Географія Кот-д'Івуару

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Географія Кот-д'Івуару Picto infobox map.png
Географічне положення Кот-д'Івуару
Географічне положення Кот-д'Івуару
Географічне положення
Континент Африка
Регіон Західна Африка
Координати 8°00′ пн. ш. 5°00′ зх. д. / 8.000° пн. ш. 5.000° зх. д. / 8.000; -5.000
Територія
Площа 322 463 км² (69-те)
 • суходіл 98,62 %
 • води 1,38 %
Морське узбережжя 515 км
Державний кордон 3458 км
Рельєф
Тип рівнинний
Найвища точка гора Німба (1752 м)
Найнижча точка Гвінейська затока (0 м)
Клімат
Тип субекваторіальний,
екваторіальний
Внутрішні води
Найдовша річка Комое ( км)
Найбільше озеро Коссу (178 км²)
Інше
Природні ресурси вуглеводні, вуглеводні, алмази, руди кольорових металів, залізні руди, боксити, золото, силікатні піски, глина, кокосова пальма, кава,олійна пальма, гідроенергія
Стихійні лиха повіді
Екологічні проблеми знеліснення, забруднення вод

Кот-д'Івуар — західноафриканська країна, що лежить на північному березі Гвінейської затоки . Загальна площа країни 322 463 км² (69-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 318 003 км², а на поверхню внутрішніх вод — 4 460 км²[1]. Площа країни вдвічі менша за площу території України.

Назва[ред. | ред. код]

Офіційна назва — Республіка Кот-д'Івуар, Кот-д'Івуар (фр. Republique de Côte d'Ivoire, Côte d'Ivoire)[2]. Назва країни у перекладі з французької означає Берег Слонової Кістки. Названа так у зв'язку з інтенсивною торгівлею в даному регіоні у XV-XVII століттях слоновою кісткою[3]. Аналогічним чином інші ділянки африканського берега були названі як «Зерновий берег», «Золотий берег» і «Невільничий берег».

Історія дослідження території[ред. | ред. код]

Географічне положення[ред. | ред. код]

Карта Кот-д'Івуару від ООН (англ.)
Файл:Cote d'Ivoire – U.S. area comparison.jpg
Порівняння розмірів території Кот-д'Івуару та США

Кот-д'Івуар — західноафриканська країна, що межує з п'ятьма іншими країнами: на півночі — з Малі (спільний кордон — 599 км) і Буркіна-Фасо (545 км), на сході — з Ганою (720 км), на заході — з Гвінеєю (816 км) і Ліберією (778 км). Загальна довжина державного кордону — 3458 км[1]. Кот-д'Івуар на півдні омивається водами Гвінейської затоки Атлантичного океану[4]. Загальна довжина морського узбережжя 515 км.

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)[5]. Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Континентальний шельф — 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя[6][1].

Крайні пункти[ред. | ред. код]

Час[ред. | ред. код]

Докладніше: Час у Кот-д'Івуарі

Час у Кот-д'Івуарі: UTC0 (-2 години різниці часу з Києвом)[7].

Геологія[ред. | ред. код]

Корисні копалини[ред. | ред. код]

Надра Кот-д'Івуару багаті на ряд корисних копалин: нафту, природний газ, алмази, марганець, залізну руду, кобальт, боксити, мідь, золото, нікель, тантал, сілікатні піски, каолін[8].

Сейсмічність[ред. | ред. код]

Вулканізм[ред. | ред. код]

Рельєф[ред. | ред. код]

Середні висоти — 25(0 м; найнижча точка — рівень вод Гвінейської затоки (0 м); найвища точка — гора Німба (1752 м). Рельєф країни досить плоский, профіль поверхні характеризується рівнинами і плато. Але на заході країни є висоти понад 1000 метрів над рівнем моря. Тут, прямо на кордоні з Гвінеєю найвища вершина обох держав — гора Німба. Південна частина Кот-д'Івуара — низовина, що підвищується на півночі, переходячи у нагір'я висотою 400—1800 м. Більш високі плато із зубчастими форми із твердих порід. Рівні, що лежать нижче є більш м'які форми і, як правило, зроблені з пухкої матеріалу. Домінуючим елементом на рівнинах і плато є залізисті кірки вивітрювання, які видно на поверхні у вигляді іржі кольору пластин, але часто покритих піском, гравієм, іншим тонкодисперсним матеріалом.

Узбережжя[ред. | ред. код]

Острови[ред. | ред. код]

Клімат[ред. | ред. код]

Південь Кот-д'Івуару лежить у екваторіальному кліматичному поясі, північ — у субекваторіальному[9]. Цілий рік панують екваторіальні повітряні маси[10]. На узбережжі цілий рік спекотно, сезонні коливання температури незначні, значно менші за добові. превалюють слабкі вітри, цілий рік надмірне зволоження, майже щодня по обіді йдуть дощі, часто зливи з грозами[10]. Річна норма атмосферних опадів сягає 4000 мм. На півночі влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній. Зволоження достатнє, до 880 мм на рік, але влітку може відмічатись посушливий сезон[10].

Кот-д'Івуар є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[11].

Внутрішні води[ред. | ред. код]

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 81,14 км³[1].

Станом на 2012 рік в країні налічувалось 730 км² зрошуваних земель[1].

Річки[ред. | ред. код]

Докладніше: Річки Кот-д'Івуару

Річки країни належать басейну Гвінейської затоки Атлантичного океану. Найбільші річки: Комое (1160 км), Сассандра (1200 км), Бандама (1050 км). Інші важливі річки є притоками до них, або вони розташовані на узбережжі, з власними невеликими водозбірними площами: Табу, Неро, Сан-Педро, Боло, Ніуніуру, Бубо, Агнебі й Біа.

Озера[ред. | ред. код]

Докладніше: Озера Кот-д'Івуару

Найбільші озера: водосховище Коссу, Буйостазі, Аяместазі.

Болота[ред. | ред. код]

У країні великі площі зайняті водно-болотними угіддями.

Ґрунтові води[ред. | ред. код]

Ґрунти[ред. | ред. код]

Рослинність[ред. | ред. код]

Докладніше: Флора Кот-д'Івуару

Тропічні ліси на півдні, савана на півночі.

Земельні ресурси Кот-д'Івуару (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 64,8 %,
    • орні землі — 9,1 %,
    • багаторічні насадження — 14,2 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 41,5 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 32,7 %;
  • інше — 2,5 %[1].

Тваринний світ[ред. | ред. код]

Докладніше: Фауна Кот-д'Івуару

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Ефіопської області: південна частина, узбережжя Гвінейської затоки — до Західноафриканської, північна частина — до Східноафриканської підобласті[10].

Охорона природи[ред. | ред. код]

Кот-д'Івуар є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:

Стихійні лиха та екологічні проблеми[ред. | ред. код]

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: великі хвилі на узбережжі Гвінейської затоки (калема) та відсутність природних гаваней сильно ускладнюють судноплавство; під час сезону дощів можливі руйнівні повіді[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

  • знеліснення, більшість лісових масивів, колись найбільших в Західній Африці, зведені лісозаготівлями;
  • забруднення вод побутовими, промисловими стоками, сільськогосподарськими хімікатами.

Фізико-географічне районування[ред. | ред. код]

У фізико-географічному відношенні територію Кот-д'Івуару можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к Cote d'Ivoire, Geography. Factbook
  2. Котляков В. М., 2006
  3. Поспелов Е. М., 2005
  4. Атлас світу, 2005
  5. Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — New York : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  6. Part VI : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — New York : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  7. Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 19 August. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  8. Кот-д'Івуар // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
  9. Атлас. Географія материків і океанів, 2014
  10. а б в г ФГАМ, 1964
  11. Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
  12. Ramsar Sites Information Service : [арх. 8 березня 2019 року] : [англ.] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Французькою[ред. | ред. код]

  • (фр.) L'Encyclopédie générale de la Côte d'Ivoire: le milieu et l'histoire, Nouvelles éditions africaines. — Abidjan, Paris, 1978. — ISBN 2-7236-0542-6.

Посилання[ред. | ред. код]