Географія Суринаму

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Географія Суринаму M:
Географічне положення Суринаму
Географічне положення Суринаму
Географічне положення
Континент Південна Америка
Регіон Латинська Америка
Координати 4°00′ пн. ш. 56°00′ зх. д. / 4.000° пн. ш. 56.000° зх. д. / 4.000; -56.000
Територія
Площа 163 820 км² (92-ге)
 • суходіл 98,9 %
 • води 1,1 %
Морське узбережжя 386 км
Державний кордон 1907 км
Рельєф
Тип рівнинний
Найвища точка гора Юліана (0 м)
Найнижча точка низовина на узбережжі (123 м)
Клімат
Тип субекваторіальний
Внутрішні води
Найдовша річка Суринам (480 км)
Найбільше озеро Брокопондо (1560 км²)
Інше
Природні ресурси деревина, гідроенергія, риба, каолін, креветки, боксити, золото, руди кольорових металів, платина, залізні руди
Стихійні лиха повіді
Екологічні проблеми знеліснення

Суринам — південноамериканська країна, що знаходиться на крайній півночі континенту [⇨]. Загальна площа країни 163 820 км² (92-ге місце у світі), з яких на суходіл припадає 156 тис. км², а на поверхню внутрішніх вод — 7 820 км²[1]. Площа країни у 4 рази менша за площу території України.

Назва[ред. | ред. код]

Офіційна назва — Республіка Суринам, Суринам (нід. Republiek Suriname; Suriname)[2]. Назва країни походить від назви головної річки країни — Суринам[3]. Назва гідроніму виводиться від індіанського племені суринен (нід. Surinen), групи таїно аравакської мовної сім'ї, яка населяла цю частину Південної Америки до прибуття європейських колонізаторів. Колишня, до 1975 року, нідерландська колонія Нідерландська Гвіана[3].

Історія дослідження території[ред. | ред. код]

Географічне положення[ред. | ред. код]

Суринам — південноамериканська країна, що межує з трьома іншими країнами: на сході — з Французькою Гвіаною (спільний кордон — 556 км), на півдні — з Бразилією (515 км), на заході — з Гаяною (836 км). Загальна довжина державного кордону — 1907 км[1]. Суринам на півночі омивається водами Атлантичного океану[4]. Загальна довжина морського узбережжя 386 км[1].

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)[5]. Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя[6][1].

Крайні пункти[ред. | ред. код]

Час[ред. | ред. код]

Докладніше: Час у Суринамі

Час у Суринамі: UTC-3 (-5 годин різниці часу з Києвом)[7].

Геологія[ред. | ред. код]

Докладніше: Геологія Суринаму

Корисні копалини[ред. | ред. код]

Надра Суринаму багаті на ряд корисних копалин: каолін, боксити, золото, нікель, мідь, платину, залізну руду[8].

Сейсмічність[ред. | ред. код]

Рельєф[ред. | ред. код]

Докладніше: Рельєф Суринаму

Середні висоти — 246 м; найнижча точка — пониззя на океанічному узбережжі (-2 м); найвища точка — гора Юліана (1230 м). Більша частина території країни знаходиться на північному сході Ґвіанського плоскогір'я (висоти до 1200 м). На півночі — Ґвіанська низовина шириною від 25 км на сході до 80 км на заході складена алювіальними і морськими пісками і глинами. Поверхня плоска заболочена, місцями перетнута береговими валами і розчленована ріками. Ґвіанське плоскогір'я складене древніми кристалічними породами. Поверхня значною мірою покрита вологим тропічним лісом. На загальному згладженому фоні виділяються водороздільні гірські масиви і кряжі, особливо гори Вільгельміна з найвищою точкою країни — горою Юліана.

Узбережжя[ред. | ред. код]

Острови[ред. | ред. код]

Докладніше: Острови Суринаму

Клімат[ред. | ред. код]

Докладніше: Клімат Суринаму

Територія Суринаму лежить у субекваторіальному кліматичному поясі[9]. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні[10]. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній[10]. Зволоження достатнє, у літнє-осінній період з океанів можливенадходження тропічних циклонів[10].

Суринам є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[11].

Внутрішні води[ред. | ред. код]

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 122 км³[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 570 км² зрошуваних земель[1].

Річки[ред. | ред. код]

Докладніше: Річки Суринаму

Річки країни належать басейну Атлантичного океану. Головні річки: Корантейн, Мароні, Сурінам, Коппенаме, Гран-Ріо, Маровейне.

Озера[ред. | ред. код]

Докладніше: Озера Суринаму

Болота[ред. | ред. код]

Докладніше: Болота Суринаму

Ґрунтові води[ред. | ред. код]

Ґрунти[ред. | ред. код]

Докладніше: Ґрунти Суринаму

Рослинність[ред. | ред. код]

Докладніше: Флора Суринаму

На території Суринаму виділяють прибережну Ґвіанськую низовину, пояс саван і пояс тропічних лісів Ґвіанського плоскогір'я. Збереглися окремі лісові масиви. Невеликі вогнища землеробства приурочені до берегових валів і осушених ділянок боліт. Південніше на схилах Ґвіанського плоскогір'я поширений вузький пояс саван. Ґрунти тут малородючі, землеробство слабо розвинене і носить споживчий характер.

Земельні ресурси Суринаму (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 0,5 %,
    • орні землі — 0,4 %,
    • багаторічні насадження — 0 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 0,1 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 94,6 %;
  • інше — 4,9 %[1].
Див. також: Ліси Суринаму

Тваринний світ[ред. | ред. код]

Докладніше: Фауна Суринаму

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Амазонської провінції Гвіано-Бразильської підобласті Неотропічної області[10].

Охорона природи[ред. | ред. код]

Суринам є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:

Стихійні лиха та екологічні проблеми[ред. | ред. код]

Докладніше: Екологія Суринаму

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: потенційні несприятливі метеорологічні умови[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

Фізико-географічне районування[ред. | ред. код]

У фізико-географічному відношенні територію Суринаму можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л Suriname, Geography. Factbook
  2. Котляков В. М., 2006
  3. а б Поспелов Е. М., 2005
  4. Атлас світу, 2005
  5. Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — New York : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  6. Part VI : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — New York : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  7. Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 16 June. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  8. Суринам // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
  9. Атлас. Географія материків і океанів, 2014
  10. а б в г ФГАМ, 1964
  11. Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
  12. Ramsar Sites Information Service : [арх. 8 березня 2019 року] : [англ.] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]