Помаранчева революція

Помаранчева революція
[[Файл:|300px]] Помаранчева стрічка
Дата: 22 листопада — 26 грудня 2004 Місце: Україна Привід: масові фальсифікації виборів Президента України 2004 року, що призвели до обрання Президентом України Віктора Януковича Результат: за результатами перевиборів Президентом України обрано Віктора Ющенка Політичні зміни: до влади прийшла колишня опозиція Територіальні зміни: відсутні
Сторони
міліція, представники влади	студенти, малий і середній бізнес, пенсіонери, інтелігенція
Лідери
Леонід Кучма, Віктор Янукович	Віктор Ющенко

Ця стаття є частиною серії з теми
Історія земель сучасної України
Козак Мамай — архетип кобзаря, оповідача історій
Хронологія та періоди
Доісторичний період Кам'яна доба:    Палеоліт 1,5 млн — 11 тис.р. до н.е.    Пізній палеоліт 40—11 тис.р. до н.е.    Мезоліт 11—8 тис.р. до н.е.    Неоліт 8—6 тис.р. до н.е. Початок доби металів:    Мідна доба 7—5 тис.р. до н.е.    Бронзова доба 3 тис.р. — XII до н.е.
Стародавня історія    Кімерійський період ІХ — VII до н.е.    Скіфський період VII — ІІ до н.е.    Антична колонізація VII до н.е. — V    Сарматський період ІІ до н.е. — III    Готський період III—IV    Гунська навала IV    Слов'янські союзи V—VII
Середньовіччя Раннє середньовіччя:    Літописні племена VI—X    Хозарський період VII—X    Легендарний період Русі 839—988    Християнізація Русі 988—XII Високе середньовіччя:    Період розквіту Київської Русі 988—1132    Удільний період 1132—1240    Монгольська навала 1223—1241    Монгольський період 1242—1362 Пізнє середньовіччя:    Литовська доба 1320—1569    Утворення Кримського ханства 1441—1584
Нова історія (модерн) Ранній модерн:    Польська доба 1569—1654    Колонізація Степової України XVI—XVIII    Козацька революція 1648—1676    Період «руїни» 1657—1687    Анексія Київської митрополії 1685—1722    Мазепинська доба 1687—1709    Глухівський період 1708—1784    Ліквідація Гетьманщини 1764—1784 Пізній модерн:    Російська імперія XVIII—XX       Колонізація Півдня XVIII—XIX    Габсбургська монархія 1772—1914    Національне відродження 1791—1917    Перша світова війна 1914—1918
Новітня історія Визвольні змагання 1917—1921    Гетьманський переворот 1918—1918    Отаманщина 1918—1921    Радянська окупація 1917—1922 Міжвоєнний період: 1919—1939    Буковина та Бессарабія 1919—1939    Малопольща 1919—1939    Українська СРР 1921—1939    Молдавська АРСР 1924—1940    Кримська АРСР 1921—1945 Радянський період 1919—1991    Анексія Західної України 1939—1940    Друга світова війна 1938—1945    Повоєнний період 1945—1953    Повоєнний період у Криму 1945—1954    Хрущовська відлига 1953—1964    Період застою 1964—1985    Період перебудови 1985—1991    Демократична революція 1990—1991 Сучасність з 1991    Президентство Кравчука 1991—1994    Президентство Кучми 1994—2005    Міжмайдання 2004—2014       Президентство Ющенка 2005—2010       Президентство Януковича 2010—2014    Президентство Турчинова 2014—2014    Президентство Порошенка 2014—2019    Президентство Зеленського з 2019
Інші статті
Теми Військова історія Економічна історія Політична історія Соціальна історія Тематичні статті: Академія наук Залізниця Євреї Історико-культурні заповідники Історичні мапи Місцеве самоврядування Освіта Преса Промисловість Гірнича справа Нафтогазовидобування Захід України Ювелірна справа Спорт Українська література Українська мова
Історія окремих країв Етнокультурні регіони: Бойківщина Буковина Волинь Галичина Дике Поле Донбас Донеччина Закарпаття Крим Кубань Лемківщина Наддніпрянщина Поділля Полісся Придністров'я Сіверщина Слобожанщина Степове Побужжя Адміністративні одиниці: АР Крим Вінницька Волинська Дніпропетровська Донецька Житомирська Закарпатська Запорізька Івано-Франківська Київська Луганська Львівська Миколаївська Одеська Полтавська Рівненська Сумська Тернопільська Харківська Херсонська Хмельницька Черкаська Чернівецька Чернігівська області
Див. також
Історична наука в Україні Список років
Портал «Україна»

Помара́нчева револю́ція — кампанія протестів, мітингів, пікетів, страйків та інших актів громадянської непокори в Україні, організована і проведена прихильниками Віктора Ющенка, основного кандидата від опозиції на президентських виборах у листопаді — грудні 2004 року, після оголошення Центральною виборчою комісією попередніх результатів, згідно з якими нібито переміг його суперник — Віктор Янукович. Акція почалася 22 листопада 2004 як реакція на масові фальсифікації, що вплинули на результат виборів.

Основною базою об'єднаної опозиції стали західні і центральні області країни, у той час як Віктора Януковича підтримав Схід і Південь України. Громадська думка західних країн була переважно на боці української опозиції.

Для захисту своїх демократичних прав до Києва приїхало сотні тисяч людей зі всієї України

Основним результатом революції було призначення Верховним судом повторного другого туру президентських виборів (не передбаченого прямо законодавством). Внаслідок компромісу, досягнутого фракціями Верховної Ради, після призначення повторного другого туру виборів були прийняті зміни до Конституції, які отримали назву Конституційна реформа 2004. Конституційна реформа зменшила повноваження президента, і, таким чином, знизила рівень значущості спірних президентських виборів.

За результатами голосування у повторному другому турі виборів перемогу здобув Віктор Ющенко.

Зміна правлячої еліти України, що відбулася в результаті «Помаранчевої революції», і пов'язана з цим переорієнтація внутрішнього й зовнішньополітичного курсу країни дали привід багатьом спостерігачам говорити про чергу «кольорових революцій», що почалася зі зміни влади в Сербії та продовжилася в Грузії, Україні та Киргизстані, намагатися знайти аналогії між ними та визначити ті держави, у яких можливе повторення «кольорових» революцій. Зі свого боку, влади країн, які називалися як потенційні об'єкти застосування «революційного досвіду», почали певні контрзаходи для недопущення цього.

Передумови

За словами В. Філенко акції протестів готувалися півтора року. Підготовка проходила через наявні партійні та громадські структури:

Хід подій

Дівчина прикрашає щити співробітників міліції квітами під час Помаранчевої революції у Києві.

21 листопада

Другий тур голосування, у ході якого виборці повинні були зробити свій вибір між чинним прем'єр-міністром Віктором Януковичем і кандидатом від опозиції Віктором Ющенком. Зранку під керівництвом «польових командирів Майдану» Тараса Стецьківа, Миколи Томенка, Юрія Луценка та Володимира Філенка розпочалось монтування сцени на Майдані Незалежності.

22 листопада

О другій годині ночі Центральна виборча комісія України повідомляє, що після підрахунку 33 % виборчих бюлетенів лідирує прем'єр-міністр Янукович з 50 % голосів, а Ющенко отримав 46 %. Ці дані різко відрізняються від даних екзит-полів декількох груп соціологів, які відразу після закінчення голосування оголосили про перемогу Ющенка. Той їде в ЦВК на зустріч з його головою Сергієм Ківаловим. Після бесіди за зачиненими дверима Ющенко заявляє: «Ми не довіряємо підрахункам Центральної виборчої комісії. Ми закликаємо наших прихильників прийти на майдан Незалежності і захистити свою перемогу».

У ніч на понеділок в Київ вводиться бронетехніка. Бронетранспортери з'являються біля будівлі ЦВК. Під посилену охорону взято комплекс будівель адміністрації президента. Порядок в столиці охороняють кілька десятків тисяч військовослужбовців внутрішніх військ, а також загони спеціального призначення.

Прихильники Ющенка та іноземні спостерігачі з Європи й США заявили, що вибори проведені із численними порушеннями та такі розбіжності є результатом підтасування на користь провладного кандидата. Прихильники опозиції підготувалися до акцій протесту заздалегідь. Уже за добу до оголошення попередніх результатів на київській площі Незалежності почали встановлюватися намети й трибуни для проведення виступів опозиції. За кілька годин до оголошення Центральною виборчою комісією попередніх даних почали звучати заяви про фальсифікацію виборів на користь Віктора Януковича. Президент Росії Володимир Путін першим вітає Віктора Януковича з перемогою.

23 листопада

В містах Західної України, у Києві й ряді інших міст і обласних центрів почалися мітинги в підтримку кандидата від опозиції. Основною ареною народного невдоволення став Майдан Незалежності, де зібралося, за різними оцінками, від 100 до 500 тисяч протестувальників з усієї країни. Мітинги й пікети проходили також перед будинками Адміністрації Президента, Верховної Ради — українського парламенту, уряду й ін. Відмітним знаком демонстрантів став помаранчевий колір — колір передвиборної кампанії Ющенка (прихильники Януковича використали білий та блакитний кольори). Міські влада Києва, Львова та декількох інших міст відмовилися визнати законність офіційних результатів, а сам Ющенко, відмовляючись визнавати офіційні результати виборів, склав із трибуни Верховної Ради символічну присягу перед народом України як новообраний президент.

Акція непокори проти фальсифікації виборів Президента України, 22 листопада 2004, Майдан Незалежності, Київ

24 листопада

Переговори між владою та опозицією зайшли у глухий кут, оскільки позиція Ющенка не передбачала іншого результату переговорів, крім проголошення його президентом. Ющенко почав переговори з чинним президентом Леонідом Кучмою, бажаючи мирним шляхом домогтися визнання своєї перемоги, але, після оголошення остаточних результатів, згідно з якими переможцем був визнаний Янукович, Ющенко виступив перед своїми прихильниками в Києві, закликавши їх почати «Помаранчеву революцію» і за допомогою страйків паралізувати діяльність уряду, змусивши владу не визнавати результати виборів:

Шлях до компромісу через демонстрацію народної волі — це єдиний шлях, що допоможе нам знайти вихід із цього конфлікту. Таким чином, Комітет національного порятунку повідомляє про загальнонаціональний політичний страйк

25 листопада

Верховний Суд України забороняє друкувати офіційні результати виборів. Януковича вітають Китай, Вірменія і Казахстан. Утворено т. зв. Комітет Національного порятунку, куди ввійшли провідні політики опозиції. «Помаранчеві» демонстранти займають Український Дім, Київську мерію та Будинок профспілок.

26 листопада

На привокзальній площі у Києві пройшов мітинг прихильників Віктора Януковича, де зібралося бл. 60 000 осіб. Харківська та Луганська обласні ради оголошують про свої наміри щодо створення автономії. У столиці відбувся перший раунд переговорів влади та опозиції за участю міжнародних посередників.

27 листопада

Не зумівши домовитися з Януковичем, Ющенко заявляє, що він погодиться на продовження переговорів лише в тому випадку, якщо темою переговорів буде проведення нового голосування.

Ющенко приходить на мітинг на майдані Незалежності з дружиною і своїми маленькими дітьми. Він просить присутніх заради майбутнього їхніх дітей не розходитися і не починати силовий сценарій захоплення влади. Ющенко переконує мітингувальників: «Нехай наша акція залишається мирною. Тільки справжня сила може собі дозволити коректно, інтелігентно, гідно себе вести. Немає проблем з тим, щоб взяти приступом адміністрацію президента і Кабінет міністрів. Але ми повинні домогтися, щоб вони самі принесли нам ключі від цих будівель. І ми не підемо, поки вони це не зроблять».

У Києві проходить екстрене позачергове засідання Верховної Ради України, в якому беруть участь всі депутати. Вони приймають постанову «Про політичну кризу в державі, яка виникла в зв'язку з виборами президента України», якою визнають недійсними результати другого туру голосування, а також оголошують недовіру Центральній виборчій комісії у зв'язку з неналежним виконанням обов'язків, передбачених Конституцією та законами України.

Верховна Рада пропонує президенту до 1 грудня внести на розгляд парламенту подання про дострокове припинення повноважень членів ЦВК і внести кандидатури нових членів ЦВК, попередньо узгоджені з парламентськими фракціями і групами.

Голова Харківської обласної ради Євген Кушнарьов заявив про початок організації автономії.

28 листопада

У Сєвєродонецьку відбувся з'їзд депутатів усіх рівнів, який обговорював питання проведення референдуму щодо федералізації України. Мер Москви Лужков назвав акції опозиції «апельсиновим підкормленим шабашем». Популярним став момент, коли Лужков погодився навіть «…зняти свою улюблену кепку, аби лиш бути подібним до Віктора Януковича».

Демонстрації у Львові під час революції

29 листопада

Ющенко наполягає на визнанні його президентом на підставі результатів першого туру.

Сергій Тігіпко йде з посади начальника виборчого штабу провладного кандидата і голови Національного банку. Розрив з командою прем'єра він пояснює тим, що вважає неприйнятними сепаратистські настрої в регіонах, які підтримали Януковича. Несподіване рішення Тігіпка, на думку спостерігачів, насправді продиктовано його бажанням дистанціюватися від майбутньої фінансової кризи в Україні. За час передвиборчої кампанії (протягом якої Тігіпко керував виборчим штабом Януковича, офіційно перебуваючи у відпустці) уряд розхитав фінансову систему країни, виплативши добавки до пенсій і соціальних виплат, що призвело до сплеску інфляції. Для стабілізації ситуації уряд витратив третину валютних резервів Нацбанку і вдався до зовнішніх позик.

Тим часом Захід висловлює тривогу щодо можливого розколу України. «Єдність України — життєво важлива», — заявляє верховний представник ЄС із зовнішньої політики і безпеки Хав'єр Солана. З аналогічною заявою виступив генеральний секретар НАТО Яап де Хооп Схеффер, підкресливши, що територіального розколу України ні в якому разі не можна допустити.

Президент Польщі Олександр Кваснєвський вказує на існування «реального ризику» розпаду України на Схід і Захід.

Європейські лідери підтримують ідею проведення повторного голосування як можливий крок до виходу з політичної кризи.

30 листопада

Дружина Віктора Януковича виступає з промовою про «наколоті апельсини» і «американські валянки». Ці фрази стали одними з найпопулярніших і найзгадуваніших у ЗМІ.

3 грудня

Верховний Суд України після багатоденного обговорення визнав численні факти порушення законів і Конституції України в ході виборів, у результаті чого вимоги Ющенка були частково задоволені — зокрема, результати другого туру голосування були оголошені недійсними і було призначено повторне голосування.

8 грудня

Верховна Рада перемінила склад Центральної виборчої комісії й прийняла виправлення до закону про вибори президента з метою перекрити основні канали фальсифікації виборів. Прийняття цих виправлень було результатом компромісу між владою й опозицією. У пакеті з ними була затверджена конституційна реформа, що обмежує владу президента України й передає частину його повноважень кабінету міністрів і парламенту. Після прийняття цих рішень революційна напруга в суспільстві значно зменшилась.

• У ході повторного голосування, проведеного 26 грудня 2004 року, переміг Віктор Ющенко. Спроба прихильників Віктора Януковича опротестувати результати повторно проведеного другого туру виборів не принесла результатів, і ще до закінчення судового засідання Віктор Ющенко був офіційно визнаний обраним Президентом України в публікації «Урядового Кур'єра» (що означає офіційне закінчення виборів).

• 23 січня 2005 року Віктор Ющенко офіційно склав присягу і заступив на посаду Президента України.

Характеристика революції

Фінансування

• На думку Віктора Ющенка, «закордонне фінансування Помаранчевої революції є вигадкою», її «фінансувала вся українська нація». Про це він сказав в інтерв'ю Бі-Бі-Сі, відповідаючи на запитання, чи надавали фінансування на революцію іноземні уряди, зокрема США, або великі закордонні організації.

Політичні персоналії Помаранчевої революції

Віктор Ющенко, Юлія Тимошенко, Євген Червоненко, Петро Порошенко, Олександр Турчинов, Олександр Третьяков, Микола Мартиненко, Давид Жванія, Олександр Зінченко, Микола Томенко, Юрій Луценко, Тарас Стецьків, Володимир Філенко, Олег Рибачук, Олексій Івченко, Роман Зварич, Владислав Каськів, Андрій Шкіль, Ігор Гринів, Юрій Павленко, В'ячеслав Кириленко, Микола Катеринчук, Анатолій Гриценко, Анатолій Матвієнко, Юрій Кармазін, Володимир Яворівський

Учасники та стратегія

Деякі аналітики вважають, що Помаранчева революція була побудована за схемою, вперше розробленою під час вигнання Слободана Мілошевича в Сербії чотири роки тому, і продовжуючи Революцію троянд у Грузії. Кожна з цих перемог була результатом великих кампаній на низовому рівні та створення коаліцій серед опозиції. Після перемоги владних партій розпочалися публічні демонстрації, щоб не дозволити чинним урядовцям утриматися при владі шляхом фальсифікації виборів.

Кожен з цих суспільних рухів включав велику роботу студентів-активістів. Найвідомішим з них був молодіжний рух Отпор! Голова грузинського парламентського комітету з оборони та безпеки Гіві Таргамадзе, колишній член грузинського Інституту Свободи, а також деякі члени «Кмара», проконсультували українських лідерів опозиції про методи ненасильницької боротьби. Представники «Отпору!» та «Кмари» навчали активістів майбутнього руху «Пора!» (чорного). Також у 2004 році утворилась організація «Пора!» (жовта). Обидві громадянські кампанії брали активну участь у Помаранчевій революції та подіям, що їй передували. Також у цих подіях брав участь громадянський рух «Чиста Україна».

Грузинські рок-групи Zumba, Soft Eject і Green Room, які раніше підтримувала Революцію троянд, організували концерт солідарності в центрі Києва для підтримки Ющенка в листопаді 2004 року.

Активісти в кожному з цих рухів були профінансовані та навчанні в тактиці політичної організації та ненасильницького спротиву з боку коаліції західних соціологів та професійних консультантів, що фінансуються рядом західних урядів та неурядових організацій. За інформацією The Guardian, в їх число входять Державний департамент США та USAID спільно з Національним демократичним інститутом міжнародних відносин, Міжнародним республіканським інститутом, неприбуткова недержавна організація Freedom House та Інститут Джорджа Сороса «Відкрите суспільство». Національний фонд на підтримку демократії, фонд за підтримки федерального уряду США, підтримує неурядову побудову демократії в Україні з 1988 року.

Наслідки

За межами України

Помаранчевий колір став кольором політичного протесту в Росії та інших країнах екс-СРСР.

У 2005 році кенійський політичний рух «Opposition Orange Democratic Movement» (ODM) використав апельсин, як символ української помаранчевої революції.

Під час інавгурації Олександра Лукашенка як Президента Республіки Білорусь від 22 січня 2011 року Лукашенко пообіцяв, що Білорусь ніколи не матиме власну версію Помаранчевої революції та грузинської Революції троянд 2003 року.

Революція та інтернетно-форумне життя

Вперше словосполучення «Помаранчева революція» в інтернет-просторі ймовірно вжив Олександр Сіромаха 25 жовтня 2004 року на форумі сайту «Майдан», звідки швидко розповсюдилось по інтернет-простору (докладніше див. «Розшукується автор помаранчевої революції»).

Помаранчева революція зачепила багато шарів думки та почуття. З жовтня 2004 року по березень 2005 на різних форумах відбувалося жваве спілкування з цього приводу.

Відзначення

2005 року Президент України Віктор Ющенко указом 22 листопада (день початку Помаранчевої революції) заснував державне свято «День Свободи». 30 грудня 2011 року Президент України Віктор Янукович указом № 1209/2011 скасував День Свободи, перенісши святкування на 22 січня та об'єднавши таким чином зі святом Дня соборності. Президент Янукович заявив, що він переніс «День Свободи» через «численні звернення від населення». Однак 13 листопада 2014 року Президент України Петро Порошенко запровадив свято під офіційною назвою «День Гідності та Свободи» — на відзначення Помаранчевої революції та Євромайдану.

Світлини

• 
  Перший день протестів на Майдані (Київ), вечір 22.12.2004
• 
  Мітинг українців в підтримку Помаранчевої революції у Франкфурті-на-Майні, 27.11.2004
• 
  Демонстрація в Брюсселі (Бельгія) в підтримку Помаранчевої революції, 25.11.2004 або 28.11.2004
• 
  Співробітники луганського та донецького «Беркуту» у блокованій прихильниками Ющенка будівлі Кабміну України
• 
  Ранок першого дня Помаранчевої революції
• 
  Віктор Ющенко
• 
  Помаранчева революція на поштовій марці України, 2006

Помаранчева революція та мистецтво

Колона свободи або пам'ятник Помаранчевій революції. Поставлено в листопаді 2005 року в першу річницю події на кошти мешканців Дрогобиччини, зібрані під час революції і не використані в 2004 році.

Помаранчева революція та подальші події викликали цілий вибух творчої активності серед українських митців. У 2004—2006 роках з'явилася ціла низка творів у різних видах і жанрах мистецтва, так чи інакше присвячених подіям або персоналіям помаранчевої революції. Значна частина таких творів носить сатиричний характер, причому об'єктом сатири стали як лідери біло-блакитного табору, так, пізніше, і самі лідери Помаранчевої революції.

Протягом всіх днів Революції «голосом Майдану» був актор Євген Нищук (заслужений артист України).

Книги

• Кульчицький Станіслав Владиславович «Помаранчева революція», Генеза, Київ, 2005. Книга — спроба відомого історика осмислити події в Україні 2004—2005 рр. у контексті світової історії. Автор переконаний, що Помаранчева революція — справжня, і вона є окремою ланкою в ланцюзі революцій, які відбулися на території Східної Європи. Їх несхожість на відомі історії революцій пояснюється об'єктивними обставинами виходу посткомуністичних країн з мутантної комуністичної цивілізації на загальнолюдський шлях розвитку. [1]
• Ален Гіймоль «Навіть сніг був помаранчевим. Українська революція». У книзі, зокрема, опублікував свої роботи фотохудожник Кирило Горішний.
• Жерар де Вільє «Вбити Ющенка» (детектив)
• Михайло Слабошпицький «Пейзаж для Помаранчевої революції»
• Гліб Вишеславський, Петро Осадчук «Майдан свободи», фотоальбом, Оранта, Київ, 2005.
• Данило Яневський. «Хроніка „помаранчевої“ революції» — детальна хронологія подій з 10 жовтня 2004 по 23 січня 2005.
• Олександр Куманський, Тетяна Логуш (упорядники). «Українці перемагають сміючись» — збірник жартів на тему подій 2004 року.
• Оксана Забужко «Let my people go»

Фільми

На тему Помаранчевої революції, режисери різних країн світу зняли цілий ряд кінострічок та документальних фільмів.

• «Майдан» (рос. Майдан, 2004) — документальний фільм 2004 року режисера Аркадія Мамонтова виробництва Росії для російського телеканалу РТР-Планета.
• «Епізоди парламентської хроніки» (2004) — 10 серійний (+ післямова) цикл документальних фільмів 2004 року виробництва України знятий командою українського телеканалу Рада. Ідея фільму — Андрія Михайлика
• «Помаранчевий протест» (2004) — документальний фільм виробництва України. Фільм вироблено телевізійним агентством "Кипарис" та ГО "За права кожного". Ідея фільму: Кирило Животовський.
• «Люди Майдану "Nevseremos!"» (англ. People from Maydan. "Nevseremos!", 2005) — документальний фільм виробництва України режисера Сергія Маслобойщикова.
• «Помаранчеве небо» (2006) — художній фільм виробництва України.
• «Прорвемось» (2006) — художній фільм виробництва України.
• «Orangelove» (2006) — художній фільм виробництва України.
• «Помаранчева зима» (англ. Orange winter, 2007) — документальний фільм виробництва США режисера Андрія Загданського.
• «Помаранчева революція» (англ. Orange revolution, 2007) — документальний фільм виробництва США режисера Стівена Йорка.
• «Помаранчеві хроніки» (англ. Orange Chronicles, 2007) — документальний фільм виробництва США режисера Даміана Колодія.
• «Окаянні дні» (рос. Окаянные дни, 2007) — документальний фільм виробництва України знятий командою української газети 2000.
• «2004» — 4 серійний цикл документальних фільмів 2008 року виробництва України знятий командою українського телеканалу СТБ.
• «Майдан» (рос. Майдан, 2010) — документальний цикл із 4 фільмів 2010 року російського журналіста Євгена Кісєльова виробництва України для телеканалу Інтер.
• «"Помаранчева революція - рік 2004" Як це було» (2012) — короткометражний документальний фільм-хроніка виробництва України.

Мультфільми та відеоремікси

• «Операція Проффесор-1» (15 серій)
• «Операція Проффесор-2» (3 серії)
• «Екс-прем'єри»
• «Веселі яйця»
• «Операція ПриХватизация»
• Комедійний ремікс про президентські вибори 2004 р.

Відеоігри

• «Хамське яєчко» ([2])
• «Газовий терорист» ([3])

Музика

• Ґринджоли — «Разом нас багато»

початковий варіант^ⓘ, який звучав на Майдані.
варіант, адаптований під Євробачення^ⓘ.

• DJ Fan@Tasy — TAK! Ющенко (Dance DJ Mix)
• Оксана Вархола — «Помаранчева перемога»
• ТНМК — «Вавілон, Помаранчі»
• Де Був Бір — «На Майдані»

Аудіоремікси

• Людмила Янукович — «Оранжевое небо»

Інше

• Ювілейні Монети

Див. також

• Вибори Президента України 2004
• Пісні помаранчевого майдану
• Ідеали Майдану
• Гасла Помаранчевої революції
• Покоління Майдану
• Помаранчева альтернатива
• Помаранчева революція (книга)
• Промені Чучхе
• Кучмізм
• Революція на граніті
• Похорон патріарха Володимира
• Україна без Кучми
• Революція на траві
• Акція протесту проти Податкового кодексу
• Україна проти Януковича
• Євромайдан
• Революція гідності
• Баба Параска

Джерела та література

• Кульчицький С. В. Помаранчева революція 2004 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 412. — ISBN 978-966-00-1142-7.
• Paul D'Anieri, ed. Orange Revolution and Aftermath: Mobilization, Apathy, and the State in Ukraine (Johns Hopkins University Press; 2011) 328 pages
• Tetyana Tiryshkina. The Orange Revolution in Ukraine — a Step to Freedom (2nd ed. 2007)
• Andrew Wilson (March 2006). Ukraine's Orange Revolution. Yale University Press. ISBN 0-300-11290-4.
• Anders Åslund and Michael McFaul (January 2006). Revolution in Orange: The Origins of Ukraine's Democratic Breakthrough. Carnegie Endowment for International Peace. ISBN 0-87003-221-6.
• Askold Krushelnycky (2006). An Orange Revolution: A Personal Journey Through Ukrainian History. ISBN 0-436-20623-4.
• Pavol Demes and Joerg Forbrig (eds.). Reclaiming Democracy: Civil Society and Electoral Change in Central and Eastern Europe. German Marshall Fund, 2007.
• Andrey Kolesnikov (2005). Первый Украинский: записки с передовой (First Ukrainian [Front]: Notes from the Front Line). Moscow: Vagrius. ISBN 5-9697-0062-2. (рос.)
• Сергей Кара-Мурза. Экспорт революции. Ющенко, Саакашвили…. Алгоритм; Москва; 2005. ISBN 5-9265-0197-0. (рос.)

Посилання

Фотоархіви

• Фото з Помаранчевої Революції (theorangerevolution.com)
• Фотографії Помаранчевої революції
• Фото з Помаранчевої Революції

Аудіоархіви

• mp3 — Музика Помаранчевої революції

Відеоархіви

• «Яєчний» замах на В.Януковича в Івано-Франківську 24.09.2004
• В.Янукович в лікарні після «замаху»
• Л.Янукович про наколоті апельсини (07.12.2004)

Аналітичні публікації

• Текст постанови Верховного суду, Українська правда
• Олександр ЛАХ, психолог. ВИБОРИ—2004: Революційна психологія мас як основа психологічної революції
• Справедливість vs законність. Хтось з двох мав померти Тетяна Монтян
• Дух І буква, Рахманін Сергій
• Марія Демченко: Океан Для Нас — Не Перешкода!
• Феномен «Майдана» (эмпирико-теоретический духовно-психологический взгляд) (рос.)
• Агентство Стратегічних Досліджень «Чи міг Янукович перемогти Майдан?»
• Кто устроил Оранжевую революцию? передача посвящена 5-летию этих событий
• Пішов би пішки на новий Майдан…