Географія Панами

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Географія Панами Picto infobox map.png
Географічне положення Панами
Географічне положення Панами
Географічне положення
Континент Північна Америка
Регіон Центральна Америка
Координати 9°00′ пн. ш. 80°00′ зх. д. / 9.000° пн. ш. 80.000° зх. д. / 9.000; -80.000
Територія
Площа 75 420 км² (118-те)
 • суходіл 97,2 %
 • води 2,8 %
Морське узбережжя 2490 км
Державний кордон 687 км
Рельєф
Тип гористий
Найвища точка вулкан Бару (3475 м)
Найнижча точка Тихий океан (0 м)
Клімат
Тип субекваторіальний
Внутрішні води
Найдовша річка [[_]] ( км)
Найбільше озеро [[_]] ( км²)
Інше
Природні ресурси руди кольорових металів, деревина, креветки, гідроенергія
Стихійні лиха шторми, лісові пожежі
Екологічні проблеми забруднення вод, знеліснення, ерозія ґрунтів

Панама — північноамериканська країна, що знаходиться на крайньому півдні континенту . Загальна площа країни 75 420 км² (118-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 74 340 км², а на поверхню внутрішніх вод — 1 080 км²[1]. Площа країни втричі більша за площу Луганської області України.

Назва[ред. | ред. код]

Офіційна назва — Республіка Панама, Панама (ісп. Republica de Panama, Panama)[2]. Назва країни походить від назви колишнього села біля сучасної столиці країни, міста Панами (ісп. Panama), яке було засноване іспанськими конквістадорами 1519 року і перейняло назву селища[3]. Мовою індіанців куева «па-на-ма» означає місце, де вдосталь риби[3]. Можливий переклад з мови карибів — надлишок метеликів. Можливо, від назви однойменного панамського дерева.

Історія дослідження території[ред. | ред. код]

Географічне положення[ред. | ред. код]

Панама — північноамериканська країна, що межує з двома іншими країнами: на південному сході — з Колумбією (спільний кордон — 339 км), на північному заході — з Коста-Рикою (348 км). Загальна довжина державного кордону — 687 км[1]. Панама на півночі омивається водами Карибського моря Атлантичного океану, на півдні — Тихого[4]. Загальна довжина морського узбережжя 2490 км[1].

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)[5]. Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33)[5]. Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя, до континентальної брівки[6][1].

Крайні пункти[ред. | ред. код]

Час[ред. | ред. код]

Докладніше: Час у Панамі

Час у Панамі: UTC-5 (-7 годин різниці часу з Києвом)[7].

Геологія[ред. | ред. код]

Докладніше: Геологія Панами

Корисні копалини[ред. | ред. код]

Надра Панами багаті на ряд корисних копалин: мідь[8].

Сейсмічність[ред. | ред. код]

Вулканізм[ред. | ред. код]

Див. також: Вулкани Панами

Рельєф[ред. | ред. код]

Докладніше: Рельєф Панами

Середні висоти — 360 м; найнижча точка — рівень вод Тихого океану (0 м); найвища точка — вулкан Бару (3475 м). Близько 50 % території країни — гори (висотою до 3475 м), іншу половину займають низовинні рівнини. У широтному напрямі майже через всю країну тягнеться центральний гірський ланцюг, облямований з обох боків прибережними низовинами. Як для карибського, так і для тихоокеанського узбережжя характерні глибокі бухти і розташовані неподалік острови. Гірська внутрішня частина Панами утворена декількома хребтами. Західні хребти, що протяглися в Панаму з Коста-Рики, увінчані декількома вулканічними піками, найвищий з них — гора Бару. Східніше тягнуться круті схили хребта Серранія-де-Табасара висотою понад 900 м над р.м., що доходить до Панамського каналу. Цей хребет різко обривається південно-західніше міста Панама, а далі на південний схід йде інша гірська система — Кордильєра-де-Сан-Блас, яка переходить в більш високий ланцюг Серранія-дель-Дар'єн, що продовжується в Колумбії. Хребет, Серранія-дель-Баудо, починається на південному сході Панами і тягнеться від затоки Мігель в Колумбію. Між цими хребтами знаходиться багато невисоких пагорбів, озер і понад 400 річок і струмків.

Панамський канал між двома океанами прокладений в найнижчій частині перешийка між західною і східною гірськими областями, де горби не перевищують 87 м над рівнем моря.

Узбережжя[ред. | ред. код]

Узбережжя Панами поцятковане безліччю заток і лагун. На північному заході затока Москітос, на північному сході — Дар'єнська Карибського моря Атлантичного океану[4]. На південному заході затока Чірікі, на півдні та південному сході — Панамська Тихого океану[4].

Острови[ред. | ред. код]

Докладніше: Острови Панами

У Панамській затоці з тихоокеанської сторони знаходиться понад 100 невеликих островів .

Клімат[ред. | ред. код]

Докладніше: Клімат Панами

Територія Панами лежить у субекваторіальному кліматичному поясі[9]. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні[10]. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній[10]. Зволоження достатнє, у літньо-осінній період з морів та океанівчасто надходять руйнівні тропічні циклони[10].

Панама є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[11].

Внутрішні води[ред. | ред. код]

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 148 км³[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 321 км² зрошуваних земель[1].

Річки[ред. | ред. код]

Докладніше: Річки Панами

Річки країни належать басейнам Тихого (південь) і Атлантичного (північ) океанів.

Озера[ред. | ред. код]

Докладніше: Озера Панами

Болота[ред. | ред. код]

Докладніше: Болота Панами

Ґрунтові води[ред. | ред. код]

Ґрунти[ред. | ред. код]

Докладніше: Ґрунти Панами

Рослинність[ред. | ред. код]

Докладніше: Флора Панами

Особливо багато опадів випадає на східному узбережжі, де ростуть тропічні густі вологі ліси. У Панамі зустрічається понад 2000 видів тропічних рослин. Із західної тихоокеанської сторони опадів випадає менше, там поширені зарості чагарників. Такі зарості в національному парку Дар'є на півдні країни практично незаселені і незаймані людиною.

Земельні ресурси Панами (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 30,5 %,
    • орні землі — 7,3 %,
    • багаторічні насадження — 2,5 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 20,7 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 43,6 %;
  • інше — 25,9 %[1].
Див. також: Ліси Панами

Тваринний світ[ред. | ред. код]

Докладніше: Фауна Панами

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Центральноамериканської провінції Гвіано-Бразильської підобласті Неотропічної області[10].

Охорона природи[ред. | ред. код]

Панама є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:

Урядом країни підписана, але не ратифікована міжнародна Конвенція з охорони морських живих ресурсів[1].

Стихійні лиха та екологічні проблеми[ред. | ред. код]

Докладніше: Екологія Панами

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: нечасті помірні шторми і лісові пожежі в регіоні Дар'єн[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

Фізико-географічне районування[ред. | ред. код]

У фізико-географічному відношенні територію Панами можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м Panama, Geography. Factbook
  2. Котляков В. М., 2006
  3. а б Поспелов Е. М., 2005
  4. а б в Атлас світу, 2005
  5. а б Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — New York : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  6. Part VI : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — New York : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  7. Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 14 August. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  8. Панама // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
  9. Атлас. Географія материків і океанів, 2014
  10. а б в г ФГАМ, 1964
  11. Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
  12. Ramsar Sites Information Service : [арх. 8 березня 2019 року] : [англ.] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]