Географія Коморських Островів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Географія Коморських Островів Picto infobox map.png
Географічне положення Коморські Острови
Географічне положення Коморські Острови
Географічне положення
Континент Африка
Регіон Східна Африка
Координати 12°10′ пд. ш. 44°15′ сх. д. / 12.167° пд. ш. 44.250° сх. д. / -12.167; 44.250
Територія
Площа 2235 км² (180-те)
 • суходіл 100 %
 • води 0 %
Морське узбережжя 340 км
Державний кордон 0 км
Рельєф
Тип гористий
Найвища точка гора Картала (2360 м)
Найнижча точка Індійський океан (0 м)
Клімат
Тип субекваторіальний
Внутрішні води
Найдовша річка [[_]] ( км)
Найбільше озеро [[_]] ( км²)
Інше
Природні ресурси риба
Стихійні лиха тропічні циклони, активний вулканізм
Екологічні проблеми деградація земель, ерозія ґрунтів, знеліснення

Коморські Острови — східноафриканська острівна країна, що знаходиться на вході до Мозамбіцької протоки між східним узбережжям континенту і північним краєм острова Мадагаскар . Загальна площа країни 2 235 км² (180-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 2 235 км², а на поверхню внутрішніх вод — 0 км²[1]. Площа країни майже в 4 рази менша за площу Чернівецької області України.

Назва[ред. | ред. код]

Офіційна назва — Союз Коморських Островів, Коморські Острови, Комори (араб. جزر القمر‎ — Джумухір'ят ель-Камар ель-Муттахіда; фр. Union des Comores, Comores; ком. Udzima wa Komori, Komori)[2]. Назва країни походить від назви однойменного аріхпелагу який вона займає. Назва Коморських островів з арабської, Джазаїр аль-Комор (араб. جزائر القمر ‎), що означає Місячні острови. Араби-мореплавці назвивали Мадагаскар Великим Місячним островом, а Комори на шляху до нього протиставляли йому й звали Малими Місячними[3]. Ця назва закріпилась в європейській картографії через те, що ще з античних часів Клавдія Птолемея на всіх картах Африки малювали вигадані Місячні гори, що на час мандрівок португальців опинилися на картах якраз навпроти Коморських островів[3].

Історія дослідження території[ред. | ред. код]

Географічне положення[ред. | ред. код]

Коморські Острови — східноафриканська острівна країна, що не має сухопутного державного кордону.Коморські Острови омиваються водами Індійського океану[4]. Загальна довжина морського узбережжя 340 км.

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)[5]. Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя[6][1].

Крайні пункти[ред. | ред. код]

Час[ред. | ред. код]

Час на Коморських Островах: UTC+3 (+1 година різниці часу з Києвом)[7].

Геологія[ред. | ред. код]

Корисні копалини[ред. | ред. код]

Надра Коморських Островів не багаті на корисні копалини, розвідані запаси і поклади відсутні[8].

Сейсмічність[ред. | ред. код]

Вулканізм[ред. | ред. код]

Рельєф[ред. | ред. код]

Середні висоти — дані відсутні; найнижча точка — рівень вод Індійського океану (0 м); найвища точка — гора Картала (2360 м).

Узбережжя[ред. | ред. код]

Острови[ред. | ред. код]

Клімат[ред. | ред. код]

Територія Коморських Островів лежить у субекваторіальному кліматичному поясі[9]. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні[10]. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній[10]. Зволоження достатнє, у літнє-осінній період з морівта океанів можуть надходити руйнівні тропічні циклони[10].

Коморські Острови є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[11].

Внутрішні води[ред. | ред. код]

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 1,2 км³[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 1,3 км² зрошуваних земель[1].

Річки[ред. | ред. код]

Невеличкі річки, струмки і потічки країни несуть свої води до Індійського океану.

Озера[ред. | ред. код]

Ґрунтові води[ред. | ред. код]

Ґрунти[ред. | ред. код]

Рослинність[ред. | ред. код]

Земельні ресурси Коморських Островів (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 84,4 %,
    • орні землі — 46,7 %,
    • багаторічні насадження — 29,6 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 8,1 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 1,4 %;
  • інше — 14,2 %[1].

Тваринний світ[ред. | ред. код]

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Мадагаскарської підобласті Ефіопської області[10].

Охорона природи[ред. | ред. код]

Коморські Острови є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:

Стихійні лиха та екологічні проблеми[ред. | ред. код]

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: можливе проходження тропічних циклонів в сезон дощів (з грудня по квітень); вулканічна активність на острові Великий Комор, вулкан Картала (2361 м) востаннє вивергався 2007 року, попереднє виверження 2005 року спричинило великі викиди вулканічного попілу й масову евакуацію населення[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

Фізико-географічне районування[ред. | ред. код]

У фізико-географічному відношенні територію Коморських Островів можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж Comoros, Geography. Factbook
  2. Котляков В. М., 2006
  3. а б Поспелов Е. М., 2005
  4. Атлас світу, 2005
  5. Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — New York : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  6. Part VI : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — New York : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  7. Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 21 November. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  8. Африка // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
  9. Атлас. Географія материків і океанів, 2014
  10. а б в г ФГАМ, 1964
  11. Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
  12. Ramsar Sites Information Service : [арх. 8 березня 2019 року] : [англ.] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Французькою[ред. | ред. код]

  • (фр.) René Battistini et Pierre Vérin. Géographie des Comores. — Nathan, Paris : Agence de coopération culturelle et technique, 1984. — 142 с. — ISBN 2-09-164603-2.
  • (фр.) Chanfi Mbae Mohamed. Géographie des transports aux Comores. — Paris : Паризький університет, 2002. — 443 с.

Посилання[ред. | ред. код]