Географія Бахрейну

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Географія Бахрейну M:
Географічне положення Бахрейну
Географічне положення Бахрейну
Географічне положення
Континент Азія
Регіон Західна Азія
Координати 26°00′ пн. ш. 50°33′ сх. д. / 26.000° пн. ш. 50.550° сх. д. / 26.000; 50.550
Територія
Площа 760 км² (188-ме)
 • суходіл 100 %
 • води 0 %
Морське узбережжя 161 км
Державний кордон 0 км
Рельєф
Тип низовинний горбистий
Найвища точка пагорб Джабель-ед-Духан (122 м)
Найнижча точка Перська затока (0 м)
Клімат
Тип тропічний
Інше
Природні ресурси вуглеводні, риба, перли
Стихійні лиха посухи, пилові бурі
Екологічні проблеми спустелювання, деградація узбереж, дефіцит прісної води

Бахрейн — невелика західноазійська острівна країна, що знаходиться на південному заході континенту в акваторії Перської затоки [⇨]. Загальна площа країни 760 км² (188-ме місце у світі), з яких на суходіл припадає 760 км², а на поверхню внутрішніх вод — 0 км²[1]. Площа країни незначно менша за площу території міста Києва, це найменша арабська держава.

Назва[ред. | ред. код]

Офіційна назва — Королівство Бахрейн, Бахрейн (араб. 'مملكة البحرين'‎, Мамлакат ель-Бахрейн)[2]. Назва країни походить від арабського слова море — бахр і два, тобто Два моря, води, що відділяють острів з обох сторін, від Аравії та Персії[3]. Давня назва острова — Ділмун.

Історія дослідження території[ред. | ред. код]

Географічне положення[ред. | ред. код]

Бахрейн — західноазійська острівна країна, що не має сухопутного державного кордону[4]. Бахрейн займає три відносно великих і багато дрібних островів[5]. Морем межує з Іраном на сході й північному сході; Катаром на півдні й південному сході; із Саудівською Аравією на заході (відстань 16 км)[5]. Бахрейн омивається водами Перської затоки Індійського океану[4]. Загальна довжина морського узбережжя 161 км[6][1].

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)[7][1]. Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33)[7][1]. Континентальний шельф — поширюється на усе морське дно у міжнародно визначених кордонах[8][1].

Крайні пункти[ред. | ред. код]

Час[ред. | ред. код]

Докладніше: Час у Бахрейні

Час у Бахрейні: UTC+3 (+1 година різниці часу з Києвом)[9].

Геологія[ред. | ред. код]

Докладніше: Геологія Бахрейну

Корисні копалини[ред. | ред. код]

Надра Бахрейну багаті на ряд корисних копалин: нафту, природний газ[10].

Сейсмічність[ред. | ред. код]

Рельєф[ред. | ред. код]

Докладніше: Рельєф Бахрейну

Середні висоти — дані відсутні; найнижча точка — рівень вод Перської затоки (0 м); найвища точка — гора Джабель-ед-Духан (122 м). Рельєф країни рівнинний. Плаский пустельний ландшафт плавно підвищується до невисокої центральної височини Джебель-ад-Дукхан («Гора диму», найвища точка 122 м). У центрі височини лежить Центральна депресія, що являє собою велику долину, відому завдяки «Дереву життя» — невеликому кущу акації, що є єдиною великою рослиною в оточенні безплідної пустелі. Центральна частина острову, складена вапняками, підіймається лише на 30-40 м вище рівня моря. Переважну більшість території Бахрейну займає кам'яниста і піщана пустеля.

Узбережжя[ред. | ред. код]

Берегова лінія Бахрейну являє собою ланцюг піщаних пляжів. В південній частині основного острова прибережні піски утворюють довгу косу Рас-ель-Бар. На північно-західному березі переважають піщані дюни. На західному — піски часто змінюються ділянками кам'янистого степу, який біля берега переходить у засолені болота. На північному сході над прибережними пісками виростає кам'яниста гряда, утворюючи півострів Рас-ер-Руман.

Острови[ред. | ред. код]

Докладніше: Острови Бахрейну

Бахрейн займає три відносно великих і більше тридцяти дрібних островів.

Клімат[ред. | ред. код]

Докладніше: Клімат Бахрейну

Територія Бахрейну лежить у тропічному кліматичному поясі[11]. Увесь рік панують тропічні повітряні маси[12]. Спекотна посушлива погода з великими добовими амплітудами температури[12]. Переважають східні пасатні вітри. У теплий сезон з морів та океанів можуть надходити шторми[12]. Середня температура липня +37°С, січня +16°С. Середньорічна кількість опадів становить близько 90 мм, проте вологість повітря дуже висока, особливо в квітні-вересні. Влітку часто бувають пилові й піщані бурі. 

Бахрейн є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[13].

Внутрішні води[ред. | ред. код]

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 0,12 км³[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 40 км² зрошуваних земель[1]. На жодному з островів Бахрейнського архіпелагу немає річок, струмків чи озер. Прибережні райони на півдні і південному заході зайняти солончаками.

Річки[ред. | ред. код]

Докладніше: Річки Бахрейну

Тимчасові потоки (ваді) країни належать басейну Перської затоки Індійського океану.

Болота[ред. | ред. код]

Докладніше: Болота Бахрейну

Уздовж західного узбережжя смуга мілководних солоних маршів.

Ґрунтові води[ред. | ред. код]

Ґрунти[ред. | ред. код]

Докладніше: Ґрунти Бахрейну

Рослинність[ред. | ред. код]

Докладніше: Флора Бахрейну

Більшу частину країни вкриває пустеля. Тим не менш, країна широко відома своєю пишною рослинністю — численні джерела підземних вод живлять оазиси, обрамлені фініковими пальмами[14]. Флора Бахрейнського архіпелагу порівняно різноманітна. На островах росте більше 200 різновидностей рослин[15]. У пустелі ростуть такі сухостійні рослини, як саксаул, верблюжа колючка, тамариск, астрагал тощо[14]. Біля виходів на поверхню ґрунтових вод поширені оазиси з фініковою пальмою й іншими культурами[15][14].

Земельні ресурси Бахрейну (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 11,3 %,
    • орні землі — 2,1 %,
    • багаторічні насадження — 3,9 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 5,3 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 0,7 %;
  • інше — 88 %[1].
Див. також: Ліси Бахрейну

Тваринний світ[ред. | ред. код]

Докладніше: Фауна Бахрейну

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Сахаро-Аравійської провінції Середземноморської підобласті Голарктичної області[12]. Серед доволі бідної фауни переважають птахи, гризуни й земноводні[14]. У прибережних водах налічується близько 400 видів риб, поширені морські черепахи[15]. У коралових рифах мешкають краби, омари, креветки, молюски тощо[14]. Велике видове різноманіття коралів (більше 2000 видів)[15].

Охорона природи[ред. | ред. код]

Бахрейн є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:

Стихійні лиха та екологічні проблеми[ред. | ред. код]

Докладніше: Екологія Бахрейну

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: періодичні посухи; пилові бурі[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

  • спустелювання зменшує сільськогосподарські угіддя, збільшує період посух і тривалість діб з пиловими бурями;
  • деградацію узбережж внаслідок інтенсивного судноплавства і діяльності нафтових підприємств;
  • руйнування коралових рифів;
  • обмежені ресурси питної води (тільки ґрунтові води та опріснена морська вода).

Фізико-географічне районування[ред. | ред. код]

У фізико-географічному відношенні територію Бахрейну можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л Bahrain, Geography. Factbook
  2. Котляков В. М., 2006
  3. Поспелов Е. М., 2005
  4. а б Атлас світу, 2005
  5. а б Бахрейн : [арх. 30 березня 2019 року] // geograf.com.ua. — Geograf.com.ua. — Дата звернення: 30 березня 2019 року.
  6. Азия › Бахрейн : [арх. 30 березня 2019 року] : [рос.] // worldgeo.ru. — Всемирная География, 2018. — 16 июня. — Дата звернення: 30 березня 2019 року.
  7. а б Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — New York : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  8. Part VI : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — New York : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  9. Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 16 June. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  10. Бахрейн // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
  11. Атлас. Географія материків і океанів, 2014
  12. а б в г ФГАМ, 1964
  13. Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
  14. а б в г д География Бахрейна : [арх. 30 березня 2019 року] : [рос.] // newtours-tmb.ru. — Туристическое агентство «Нью Турс». — Дата звернення: 30 березня 2019 року.
  15. а б в г Бахрейн — Государство Бахрейн : [арх. 30 березня 2019 року] : [рос.] // webgeo.ru. — Портал «География» проекта «Электронная Земля: научные информационные ресурсы и информационно-коммуникационные технологии», 2007. — 16 июня. — Дата звернення: 30 березня 2019 року.
  16. Ramsar Sites Information Service : [арх. 8 березня 2019 року] : [англ.] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]