Географія Ліберії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Географія Ліберії M:
Географічне положення Ліберії
Географічне положення Ліберії
Географічне положення
Континент Африка
Регіон Західна Азія
Координати 6°30′ пн. ш. 9°30′ зх. д. / 6.500° пн. ш. 9.500° зх. д. / 6.500; -9.500
Територія
Площа 111 369 км² (104-те)
 • суходіл 99 %
 • води 1 %
Морське узбережжя 579 км
Державний кордон 1667 км
Рельєф
Тип низовинно-гористий
Найвища точка гора Вутеве (1380 м)
Найнижча точка Атлантичний океан (0 м)
Клімат
Тип субекваторіальний
Внутрішні води
Найдовша річка [[_]] ( км)
Найбільше озеро [[_]] ( км²)
Інше
Природні ресурси залізні руди, деревина, алмази, золото, гідроенергія
Стихійні лиха пилові бурі, суховії
Екологічні проблеми знеліснення, ерозія ґрунтів, забруднення вод

Ліберія — західноафриканська країна, що знаходиться на крайньому заході континенту [⇨]. Загальна площа країни 111 369 км² (104-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 96 320 км², а на поверхню внутрішніх вод — 15 049 км²[1]. Площа країни майже у 3 рази більша за площу території Київської області України.

Назва[ред. | ред. код]

Офіційна назва — Республіка Ліберія, Ліберія (англ. Republic Liberia, Liberia)[2]. Назва країни походить від лат. liber — вільний. Країна була названа так 1822 року на означення нової батьківщини, що була викуплена для утворення колонії звільнених і репатрійованих на африканський континент афро-американських рабів. 1847 року колонія отримала незалежність під тією самою назвою.

Історія дослідження території[ред. | ред. код]

Географічне положення[ред. | ред. код]

Карта Ліберії від ООН (англ.)
Файл:Liberia – U.S. area comparison.jpg
Порівняння розмірів території Ліберії та США

Ліберія — західноафриканська країна, що межує з трьома іншими країнами: на півночі — з Гвінеєю (спільний кордон — 590 км), на сході — з Кот-д'Івуаром (778 км), на заході — з Сьєрра-Леоне (299 км). Загальна довжина державного кордону — 1667 км[1]. Ліберія на заході омивається водами Атлантичного океану[3]. Загальна довжина морського узбережжя 579 км.

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя[4][1].

Крайні пункти[ред. | ред. код]

Час[ред. | ред. код]

Докладніше: Час у Ліберії

Час у Ліберії: UTC0 (-2 години різниці часу з Києвом)[5].

Геологія[ред. | ред. код]

Докладніше: Геологія Ліберії

Корисні копалини[ред. | ред. код]

Надра Ліберії багаті на ряд корисних копалин: залізну руду, алмази, золото[6].

Сейсмічність[ред. | ред. код]

Вулканізм[ред. | ред. код]

Див. також: Вулкани Ліберії

Рельєф[ред. | ред. код]

Докладніше: Рельєф Ліберії

Середні висоти — 243 м; найнижча точка — рівень вод Атлантичного океану (0 м); найвища точка — гора Вутеве (1380 м). Приморська низовинна рівнина слабко розчленована, місцями заболочена. У глибину країни рівнина підвищується до 400—600 м і переходить в Леоно-Ліберійську височину. Численні повноводні але короткі річки (Мано, Лоффа, Сент-Пол тощо). На півночі Ліберії лежить Гвінейська височина, де проходить вододіл між річками сточища Нігера та річками, що течуть в Атлантичний океан. Височина найбільш піднята на півночі, гора Вутеве (1380 м) і північному сході, гора Німба (1752 м), на стику кордону з Гвінеєю і Кот-д'Івуаром). У цьому районі зосереджені багаті поклади залізняку.

Над прибережною низовиною підносяться скелясті останці, включаючи мис Маунт (поблизу міста Робертспорт), що підіймається на 326 м над поверхнею озера Фішермен, яке відоме також під назвою Пісо і являє собою велику лагуну, і мис Месурадо висотою 91 м, на якому знаходиться місто Монровія. На півночі прибережної низовини, за 65 км на північ від Монровії, знаходяться останцеві горби Бомі-Гілс, де є багаті поклади залізняку. Прибережна низовина поступово переходить в густо населену горбисту рівнину висотою 120—370 м. Ця рівнина обмежена крутими уступами плато, що займає значну частину країни. Місцями поверхня плато ускладнена грядами висотою 760 м.

Узбережжя[ред. | ред. код]

Ліберія простягається на 500 км вздовж берега Атлантичного океану. Берегова лінія рівна, але місцями порушена естуаріями річок Мано, Лоффа, Сент-Пол, Сент-Джон, Сесс і Каваллі, які течуть паралельно одна інший по прибережній низовині. Сильний прибій і припливи сприяли формуванню піщаних берегових барів і кіс, орієнтованих з північного заходу на південний схід і які нерідко перегороджують доступ до гирл річок.

Острови[ред. | ред. код]

Докладніше: Острови Ліберії

Клімат[ред. | ред. код]

Докладніше: Клімат Ліберії

Територія Ліберії лежить у субекваторіальному кліматичному поясі, південь у екваторіальному[7]. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні[8]. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній; на півдні річні амплітуди непомітні[8]. Зволоження достатнє, часті дощі, зливи з грозами[8].

Ліберія є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[9].

Внутрішні води[ред. | ред. код]

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 232 км³[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 30 км² зрошуваних земель[1].

Річки[ред. | ред. код]

Докладніше: Річки Ліберії

Річки країни належать басейну Атлантичного океану.

Озера[ред. | ред. код]

Докладніше: Озера Ліберії

Болота[ред. | ред. код]

Докладніше: Болота Ліберії

Ґрунтові води[ред. | ред. код]

Ґрунти[ред. | ред. код]

Докладніше: Ґрунти Ліберії

Рослинність[ред. | ред. код]

Докладніше: Флора Ліберії

Ліси займають 18 % території (пальми гвеї, цінні тропічні породи дерев); на сході — савана з акацією і баобабом, в яких налічується до 235 видів дерев, у тому числі і 105 ендемічних. Густий вологий тропічний ліс зберігся лише на деяких ділянках узбережжя.

Земельні ресурси Ліберії (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 28,1 %,
    • орні землі — 5,2 %,
    • багаторічні насадження — 2,1 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 20,8 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 44,6 %;
  • інше — 27,3 %[1].
Див. також: Ліси Ліберії

Тваринний світ[ред. | ред. код]

Докладніше: Фауна Ліберії

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Західноафриканської підобласті Ефіопської області[8].

Охорона природи[ред. | ред. код]

Ліберія є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:

Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо: Конвенції про заборону військового впливу на природне середовище (ENMOD),

Стихійні лиха та екологічні проблеми[ред. | ред. код]

Докладніше: Екологія Ліберії

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: можливі пилові бурі, що їх приносить харматан з Сахари з грудня по березень[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

Фізико-географічне районування[ред. | ред. код]

У фізико-географічному відношенні територію Ліберії можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к Liberia, Geography. Factbook
  2. Котляков В. М., 2006
  3. Атлас світу, 2005
  4. Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — New York : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  5. Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 25 June. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  6. Ліберія // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
  7. Атлас. Географія материків і океанів, 2014
  8. а б в г ФГАМ, 1964
  9. Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
  10. Ramsar Sites Information Service : [арх. 8 березня 2019 року] : [англ.] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]