкоммунмаш 201 і 18-метрові Белкомунмаш 213[63]; 12-метровий Белкоммунмаш 221, який повністю уніфікований з МАЗ 103Т і МАЗ 103 (друге покоління Белкомунмашів) ; 11.8-метровий Белкоммунмаш 321 і новий зчленований Белкоммунмаш 33300, особливістю якого стала дизельно-генераторна установка дизельного двигуна APU (третє покоління); четверте покоління тролейбусів, представлене розробкою тролейбуса Белкоммунмаш 4200, який має акумуляторні батареї для забезпечення автономного ходу.

Спорт

Станом на 2007 рік у Мінську було 3519 спортивних споруд, у тому числі 18 великих стадіонів, 664 спортивні зали, 57 плавальних басейнів, 6 манежів, 5 спортивних споруд зі штучним льодовим покриттям, 138 стрілецьких тирів. Серед найбільших: Мінський палац спорту, «Мінськ-Арена», Палац водного спорту, футбольний манеж, Мінський льодовий палац спорту, палац тенісу, стадіони «Динамо», «Трактор», спортивний оздоровчий комплекс «Олімпійський» та ін.

Мінський футбольний клуб «Динамо» — чемпіон СРСР, багаторазовий чемпіон Білорусі; хокейні клуби «Динамо», «Юність» та «Керамін» — чемпіони країни останніх сезонів; чоловічий гандбольний клуб СКА — неодноразовий переможець єврокубків, чемпіонатів СРСР та Білорусі.

Інформація для туристів

Готель «Європа»

Столиця Білорусі — перспективний центр туризму міжнародного значення. У Мінську створено туристичні зони Верхнє місто, Лошицький садибно-парковий комплекс, туристичні маршрути «Музеї Мінська», «Мінськ театральний», «Мінськ археологічний», «Пам'ятки забудови міста 18 — поч. 20 ст.», «Мінськ — столиця Республіки Білорусь», «Місто на Менці» та ін.

Докладніше: Пам'ятники Мінська

Історико-архітектурні пам'ятки

Високий Ринок
Троїцьке передмістя

Галерея

Міжнародні відносини

У Мінську розташовуються практично всі посольства країн, з якими Білорусь має дипломатичні відносини. Тут знаходяться понад 40 іноземних посольств, 2 генеральних консульства, 9 почесних консульств, представництва міжнародних організацій (ООН, ОБСЄ, МВФ, ЮНІСЕФ та інші). Крім Мінська, дипломатичні установи інших країн у Білорусі розташовуються тільки в Бресті (консульський пункт Монголії, генеральні консульства Республіки Польща, Російської Федерації та України), Гродно (генеральні консульства Литовської Республіки та Республіки Польща) і у Вітебську (консульство Латвійської Республіки).

Міста-побратими

Станом на січень 2008 року Мінськ має 14 міст-побратимів[67]:

  1. Велика Британія Ноттінгем, Велика Британія (1957)
  2. Японія Сендай, Японія (1973)
  3. Індія Бангалор, Індія (1973)
  4. Франція Ліон, Франція (1976)
  5. КНР Чанчунь, Китай (1992)
  6. Польща Лодзь, Польща (1992)
  7. Німеччина Бонн, Німеччина (1993)
  8. Нідерланди Ейндговен, Нідерланди (1994)
  9. Таджикистан Душанбе, Таджикистан (1998)
  10. Молдова Кишинів, Молдова (2000)
  11. Куба Гавана, Куба (2005)
  12. Іран Тегеран, Іран (2006)
  13. ОАЕ Абу-Дабі, Об'єднані Арабські Емірати (2007)
  14. Туреччина Анкара, Туреччина (2007)

Люди

У місті народилися:

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
  2. ↑ https://www.nottinghamcity.gov.uk/information-for-business/business-information-and-support/business-support-and-finance/eu-funding/
  3. ↑ а б в г http://en.sistercity.info/sister-cities/Minsk.html
  4. ↑ http://en.changchun.gov.cn/yhcs3/msk/ycgk12/
  5. ↑ https://www.bonn.de/themen-entdecken/uno-internationales/minsk.php
  6. ↑ https://docplayer.nl/50331312-Gemeente-eindhoven-oplegvelraadsvoorstel-herijking-beleid-stedenbanden-en-mondiale-bewustwording-mvb-aa.html
  7. ↑ https://old.kyivcity.gov.ua/files/2018/2/15/Mista-pobratymy.pdf
  8. ↑ http://www.chisinau.md/pageview.php?l=ro&idc=1067&t=/Orasul/Descriere-orae/Minsk-Republica-Belarus&
  9. ↑ http://www.ivilnius.lt/pazink/apie-vilniu/miestai-partneriai
  10. ↑ https://www.yerevan.am/en/partner/partner-cities/#
  11. ↑ https://www.citymurmansk.ru/strukturnye_podr/?itemid=127
  12. ↑ https://kvs.gov.spb.ru/en/agreements/
  13. ↑ https://omr.gov.ua/ua/international/goroda-partneri/minsk-belarus/
  14. ↑ https://www.brasovcity.ro/file-zone/regulamente/primarie/Statutul-mun-Brasov.pdf
  15. ↑ http://admomsk.ru/web/en/city/international/foreign#minsk
  16. ↑ http://www.bryansk032.ru/?j=171&m=180&gorod=22
  17. ↑ https://www.klgd.ru/city/pasport_07052021.pdf
  18. ↑ Agia Napa — Union of Cyprus Municipalities.
  19. ↑ https://tbilisi.gov.ge/img/original/2018/6/12/tbilisiinfigures.pdf
  20. ↑ https://tbilisi.gov.ge/img/original/2024/4/22/%E1%83%97%E1%83%91%E1%83%98%E1%83%9A%E1%83%98%E1%83%A1%E1%83%98_%E1%83%AA%E1%83%98%E1%83%A4%E1%83%A0%E1%83%94%E1%83%91%E1%83%A8%E1%83%98_-_2023.pdf
  21. ↑ https://new.netanya.muni.il/News/Pages/Article197.aspx
  22. ↑ https://eng.belta.by/president/view/belarus-zimbabwe-sign-package-of-documents-during-lukashenkos-visit-to-harare-156350-2023/
  23. ↑ https://www.izh.ru/i/info/16265.html
  24. ↑ Рудницький С. Л. «Карта України». — Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918.
  25. ↑ Чирский Н. А. Чирский Е. Н. Минск: Путеводитель. Мн.: Университетское, 2002. C. 8
  26. ↑ Жучкевич В. А. Краткий топонимический словарь Белоруссии. Мн., 1974. С. 232—234 // Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Мінска. У 4 кн. Кн. 1-я. — Мн.: БЕЛТА, П15 2001. С. 22
  27. ↑ Гісторыя Мінска. 1-е выданне. Мінск. БелЭн. 2006. — 696. С. 14
  28. ↑ а б М. В. Кузняцоў. Таямніца далёкіх вякоў // Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Мінска. У 4 кн. Кн. 1-я. — Мн.: БЕЛТА, П15 2001. С. 34
  29. ↑ Горад на Нямізе [Архівовано 10 серпня 2010 у Wayback Machine.] // Зямля пад белымі крыламі [Архівовано 10 серпня 2010 у Wayback Machine.] // Караткевіч У. Збор твораў: У 8 т. Т. 8. Кн. 1. П'есы. Нарыс. — Мн.: Маст. літ., 1990. — С. 385—570
  30. ↑ Шпилевский П. М. Путешествие по Полесью и белорусскому краю. Мн., 1992. // Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Мінска. У 4 кн. Кн. 1-я. — Мн.: БЕЛТА, П15 2001. С. 31—32
  31. ↑ Карский Е. Ф. Труды по белорусскому и другим славянским языкам. — М., 1962. — С. 483.
  32. ↑ Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. — М., 1986. — Т. 2. — С. 625.
  33. ↑ Obrębska-Jabłońska A. Czy ukraiński wpływ na toponimię białoruską? // Slavia Orientalis. XXII, 1973, № 2, 261—265.; Крамко І. І., Штыхаў Г. В. Калі Менск стаў Мінскам // Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Мінска. У 4 кн. Кн. 1-я. — Мн.: БЕЛТА, П15 2001. С. 34—35
  34. ↑ а б в Шыбека З. В., Шыбека С. Ф. Мінск: Старонкі жыцця дарэв. горада / Пер. з рускай мовы М.Віжа; Прадмова С. М. Станюты. — Мн.: Полымя, 1994. С. 10
  35. ↑ а б Крамко І. І., Штыхаў Г. В. Калі Менск стаў Мінскам // Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Мінска. У 4 кн. Кн. 1-я. — Мн.: БЕЛТА, П15 2001. С. 36
  36. ↑ Mińsk // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. Tom VI. — Warszawa, 1885. S. 453 [Архівовано 27 січня 2012 у Wayback Machine.]
  37. ↑ а б в г Кастусь Лашкевіч, 5 афіцыёзных міфаў пра Мінск [Архівовано 14 вересня 2009 у Wayback Machine.] // TUT.BY, 11 вересня 2009 р.
  38. ↑ У. Ляхоўскі. Дык няўжо ж нам ніколі ня склеіць, ня сшыць [Архівовано 15 вересня 2009 у Wayback Machine.] // Радыё Палёнія, 30 липня 2008
  39. ↑ Рашэнне Мінскага гарадскога Савета народных дэпутатаў ад 5 верасня 1991 г. № 167 «Аб гербе г. Мінска і аб вяртаньні гораду яго гістарычнай назвы Менск». Архів оригіналу за 27 жовтня 2007. Процитовано 14 вересня 2009.
  40. ↑ 69 гадоў таму Менск стаў Мінскам [Архівовано 3 червня 2009 у Wayback Machine.] // Наша Ніва, 29 липня 2008
  41. ↑ Повѣсть временныхъ лѣтъ // Институт русской литературы (Пушкинский Дом) РАН. Архів оригіналу за 16 березня 2015. Процитовано 15 вересня 2009.
  42. ↑ Привилей месту Менскому, на право майдеборское и иные вольности. 14.03.1499 г. [Архівовано 14 лютого 2009 у Wayback Machine.] // АЗР Т. 1: 1340—1506. Спб., 1846. № 165. С. 187—189.
  43. ↑ А. К. Цітоў. Пячаткі і герб / Сімвалы горада і Менскага ваяводства // Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Мінска. У 4 кн. Кн. 1-я. — Мн.: БЕЛТА, П15 2001. С. 215
  44. ↑ Ганна Соўсь. 3 ліпеня 1655 году расейскае войска захапіла Менск [Архівовано 30 серпня 2008 у Wayback Machine.] // Радыё Свабода, 3 липня 2008
  45. ↑ Гісторыя Мінска. 1-е выданне. Мінск. БелЭн. 2006. С. 168
  46. ↑ Хроніка важнейшых падзей // Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Мінска. У 4 кн. Кн. 1-я. — Мн.: БЕЛТА, П15 2001. С. 564
  47. ↑ Гісторыя Мінска. 1-е выданне. Мінск. БелЭн. 2006. С. 187
  48. ↑ Шыбека З. В., Шыбека С. Ф. Мінск: Старонкі жыцця дарэв. горада/ Пер. з рускай мовы М.Віжа; Прадмова С. М. Станюты. — Мн.: Полымя, 1994. С. 124
  49. ↑ Шыбека З. В., Шыбека С. Ф. Мінск: Старонкі жыцця дарэв. горада/ Пер. з рускай мовы М.Віжа; Прадмова С. М. Станюты. — Мн.: Полымя, 1994. С. 128
  50. ↑ Гісторыя Беларусі (у кантэксце сусветных цывілізацый). Вучэбн. дапаможнік / В. І. Галубовіч, З. В. Шыбека, Д. М. Чаркасаў і інш.; Пад рэд. В. І. Галубовіча і Ю. М. Бохана. — Мн.: Экаперспектыва, 2005. С. 401
  51. ↑ Zdzisław J. Winnicki, Szkice kojdanowskie, Wydawnictwo GAJT, Wrocław 2005, ISBN 83-88178-26-1. S. 77—78.
  52. ↑ Norman Davies, Powstanie '44, Wydawnictwo Znak, Kraków 2004, ISBN 83-240-0459-9. S. 195
  53. ↑ Указ Президиума ВС СССР от 26.06.1974 № 6163-VIII — Викитека. ru.wikisource.org (рос.). Архів оригіналу за 26 березня 2022. Процитовано 22 травня 2021.
  54. ↑ Клімат Мінська(англ.)
  55. ↑ Анастасия Янушевская. Данные мониторинга свидетельствуют об ухудшении состояния атмосферного воздуха в Минске за последнюю неделю [Архівовано 18 вересня 2009 у Wayback Machine.] // БелаПАН
  56. ↑ Гісторыя Мінска. 1-е выданне. Мінск. БелЭн. 2006. С. 234
  57. ↑ Переписи населення Російської Імперії та СРСР. Архів оригіналу за 14 травня 2011. Процитовано 19 червня 2013.
  58. ↑ «Национальный состав населения Республики Беларусь» (Том 3)
  59. ↑ за рідною мовою
  60. ↑ Наука и образование [Архівовано 2 вересня 2009 у Wayback Machine.] // Менскі гарадзкі выканаўчы камітэт
  61. ↑ Здравоохранение [Архівовано 2 вересня 2009 у Wayback Machine.] // Менскі гарадзкі выканаўчы камітэт
  62. ↑ Культура [Архівовано 2 вересня 2009 у Wayback Machine.] // Менскі гарадзкі выканаўчы камітэт
  63. ↑ Белкомунмаш 213 був розроблений у кінці 90-х на базі Белкоммунмаш 201
  64. ↑ Троіцкая гара, Траецкая гара, Траецкае прадмесце // Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Мінска. У 4 кн. Кн. 1-я. — Мн.: БЕЛТА, П15 2001. С. 553
  65. ↑ Троицкое предместье // «Минск старый и новый». Архів оригіналу за 29 березня 2009. Процитовано 23 вересня 2009.
  66. ↑ Руслан Гарбачоў. 10 найстарэйшых будынкаў Мінска [Архівовано 25 серпня 2011 у Wayback Machine.] паводле Уладзімера Дзянісава // Салідарнасць, 17 квітня 2009
  67. ↑ Города, породнённые с г. Минском по состоянию на ноябрь 2008 г. // Отдел протокола и зарубежных связей Мингорисполкома. Архів оригіналу за 27 травня 2008. Процитовано 28 вересня 2009.

Джерела та література

Література

  • Минск / Автор текста Хорсун В.А. — Минск : «Беларусь», 1984. — 192 с. — 25 000 прим. (біл.) (рос.) (англ.) (фр.) (нім.) (ісп.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мінськ
 
№ Назва Область Населення № Назва Область Населення
Мінськ
Мінськ
Гомель
Гомель 		1 Мінськ Мінська 1 959 781 11 Орша Вітебська 116 552 Могильов
Могильов
Вітебськ
Вітебськ
2 Гомель Гомельська 521 452 12 Мозир Гомельська 112 003
3 Могильов Могильовська 378 077 13 Солігорськ Мінська 106 503
4 Вітебськ Вітебська 368 574 14 Новополоцьк Вітебська 102 394
5 Гродно Гродненська 365 610 15 Ліда Гродненська 100 443
6 Берестя Берестейська 340 141 16 Молодечно Мінська 94 922
7 Бобруйськ Могильовська 217 975 17 Полоцьк Вітебська 85 078
8 Барановичі Берестейська 179 122 18 Жлобин Гомельська 75 956
9 Борисов Мінська 143 919 19 Світлогорськ Гомельська 69 011
10 Пінськ Берестейська 138 415 20 Речиця Гомельська 66 172
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мінськ&oldid=43033235