Населення Багамських Островів
Населення Багамських Островів  | |
|---|---|
 Ріст чисельності населення країни | |
| Чисельність | 324,7 тис. осіб |
| Густота | 38,8 особи/км² |
| Коефіцієнт міграції | 0 ‰ |
| Природний рух | |
| Природний приріст | ▲0,85 % |
| Народжуваність | 15,5 ‰ |
| Фертильність | 1,96 дітей на 1 жінку |
| Смертність | 7,05 ‰ |
| Смертність немовлят | 11,92 ‰ |
| Вікова структура | |
| • до 14 років | 22,98 % |
| • 15–64 років | 69,81 % |
| • старіші за 65 років | 7,21 % |
| Середня тривалість життя | 72,2 року |
| • чоловіків | 69,77 року |
| • жінок | 74,7 року |
| Статева структура | |
| загалом | 0,96 чол./жін. |
| при народженні | 1,03 чол./жін. |
| до 15 років | 1,03 чол./жін. |
| 15–64 років | 0,81 чол./жін. |
| після 65 років | 0,62 чол./жін. |
| Етнічні групи | |
| Нація | багамці |
| Найбільший етнос | багамці |
| Нацменшини | гаїтянці |
| Мови | |
| Офіційна | англійська |
| Також у побуті | креольська |
Населення Багамських Островів. Чисельність населення країни 2015 року становила 324,7 тис. осіб (180-те місце у світі)[1]. Оцінка кількості населення цієї держави враховує ефекти зайвої смертності через захворювання на СНІД. Чисельність багамців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 15,5 ‰ (127-ме місце у світі), смертність — 7,05 ‰ (133-тє місце у світі), природний приріст — 0,85 % (129-те місце у світі) 
.
Природний рух[ред. | ред. код]
Відтворення[ред. | ред. код]
Народжуваність на Багамських Островах, станом на 2015 рік, дорівнює 15,5 ‰ (127-ме місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,96 дитини на одну жінку (129-те місце у світі)[1].
Смертність на Багамських Островах 2015 року становила 7,05 ‰ (133-тє місце у світі)[1].
Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0,85 % (129-те місце у світі)[1].
Вікова структура[ред. | ред. код]
Середній вік населення Багамських Островів становить 31,8 року (100-те місце у світі): для чоловіків — 30,6, для жінок — 32,9 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 72,2 року (142-ге місце у світі), для чоловіків — 69,77 року, для жінок — 74,7 року[1].
Вікова структура населення Багамських Островів, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:
- діти віком до 14 років — 22,98 % (37 838 чоловіків, 36 747 жінок);
- молодь віком 15—24 роки — 17,15 % (28 195 чоловіків, 27 459 жінок);
- дорослі віком 25—54 роки — 44,08 % (71 528 чоловіків, 71 555 жінок);
- особи передпохилого віку (55—64 роки) — 8,58 % (12 429 чоловіків, 15 436 жінок);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 7,21 % (8 981 чоловік, 14 429 жінок)[1].
Шлюбність — розлучуваність[ред. | ред. код]
Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 6,1; коефіцієнт розлучуваності — 0,3; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 5 (дані за 2007 рік)[2][3].
Розселення[ред. | ред. код]
Густота населення країни 2015 року становила 38,8 особи/км² (189-те місце у світі)[1]. Більшість населення країни мешкає у містах, 2/3 на острові Нью-Провіденс з найбільшим містом — Нассау.
Урбанізація[ред. | ред. код]
Багамські Острови надзвичайно урбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 82,9 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 1,53 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].
Головні міста держави: Нассау (столиця) — 267,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)[1].
| № | Назва | Регіон | Населення | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) Нассау  Лукая |
1 | Нассау | Нью-Провіденс | 227 940 |  Фріпорт  Вест-Енд | ||||
| 2 | Лукая | Фріпорт | 46 525 | ||||||
| 3 | Фріпорт | Фріпорт | 26 910 | ||||||
| 4 | Вест-Енд | Західна Велика Багама | 12 724 | ||||||
| 5 | Куперстаун | Північний Абако | 8 413 | ||||||
| 6 | Сан-Андрос | Північний Андрос | 7 800 | ||||||
| 7 | Джорджтаун | Ексума | 7 314 | ||||||
| 8 | Марш-Гарбор | Центральний Абако | 5 314 | ||||||
| 9 | Хай-Рок | Східна Велика Багама | 3 744 | ||||||
| 10 | Андрос-Таун | Північний Андрос | 2 455 | ||||||
Міграції[ред. | ред. код]
Річний рівень еміграції 2015 року становив 0 ‰ (108-ме місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.
Багамські Острови є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[4].
Расово-етнічний склад[ред. | ред. код]
Головні етноси країни: темношкірі — 90,6 %, білі — 4,7 %, мулати — 2,1 %, інші — 2,7 % населення (оціночні дані за 2010 рік)[1].
Українська діаспора[ред. | ред. код]
Мови[ред. | ред. код]
Офіційна мова[5]: англійська. Серед гаїтянських мігрантів дуже поширена креольська.
Релігії[ред. | ред. код]
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: протестантизм — 69,9 % (баптизм — 34,9 %, англіканство — 13,7 %, п'ятидесятництво — 8,9 % адвентизм — 4,4 %, методизм — 3,6 %, Церква Бога — 1,9 %, брати вільного духу — 1,6 %), римо-католицтво — 12 %, інші течії християнства — 13 % (свідки Єгови — 1,1 %), інші — 0,6 %, не сповідують жодної — 1,9 %, не визначились — 2,6 % (станом на 2010 рік)[1].
Освіта[ред. | ред. код]
Рівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок. Дані про державні витрати на освіту у відношенні до ВВП країни, станом на 2015 рік, відсутні.
Середня і професійна[ред. | ред. код]
Вища[ред. | ред. код]
Охорона здоров'я[ред. | ред. код]
Забезпеченість лікарями в країні на рівні 2,82 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2008 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах 2011 року — 2,9 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 7,7 % ВВП країни (70-те місце у світі)[1].
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 11,92 ‰ (124-те місце у світі); хлопчиків — 11,75 ‰, дівчаток — 12,1 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 80 випадків на 100 тис. народжень (111-те місце у світі)[1].
Багамські Острови входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).
Захворювання[ред. | ред. код]
2013 року було зареєстровано 7,7 тис. хворих на СНІД (103-тє місце у світі), це 3,22 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (19-те місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 500 осіб (85-те місце у світі)[1].
Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 36,6 % (13-те місце у світі)[1].
Санітарія[ред. | ред. код]
Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 98,4 % населення в містах і 98,4 % в сільській місцевості; загалом 98,4 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 92 %, в сільській місцевості — 92 %, загалом по країні — 92 % (станом на 2015 рік)[1].
Соціально-економічне становище[ред. | ред. код]
Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 41,2 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 29,6 %; частка осіб похилого віку — 11,7 %, або 8,5 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2010 року перебувало 9,3 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 1 %, верхній дециль — 22 % (станом на 2007 рік)[1].
Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 253 тис. унікальних інтернет-користувачів (151-ше місце у світі), що становило 78 % загальної кількості населення країни[1].
Трудові ресурси[ред. | ред. код]
Загальні трудові ресурси 2012 року становили 196,9 тис. осіб (171-ше місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 3 %; промисловість і будівництво — 11 %; туризм — 9 %; інша сфера послуг — 37 % (станом на 2011 рік)[1]. Безробіття 2014 року дорівнювало 15 % працездатного населення, 2013 року — 15,8 % (153-тє місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 30,8 %, серед юнаків — 29,6 %, серед дівчат — 32,2 % (24-те місце у світі)[1].
Кримінал[ред. | ред. код]
Наркотики[ред. | ред. код]
Перевалочний пункт для кокаїну і марихуани, що прямує до США і Європи[1].
Торгівля людьми[ред. | ред. код]
Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Багамських Островів докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня[6][7].
-
Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.) -
Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)
Гендерний стан[ред. | ред. код]
Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):
- при народженні — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці до 14 років — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 15—24 років — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 25—54 років — 1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 55—64 років — 0,81 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці за 64 роки — 0,62 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- загалом — 0,96 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].
Демографічні дослідження[ред. | ред. код]
| Населення Багамських Островів | ||
|---|---|---|
| Рік | Населення | Зміна |
| 1935 | 64 000 | — |
| 1940 | 70 000 | +9.4% |
| 1945 | 71 000 | +1.4% |
| 1950 | 79 000 | +11.3% |
| 1955 | 89 000 | +12.7% |
| 1960 | 110 000 | +23.6% |
| 1965 | 140 000 | +27.3% |
| 1970 | 169 000 | +20.7% |
| 1975 | 189 000 | +11.8% |
| 1980 | 211 000 | +11.6% |
| 1985 | 235 000 | +11.4% |
| 1990 | 256 000 | +8.9% |
| 1995 | 280 000 | +9.4% |
| 2000 | 298 000 | +6.4% |
| 2005 | 328 000 | +10.1% |
| 2010 | 351 000 | +7.0% |
| Джерело: Відділ соціально-економічних справ секретаріату ООН, 2010 рік[8]. | ||
Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:
- .
Переписи[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап The Bahamas : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
- ↑ ' Marriages and crude marriage rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 20 April. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
- ↑ ' Divorces and crude divorce rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 20 April. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
- ↑ International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
- ↑ Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
- ↑ Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
- ↑ UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
- ↑ ' World Population Prospects: The 2012 Revision : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat. — . — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
Література[ред. | ред. код]
Українською[ред. | ред. код]
- Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
- Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
- Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
- Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
- Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
- Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
- Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
- Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
- Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
- Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
- Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
- Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
- Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
- Кузик С. П., Книш М. М. Економічна і соціальна географія країн Америки : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 1999. — 299 с. — ISBN 966-613-026-2.
- Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
- Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
- Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.
Російською[ред. | ред. код]
- (рос.) Багамские Острова // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
- (рос.) Багамские Острова // Латинская Америка. Энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / Главный редактор В. В. Вольский. — М. : Советская энциклопедия, 1979. — Т. 1. А-К. — 576 с.
- (рос.) Багамские Острова // Страны и народы. Америка. Общий обзор Латинской Америки. Средняя Америка / Редкол. : отв. ред. В. В. Вольский, Я. Г. Машбиц и др. — М. : «Мысль», 1981. — 333 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
- (рос.) Атлас народов мира / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
- (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
- (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
- (рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Багамських Островів |
- World Population Prospects : [англ.] // United Nation. Department of Economic and Social Affairs. — демографічні показники населення світу.
- Global Health Observatory. Bahamas : [англ.] // World Health Organization (WHO). — медико-статистичні показники Багамських Островів.
- Demographic and Health Surveys : [англ.] // U.S. Agency for International Development. — репрезентативні дані про стан здоров'я і населення в країнах, що розвиваються.
- At a glance: Bahamas. Statistics and Monitoring : [англ.] // UNICEF. — статистичні дані про стан і положення дітей Багамських Островів.
- Bahamas. World Bank Open Data : [англ.] // The World Bank. — статистично-економічні показники Багамських Островів.
- Bahamas. Country Profile : [англ.] // International Labor Organization. — економіко-статистичні показники Багамських Островів від Міжнародної організації праці.
- United Nations Development Programme in Latin America and the Caribbean : [англ.] // UNDP. — сторінка локального відділення Програми розвитку ООН у Латинській Америці та країнах карибського регіону.
- United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) : [англ.]. — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).
- World Population Estimates : [англ.] // U.S. Census Bureau. — оцінки населення світу.
|
| ||||||||
| |||||||||||
