Географія Брунею

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Географія Брунею M:
Географічне положення Брунею
Географічне положення Брунею
Географічне положення
Континент Азія
Регіон Південно-Східна Азія
Координати 4°30′ пн. ш. 114°40′ сх. д. / 4.500° пн. ш. 114.667° сх. д. / 4.500; 114.667
Територія
Площа 5765 км² (173-тє)
Морське узбережжя 161 км
Державний кордон 266 км
Рельєф
Тип низовинний
Найвища точка гора Букіт-Пагон (1850 м)
Найнижча точка Південнокитайське море (0 м)
Клімат
Тип екваторіальний
Внутрішні води
Найдовша річка [[_]] ( км)
Найбільше озеро [[_]] ( км²)
Інше
Природні ресурси вуглеводні, вуглеводні, деревина
Стихійні лиха нечасті тропічні циклони, землетруси, повіді
Екологічні проблеми задимлення

Бруней — південносхідноазійська країна, що знаходиться у південно-західній частині острова Калімантан . Загальна площа країни 5 765 км² (173-тє місце у світі), з яких на суходіл припадає 5 265 км², а на поверхню внутрішніх вод — 500 км²[1]. Площа країни приблизно вдвічі менша за площу Чернівецької області України.

Назва[ред. | ред. код]

Офіційна назва — Бруней-Даруссалам, Бруней (малай. Negara Brunei Darussalam, Brunei — Держава Бруней — Будівля миру)[2][3]. Назва країни Бурні, Барунай, відома з XVI століття, імовірно, походить з гінді, видозмінене під випливом санскриту «бхурні» — землі або країна[2]. Крім того, назва можливо була отримана від малайського вигуку радості першого легендарного султана Мухаммада Шаха «Бару нах!», що означає ось воно, або саме те, що треба. Під впливом санскритського слова «варунаї» країну називають Барунаї[2].

Історія дослідження території[ред. | ред. код]

Географічне положення[ред. | ред. код]

Бруней — південносхідноазійська країна, що складається з двох напіванклавів, межує лише з однією державою: на сході й півдні — з Малайзією (спільний кордон — 266 км). Малайський штат Саравак повністю оточує країну і розділяє її 30-км відрізком на дві частини, залишаючи тільки берегову лінію на півночі. Загальна довжина державного кордону — 266 км[1]. Бруней омивається на заході й півночі водами Південнокитайського моря Тихого океану[4]. Загальна довжина морського узбережжя 161 км[1].

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)[5]. Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя, або серединних ліній[6][1].

Крайні пункти[ред. | ред. код]

Час[ред. | ред. код]

Докладніше: Час у Брунеї

Час у Брунеї: UTC+8 (+6 годин різниці часу з Києвом)[7].

Геологія[ред. | ред. код]

Докладніше: Геологія Брунею

Корисні копалини[ред. | ред. код]

Надра Брунею багаті на ряд корисних копалин: нафту, природний газ[8].

Сейсмічність[ред. | ред. код]

Рельєф[ред. | ред. код]

Докладніше: Рельєф Брунею

Рельєф країни низинний, за винятком південних районів, де рельєф гористий. Середні висоти — 478 м; найнижча точка — рівень вод Південнокитайського моря (0 м); найвища точка — гора Букіт-Пагон (1850 м).

Узбережжя[ред. | ред. код]

Морське узбережжя неоднорідне, на північному сході лежить Брунейська затока з великою кількістю островів, на заході переважно пологий піщаний берег.

Острови[ред. | ред. код]

Докладніше: Острови Брунею

Клімат[ред. | ред. код]

Докладніше: Клімат Брунею

Територія Брунею лежить у екваторіальному кліматичному поясі[9]. Цілий рік панують екваторіальні повітряні маси[10]. Цілий рік спекотно, середньорічна температура 26,1 °C, сезонні коливання температури незначні, значно менші за добові[10]. превалюють слабкі вітри, цілий рік надмірне зволоження, від 1500 до 2000 мм атмосферних опадів на рік, майже щодня по обіді йдуть дощі, часто зливи з грозами[10].

Клімат Брунею
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 33,9 35,3 38,3 37,6 36,4 35,5 35, 36,6 35,5 34,7 34,5 36,2 38,3
Абсолютний мінімум, °C 18,4 18,9 19,4 20,5 20,3 19,2 19,1 19,4 19,6 20,5 18,8 19,5 18,4
Кількість сонячних годин 196 191 225 239 236 210 222 218 199 206 205 211 2558
Кількість дощових днів 16 12 11 16 18 16 16 16 19 21 23 21 1555
Джерело: Всесвітня метеорологічна організація[11] та NOAA[12]

Бруней є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[13].

Внутрішні води[ред. | ред. код]

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 8,5 км³[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 10 км² зрошуваних земель[1].

Річки[ред. | ред. код]

Докладніше: Річки Брунею

Річки країни належать басейну Південнокитайського моря Тихого океану. У країні немає великих озер і річок. Найбільші річки: Бруней, Тудонг, Тембуронг, Белайт.

Озера[ред. | ред. код]

Докладніше: Озера Брунею

Болота[ред. | ред. код]

Докладніше: Болота Брунею

Ґрунтові води[ред. | ред. код]

Ґрунти[ред. | ред. код]

Докладніше: Ґрунти Брунею

Рослинність[ред. | ред. код]

Докладніше: Флора Брунею

Земельні ресурси Брунею (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 2,5 %,
    • орні землі — 0,8 %,
    • багаторічні насадження — 1,1 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 0,6 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 71,8 %;
  • інше — 25,7 %[1].
Див. також: Ліси Брунею

Тваринний світ[ред. | ред. код]

Докладніше: Фауна Брунею

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Зондської провінції Малайської підобласті Індо-малайської області[10].

Охорона природи[ред. | ред. код]

Бруней є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:

Стихійні лиха та екологічні проблеми[ред. | ред. код]

Докладніше: Екологія Брунею

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: нечасті тайфуни, землетруси і повіді[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

  • сезонне задимлення й серпанок від лісових пожеж на індонезійській території острова Калімантан, де відбувається знищення вологих тропічних лісів на потреби плантацій олійної пальми.

Фізико-географічне районування[ред. | ред. код]

У фізико-географічному відношенні територію Брунею можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л Brunei, Geography. Factbook
  2. а б в Поспелов Е. М., 2005
  3. Котляков В. М., 2006
  4. Атлас світу, 2005
  5. Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — New York : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  6. Part VI : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — New York : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  7. Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 19 April. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  8. Бруней // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
  9. Атлас. Географія материків і океанів, 2014
  10. а б в г ФГАМ, 1964
  11. World Weather Information Service - Bandar Seri Begawan. World Meteorological Organisation. Процитовано 14 May 2010. 
  12. Brunei Darussalam Climate Normals 1961−1990. National Oceanic and Atmospheric Administration. Процитовано 29 November 2013. 
  13. Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]