Населення Колумбії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Населення Колумбії
Шаблон:Alt
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 46,736 млн осіб
Густота 43,5 особи/км²
Природний приріст 1,04 ‰
Народжуваність 16,47 ‰
Смертність 5,4 ‰
Середня тривалість життя 75,48 року
 • чоловіків 72,34 року
 • жінок 78,8 року
Смертність немовлят 14,58 ‰
Коефіцієнт міграції 0,64 ‰
Статева структура
загалом 0,98 чол./жін.
при народженні 1,06 чол./жін.
до 15 років 1,05 чол./жін.
після 65 років 0,72 чол./жін.
Етнічні групи
Нація колумбійці
Мови
Офіційна іспанська

Населення Колумбії. Чисельність населення країни 2015 року становила 46,736 млн осіб (30-те місце у світі)[1]. Чисельність колумбійців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 16,47 ‰ (114-те місце у світі), смертність — 5,4 ‰ (177-ме місце у світі), природний приріст — 1,04 % (115-те місце у світі) .

Природний рух[ред.ред. код]

Відтворення[ред.ред. код]

Народжуваність в Колумбії, станом на 2015 рік, дорівнює 16,47 ‰ (114-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 2,04 дитини на одну жінку (117-те місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 79,1 % (станом на 2010 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 21,4 року, медіанний вік для жінок — 25-29 років (оцінка на 2010 рік)[1].

Смертність в Колумбії 2015 року становила 5,4 ‰ (177-ме місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 1,04 % (115-те місце у світі)[1].

Вікова структура[ред.ред. код]

Віково-статева піраміда населення Колумбії, 2015 рік (англ.)

Середній вік населення Колумбії становить 29,6 року (119-те місце у світі): для чоловіків — 28,7, для жінок — 30,6 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 75,48 року (98-ме місце у світі), для чоловіків — 72,34 року, для жінок — 78,8 року[1].

Вікова структура населення Колумбії, станом на 2015 рік, виглядає наступним чином:

  • діти віком до 14 років — 24,94 % (5 967 860 чоловіків, 5 688 106 жінок);
  • молодь віком 15-24 роки — 17,81 % (4 234 564 чоловіка, 4 087 134 жінки);
  • дорослі віком 25-54 роки — 41,71 % (9 653 094 чоловіка, 9 841 546 жінок);
  • особи передпохилого віку (55-64 роки) — 8,62 % (1 885 481 чоловік, 2 141 618 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 6,93 % (1 349 613 чоловіків, 1 887 711 жінки)[1].

Шлюбність — розлучуваність[ред.ред. код]

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 2,3; коефіцієнт розлучуваності — 0,2; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 9 (дані за 2007 рік)[2][3].

Розселення[ред.ред. код]

Густота населення Колумбії, червоним кольором позначені найбільш густонаселені райони

Густота населення країни 2015 року становила 43,5 особи/км² (172-ге місце у світі)[1]. Більшість населення мешкає у великих містах, що простягнулись долинами між гірськими хребтами Анд з півночі на південь та у сільськогосподарських районах півночі і заходу. Великі масиву льяносу на півдні і сході (близько 60 % території) малонаселені.

Урбанізація[ред.ред. код]

Докладніше: Міста Колумбії

Колумбія високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 76,4 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 1,66 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Боґота (столиця) — 9,765 млн осіб, Медельїн — 3,911 млн осіб, Калі — 2,646 млн осіб, Барранкілья — 1,991 млн осіб, Букараманґа — 1,215 млн осіб, Картахена — 1,092 млн осіб (дані за 2015 рік)[1].


Міграції[ред.ред. код]

Річний рівень еміграції 2015 року становив 0,64 ‰ (141-ше місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці[ред.ред. код]

У країні налічується 6,3 млн внутрішньо переміщених осіб через тривале збройне протистояння між урядом і наркокортелем з 1985 року. Кожного року ця цифра зростає на 300 тис. осіб[1].

У країні перебуває 12 осіб без громадянства[1].

Колумбія є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[4].

Расово-етнічний склад[ред.ред. код]

Етнічний склад (2012 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
метиси й білі
  
84.2%
афро-колумбійці й мулати
  
10.4%
індіанці
  
3.4%
інші
  
2.1%
Докладніше: Народи Колумбії

Головні етноси країни: метиси й білі — 84,2 %, афро-колумбійці (мулати, райцал і паленкеро) — 10,4 %, індіанці — 3,4 %, цигани й інші — 2,1 % населення (оціночні дані за 2005 рік)[1].

Українська діаспора[ред.ред. код]

Докладніше: Українці Колумбії

Мови[ред.ред. код]

Мови Колумбії (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
іспанська
  
%
Докладніше: Мови Колумбії

Офіційна мова[5]: іспанська.

Релігії[ред.ред. код]

Релігії в Колумбії (2016 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
католики
  
90%
інші
  
10%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 90 %, інші — 10 % (станом на 2015 рік)[1].

Освіта[ред.ред. код]

Докладніше: Освіта в Колумбії

Рівень письменності 2015 року становив 94,7 % дорослого населення (віком від 15 років): 94,6 % — серед чоловіків, 94,8 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту складають 4,7 % від ВВП країни, станом на 2014 рік (95-те місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 14 років, для хлопців — до 14 років, для дівчат — до 15 років (станом на 2014 рік).

Середня і професійна[ред.ред. код]

Вища[ред.ред. код]

Охорона здоров'я[ред.ред. код]

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 1,47 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2010 рік)[1]. ; забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 1,5 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року склали 7,2 % від ВВП країни (85-те місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 14,58 ‰ (106-те місце у світі); хлопчиків — 17,68 ‰, дівчаток — 11,3 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 64 випадків на 100 тис. народжень (80-те місце у світі)[1].

Колумбія входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання[ред.ред. код]

Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гарячка денге, малярія, жовта гарячка. Станом на серпень 2016 року в країні були зареєстровані випадки зараження вірусом Зіка через укуси комарів Aedes, переливання крові, статевим шляхом, під час вагітності[1].

2014 року було зареєстровано 124,4 тис. хворих на СНІД (38-ме місце в світі), це 0,4 % населення в репродуктивному віці 15-49 років (76-те місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила 4,7 тис. осіб (32-ге місце у світі)[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 20,7 % (112-те місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 3,4 % (оцінка на 2010 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Санітарія[ред.ред. код]

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 96,8 % населення в містах і 73,8 % в сільській місцевості; загалом 91,4 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 85,2 %, в сільській місцевості — 67,9 %, загалом по країні — 81,1 % (станом на 2015 рік)[1].

Соціально-економічне положення[ред.ред. код]

Співвідношення осіб що в економічному плані залежать від інших до осіб працездатного віку (15-64 роки) загалом становить 45,6 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 35,4 %; частка осіб похилого віку — 10,2 %, або 9,8 потенційно працездатних на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2015 року перебувало 27,8 % населення країни[1].

Трудові ресурси[ред.ред. код]

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 24,34 млн осіб (28-ме місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється наступним чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 17 %; промисловість і будівництво — 21 %; сфера послуг — 62 % (станом на 2011 рік)[1]. 988,36 тис. дітей у віці від 5 до 17 років (9 % від загальної кількості) 2009 року були залучені до дитячої праці[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 8,9 % працездатного населення, 2014 року — 9,1 % (106-те місце у світі); , серед молоді у віці 15-24 років ця частка становила 18,7 %, серед юнаків — 14,6 %, серед дівчат — 24,3 % (50-те місце у світі)[1].

Кримінал[ред.ред. код]

Наркотики[ред.ред. код]

Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Великий виробник опійного маку (1,1 тис. га 2009 року) і марихуани; найбільший світовий виробник кокаїну, 83 тис. га плантацій коки 2011 року (потенційно 195 тонн чистого кокаїну на рік), що на 17 % менше ніж 2010 року. Колумбійський героїн постачається на ринок США. Уряд Колумбії веде відкриту збройну війну з наркомафією, у цьому йому надає підтримку уряд США. 2012 року було оброблено 100 тис. га плантацій коки дефоліантами з повітря і 30 тис. винищено з землі. Значна частина відмивання грошей від наркотрафіку проводиться через конвертаційні центри песо (оцінка ситуації 2013 року)[1].

Торгівля людьми[ред.ред. код]

Згідно щорічної доповіді про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Колумбії докладає усіх можливих зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, законодавство відповідає усім вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s), держава знаходиться у списку першого рівня[6][7].

Гендерний стан[ред.ред. код]

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15-24 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25-54 років — 0,98 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55-64 років — 0,88 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці старше за 64 роки — 0,72 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 0,98 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження[ред.ред. код]

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Переписи[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф (англ.) Colombia // The World Factbook. — Central Intelligence Agency, 2015. ISSN 1553-8133.
  2. (англ.) Marriages and crude marriage rates. — United Nations Statistical Division, 2011.
  3. (англ.) Divorces and crude divorce rates. — United Nations Statistical Division, 2011.
  4. (англ.) International Organization for Migration.
  5. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  6. (англ.) Trafficking in Persons Report 2013 — доповідь Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США за 2013 рік.
  7. (англ.) (ісп.) (фр.) Global Report on Trafficking in Persons — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми в світі від Управління ООН з наркотиків і злочинності (UNODC) за 2009 рік.

Література[ред.ред. код]

  • Безуглий В. В. Регіональна економічна та соціальна географія світу / В. В. Безуглий, С. В. Козинець. — К. : Видавничий центр «Академія», 2007. — 688 с.
  • Гудзеляк І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с.
  • Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці, Рута, 2003. — 392 с.
  • Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. ISBN 966-608-442-2
  • Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. ISBN 966-603-178-7
  • Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.]. — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
  • Крисаленко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : НІСД, 2005. 368 с.
  • Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. ISBN 966-505-006-0
  • Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007 р. — 292 с.
  • Масляк П. О. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно. — К. : Вежа, 2003. — 280 с.
  • Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с.
  • (рос.) Атлас народов мира. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с.
  • (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
  • (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с.
  • (рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.

Посилання[ред.ред. код]