Мезоліт на території сучасної України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Третинна система
Голоцен Історичні епохи
Залізна доба
  Пізня бронза  
  Середня бронза
  Рання бронза
Бронзова доба
    Мідна доба (Енеоліт)    
  Нова кам'яна доба (Неоліт)
Середня кам'яна доба (Мезоліт, Епіпалеоліт)
Плейстоцен     Верхній палеоліт  
    Середній палеоліт
    Нижній палеоліт
  Давня кам'яна доба (Палеоліт)
Кам'яна доба
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
Coat of Arms of Ukraine

Мезоліт в Україні[1] — епоха що тривала 3-4 тисячоліття після останнього, Вюрмського (Валдайського) зледеніння, тобто від 9 до 6/5 тис. до н. е.

Близько 10-11 тис. років тому палеоліт змінився мезолітом. Ця епоха тривала до 6 тис. р. До н. е., коли за мезолітом, хронологічно, приходить неоліт (нова кам'яна доба).

Мезоліт характеризується подальшим розвитком техніки обробки каменю. Від початку цієї епохи відбуваються значні кліматичні зміни: остаточно зникли льодовики і встановилась сучасна геологічна епохаголоцен. Сформувалася нинішня гідрографічна мережа, поширилися голоценові флора й фауна (холодолюбні ж тварини пізнього палеоліту зникали). Серед великих тварин, на яких полювала людина мезолітичної доби були благородний олень, зубр, кабан, дикий кінь.

Археологи і дослідники[ред.ред. код]

У період між двома світовими війнами мезолітичні старожитності України досліджували М. В. Воєводський, Д. О. Крайнов, С. М. Бібіков, М. Я. Рудинський, І. Ф. Левицький та ін. В останні десятиріччя 20 та на початку 21 століття цією тематикою займалися О.П. Черниш, О. О. Формозов, Д. Я. Телегін, В. Н. Станко, Л. Г. Мацкевий, Л. Л. Залізняк та ін.

Періодизація та зонування[ред.ред. код]

На сьогодні в межах нашої країни відомо близько 600 стоянок та інших пам'яток мезоліту, зокрема кілька могильників.

За стратиграфічними спостереженнями та даними радіокарбонного датування мезоліт України поділяється на два періоди : ранній і пізній (перший тривав у 9-8, другий — у 7-6/5 тис. до н. е.); за матеріальним комплексом пам'ятки цієї епохи діляться на дві великі області або зони — південну, де вживалися виклюоедоропаропаодлчно мікролітичні знаряддя, та північну, де були поширені мікро-макролітичні вироби.

Клімат[ред.ред. код]

Під час мезоліту в природі Європи сталися значні зміни: остаточно зникли льодовики і встановилась сучасна геологічна епохаголоцен. Сформувалася нинішня гідрографічна мережа, поширилися голоценові флора й фауна (холодолюбні ж тварини пізнього палеоліту зникали).

Мезоліт характеризується дальшим розвитком техніки обробки кременю. В цей час люди навчилися виготовляти мікролітичні (від "мікро" — малий) пластини завтовшки близько 1 мм. Вони призначалися для так званих вкладишевих знарядь, які набули тоді особливого поширення. Населення цієї доби жило переважно полюванням з лука на дрібних тварин та птахів і риболовництвом. Відповідно до цього змінився характер кам'яних знарядь, їх робили дуже дрібними — «мікролітами» — для насаджування на стріли, для вставляння у списи, гарпуни.

Найхарактерніша для України Свідерська культура. М. Рудинський вважає, що аналогічна культура мікролітів знайдена ним у багатьох місцях України: біля с. Смячки, коло Охтирки, за течією Тетерева, на Новгород-Сіверщині, в Миргородському повіті на Полтавщині (біля с. Яреськи та Шишаки), на Прип'яті. Л. Савицький знайшов мікроліт на Волині.

Великий інтерес мають знайдені в 1936 р. та 1938 р. петрогліфи в Мелітопольському районі, біля с. Терпіння — коло Азовського моря. Там на скелях знайдено декілька сов, видряпаних рисунків тварин — биків, коней, хижаків, мамута — та рисунків лінійно-геометричного характеру. Біля с. Терпінне багато мікролітів. Усе разом дасть можливість, писав В. Щербаківський, казати про "безперервність життя мезолітіків від палеоліту до неоліту. З другого боку, ця знахідка свідчить про зв'язок із Свідерською культурою. В. Щербаківський робить висновок, що життя не припинялося в Україні від палеоліту до неоліту.


Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. На території сучасної України

Посилення[ред.ред. код]