Географія Коморських Островів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Географія Коморських Островів M:
Географічне положення Коморські Острови
Географічне положення Коморські Острови
Географічне положення
Континент Африка
Регіон Східна Африка
Координати 12°10′ пд. ш. 44°15′ сх. д. / 12.167° пд. ш. 44.250° сх. д. / -12.167; 44.250
Територія
Площа 2235 км² (180-те)
 • суходіл 100 %
 • води 0 %
Морське узбережжя 340 км
Державний кордон 0 км
Рельєф
Тип гористий
Найвища точка гора Картала (2360 м)
Найнижча точка Індійський океан (0 м)
Клімат
Тип субекваторіальний
Внутрішні води
Найдовша річка [[_]] ( км)
Найбільше озеро [[_]] ( км²)
Інше
Природні ресурси риба
Стихійні лиха тропічні циклони, активний вулканізм
Екологічні проблеми деградація земель, ерозія ґрунтів, знеліснення

Коморські Острови — східноафриканська острівна країна, що знаходиться на вході до Мозамбіцької протоки між східним узбережжям континенту і північним краєм острова Мадагаскар [⇨]. Загальна площа країни 2 235 км² (180-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 2 235 км², а на поверхню внутрішніх вод — 0 км²[1]. Площа країни майже в 4 рази менша за площу Чернівецької області України.

Назва[ред. | ред. код]

Офіційна назва — Союз Коморських Островів, Коморські Острови, Комори (араб. جزر القمر‎ — Джумухір'ят ель-Камар ель-Муттахіда; фр. Union des Comores, Comores; ком. Udzima wa Komori, Komori)[2]. Назва країни походить від назви однойменного аріхпелагу який вона займає. Назва Коморських островів з арабської, Джазаїр аль-Комор (араб. جزائر القمر ‎), що означає Місячні острови. Араби-мореплавці назвивали Мадагаскар Великим Місячним островом, а Комори на шляху до нього протиставляли йому й звали Малими Місячними[3]. Ця назва закріпилась в європейській картографії через те, що ще з античних часів Клавдія Птолемея на всіх картах Африки малювали вигадані Місячні гори, що на час мандрівок португальців опинилися на картах якраз навпроти Коморських островів[3].

Історія дослідження території[ред. | ред. код]

Географічне положення[ред. | ред. код]

Коморські Острови — східноафриканська острівна країна, що не має сухопутного державного кордону.Коморські Острови омиваються водами Індійського океану[4]. Загальна довжина морського узбережжя 340 км.

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)[5]. Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя[6][1].

Крайні пункти[ред. | ред. код]

Час[ред. | ред. код]

Час на Коморських Островах: UTC+3 (+1 година різниці часу з Києвом)[7].

Геологія[ред. | ред. код]

Корисні копалини[ред. | ред. код]

Надра Коморських Островів не багаті на корисні копалини, розвідані запаси і поклади відсутні[8].

Сейсмічність[ред. | ред. код]

Вулканізм[ред. | ред. код]

Рельєф[ред. | ред. код]

Середні висоти — дані відсутні; найнижча точка — рівень вод Індійського океану (0 м); найвища точка — гора Картала (2360 м).

Узбережжя[ред. | ред. код]

Острови[ред. | ред. код]

Клімат[ред. | ред. код]

Територія Коморських Островів лежить у субекваторіальному кліматичному поясі[9]. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні[10]. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній[10]. Зволоження достатнє, у літнє-осінній період з морівта океанів можуть надходити руйнівні тропічні циклони[10].

Коморські Острови є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[11].

Внутрішні води[ред. | ред. код]

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 1,2 км³[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 1,3 км² зрошуваних земель[1].

Річки[ред. | ред. код]

Невеличкі річки, струмки і потічки країни несуть свої води до Індійського океану.

Озера[ред. | ред. код]

Ґрунтові води[ред. | ред. код]

Ґрунти[ред. | ред. код]

Рослинність[ред. | ред. код]

Земельні ресурси Коморських Островів (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 84,4 %,
    • орні землі — 46,7 %,
    • багаторічні насадження — 29,6 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 8,1 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 1,4 %;
  • інше — 14,2 %[1].

Тваринний світ[ред. | ред. код]

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Мадагаскарської підобласті Ефіопської області[10].

Охорона природи[ред. | ред. код]

Коморські Острови є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:

Стихійні лиха та екологічні проблеми[ред. | ред. код]

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: можливе проходження тропічних циклонів в сезон дощів (з грудня по квітень); вулканічна активність на острові Великий Комор, вулкан Картала (2361 м) востаннє вивергався 2007 року, попереднє виверження 2005 року спричинило великі викиди вулканічного попілу й масову евакуацію населення[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

Фізико-географічне районування[ред. | ред. код]

У фізико-географічному відношенні територію Коморських Островів можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж Comoros, Geography. Factbook
  2. Котляков В. М., 2006
  3. а б Поспелов Е. М., 2005
  4. Атлас світу, 2005
  5. Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — New York : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  6. Part VI : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — New York : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  7. Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 21 May. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  8. Африка // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
  9. Атлас. Географія материків і океанів, 2014
  10. а б в г ФГАМ, 1964
  11. Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
  12. Ramsar Sites Information Service : [арх. 8 березня 2019 року] : [англ.] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Французькою[ред. | ред. код]

  • (фр.) René Battistini et Pierre Vérin. Géographie des Comores. — Nathan, Paris : Agence de coopération culturelle et technique, 1984. — 142 с. — ISBN 2-09-164603-2.
  • (фр.) Chanfi Mbae Mohamed. Géographie des transports aux Comores. — Paris : Паризький університет, 2002. — 443 с.

Посилання[ред. | ред. код]