Удари по об'єктах критичної інфраструктури України під час російсько-української війни
| Удари по об'єктах критичної інфраструктури України під час російсько-української війни | |
|---|---|
| повітряна війна над Україною | |
.jpg) Відсутність світла вночі після масованих ударів проти об'єктів критичної інфраструктури України добре помітна з супутника NASA, 24 листопада 2022 року | |
| Місце атаки | Об'єкти критичної та цивільної інфраструктури на території України |
| Координати | 49° пн. ш. 32° сх. д. / 49° пн. ш. 32° сх. д. |
| Мета атаки | схилити Україну до переговорів, підірвати українську промисловість та енергетичну систему |
| Дата | від вересня 2022 року |
| Спосіб атаки | Регулярні масові обстріли крилатими та балістичними ракетами, іншими далекобійними ракетами, дронами-камікадзе |
| Терористи | Збройні сили Росії |
| Категорія у Вікісховищі | |
Удари по критичній інфраструктурі України під час російсько-української війни — воєнний злочин, скоєний російськими військовими під час повномасштабного військового вторгнення в Україну, щоб примусити вище українське політичне керівництво піти на переговори з кремлівським режимом на вигідних для останнього умовах[1][2].
Так, у період з 28 вересня 2022 року і до 1 вересня 2024 було зареєстровано майже 11,5 тисяч пусків крилатих, балістичних ракет, зенітних ракет комплексу С-300 для ударів по наземних цілях, БПЛА-камікадзе типу Шахед-131/136. При цьому, лише протягом вересня 2024 року було зареєстровано 1110 пусків. За цей проміжок часу було 17 днів інтенсивних обстрілів, протягом яких відбувалось понад 82 пусків ракет протягом дня (проти 23,2 пусків на добу в середньому)[3].
Від початку російської військової агресії проти України взимку 2014 року траплялись окремі удари по об'єктах критичної інфраструктури України в місцях бойових дій.
У грудні 2015 року та в грудні 2016 року росіяни провели кібератаки на українські енергетичні компанії, внаслідок яких у низці областей України протягом кількох годин була відсутня електрика.
Зазнавши нищівної поразки в боях за Київ і Харків, Російська Федерація вдалася до відвертого тероризму: від 10 жовтня 2022 року почерговими хвилями завдавала масованих методичних ракетних ударів по об'єктах критичної інфраструктури України. За словами тодішнього заступника міністра внутрішніх справ Євгенія Єніна, станом на кінець листопада 2022 року російські військові знищили чи пошкодили понад 700 життєво важливих споруд: аеропорти, мости, нафтобази, трансформаторні підстанції, електростанції тощо[4].
На думку голови НЕК «Укренерго» й експертів у галузі енергетики, задум російських військових полягав у тому, аби шляхом знищення ключових трансформаторних підстанцій розбити енергосистему України на ізольовані острови та завадити перетоку електричної енергії між регіонами. Тому окрім власне самих військових, у підготовці ударів брали участь й російські енергетики[5]. Станом 26 січня 2023 року від ударів загинули не менше 134 цивільних громадян і були поранені ще близько 380[6][7].
Завдяки вжитим заходам Україні вдалось переважно витримати обстріли протягом двох зимових періодів (2022—2023 та 2023—2024 років), однак навесні 2024 року, починаючи з березня, росія змінила тактику ударів: замість розпорошених обстрілів об'єктів електричної мережі удари були перенесені на об'єкти електричної генерації, під час яких велика кількість ракет і безпілотників одночасно зосереджуються на дуже обмеженій кількості цілей[8].
Від 22 березня 2024 року росія розгромила низку теплових електростанцій та ГЕС по всій країні, а 11 квітня повністю знищила Трипільську ТЕС — найбільшу електростанцію в Київській області[8]. Наприкінці травня російськими ракетами було знищено вже понад 8 ГВт генеруючих потужностей, що становить близько 40 % від наявних в системі. Якщо зазвичай ТЕС виробляли близько 30 % електроенергії, то після обстрілів їх частка ледве сягала 5 %[9].
Надвечір неділі 11 вересня 2022 року, за даними Повітряних сил ЗСУ, ворог здійснив 12 пусків крилатих ракет морського та повітряного базування — «Калібр» та Х-101. Українським ППО вдалось знищити 9 із 12 ракет, однак росіянам вдалось обстріляти Зміївську ТЕС та три підстанції високої напруги, внаслідок чого було знеструмлено 40 підстанцій різної напруги, відімкнено 2 повітряні лінії 750 кВ, 5 повітряних ліній 330 кВ[10]. Також була обстріляна Харківська ТЕЦ-5, частково зруйнована адміністративна будівля, виникла величезна пожежа[11]. Під час обстрілів загинули 4 енергетиків, троє — дістали поранення[10].
Сотні тисяч споживачів залишались без світла на Полтавщині, Дніпропетровщині, Харківщині, Сумщині, Донеччині, проте електропостачання вдалось відновити у доволі стислі терміни[10][10].
У відповідь на обстріл президент України Володимир Зеленський виголосив промову «Без вас».
14 вересня 2022 року, близько 17:00, російські окупанти вчинили ракетний обстріл Кривого Рогу, випустивши по місту щонайменше 7 ракет «Іскандер» та гіперзвуковий ракетний комплекс «Кинджал»[12], 6 із яких завдали удару в районі Карачунівського водосховища[13]. Після ракетного обстрілу рівень води у річці Інгулець виріс на 1-2 метри, внаслідок чого було підтоплено 112 приватних будинків[13][12]. Внаслідок ракетного удару У Кривому Розі виникли перебої із водопостачанням у декількох районах міста[14][15]. Окрім того, без водопостачання залишилися близько 5000 жителів Софіївської селищної громади[16] та 7000 жителів Лозуватської сільської громади[17].
15 вересня 2022 року, опівночі, голова ради оборони Кривого Рогу Олександр Вілкул оголосив часткову евакуацію з двох районів Кривого Рогу через підйом рівня води у річці Інгулець до історичного максимуму[18][19].
10 жовтня 2022 року російські війська завдали масованого ракетного удару по енергетичній інфраструктурі України[20]. Росіяни застосували 84 крилаті ракети повітряного, морського та наземного базування, балістичні ракети, зенітні керовані ракети, розвідувальні та ударні БПЛА типу «Shahed-136»[21].
Від обстрілів загинули 23 особи, іще 100 — поранено[22].
Станом на 11 годину ранку 10 жовтня внаслідок ударів пошкоджено 11 важливих споруд енергетики у 8 регіонах та місті Києві[23]. Частину областей знеструмлено[24]. Укренерго повідомила, що у деяких містах і населених пунктах країни можливі перебої з електропостачанням[25]. Усього протягом 10 жовтня та під час менш потужних обстрілів у два наступні дні, ракетними ударами пошкодили 28 об'єктів енергетичної інфраструктури[26]. Ракетні удари продовжилися наступного дня, принаймні 28 ракетних ударів було завдано 11 жовтня[27].
Російська влада робила хибні заяви, що обстріл став відповіддю на вибух на Кримському мосту: насправді ракетні удари готувалися заздалегідь. На це вказувало спільне розслідування видань Bellingcat, The Insider і Der Spiegel про Головний обчислювальний центр ЗС РФ, підрозділ якого займається наведенням ракет[28].
Протягом наступного тижня, до 18 жовтня, ракетами та дронами-камікадзе росіяни уразили та пошкодили 408 об'єктів інфраструктури, із них понад 45 — об'єкти енергетичної інфраструктури, також відомо про пошкодження 180 житлових будників[29].
Часті обстріли енергетичної інфраструктури протягом наступних днів, а надто 19 жовтня, завдали помітної шкоди. Національний оператор НЕК «Укренерго» був змушений вдатися до планових вимкнень споживачів. Імовірно, з настанням холодів частота вимкнень може зрости[30].
22 жовтня 2022 року російські війська завдали другого масованого ракетного удару по енергетичній інфраструктурі України. Росіяни застосували крилаті ракети повітряного та морського базування. Було завдано 33 ракетних удари, з яких 18 ракет було перехоплено ППО а 15 влучили по важливих енергетичних спорудах у Кропивницькому і Голованівському районах Кіровоградщини, по енергообʼєкту Одеської області та міста Рівне[31].
Вранці 31 жовтня 2022 року відбувся третій масований ракетний удар по енергетичній інфраструктурі України. Всього запустили 78 ракет. Із літаків-ракетоносців стратегічної авіації Ту-95/Ту-160 випустили 55 крилатих ракет Х-101 та одну Х-59 з півночі Каспійського моря та з району Волгодонська. Сили та засоби Повітряних сил знищили 44 крилаті ракети[32]. Окрім того, росіяни завдали ударів 22 ракетами з комплексу С-300 та застосували 5 безпілотників[33].
Цим нападом росіяни пошкодили 18 об'єктів (переважно енергетики) у 10 областях, знеструмили ділянки залізниці[34] та сотні населених пунктів у семи областях України[35].
Удари російськими ракетами засвідчено в Київській, Кіровоградській, Запорізькій, Чернівецькій, Черкаській, Харківській областях, на Вінниччині збита ракета впала на цивільні будівлі[36]. Росіяни завдали ракетні удари по Дніпровській ГЕС, Дністровській ГЕС і Кременчуцькій ГЕС[37].
Внаслідок ударів по об'єктах критичної інфраструктури в Київської області близько 80 % споживачів у Києві лишилися без води, були перебої зі світлом[38].
Крилаті ракети порушили повітряний простір Молдови, уламки однієї збитої ракети впали поблизу Дністровської ГЕС — в селі Наславча, в багатьох будинках вибило вікна[39]. Того ж дня Міністерство закордонних справ Молдови викликало російського посла й оголосило одного співробітника персоною нон ґрата[40].
15 листопада 2022 року російські військові здійснили четвертий масований ракетний удар по енергетичній інфраструктурі України, який за кількістю випущених ракет — близько 100 одиниць, перевершив обстріл 10 жовтня з 84 ракетами[41]. Зі стратегічних бомбардувальників Ту-95, Ту-160 з району Каспію та Ростовської області були випущені ракети типу Х-101 та Х-555. Водночас, з акваторії Чорного моря були випущені ракети типу «Калібр»[41].
На відміну від обстрілу 10 жовтня цього разу на бойовому чергуванні українських військ були ЗРК IRIS-T SLM та NASAMS[41].
За словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля ракетними ударами було виведено з ладу майже половину енергосистеми України[42].
23 листопада 2022 року російські військові здійснили пʼятий масований удар по енергетичній інфраструктурі України. З літаків-ракетоносців Ту-95МС та ракетних катерів в акваторії Чорного моря було випущено 70 ракет Х-101/Х-555 та «Калібр». Силам протиповітряної оборони вдалося збити 51 ракету та ще 5 баражуючих боєприпасів «Ланцет»[43].
Через ушкодження інфраструктури були запроваджені аварійні вимкнення електричної енергії по всій території України. Аварійний захист спрацював на Рівненській, Південноукраїнській та Хмельницькій АЕС, внаслідок чого всі енергоблоки були автоматично вимкнені[43]. Також було знеструмлено більшість теплових та гідро- електростанцій[44]. Через відімкнення всіх АЕС від енергомережі відновлення живлення в країні тривало порівняно довше[45]. Повернути знеструмлені АЕС до енергомережі вдалось лише наступного дня, 24 листопада. Лише Запорізька АЕС лишилась працювати на дизель-генераторах[46]. Внаслідок завданих пошкоджень вперше в історії енергетична система України зазнала системного збою (блекаут): втратила єдність та розпалась на ізольовані острівці. Втім, українським фахівцям вдалось відновити єдність системи у доволі стислий термін, порушену цілісність енергосистеми вдалось відновити о 4-ї ранку наступного дня, 24 листопада[46][47].
У всьому місті Києві зупинено постачання води, через нестачу електричної енергії обмежено роботу метро, тимчасово зупинено роботу трамваїв та фунікулера[48]. Того вечора було повністю знеструмлено місто Львів[49]. В шахтах Дніпропетровської області через знеструмлення опинились заблокованими майже три тисячі гірників[50]. Понад 85 % потягів «Укрзалізниці» затримались в дорозі на понад годину та більше[51].
Через відсутність електроживлення було призупинено оформлення осіб та транспорту в пункті пропуску «Солотвино» (на кордоні з Румунією), та в пунктах пропуску «Косино» і «Дзвінкове» (на кордоні з Угорщиною), також через перебої без електричної енергії залишилась вся Молдова[52][53].
У Вишгороді ракета влучила у житловий багатоповерховий будинок[54], Було пошкоджено чотири багатоквартирних будинки, школу, та дитячий садок[55].
Всього по всій країні внаслідок ракетного обстрілу за даними Національної поліції станом на 24 листопада загинуло 10 осіб, серед них двоє дітей, ще 52 особи зазнали поранень[56][57][58].
Вдень 5 грудня 2022 року російські військові завдали шостого масованого ракетного удару по енергетичній інфраструктурі України[59]. Цього разу обстріл припав на 28-му річницю підписання Будапештського меморандуму[60]. Ще однією особливістю цього обстрілу стали удари на випередження українських (за твердженнями російських джерел) БПЛА-камікадзе, які вразили об'єкти на аеродромах стратегічної авіації «Енгельс» та «Дягілєво». Внаслідок ударів на землі залишились кілька стратегічних ракетоносців, у випадку Дягілєво — Ту-22М3, споряджений ракетою Х-22[61], а в «Енгельсі» — пошкоджений Ту-95МС[62].
Згідно попередніх даних командування Повітряних Сил ЗСУ всього було запущено понад 70 ракет: з району Каспійського моря та Волгодонська Ростовської області з восьми літаків Ту-95МС росіяни запустили 38 крилатих ракет Х-101/Х-555, з кораблів у Чорному морі були запущені 22 крилаті ракети типу «Калібр» а також з неба над Чорним морем з літаків Ту-22М3 були запущені три ракети типу Х-22. Окрім того шість керованих ракет Х-59 та одна Х-31П були випущені з винищувачів типу Су-35[63].
Українські підрозділи ППО збили понад 60 ракет[63]. Частина однієї з ракет впала поряд з містом Бричани на півночі Молдови.[64] У Молдові були тимчасові перебої з постачанням електричної енергії[65].
Внаслідок завданих ушкоджень об'єктам інфраструктури довелось застосувати аварійні вимкнення електричної енергії, однак енергосистема України зберегла цілісність та працювала синхронно з Європейською електромережею[66][67].
Російські терористи-окупанти цього дня випустили 76 ракет по об'єктах критичної інфраструктури України, 60 з них збила протиповітряна оборона України. З районів Каспійського моря та Чорного моря противник випустив по Україні 72 крилатих ракет Х-101, Х-22 та «Калібр». Також було запущено чотири керовані ракети повітряного базування Х-59 та Х-31П.
У районі Києва було засвідчено понад 40 ракет, 37 із яких збили сили протиповітряної оборони. Це була одна з найбільш масованих ракетних атак на столицю України за весь час повномасштабного вторгнення Росії.[68]
29 грудня о 8 годині ранку російські військові атакували Україну дронами-камікадзе, крилатими ракетами з кораблів і стратегічних бомбардувальників, а також зенітними керованими ракетами С-300. Силами ППО було збито 54 із 69 російських ракет.[69][70][71]
Збройні сили РФ запустили понад 20 крилатих ракет повітряного базування із застосуванням стратегічних бомбардувальників Ту-95МС з акваторії Каспійського моря та ракетних комплексів наземного базування, сили ППО знищили 12 крилатих ракет[72].
Внаслідок атаки на Київ через уламки ракет загинуло троє людей, 21 людина дістала поранення, серед них журналіст японського видання Асахі Сімбун[73][74]. Різних ступенів пошкоджень зазнали будівлі трьох шкіл та одного дитячого садка, також постраждали понад 12 об'єктів КНУ ім. Тараса Шевченка, 30% споживачів залишились без світла через аварійні відключення[75][76][77].
На Хмельниччині внаслідок обстрілу поранені семеро цивільних, померла 22-річна дівчина[78]. Влучили у військовий об'єкт, пошкоджена військова техніка. Ракети пошкодили 13 житлових будинків, складські приміщення, АЗС, магазини, лінії електропередач, дитсадок, 10 авто[78].
Внаслідок нічної атаки області мешканці міста Запоріжжя та області зустрічали Новий Рік без електроенергії.
Були застосовані крилаті ракети повітряного базування Х-101/Х-555, Х-22, крилаті ракети морського базування «Калібр» та керовані авіаційні ракети Х-59[79]. Крім того вперше було застосовано ракети 48Н6ДМ від зенітного комплексу С-400 для ударів по Києву з Брянської області[79][80].
З самого ранку в Україні почався масований ракетний обстріл ракетами дальньої дії. Були влучання в енергетичні та промислові об'єкти, також сталися значні руйнування житлових будинків. Повідомлялося про випущені 38 ракет у цей день, з яких було збито 25[81].
Внаслідок ракетних ударів було пошкоджено 9 блоків ТЕС, 3 магістральні підстанції та повітряну лінію[82]. Зокрема, було зруйновано турбінну залу енергоблока однієї з теплоелектростанцій компанії ДТЕК[79]. Енергосистема зберегла цілісність, але через значний дефіцит генерації довелось застосувати аварійні відключення[82].
Атака почалась вночі з 25 на 26 січня з масованого нальоту БпЛА типу Shahed 136. Всі 24 літальних апарата було збито, однак в Київській області було зафіксовано й влучання: було пошкоджено 5 житлових будинків, та 7 об'єктів та споруд, пошкоджено 40 автомобілів[83].
Друга хвиля сталась на світанку: було чутно вибухи в Одесі, Миколаєві, Вінниці та Київщині, засвідчено влучання в Вінниці, Одесі, Києві. Ворог атакував Україну з літаків Ту-95МС, Су-35 та МіГ-31К та кораблів з акваторії Чорного моря. Були застосовані крилаті ракети Х-101, Х-555, Х-59, «Калібр» та гіперзвукові Х-47 «Кинджал»[84]. Також ворог обстрілював об'єкти критичної інфраструктури в Запорізькій області ракетами від С-300[85]. Силами і засобами Протиповітряної оборони України було збито 47 ракет із 55, при чому 20 з них — навколо столиці, а три з чотирьох Х-59 ракет не досягли цілей[84].
Через ракетну атаку ворога у деяких областях запроваджено аварійні відключення світла. Найбільше від ударів росіян по енергооб'єктах постраждали Київська, Одеська та Вінницька області. Було відомо про 11 загиблих та 11 постраждалих внаслідок атаки[86].
Внаслідок ракетних атак та бойових дій станом на кінець січня 2023 року в електричній системі України в пікові години споживання (ранок та вечір) існував дефіцит генерації до 5 ГВт, а вночі дефіцит становив близько 3 ГВт. На окупованих територіях опинилось генерувальних потужностей до 10 ГВт[87].
Обстріли почались іще вночі з 9 на 10 лютого 2023 року масовими пусками БПЛА-камікадзе типу Shahed 136. Також було завдано удару ракетами від ЗРК С-300 по об'єкту критичної інфраструктури в Запорізькому районі. Було зруйновано технічне обладнання та споруди. Ракети залітали у повітряний простір Молдови. ЗСУ повідомляли про запуск по українській критичній інфраструктурі 71 ракети, 61 з яких збила протиповітряна оборона.Через ракетну атаку ворога у деяких областях запроваджено аварійні відключення світла[88][89].
16 лютого 2023 року в ході російського вторгнення в Україну російські військові завдали чергового масованого ракетного удару по енергетичній інфраструктурі України. Всього в ударі було застосовано 36 ракет, силами та засобами Повітряних сил ЗС України знищено 14 крилатих ракет Х-101/Х-555, «Калібр» та дві керовані авіаційні ракети Х-59. Частина крилатих ракет Х-22 досягли своїх цілей, уразивши об’єкти критичної інфраструктури[90].
Ракетна атака не змогла змінити ситуацію в енергосистемі, що стабілізувалася в останні декілька днів, 16 лютого відбувся п’ятий день поспіль без лімітів споживання електроенергії в українській енергосистемі[91][92].
Масований ракетний обстріл був здійснений вночі (рано в ранці) 9 березня 2023 року. Загалом російські військові випустили 81 ракету різного типу і базування, та 8 дронів-камікадзе[93]. За даними Командування Повітряних Сил ЗСУ під час цього обстрілу було використано рекордну кількість — 6 гіперзвукових ракет Х-47 «Кинджал»[93]. Силами оборони України було знищено 34 крилаті ракети, а також 4 безпілотники[93].
Внаслідок удару Запорізька АЕС вже вшосте втратила зовнішнє живлення, та перейшла в аварійний стан з живленням від дизель-генераторів[94].
-
Ліквідація пожежі на Харківській ТЕЦ-5 після російського обстрілу 11 вересня 2022 -
Наслідки обстрілу інфраструктурного об'єкта в Київській області -
Ліквідація наслідків ракетного обстрілу греблі Карачунівського водосховища, 14 вересня 2022 року -
Повінь після ракетного удару по дамбі -
Пост регулювання руху суден «Очаків» Державного підприємства «Дельта-лоцман» після ракетного обстрілу, 19 вересня 2022 року -
Наслідки удару по Київській ТЕЦ-5 10 жовтня -
Ліквідація наслідків падіння російської ракети у чотирьохповерховий будинок у Вишгороді -
Наслідки обстрілу в Одеській області -
Наслідки влучання російської крилатої ракети Х-22 по житловому будинку в Дніпрі
.jpg)
.webp)
.jpg)
_cropped.jpg)
.webp)
.webp)
_cropped.jpg)
.jpg)
Після річної перерви російські військові знову почали завдавати масованих ударів по обʼєктах енергетики за допомогою ракет та БпЛА. У порівнянні з минулим роком ворог змінив свою тактику, на відміну від першої зими, коли Росія атакувала розподільчі мережі України, атаки 2024 року спрямовані на знищення генеруючих потужностей[95].
Російські окупанти, в ході наймасованішої ракетної атаки по території України, завдали два прямих влучання у Запоріжжі по Дніпровській гідроелектростанції — пошкоджено ГЕС-1 та ГЕС-2. Російська ракета влучила в тролейбус з водієм без пасажирів[96], який рухався через дамбу Дніпровської гідроелектростанції[97][98][99][100][101]. Правоохоронці розпочали розслідування за фактом масованого обстрілу російськими окупантами Запоріжжя та Дніпровської ГЕС[102].
У Вінницькій області та Кривому Розі, зафіксовано удари по об'єктах інфраструктури. Введені графіки аварійних відключень електроенергії. Окупанти здійснили понад 15 ударів по об'єктах енергетики Харкова. Місто фактично повністю без світла. Міська влада повідомила, що вранці на маршрути не вийде електротранспорт — перевезення здійснюватимуть автобуси за схемою блекауту.
Вибухи також лунали у Дніпрі, Хмельницькому, Шепетівці, Старокостянтинові, Красилові та навколишніх селах області після цього виникли перебої з електрикою[103].
Значних ушкоджень було завдано Зміївській ТЕС[104].
В ніч на 29 березня 2024 року противник завдав потужного ракетного-авіаційного удару по об’єктах паливно-енергетичного сектору України, застосувавши різні типи ракет та ударні БпЛА, усього – 99 засобів повітряного нападу. В результаті протиповітряного бою знищено 84 повітряні цілі[105]. Ворог атакував ракетами та дронами енергетичну інфраструктуру, цивільні об'єкти, приватні будинки. Понад 150 рятувальників та 35 спеціалізованих автомобілів ДСНС були залучені до ліквідації наслідків нічних та ранкових ударів РФ[106].
Близько 6.00 ранку армія РФ запустила ракети по Україні. За даними Повітряних Сил, ракети летіли у напрямку Рівного, Києва і Львівщини. Воєнні злочини Росії продовжилися руйнуванням Трипільської ТЕС, повністю знищено усі робочі ТЕС Центренерго[107][108] після Зміївської ТЕС та інших об'єктів енергетики[109]. Крім того армія РФ вночі обстріляла Харків: почалися перебої зі світлом, не курсувало метро. У Харкові росіяни завдали щонайменше 10 ударів по критичній інфраструктурі. На місцях ліквідації наслідків масованого обстрілу працювало понад 200 рятувальників[106].
У ніч з 26 на 27 квітня Росія завдала незвичного комбінованого ракетного удару по Україні - атакували Дніпро, Івано-Франківщину та Львівщину. Основною ціллю стала енергетика. У результаті 21 з 34 ракет збили, повідомили Повітряні сили[110].
8 травня вранці росіяни влучили крилатими ракетами в обʼєкт генерації енергії у Червоноградському районі, також через влучання poсійcькoї ракети постраждав обʼєкт критичної енергетичної інфраструктури у Стрийському районі, обійшлося без жертв і потерпілих[111]. Також відомо про влучання у Запорізькій області по обʼєктах критичної та цивільної інфраструктури, без постраждалих[112].
Вранці 1 червня Росія атакувала енергетичну інфраструктуру України в Запорізькій, Дніпропетровській, Донецькій, Кіровоградській та Івано-Франківській областях, за повідомленням Міністерства енергетики України, це вже шостий масований удар Росії по енергооб'єктах з 22 березня 2024 року. Найбільший приватний енергетичний холдинг України, «ДТЕК» Ріната Ахметова, повідомив, що Росія знову атакувала дві його теплоелектростанції (ТЕС), серйозно пошкодивши обладнання. В «Укренерго»анонсували можливі відключення у вечірні пікові години 1 червня 2024 року. Пізніше, через ранкову атаку 1 червня 2024 року, компанія додала ще одну годину можливих відключень[113].
У ніч на 20 червня РФ завдала масованого удару дронами та ракетами по об’єктах енергетичної інфраструктури України, у результаті чого було пошкоджено обладнання на об’єктах у Київській, Вінницькій, Дніпропетровській та Донецькій областях, зокрема була атакована теплоелектростанція ДТЕК. Внаслідок атаки було поранено трьох працівників, серйозно пошкоджено обладнання станції. Також під час ранкової атаки було пошкоджено високовольтні електромережі Броварського району Київщини. Усього ворог застосував девʼять ракет різних типів та 27 ударних БпЛА, атакувавши об’єкти критичної інфраструктури. Основний напрямок удару – схід України, зокрема Дніпропетровщина[114].
22 червня, вночі росіяни здійснили восьму масовану комбіновану атаку по об'єктах енергетичної інфраструктури. Було пошкоджено обладнання на об'єктах «Укренерго» в Запорізькій та Львівській областях. На Запоріжжі постраждали двоє енергетиків, доправлені в лікарню. Пізніше один з них помер в лікарні[115].
26 серпня, російські війська завдали чергового масованого ракетного удару по енергетичній інфраструктурі України, а також наймасовішого від початку повномасштабного вторгнення ракетного удару по всій території України[116]. Росіяни застосували 127 крилатих ракети повітряного, морського та наземного базування, балістичні ракети, зенітні керовані ракети, розвідувальні та 109 ударних БпЛА типу «Shahed-136»[117].
Впродовж жовтня відбувалися атаки по енергетичних обʼєктах Сумської області. В ніч на 19 жовтня росіяни атакували керованими авіабомбами та «Шахедами» Шостку Сумської області, були пошкоджені об'єкти енергетики та інфраструктури, внаслідок чого у Сумській області зранку 19 жовтня були введені аварійні відключення світла[118]. 20 жовтня відбувся черговий удар по енергетичній інфраструктурі Сумської області, внаслідок чого без електропостачання тимчасово залишилися понад 37 000 споживачів у Роменському районі – загалом 104 населені пункти[119].
-
Ліквідація наслідків ракетного удару по Трипільській ТЕС у березні 2024 року
.webp)
Окрім об'єктів електричної енергетики росіяни завдали низку ударів, пошкодили, вивели з ладу або зруйнували низку об'єктів критичної інфраструктури інших видів.
У квітні 2022 року російські війська підірвали водогін, яким до Миколаєва йшла дніпровська вода. За даними розслідування BBC, водогін було зруйновано навмисне. Ремонтну бригаду російська армія не допустила[120].
6 жовтня під час відступу російські військові підірвали дамбу в Донецькій області, внаслідок чого було підтоплено селище Райгородок[121].
Після звільнення Херсону російські військові заважали відновити водопостачання з Дніпра: через знищені електромережі в Херсонській області були знеструмлені насосні станції[122], а під час ракетного обстрілу 28 листопада 2022 року взагалі було пошкоджено одну з насосних станцій МКП «Миколаївводоканал»[123].
В листопаді-грудні 2022 року внаслідок обстрілів було пошкоджено й виведено з ладу головну насосну станцію Каховського магістрального каналу[124].
В лютому наступного року українські державні органи повідомляли про те, що через захоплену росіянами греблю Каховської ГЕС відбувається значне скидання води, що призвело до зменшення рівня води в Каховському водосховищу[125].
6 червня 2023 року армія Росії здійснила воєнний злочин та потенційний акт екоциду. Греблю Каховської ГЕС було заміновано та підірвано, що призвело до її знищення. У зоні катастрофи опинилося 16 000 людей та близько 80 населених, частину з яких затопило внаслідок теракту.
Внаслідок обстрілу в ніч з 31 травня на 1 червня 2024 року Дніпровська ГЕС опинилась в критичному стані, було перекрито рух транспорту з лівого берега на правий[126].
| дата | ракети | С-300/С-400 | БпЛА | жертви | місце | наслідки | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 11 вересня 2022 | 3 (9/12) | Калібр, Х-101 | 1 | — | 4 загиблих, 3 поранено | Харків | удар по ТЕЦ-5 і двох промислових обʼєктах, пошкодження адмінбудівлі[127][128][129] | |
| 14 вересня 2022 | 8 (0/8) | Іскандер, Х-47М2 | — | — | — | Кривий Ріг | ракетний обстріл Росією гідротехнічних споруд Карачунівського водосховища[130] | |
| 10 жовтня 2022 | 41 (43/84) | Х-101, Калібр, Іскандер | — | — | 7 загиблих, 51 поранено | Київ | уражені освітні та житлові будинки, критична інфраструктура та ЖКГ, адмінбудівлі[131] | |
| — | — | 4 загиблих, 19 поранено | Дніпровський р-н | влучання у тролейбус, соціальні обʼєкти та енергетичну інфраструктуру[132] | ||||
| — | — | — | Львівський р-н | відомо про влучання в електричні підстанції, і часткове знеструмлення міста[133] | ||||
| — | — | — | Кривий Ріг | відомо про удар по обʼєктах енергетичної інфраструктури[134][135] | ||||
| — | — | — | Хмельницький | під удар потрапили обʼєкти енергетичної інфраструктури на території міста[136] | ||||
| — | — | 2 поранено | Конотопський р-н | атака по обʼєкту енергетичної інфраструктури, відомо про знеструмлення у області[137] | ||||
| — | — | — | Бурштин | влучання на територію Бурштинської ТЕС[138] | ||||
| — | 11 (13/24) | Shahed 136 | — | Кременчук | відбулася атака ракетами та БпЛА обʼєктів енергетичної інфраструктури[139][140] | |||
| — | — | Одеса | відомо про ураження силами ППО ворожих ракет та БпЛА[141] | |||||
| — | — | Кам'янський р-н | відомо про атаковані безпілотниками та ракетами енергетичні обʼєкти[142][132] | |||||
| — | — | Нікопольський р-н | ||||||
| — | 7 | — | 19 загиблих, 77 поранено | Запоріжжя | удар по дитсадку, житлу, навчальним закладам, промисловості, мережам[143][144][145] | |||
| — | 10 | — | — | Миколаїв | влучання по території університету, складам, житлу та електромережам[146] | |||
| — | 1 | — | 4 загиблих, 1 поранений | Словʼянськ | пошкоджено шість житлових будинків та господарських споруд[147] | |||
| 11 жовтня 2022 | 8 (20/28) | Х-101, Калібр | — | — | — | Павлоградський р-н | ураження об'єктів критичної інфраструктури у двох районах Дніпропетровщини[148][149] | |
| — | — | — | Кам'янський р-н | |||||
| — | — | 1 поранений | Львівський р-н | відомо про влучання у два обʼєкти енергетичної інфраструктури[150] | ||||
| — | — | 7 (8/15) | Shahed 136 | 6 поранено | Ладижинська ТЕС | відомо про влучання безпілотників у Ладидинську ТЕС[151][152][153] | ||
| — | — | Shahed 136 | 3 поранено | Вінницький р-н | об’єкт критичної інфраструктури постражав у Вінницькому районі від БпЛА[153] | |||
| — | 12 | — | 1 загиблий | Запоріжжя | пошкоджені автосалон, навчальний заклад і амбулаторія[154][155] | |||
| 22 жовтня 2022 | 15 (18/33) | Х-101, Калібр | — | — | — | Рівне | ракетний удар по об'єкту критичної інфраструктури, пошкоджені електропідстанції[156] | |
| — | — | 1 поранений | Луцьк | удар по енергетичній інфраструктурі, пошкоджено приватний будинок[157][158][159] | ||||
| — | — | — | Ковель | відомо про удар по обʼєкту енергетики | ||||
| — | — | — | Хмельницький | відомо про влучання у енергетичні обʼєкти в облцентрі та Шепетівському районі[160] | ||||
| — | — | — | Шепетівський р-н | |||||
| — | — | — | Черкаська обл. | відомо про ракетний удар в області, без подробиць[161] | ||||
| — | — | — | Кропивницький р-н | влучання у два обʼєкти енергетичної інфраструктури та часткове знеструмлення[162] | ||||
| — | — | — | Голованівський р-н | |||||
| — | 5 (11/16) | Shahed 136 | 3 поранено | Одеський р-н | відомо про два ракетних удари по об’єкту енергетичної інфраструктури області[163] | |||
| — | — | — | Запорізька обл. | відомо про влучання безпілотників у обʼєкти інфраструктури та енергетики[164] | ||||
| — | — | — | Миколаївська обл. | |||||
| 31 жовтня 2022 | 11 (45/56) | Х-101, Калібр | — | — | 13 поранено[165] | Дністровська ГЕС | російські війська здійснили ракетну атаку на Дністровську ГЕС[166] | |
| — | — | Хмельницька обл. | зафіксовано падіння уламків ракет і руйнування цивільного обʼєкту[167] | |||||
| — | — | Київ | відомо про удари по обʼєктах критичної інфраструктури[168][169] | |||||
| — | — | Київська обл. | ||||||
| — | — | Черкаська обл. | влучання в обʼєкт енергетичної інфраструктури та часткове знеструмлення[170][171] | |||||
| — | — | Світловодськ | ракетним обстрілом пошкоджено енергетичний об'єкт[172] | |||||
| — | — | Дніпро | відомо про удари по обʼєктах критичної інфраструктури[173] | |||||
| — | — | Павлоград | ||||||
| — | — | Кривий Ріг | ворожа ракета влучила в промислове підприємство[174] | |||||
| — | — | 0 (4/4) | Shahed 136 | Україна | було заявлено про 4 із 4 збитих БпЛА Shahed 136 під час ракетної атаки 31 жовтня[175] | |||
| — | 22 | — | Дніпровська ГЕС | було зафіксовано влучання ракети у електричну підстанцію Дніпровської ГЕС[176][177] | ||||
| — | — | Харків | відомо про обстріли обʼєктів критичної інфраструктури[178] | |||||
| — | — | Чугуївський р-н | ||||||
| 15 листопада 2022 | ||||||||
| 26 серпня 2024 | 25 (102/127) | Х-101, Калібр, Х-47М2, Іскандер/KN-23 | — | — | — | Львівська обл. | було повідомлено про два атакованих ракетами енергообʼєкти в області[179] | |
| — | — | 3 поранено | Івано-франківська обл. | відомо про влучання в енергетичний обʼєкт[180] | ||||
| — | — | 3 поранено | Київська обл. | відомо про влучання у два енергообʼєкти і понад 20 житлових будинків[181] | ||||
| — | — | — | Вишгород | влучання у Київську гідроелектростанцію[182] | ||||
| — | — | 1 загибла, 1 поранено | Житомирська обл. | постраждали житлові будинки та об'єкти критичної інфраструктури[183][184] | ||||
| — | — | 5 поранено | Полтавська обл. | влучання у промисловий обʼєкт[185] | ||||
| — | — | 7 поранено | Одеський р-н | ракетним ударом пошкоджена енергетична інфраструктура та приватні будинки[186][187] | ||||
| — | — | 3 поранено | Миколаївська обл. | відомо про трьох поранених від обстрілів, без подробиць про влучання[116] | ||||
| — | — | 1 загиблий | Дніпровський р-н | влучання у обʼєкт енергетики а також дачний кооператив[188][189] | ||||
| — | — | Криворізький р-н | ||||||
| — | — | 10 (99/109) | Shahed 136 | 1 загиблий, 5 поранено | Луцьк | удар безпілотника пошкоджено багатоквартирний будинок[190] | ||
| — | — | 1 поранено | Лубенський р-н | падіння БпЛА на приватний житловий будинок[185] | ||||
| — | — | 1 загиблий, 1 поранена | Запорізький р-н | влучання безпілотника чи обстріл приватного житлового будинку[191] | ||||
В таблиці не враховані обстріли ракетами з комплексів C-300/C-400
2 листопада Швейцарія виділила Україні майже $100 млн на термінове відновлення енергетичних об'єктів[194]. 18 листопада українська влада почала розгортати по всій країні «Пункти незламності» — місця, де передбачено тепло, вода, електрика, мобільний зв'язок, інтернет, місце для відпочинку, аптечки та забезпечення для мам і дітей[195]. 23 листопада 2022 року в Європарламенті була започаткована ініціатива «Генератори надії». За участі мережі Eurocities, куди на той час входили понад 200 міст у 38 країнах Європи, організатори зібрали кількасот генераторів, зокрема промислових для об'єктів цивільної інфраструктури України[196]. 24 листопада прем'єр-міністерка Фінляндії Санна Марін оголосила про передавання енергетичного обладнання Україні[197]. Того ж дня міністерка закордонних справ Франції Катрíн Колонна́ повідомила про відправлення до України 100 потужних генераторів[198]. 25 листопада Республіка Корея повідомила про плани передати 20 генераторів потужністю 450—500 кВт[199]. 26 листопада уряд Канади виділив 10 мільйонів доларів на закупівлю генераторів для України[200].
Станом на 1 березня 2023 року, за 4,5 місяці, за даними Генеральної прокуратури, 255 ракет та дронів влучили по енергетичній інфраструктурі. З них 214 – по об’єктах високовольтної мережі НЕК «Укренерго»[201]. Станом на кінець грудня 2023 року Нідерланди надали Україні допомогу на суму 120 мільйонів євро на підтримку на енергетики[202].
На початку року міністр енергетики Герман Галущенко оголосив про план будівництва в Україні чотирьох атомних блоків. У разі реалізації цього проєкту Хмельницька АЕС стала б найбільшою атомною станцією в Європі, відібравши пальму першості в окупованої Запорізької АЕС[203]. Станом на початок січня, з початку повномасштабного вторгнення, Норвегія виділила понад 450 млн доларів грантової підтримки енергетичному сектору України[204]. Станом на 31 січня 2024 року Україна отримала від 29 країн-членів ЄС понад 8000 генераторів та понад 2300 інших запчастин для функціонування енергосистеми[205].
З початком нових обстрілів обʼєктів енергетики Україна почала отримувати допомогу від інших країн. 8 квітня Данія надала $5,8 млн на відновлення енергетичної інфраструктури[206]. 19 квітня стало відомо що Великобританія виділила понад 180 мільйонів доларів на зміцнення енергосистеми України[207].
8 травня агентство США з міжнародного розвитку USAID виділило понад 190 мільйонів доларів на проєкт, у межах якого надаватиме Україні необхідну допомогу у сфері енергетики протягом 5 років[208]. Того ж місяця Київська міська рада погодила встановлення 6 міні-ТЕЦ у столиці[209]. 17 травня кабінет міністрів виділив для «Центренерго» загалом понад 1,55 млрд грн на відбудову Зміївської та Трипільської теплоелектростанцій, зруйнованих російськими ракетами[210]. 28 травня Швеція виділила новий пакет допомоги на 56,5 млн євро, аби збільшити українські потужності з виробництва і передачі електроенергії[211]. 31 травня Австралія повідомила про допомогу у розмірі 20 млн доларів на енергосистему України[212]. Навесні 2024 року USAID запланувало закупівлю в Україну 44 газопоршневих електростанцій, поставки очікуються з червня 2024 року[213].
6 червня голова правління УЗ Євген Лященко повідомив що компанія «Укрзалізниця» планує побудувати десятки газових електростанцій загальною потужністю до 250 МВт у різних регіонах[214]. 7 червня стало відомо що французьке агентство розвитку (AFD) надасть «прогнозовані кошти у розмірі 400 млн євро у вигляді кредитів та 50 млн євро у вигляді грантів до 2027 року з метою розширення своєї діяльності в Україні». Кошти будуть спрямовані на підтримку енергетичного та транспортного секторів. Друга угода на 200 мільйонів євро стосуватиметься створення двостороннього фонду, який буде підтримувати проєкти за участю компаній з французькою часткою капіталу. Йдеться про підтримку французьких компаній у майбутніх тендерах у галузях енергетики, транспорту, водопостачання, охорони здоров'я та сільського господарства[215]. 11 червня німецька компанія Notus Energy повідомила про реалізацією проєкту ВЕС 300 МВт в Одеській області[216]. 15 червня стало відомо що США виділяють Україні $1,5 млрд на енергетику та гуманітарну підтримку[217]. 16 червня прем’єр Норвегії Йонас Гар Стьоре оголосив, що Осло надасть Україні 103 мільйони доларів, щоб допомогти відновити енергетичну інфраструктуру та забезпечити постачання електроенергії до наступної зими[218].
15 липня литовська енергетична компанія Ignitis Gamyba передала Україні обладнання, що раніше було встановлено на Вільнюській ТЕЦ-3[219].
11 вересня було повідомлено, що США виділяє 325 мільйонів доларів для відновлення зруйнованих російськими атаками мереж та підтримку української енергетики[220]. Того ж дня Велика Британія анонсувала пакет допомоги Україні на £600 мільйонів, з яких £315 мільйонів підуть на невідкладні гуманітарні, енергетичні та стабілізаційні потреби[221].
Спільне розслідування групи Bellingcat з журналістами видань The Insider та Der Spiegel встановили, що маршрути для російських крилатих ракет програмує колектив Головного обчислювального центру (рос. Главный Вычислительный Центр, ГВЦ) російського Генерального штабу[222].
За фактами обстрілу України 15 листопада 2022 року Служба Безпеки України відкрила 17 кримінальних проваджень (ч. 1 статті 438 ККУ — порушення законів та звичаїв війни)[223].
Слідчі СБУ припускають, що до обстрілу причетні військовослужбовці 184-го важкого бомбардувального авіаційного полку РФ, який входить до складу 22-ї важкої авіаційної бомбардувальної дивізії. Також служба перевіряє дані про участь у обстрілах військовослужбовців 52-го важкого бомбардувального авіаполку РФ[223].
3 січня 2023 року Служба Безпеки України оголосила підозри командувачу дальньої авіації повітряно-космічних сил ЗС РФ генерал-полковнику Сергію Кобилаши та колишньому командувачу Чорноморським флотом РФ адміралу Ігорю Осіпову[224].
- Кобилаш та Осипов - перші підозрювані
-
-
Також українським журналістам вдалось встановити особи 4-х російських офіцерів 294-го Державного центру безпілотної авіації Міноборони РФ безпосередньо причетних до терористичних атак із застосуванням дронів Shahed 136[225].
- Стратегічне бомбардування
- Електроенергетика України
- Віялові вимкнення
- Удари по житловій забудові України під час російсько-української війни
- Перелік ракетних ударів під час російського вторгнення
- На 1 ГВт менше. Як змінилося споживання електрики після атаки на енергомережу
- Масований ракетний обстріл 10 жовтня (карта)
- Війна з трансформаторами. Куди влучила Росія під час останнього обстрілу (31 жовтня)
- Війна з трансформаторами триває. Цього разу ворог розширив географію ударів, аби уникнути ППО (15 листопада)
- Карта ударів по українській енергосистемі (15 грудня 2022)
- Benjamin Jensen, Yasir Atalan (23 жовтня 2024). Assessing Russian Firepower Strikes in Ukraine. CSIS.
- ↑ У МЗС порівняли росію з ІДІЛ після заяви пєскова про обстріли заради переговорів. Укрінформ. 17 листопада 2022. Архів оригіналу за 25 січня 2023. Процитовано 24 листопада 2022.
- ↑ В Кремлі відкрито шантажують Україну: Виконайте наші вимоги і обстріли зупиняться. Українська Правда. 24 листопада 2022. Архів оригіналу за 26 листопада 2022. Процитовано 24 листопада 2022.
- ↑ Benjamin Jensen, Yasir Atalan (23 жовтня 2024). Assessing Russian Firepower Strikes in Ukraine. CSIS.
- ↑ Російські окупанти пошкодили вже 32 тисячі цивільних об’єктів і 700 об’єктів інфраструктури, - Єнін. Цензор.НЕТ. 27 листопада 2022. Архів оригіналу за 28 листопада 2022. Процитовано 28 листопада 2022.
- ↑ Російські енергетики допомагали військовим атакувати енергосистему України – Кудрицький. Українська Правда. 8 січня 2023. Архів оригіналу за 18 січня 2023. Процитовано 9 січня 2023.
- ↑ Видача дозволу на арешт путіна та його посіпак — перший крок на шляху справедливої відплати за скоєні злочини. armyinform.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 28 березня 2023. Процитовано 28 березня 2023.
- ↑ Украина. События 2022 года. Human Rights Watch. 2023. Архів оригіналу за 12 січня 2023.
- ↑ а б Росія змінила тактику ударів по енергосистемі України - CNN. Укрінформ. 15 квітня 2024.
- ↑ Наслідки російських обстрілів: наскільки впала частка ТЕС в енергосистемі України. Texty.org.ua. 29 травня 2024. Архів оригіналу за 8 липня 2024. Процитовано 8 липня 2024.
- ↑ а б в г Один із наймасовіших обстрілів РФ енергетичної інфраструктури: міністр розповів про наслідки. Українська Правда. 12 вересня 2022. Архів оригіналу за 28 листопада 2022. Процитовано 28 листопада 2022.
- ↑ Удари по Харкову: все, що відомо про атаку Росії на енергосистему (укр.). BBC. 12 вересня 2022. Архів оригіналу за 24 вересня 2022. Процитовано 28 листопада 2022.
- ↑ а б Ольга Гринько (14 вересня 2022). Через російський удар по дамбі піднявся рівень води в Інгульці. zaxid.net. Zaxid.net. Процитовано 15 вересня 2022.
- ↑ а б Марко Сировой (15 вересня 2022). Росія два дні б'є по Кривому Рогу. Що це означає для наступу ЗСУ на півдні. liga.net. ЛІГА.net. Процитовано 15 вересня 2022.
- ↑ У Кривому Розі після ракетного удару виникли проблеми з водою: коли з'явиться. rbc.ua. РБК-Україна. 14 вересня 2022. Процитовано 15 вересня 2022.
- ↑ Ракетний удар по дамбі у Кривому Розі: як це вплине на водопостачання та яка ситуація в місті. 24tv.ua. 24 Канал. 15 вересня 2022. Процитовано 15 вересня 2022.
- ↑ Олена Рощіна (15 вересня 2022). У Кривому Розі всю ніч боролися з наслідками удару по дамбі – рівень води спадає. pravda.com.ua. Українська правда. Процитовано 15 вересня 2022.
- ↑ Ліквідація наслідків ракетної атаки на Кривий Ріг та ворожі удари по Нікопольському району: як минула ніч на Дніпропетровщині. adm.dp.gov.ua. Дніпропетровська обласна державна адміністрація. 15 вересня 2022. Архів оригіналу за 15 вересня 2022. Процитовано 15 вересня 2022.
{{cite web}}: Недійсний|мертвий-url=dead(довідка) - ↑ Сергій Чудновцев (15 вересня 2022). У Кривому Розі оголошено часткову евакуацію, рівень річки Інгулець наближається до історичного максимуму. nv.ua. НВ. Процитовано 15 вересня 2022.
- ↑ У Кривому Розі оголосили евакуацію з двох районів міста. 5.ua. 5 канал. 15 вересня 2022. Процитовано 15 вересня 2022.
- ↑ Ракетний удар по Україні став наймасовішим з початку вторгнення РФ: результати та наслідки. Defense Express. 10 жовтня 2022. Архів оригіналу за 16 жовтня 2022. Процитовано 24 листопада 2022.
- ↑ Залужний оприлюднив схему завдання ворожих ударів по території України. Букви. 10 жовтня 2022.
- ↑ Число погибших в результате российских обстрелов 10 октября возросло до 23 человек. Международное французское радио. 11 жовтня 2022. Архів оригіналу за 13 листопада 2022. Процитовано 22 листопада 2022.
- ↑ Російські військові пошкодили 11 важливих інфраструктурних об’єктів у 8 регіонах та Києві, – Шмигаль. БізнесЦензор. 10 жовтня 2022. Архів оригіналу за 10 жовтня 2022. Процитовано 10 жовтня 2022.
- ↑ Масштабна ракетна атака по містах України. Що відомо. BBC News Україна (укр.). 10 жовтня 2022. Архів оригіналу за 20 жовтня 2022. Процитовано 24 листопада 2022.
- ↑ "Укренерго" попередило про можливі перебої з енергопостачанням внаслідок ударів росіян. БізнесЦензор. 10 жовтня 2022. Процитовано 10 жовтня 2022.
- ↑ росія за три дні пошкодила 28 об'єктів енергетичної інфраструктури – Шмигаль. Укрінформ. 12 жовтня 2022.
- ↑ Офіс Президента. Telegram. Архів оригіналу за 16 травня 2023. Процитовано 16 травня 2023.
- ↑ Дистанційні вбивці: хто націлює російські крилаті ракети на Україну. Bellingcat. 7 листопада 2022. Архів оригіналу за 16 травня 2023. Процитовано 16 травня 2023.
- ↑ За тиждень росіяни атакували понад 400 об'єктів інфраструктури. Укрінформ. 18 жовтня 2022. Архів оригіналу за 6 листопада 2022. Процитовано 24 листопада 2022.
- ↑ З 20 жовтня по всіх регіонах України запровадять тимчасові відключення електропостачання. Букви. 19 жовтня 2022. Архів оригіналу за 3 грудня 2022. Процитовано 24 листопада 2022.
- ↑ За ранок росіяни випустили по Україні ракет на $300 млн, 18 з них збили. Пошкодження енергооб'єктів можуть перевищувати атаки 10-12 жовтня — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). 22 жовтня 2022. Архів оригіналу за 30 листопада 2022. Процитовано 30 листопада 2022.
- ↑ Прищепа, Ярослав (31 жовтня 2022). Повітряні сили вранці збили 44 з понад пів сотні російських ракет. suspilne.media. Суспільне Новини. Архів оригіналу за 25 листопада 2022. Процитовано 25 листопада 2022.
- ↑ Сьогодні ворог випустив по цивільних об'єктах України 78 ракет - Залужний. Укрінформ. 31 жовтня 2022.
- ↑ Масований обстріл: росіяни атакували 10 регіонів України та пошкодили 18 об’єктів (Доповнено). Тексти. 31 жовтня 2022.
- ↑ Шмигаль: росіяни атакували 18 об’єктів, більшість – енергетичні. Економічна Правда. 31 жовтня 2022. Архів оригіналу за 11 листопада 2022. Процитовано 24 листопада 2022.
- ↑ Зранку через російські ракети постраждали 7 областей – звіти ОВА. Українська Правда. 31 жовтня 2022.
- ↑ Тероризм чистої води. Росія завдала ударів по трьох українських ГЕС. Тексти. 31 жовтня 2022. Архів оригіналу за 31 жовтня 2022. Процитовано 31 жовтня 2022.
- ↑ ППО захистила Київ від прильотів, але є перебої зі світлом, 80% містян - без води. Українська Правда. 31 жовтня 2022. Архів оригіналу за 11 листопада 2022. Процитовано 24 листопада 2022.
- ↑ рф використала повітряний простір Молдови для атаки по Україні – Ігнат. Укрінформ. 31 жовтня 2022.
- ↑ Кишинів висилає дипломата РФ після падіння російської ракети на територію Молдови. Європейська Правда. 31 жовтня 2022. Архів оригіналу за 5 грудня 2022. Процитовано 24 листопада 2022.
- ↑ а б в росія випустила по Україні близько 100 ракет – Повітряні сили. Укрінформ. 15 листопада 2022. Архів оригіналу за 15 листопада 2022. Процитовано 24 листопада 2022.
- ↑ Майже половину енергетичної системи виведено з ладу через ракетні удари РФ, - Шмигаль. Цензор.НЕТ. 18 листопада 2022.
- ↑ а б Повітряні сили збили 51 з 70 ракет, випущених по Україні. Мілітарний. 23 листопада 2022. Архів оригіналу за 23 листопада 2022. Процитовано 24 листопада 2022.
- ↑ Знеструмлено всі АЕС та більшість теплових і гідроелектростанцій, внаслідок ракетних атак — Міненерго. Букви. 23 листопада 2022. Архів оригіналу за 15 серпня 2024. Процитовано 24 листопада 2022.
- ↑ Ситуація в енергосистемі складна, але контрольована – Укренерго. Економічна Правда. 24 листопада 2022. Архів оригіналу за 24 листопада 2022. Процитовано 24 листопада 2022.
- ↑ а б До кінця дня АЕС знову запрацюють в українській енергосистемі – Галущенко. Економічна Правда. 24 листопада 2022. Архів оригіналу за 24 листопада 2022. Процитовано 24 листопада 2022.
- ↑ Україна пережила перший блекаут в історії: чому зупинялися атомні енергоблоки та чим це загрожує. Економічна Правда. 28 листопада 2022. Архів оригіналу за 9 січня 2023. Процитовано 9 січня 2023.
- ↑ У Києві поїзди метро курсуватимуть з інтервалом близько 10 хвилин – КМДА. Букви. 23 листопада 2022. Архів оригіналу за 23 листопада 2022. Процитовано 24 листопада 2022.
- ↑ Увесь Львів залишився без світла через ворожу атаку. Укрінформ. 23 листопада 2022. Архів оригіналу за 15 серпня 2024. Процитовано 24 листопада 2022.
- ↑ Дніпропетровщина: на поверхню підняли майже 3 тисячі працівників, що застрягли у шахтах. Українська Правда. 24 листопада 2022. Архів оригіналу за 24 листопада 2022. Процитовано 24 листопада 2022.
- ↑ Понад 85% потягів УЗ затримується на понад годину, деякі – на понад десять. Економічна Правда. 24 листопада 2022. Архів оригіналу за 24 листопада 2022. Процитовано 24 листопада 2022.
- ↑ «Росія залишила Молдову у темряві» — Майа Санду відреагувала на ракетний обстріл України. Букви. 23 листопада 2022. Архів оригіналу за 25 листопада 2022. Процитовано 24 листопада 2022.
- ↑ Пункти пропуску на кордоні з Румунією та Угорщиною не працюють: відсутня електрика. Українська Правда. 24 листопада 2022. Архів оригіналу за 24 листопада 2022. Процитовано 24 листопада 2022.
- ↑ росіяни влучили у житловий будинок у Вишгороді. Укрінформ. 23 листопада 2022. Архів оригіналу за 24 листопада 2022. Процитовано 24 листопада 2022.
- ↑ російська ракета у Вишгороді пошкодила чотири багатоповерхівки, садочок та школу - поліція. Укрінформ. 24 листопада 2022. Архів оригіналу за 15 серпня 2024. Процитовано 24 листопада 2022.
- ↑ Ракетний удар по Україні: поліція повідомляє про 52 поранених у середу. Укрінформ. 24 листопада 2022. Архів оригіналу за 24 листопада 2022. Процитовано 24 листопада 2022.
- ↑ У Вишгороді кількість загиблих від російської ракети зросла до шести. Укрінформ. 24 листопада 2022. Архів оригіналу за 15 серпня 2024. Процитовано 24 листопада 2022.
- ↑ Ракетний удар по Київщині: кількість жертв зросла до семи. Укрінформ. 24 листопада 2022. Архів оригіналу за 25 листопада 2022. Процитовано 25 листопада 2022.
- ↑ По всій Україні повітряна тривога: ворог випустив ракети. Українська Правда. 5 грудня 2022. Архів оригіналу за 15 серпня 2024. Процитовано 5 грудня 2022.
- ↑ МЗС: Будапештський меморандум доводить, що жодні домовленості з росією не працюють. Укрінформ. 5 грудня 2022. Архів оригіналу за 15 серпня 2024. Процитовано 5 грудня 2022.
- ↑ Вибухи на аеродромах – один з найбільш стратегічно значущих провалів Росії. Тексти. 6 грудня 2022. Архів оригіналу за 15 серпня 2024. Процитовано 6 грудня 2022.
- ↑ РФ вперше у бойових умовах втратила Ту-95 - супутникові знімки авіабази "Енгельс". Defense Express. 6 грудня 2022. Архів оригіналу за 26 грудня 2022. Процитовано 6 грудня 2022.
- ↑ а б Під час ракетної атаки українські сили збили більше 60 ракет – Повітряні сили. Мілітарний. 5 грудня 2022. Архів оригіналу за 15 серпня 2024. Процитовано 5 грудня 2022.
- ↑ У Молдові знайшли ракету, що впала. ua.korrespondent.net. 5 грудня 2022. Архів оригіналу за 8 грудня 2022. Процитовано 7 грудня 2022.
- ↑ На території Молдови впала ракета. Мілітарний. 5 грудня 2022. Архів оригіналу за 5 грудня 2022. Процитовано 5 грудня 2022.
- ↑ Внаслідок влучання ворожих ракет по об’єктах інфраструктури застосовуються аварійні відключення – «Укренерго». Букви. 5 грудня 2022. Архів оригіналу за 3 січня 2023. Процитовано 3 січня 2023.
- ↑ «Укренерго»: Ситуація складна, але контрольована – енергосистема України зберегла свою цілісність. Букви. 5 грудня 2022. Архів оригіналу за 3 січня 2023. Процитовано 3 січня 2023.
- ↑ Київ витримав одну із найбільших атак. ППО збила 37 ракет із понад 40 — військова адміністрація. liga.net. 16 грудня 2022. Архів оригіналу за 16 грудня 2022. Процитовано 16 грудня 2022.
- ↑ Повітряні сили повідомили, чим Росія атакувала Україну 29 грудня. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 29 грудня 2022.
- ↑ Удари РФ по Харківській області: всі ракети були націлені на об'єкти критичної інфраструктури, є жертви. nv.ua (укр.). Процитовано 29 грудня 2022.
- ↑ Одночасно з масованою атакою окупанти били артилерією по кордону Харківщини: які наслідки. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 29 грудня 2022. Процитовано 29 грудня 2022.
- ↑ РФ випустила по Україні понад 20 ракет - Залужний. ua.korrespondent.net (рос.). Архів оригіналу за 1 січня 2023. Процитовано 1 січня 2023.
- ↑ Кількість постраждалих у Києві зросла до 8 осіб, зокрема поранено журналіста з Японії (ОНОВЛЕНО). Новини України - #Букви. 31 грудня 2022. Архів оригіналу за 1 січня 2023. Процитовано 1 січня 2023.
- ↑ Віталій Кличко: Померла ще одна постраждала під час ракетного обстрілу столиці 29 грудня. Офіційний портал Києва. 6 січня 2023. Архів оригіналу за 7 січня 2023. Процитовано 7 червня 2024.
- ↑ Підсумки 31.12: Атака ворога та рік перемоги. ua.korrespondent.net (рос.). Архів оригіналу за 1 січня 2023. Процитовано 1 січня 2023.
- ↑ Під час обстрілу 31 грудня постраждали понад 12 об'єктів столичного університету. Mind.ua (укр.). Архів оригіналу за 2 січня 2023. Процитовано 2 січня 2023.
- ↑ Внаслідок ракетної атаки росіян постраждали корпуси КНУ на ВДНГ: фото. Рубрика. 31 грудня 2022. Архів оригіналу за 7 січня 2023. Процитовано 7 червня 2024.
- ↑ а б У Хмельницькому ракета вбила дівчину, на Херсонщині хлопець двічі потрапив під вогонь. BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 2 січня 2023. Процитовано 2 січня 2023.
- ↑ а б в Росія застосувала по Києву ракети ЗРК С-400 – Залужний. Мілітарний. 14 січня 2023. Архів оригіналу за 16 січня 2023. Процитовано 16 січня 2023.
- ↑ По Києву 14 січня Росія вдарила С-400 з Брянської області – Повітряні сили. Українська Правда. 17 січня 2023.
- ↑ 25 із 38-ми. Повітряні сили повідомили про чисельність збитих у суботу російських ракет. Радіо Свобода. 14 січня 2023. Архів оригіналу за 15 січня 2023.
- ↑ а б Остання російська атака пошкодила 9 блоків генерації електроенергії – Шмигаль. Економічна Правда. 17 січня 2023. Архів оригіналу за 17 січня 2023. Процитовано 17 січня 2023.
- ↑ На Київщині внаслідок нічної атаки дронів пошкоджені п’ять житлових будинків. Укрінформ. 26 січня 2023. Архів оригіналу за 26 січня 2023. Процитовано 26 січня 2023.
- ↑ а б РФ ударила по Україні “Кинжалом” – Залужний. Мілітарний. 26 січня 2023. Архів оригіналу за 26 січня 2023. Процитовано 26 січня 2023.
- ↑ Унаслідок атаки по енергооб'єкту в Запоріжжі загинули три людини, семеро поранені. LB.ua. 26 січня 2023. Архів оригіналу за 26 січня 2023. Процитовано 26 січня 2023.
- ↑ Унаслідок сьогоднішнього масованого удару Росії загинули 11 людей, - ДСНС. LB.ua. 26 січня 2023. Архів оригіналу за 26 січня 2023. Процитовано 26 січня 2023.
- ↑ Дефіцит електроенергії у пікові години сягає 5 гігават, імпорт не вирішить проблему, – ДТЕК. Бізнес Цензор. 27 січня 2023. Архів оригіналу за 28 січня 2023. Процитовано 28 січня 2023.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|1=(довідка) - ↑ По Україні вночі росіяни випустили рекордну кількість ракет С-300 – Ігнат. Укрінформ. 10 лютого 2023. Архів оригіналу за 5 березня 2024. Процитовано 7 червня 2024.
- ↑ Масована ракетна атака по Україні 10 лютого: що відомо. ТСН.ua (укр.). 10 лютого 2023. Архів оригіналу за 15 лютого 2023. Процитовано 16 лютого 2023.
- ↑ Уночі Росія випустила по Україні 36 ракет, ППО знищила 16 із них. Українська правда (укр.). 16 лютого 2023. Архів оригіналу за 7 березня 2023. Процитовано 7 червня 2024.
- ↑ Повітряна атака ворога не змінила ситуацію в енергосистемі країни, що стабілізувалася, - голова "Укренерго". Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 17 лютого 2023. Процитовано 17 лютого 2023.
- ↑ Українські споживачі отримали можливість суттєво знизити імпорт е/е через зростання внутрішньої генерації – голова "Укренерго" | ITTA INFO. itta.info (укр.). 16 лютого 2023. Процитовано 17 лютого 2023.
- ↑ а б в Ракетний удар по Україні: 81 ракета, в тому числі 6 Х-47 «Кинжал» – ПС ЗСУ. Мілітарний. 9 березня 2023.
- ↑ Свобода, Радіо (9 березня 2023). «Одного дня наше везіння вичерпається» – Ґроссі про знеструмлення ЗАЕС через ракетну атаку. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 10 березня 2023. Процитовано 11 березня 2023.
- ↑ РФ змінила тактику атак по енергетиці: змушує Україну робити важкий вибір, – WSJ. www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 7 червня 2024. Процитовано 7 червня 2024.
- ↑ Вибухи у Запоріжжі: троє загиблих та 27 постраждалих, пошукові роботи завершено.
- ↑ ДніпроГЕС зазнала атаки ворога: у Дніпро потрапили нафтопродукти, забруднено ґрунти. Espreso.tv. 22 березня 2024. Архів оригіналу за 22 березня 2024. Процитовано 22 березня 2024.
- ↑ Кількість загиблих унаслідок обстрілу Запоріжжя зросла до 3 осіб. LB.ua. 22 березня 2024. Архів оригіналу за 22 березня 2024. Процитовано 22 березня 2024.
- ↑ У Запоріжжі після російських обстрілів безвісти зникли дві людини. LB.ua. 22 березня 2024. Архів оригіналу за 15 серпня 2024. Процитовано 22 березня 2024.
- ↑ Десятки вибухів у Запоріжжі (відео). 22 березня 2024. Архів оригіналу за 22 березня 2024. Процитовано 22 березня 2024.
- ↑ ДніпроГЕС у критичному стані після прямих влучань РФ — глава «Укргідроенерго». Online.ua. 22 березня 2024. Архів оригіналу за 15 серпня 2024. Процитовано 22 березня 2024.
- ↑ Прокуратура відкрила справу через обстріл росіянами Дніпровської ГЕС. Укрінформ. 22 березня 2024. Архів оригіналу за 15 серпня 2024. Процитовано 22 березня 2024.
- ↑ Росіяни поцілили ракетами і дронами в об'єкти інфраструктури на Вінниччині та у Кривому Розі. Trueua.info. 22 березня 2024. Архів оригіналу за 22 березня 2024. Процитовано 22 березня 2024.
- ↑ Атака РФ 22 березня зруйнувала Зміївську ТЕС: знищено усі блоки. Архів оригіналу за 1 квітня 2024. Процитовано 1 квітня 2024.
- ↑ Масований удар 29 березня: ППО знищила 84 ракети і дрони з 99, якими атакувала РФ. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 15 серпня 2024. Процитовано 7 червня 2024.
- ↑ а б Масовані ракетні обстріли енергетичної інфраструктури. mvs.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 7 червня 2024. Процитовано 7 червня 2024.
- ↑ РФ повністю зруйнувала Трипільську ТЕС на Київщині. dw.com (укр.). 11 квітня 2024. Архів оригіналу за 15 серпня 2024. Процитовано 11 квітня 2024.
- ↑ Ударом РФ повністю знищено Трипільську ТЕС. Це найпотужніша електростанція на Київщині. nv.ua (укр.). Архів оригіналу за 11 квітня 2024. Процитовано 11 квітня 2024.
- ↑ Найбільший удар по енергетиці. В Одесі відключили світло, у Запоріжжі вже 27 постраждалих, по ДніпроГЕС було вісім влучань — головне. nv.ua. Процитовано 1 квітня 2024.
- ↑ Масований нічний удар Росії. Ракети з Ту-95МС та "кинджали" атакували Стрий біля Львова, Прикарпаття і Дніпро. BBC News Україна (укр.). 27 квітня 2024. Архів оригіналу за 7 червня 2024. Процитовано 7 червня 2024.
- ↑ Новини Львова: рашисти атакували ракетами два енергетичні об’єкти на Львівщині. Гал-інфо. Архів оригіналу за 10 травня 2024. Процитовано 7 червня 2024.
- ↑ У Запоріжжі уражено об'єкти критичної та цивільної інфраструктури, є руйнування. nv.ua (укр.). Архів оригіналу за 8 травня 2024. Процитовано 7 червня 2024.
- ↑ Ще один удар по енергооб’єктах, уряд суттєво підвищив тариф на електрику для населення. Економічна правда (укр.). Архів оригіналу за 7 червня 2024. Процитовано 7 червня 2024.
- ↑ Росія вночі завдала масованого удару по Україні, пошкоджено енергооб’єкти в чотирьох областях — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). 20 червня 2024. Архів оригіналу за 25 червня 2024. Процитовано 25 червня 2024.
- ↑ "Укренерго" попереджає про обмеження енергопостачання протягом усієї доби | Українська Енергетика. ua-energy.org (укр.). Архів оригіналу за 25 червня 2024. Процитовано 25 червня 2024.
- ↑ а б Масований ракетний удар по Україні: що відомо про наслідки. Слово і Діло (укр.). 26 серпня 2024. Процитовано 26 серпня 2024.
- ↑ Ліснічук, Марина (26 серпня 2024). Наймасовіша атака за всю війну: Сили ППО збили 99 "Шахедів" і 102 ракети, якими Росія атакувала Україну. WAR OBOZREVATEL (укр.). Процитовано 26 серпня 2024.
- ↑ У Сумській області після атаки ввели аварійні відключення світла. РБК-Украина (укр.). Процитовано 20 жовтня 2024.
- ↑ Удар РФ по енергооб’єкту на Сумщині знеструмив 104 населені пункти.
- ↑ Расследование Би-би-си: российские войска намеренно разрушили водопровод, ведущий в Николаев. BBC. 25 жовтня 2022. Архів оригіналу за 26 жовтня 2022.
- ↑ Росіяни підірвали дамбу на Донеччині, підтоплено населений пункт – Генштаб. 2022-10-06.
- ↑ Питну воду Миколаєву можуть повернути в найближчі тижні – Кім. Українська Правда. 18 листопада 2022. Архів оригіналу за 11 січня 2023. Процитовано 11 січня 2023.
- ↑ Росіяни пошкодили насосну станцію, яка мала подавати воду до Миколаєва. Українська Правда. 28 листопада 2022. Архів оригіналу за 11 січня 2023. Процитовано 11 січня 2023.
- ↑ Ворог затопив головну насосну станцію Каховського магістрального каналу - Хлань. Укрінформ. 1 грудня 2022. Архів оригіналу за 24 лютого 2023. Процитовано 24 лютого 2023.
- ↑ Зниження рівня води у Каховському водосховищі негативно впливає на ЗАЕС. 7 лютого 2023. Архів оригіналу за 24 лютого 2023. Процитовано 24 лютого 2023.
- ↑ ДніпроГЕС у критичному стані, про виробництво електрики не йдеться – Федоров. Українська Правда. 1 червня 2024. Архів оригіналу за 1 червня 2024. Процитовано 1 червня 2024.
- ↑ Вночі росіяни обстріляли Харків ракетами С-300 з Бєлгородської області. Слово і Діло (укр.). 15 серпня 2024. Процитовано 15 серпня 2024.
- ↑ Росіяни випустили по сходу України 12 ракет, 9 із них збила ППО. Українська правда (укр.). Процитовано 15 серпня 2024.
- ↑ Росіяни вдарили по ТЕЦ-5 у Харкові і двох об’єктах біля міста – Подоляк. Українська правда (укр.). Процитовано 15 серпня 2024.
- ↑ Марко Сировой (15 вересня 2022). Росія два дні б'є по Кривому Рогу. Що це означає для наступу ЗСУ на півдні. liga.net. ЛІГА.net. Процитовано 15 вересня 2022.
- ↑ Десятки будинків, заклади культури та критичної інфраструктури пошкоджені. Що відомо про ракетний обстріл Києва.
- ↑ а б Свобода, Радіо (10 жовтня 2022). Через ракетні удари по Дніпру поранені 20 людей, четверо з них – у тяжкому стані – влада. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 15 серпня 2024.
- ↑ Zaxid.net (10 жовтня 2022). Масована ракетна атака по Львівщині. Усі подробиці. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 15 серпня 2024.
- ↑ Кривий Ріг атакований російськими ракетами – Вілкул. Слово і Діло (укр.). 15 серпня 2024. Процитовано 15 серпня 2024.
- ↑ У Кривому Розі через обстріли під землею застрягли шахтарі. ГЛАВКОМ (укр.). 11 жовтня 2022. Процитовано 15 серпня 2024.
- ↑ У Хмельницькій області є влучання ракет (уточнено). LB.ua. 10 жовтня 2022. Процитовано 15 серпня 2024.
- ↑ admin’s (10 жовтня 2022). 2 ракети в Конотоп та понад 50 «прильотів» по прикордонню Сумщини нанесли російські терористичні війська. Голос громад (укр.). Процитовано 15 серпня 2024.
- ↑ Бурштинська ТЕС знову потрапила під ракетний удар. Слово і Діло (укр.). 15 серпня 2024. Процитовано 15 серпня 2024.
- ↑ Що сталося у Кременчуці за рік повномасштабної війни: хронологія подій. Всі новини Кременчука на сайті Кременчуцький ТелеграфЪ (укр.). Процитовано 15 серпня 2024.
- ↑ За пів доби ворог випустив по Україні ракет на $400-700 млн – Forbes. Слово і Діло (укр.). 15 серпня 2024. Процитовано 15 серпня 2024.
- ↑ Над Одещиною збили 3 ракети та 4 дрони-камікадзе.
- ↑ За один день армія РФ випустила по Дніпропетровщині 18 ракет і 24 дрони – голова облради на конгресі в Європі.
- ↑ Внаслідок масованого обстрілу України 10 жовтня загинуло 19 осіб, ще 105 отримали поранення. Букви. 11 жовтня 2022.
- ↑ Новини / За уточненою інформацією, ворог сьогодні вночі випустив по Запоріжжю 7 ракет, ймовірно С-300. Запорізька обласна державна адміністрація (ua-UA) . 10 жовтня 2022. Процитовано 29 грудня 2022.
- ↑ "Це був апокаліпсис! Вогонь, крики, сирени": у Запоріжжі вшанували пам'ять загиблих внаслідок ракетного удару РФ.
- ↑ Нічний обстріл Миколаєва. Російські війська випустили по місту десять ракет.
- ↑ Росіяни завдали ракетного удару по Слов’янську: є загиблі та поранені. РБК-Украина (укр.). Процитовано 15 серпня 2024.
- ↑ Facebook. www.facebook.com. Процитовано 8 травня 2024.
- ↑ У Вінницькій області пролунав вибух, пошкоджено ТЕС. LB.ua. Процитовано 19 жовтня 2022.
- ↑ У Львові ліквідовують наслідки ракетних обстрілів 10 та 11 жовтня.
- ↑ Сьогодні знищено 20 крилатих ракет і 13 БПЛА-камікадзе – Повітряні Сили. Архів оригіналу за 18 жовтня 2022. Процитовано 31 травня 2024.
- ↑ Ворог здійснив другу хвилю терористичної атаки проти нашої держави – звернення Зеленського. Слово і Діло (укр.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2022. Процитовано 20 жовтня 2022.
- ↑ а б РФ атакує енергетичну інфраструктуру України: що відомо про ракетний обстріл 11 жовтня.
- ↑ Окупанти обстріляли Запоріжжя ракетами С-300. Одна людина загинула (фото). LB.ua. Процитовано 19 жовтня 2022.
- ↑ Ворог випустив по Запоріжжю 12 ракет С-300, є загиблий. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 19 жовтня 2022.
- ↑ Окупанти обстріляли ракетами Рівненщину: пошкоджені електропідстанції. ТСН (ua) . Процитовано 22 жовтня 2022.
- ↑ У Луцьку внаслідок вибухів травмувалася людина. Немає світла та води. suspilne.media. 22 жовтня 2022.
- ↑ У Луцьку ракети влучили в об'єкт енергетичної інфраструктури, поранено людину. Слово і Діло (укр.). Процитовано 22 жовтня 2022.
- ↑ "Відновленню не підлягає": що відомо про наслідки влучання в енергетичний об'єкт у Луцьку. Суспільне. 22 жовтня 2022.
- ↑ Правоохоронці Хмельниччини розпочали розслідування щодо ракетного обстрілу області 22 жовтня - vsim.ua. vsim.ua (укр.). Процитовано 24 серпня 2024.
- ↑ Окупанти вночі вдарили по Черкаській області. Слово і Діло (укр.). 24 серпня 2024. Процитовано 24 серпня 2024.
- ↑ У Кропивницькому районі російські ракети влучили в об'єкти енергетичної інфраструктури.
- ↑ Ракетні удари по об'єкту енергетичної інфраструктури Одещини: декілька населених пунктів без світла.
- ↑ Окупанти протягом 22 жовтня здійснювали атаки на інфраструктуру 9 областей України. 0532.ua - Сайт міста Полтави (укр.). Архів оригіналу за 24 жовтня 2022. Процитовано 24 жовтня 2022.
- ↑ Масований ракетний удар по Україні 31 жовтня – все, що відомо.
- ↑ Війська РФ здійснили ракетну атаку на Дністровську ГЕС – Повітряні сили ЗСУ.
- ↑ У Хмельницькій області уламки ракети впали на цивільний обʼєкт, без постраждалих (оновлено). LB.ua. 31 жовтня 2022. Процитовано 26 серпня 2024.
- ↑ Росіяни 31 жовтня випустили ракет по Україні на $760 млн. Оцінка Forbes — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). 1 листопада 2022. Процитовано 26 серпня 2024.
- ↑ Новий удар РФ по енергетиці. Пошкоджено 18 об'єктів у 10 областях, ППО збила майже півсотні ракет, Київ частково без світла і води — головне. nv.ua (укр.). Процитовано 26 серпня 2024.
- ↑ На Черкащині ракети влучили об’єкт критичної інфраструктури: пів області без світла.
- ↑ Внаслідок ранкового ракетного удару РФ по об'єкту енергетичної інфраструктури у Черкаській області постраждало четверо людей.
- ↑ На Кіровоградщині ракетним обстрілом пошкоджено енергетичний об'єкт. LB.ua. 31 жовтня 2022. Процитовано 26 серпня 2024.
- ↑ У Дніпропетровській області знову чули вибухи: що відомо. РБК-Украина (укр.). Процитовано 26 серпня 2024.
- ↑ У Кривому Розі ракета влучила в промислове підприємство|Еспресо. espreso.tv (укр.). Процитовано 26 серпня 2024.
- ↑ Головнокомандувач ЗС України / CinC AF of Ukraine. www.facebook.com (укр.). Архів оригіналу за 8 серпня 2024. Процитовано 2 листопада 2022.
- ↑ Тероризм чистої води. Росія завдала ударів по трьох українських ГЕС. Тексти. 31 жовтня 2022. Архів оригіналу за 31 жовтня 2022. Процитовано 31 жовтня 2022.
- ↑ Окупанти вдарили ракетами по Запоріжжю, у місті можливі перебої зі світлом.
- ↑ РФ випустила по Харківщині п'ять ракет: поліція вилучила уламки С-300.
- ↑ РФ атакувала енергооб'єкти на Львівщині: виникли перебої з електропостачанням.
- ↑ На Франківщині рятувальники загасили пожежі, що виникли через ракетний обстріл РФ.
- ↑ Очільник Київської ОВА повідомив оновлені дані щодо наслідків ранкової повітряної атаки. magnolia-tv.com (укр.). 26 серпня 2024. Процитовано 26 серпня 2024.
- ↑ Margaryta (26 серпня 2024). Росіяни атакували Київську ГЕС (відео). Букви (укр.). Процитовано 26 серпня 2024.
- ↑ На Житомирщині внаслідок ранкової повітряної атаки одна людина загинула, ще одна поранена, - прокуратура. magnolia-tv.com (укр.). 26 серпня 2024. Процитовано 26 серпня 2024.
- ↑ У Житомирській області під час ракетної атаки були пошкоджені житлові будинки та об'єкти критичної інфраструктури, загинула жінка. www.zhitomir.info (укр.). Процитовано 26 серпня 2024.
- ↑ а б Шестеро людей поранені внаслідок кількох ударів по Полтавській області (оновлено). LB.ua. 26 серпня 2024. Процитовано 26 серпня 2024.
- ↑ Армія РФ завдала ракетного удару по Одещині: пошкоджені приватні будинки та автівки, серед поранених є діти.
- ↑ Розпочато розслідування за фактом поранення 4-х дорослих та 3-дітей внаслідок ракетного удару по Одещині, - поліція. magnolia-tv.com (укр.). 26 серпня 2024. Процитовано 26 серпня 2024.
- ↑ У Дніпропетровській області внаслідок атаки загинула людина (фото). LB.ua. 26 серпня 2024. Процитовано 26 серпня 2024.
- ↑ Ворог вдарив по енергетиці. У містах були екстрені відключення та перебої з водою (доповнено). LB.ua. 26 серпня 2024. Процитовано 26 серпня 2024.
- ↑ Удар Росії: руйнування і смерті від Дніпра і Києва до Луцька і Стрия. BBC News Україна (укр.). 26 серпня 2024. Процитовано 26 серпня 2024.
- ↑ Через ворожий обстріл передмістя Запоріжжя загинув мирний житель - розпочато розслідування. magnolia-tv.com (укр.). 26 серпня 2024. Процитовано 26 серпня 2024.
- ↑ Увійти у Facebook. Facebook (укр.). Архів оригіналу за 10 березня 2023. Процитовано 10 березня 2023.
- ↑ Українські захисники знищили з вересня понад 650 крилатих ракет і 610 “Шахедів”. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 26 лютого 2023. Процитовано 26 лютого 2023.
- ↑ Швейцарія виділяє Україні майже $100 млн на термінове відновлення енергетичних об'єктів — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). 3 листопада 2022. Архів оригіналу за 7 червня 2024. Процитовано 7 червня 2024.
- ↑ Зігрітися та зарядити телефон: що таке пункти незламності та як вони працюють. Українська правда _Життя. Архів оригіналу за 24 листопада 2022. Процитовано 25 листопада 2022.
- ↑ "Генератори надії" - ЄС запускає ініціативу зі збору електрогенераторів для України. Голос Америки. 23 листопада 2022. Архів оригіналу за 25 листопада 2022. Процитовано 25 листопада 2022.
- ↑ Фінляндія надасть Україні енергетичне обладнання для подолання наслідків російських атак на критичну інфраструктуру. Букви. 25 листопада 2022. Архів оригіналу за 25 листопада 2022. Процитовано 25 листопада 2022.
- ↑ Франція відправила в Україну 100 генераторів. Букви. 25 листопада 2022. Архів оригіналу за 25 листопада 2022. Процитовано 25 листопада 2022.
- ↑ Корея надасть високопотужні генератори для України. Економічна Правда. 25 листопада 2022.
- ↑ Канада виділила 10 млн доларів на генератори для України.
- ↑ Увійти у Facebook. Facebook (укр.). Архів оригіналу за 1 березня 2023. Процитовано 1 березня 2023.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Нідерланди продовжать надавати допомогу енергетичному сектору України. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2024. Процитовано 7 червня 2024.
- ↑ Україна будуватиме ще одну найбільшу АЕС в Європі. Для чого і де братимуть гроші?. Економічна правда (укр.). Процитовано 7 червня 2024.
- ↑ Норвегія вже надала понад $450 мільйонів грантів українському енергосектору. www.ukrinform.ua (укр.). 25 січня 2024. Архів оригіналу за 7 червня 2024. Процитовано 7 червня 2024.
- ↑ Mapped: generators and transformers offered to Ukraine. Архів оригіналу за 21 лютого 2024. Процитовано 7 червня 2024.
- ↑ Данія надала $5,8 млн на відновлення енергетичної інфраструктури України. armyinform.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 7 червня 2024. Процитовано 7 червня 2024.
- ↑ Великобританія виділила понад 180 мільйонів доларів на зміцнення енергосистеми України. Економічна правда (укр.). Архів оригіналу за 7 червня 2024. Процитовано 7 червня 2024.
- ↑ США виділили ще понад $190 мільйонів на підтримку енергетики України. hromadske.ua (укр.). 8 травня 2024. Архів оригіналу за 7 червня 2024. Процитовано 7 червня 2024.
- ↑ У Києві погодили встановлення 6 міні-ТЕЦ: у Київраді розповіли подробиці. www.epravda.com.ua. Архів оригіналу за 7 червня 2024. Процитовано 7 червня 2024.
- ↑ Кабмін виділив на відновлення ТЕС "Центренерго" понад 1,5 млрд грн | Українська Енергетика. ua-energy.org (укр.). Процитовано 7 червня 2024.
- ↑ Швеція виділила новий пакет допомоги для енергетики України. www.ukrinform.ua (укр.). 28 травня 2024. Архів оригіналу за 7 червня 2024. Процитовано 7 червня 2024.
- ↑ Австралія виділить 20 млн доларів на енергосистему України. Слово і Діло (укр.). 7 червня 2024. Архів оригіналу за 7 червня 2024. Процитовано 7 червня 2024.
- ↑ USAID встановить в Україні ще 44 мініелектростанції. thepage.ua (укр.). Процитовано 7 червня 2024.
- ↑ «Укрзалізниця» планує будівництво газової генерації потужністю 250 МВт — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). 6 червня 2024. Архів оригіналу за 6 червня 2024. Процитовано 7 червня 2024.
- ↑ Україна отримає від Франції 650 млн євро на підтримку критичної інфраструктури. Слово і Діло (укр.). 7 червня 2024. Архів оригіналу за 7 червня 2024. Процитовано 7 червня 2024.
- ↑ Notus Energy побудує ВЕС 300 МВт в Одеській області. Архів оригіналу за 14 червня 2024. Процитовано 14 червня 2024.
- ↑ США виділяють Україні $1,5 млрд на енергетику та гуманітарну підтримку. Європейська правда (укр.). Архів оригіналу за 16 червня 2024. Процитовано 17 червня 2024.
- ↑ Норвегія виділить $103 мільйонів на відновлення енергетики України. Європейська правда (укр.). Процитовано 17 червня 2024.
- ↑ Литва передає Україні обладнання Вільнюської ТЕЦ-3. Суспільне. 15 липня 2024. Архів оригіналу за 16 липня 2024. Процитовано 16 липня 2024.
- ↑ Сполучені Штати оголосили про надання 700 млн доларів гуманітарної допомоги Україні. Мілітарний (укр.). Процитовано 12 вересня 2024.
- ↑ Велика Британія анонсувала пакет допомоги Україні на £600 мільйонів. babel.ua (укр.). 11 вересня 2024. Процитовано 12 вересня 2024.
- ↑ The Remote Control Killers Behind Russia’s Cruise Missile Strikes on Ukraine. bellingcat. 24 жовтня 2022. Архів оригіналу за 24 жовтня 2022. Процитовано 24 листопада 2022.
- ↑ а б СБУ повідомила, хто міг запускати ракети по Україні 15 листопада: встановлює всіх поіменно. Українська Правда. 16 листопада 2022. Архів оригіналу за 21 листопада 2022. Процитовано 25 листопада 2022.
- ↑ СБУ оголосила про підозру російському генералу та адміралу флоту РФ. Букви. 3 січня 2023. Архів оригіналу за 4 січня 2023. Процитовано 4 січня 2023.
- ↑ Розслідувачі встановили 4 росіян, які запускають "Шахеди" по Україні. Українська Правда. 4 січня 2023.
