Населення Коморських Островів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Населення Коморських Островів M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 780,9 тис. осіб
Густота 423,7 особи/км²
Коефіцієнт міграції 2,53 ‰
Природний рух
Природний приріст 1,77 %
Народжуваність 27,84 ‰
Смертність 7,57 ‰
Смертність немовлят 63,55 ‰
Вікова структура
 • до 14 років 40,77 %
 • 15–64 років 55,39 %
 • старіші за 65 років 3,84 %
Середня тривалість життя 63,85 року
 • чоловіків 61,57 року
 • жінок 66,19 року
Статева структура
загалом 0,94 чол./жін.
при народженні 1,03 чол./жін.
до 15 років 0,99 чол./жін.
15–64 років 0,9 чол./жін.
після 65 років 0,88 чол./жін.
Етнічні групи
Нація коморці
Мови
Офіційна арабська, французька, шикоморо

Населення Коморських Островів. Чисельність населення країни 2015 року становила 780,9 тис. осіб (164-те місце у світі)[1]. Чисельність остров'ян стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 27,84 ‰ (45-те місце у світі), смертність — 7,57 ‰ (111-те місце у світі), природний приріст — 1,77 % (67-ме місце у світі) .

Природний рух[ред. | ред. код]

Відтворення[ред. | ред. код]

Народжуваність в Коморських Островах, станом на 2015 рік, дорівнює 27,84 ‰ (45-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 3,6 дитини на одну жінку (43-тє місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 19,4 % (станом на 2012 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 24,6 року, медіанний вік для жінок — 25-29 років (оцінка на 2012 рік)[1].

Смертність в Коморських Островах 2015 року становила 7,57 ‰ (111-те місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 1,77 % (67-ме місце у світі)[1].

Вікова структура[ред. | ред. код]

Віково-статева піраміда населення Коморських Островів, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Коморських Островів становить 19,6 року (197-ме місце у світі): для чоловіків — 19, для жінок — 20,2 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 63,85 року (182-ге місце у світі), для чоловіків — 61,57 року, для жінок — 66,19 року[1].

Вікова структура населення Коморських Островів, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

  • діти віком до 14 років — 40,77 % (158 654 чоловіка, 159 721 жінки);
  • молодь віком 15—24 роки — 18,98 % (71 694 чоловіка, 76 500 жінок);
  • дорослі віком 25—54 роки — 32,25 % (119 595 чоловіків, 132 299 жінок);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 4,17 % (14 414 чоловіків, 18 135 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 3,84 % (14 018 чоловіків, 15 940 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваність[ред. | ред. код]

Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 25,6 року, жінки — 20,4 року, загалом — 23 роки (дані за 1996 рік)[2].

Розселення[ред. | ред. код]

Густота населення країни 2015 року становила 423,7 особи/км² (29-те місце у світі)[1].

Урбанізація[ред. | ред. код]

Коморські Острови середньоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 28,3 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 2,67 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Мороні (столиця) — 56,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)[1].


Міграції[ред. | ред. код]

Річний рівень еміграції 2015 року становив 2,53 ‰ (175-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Коморські Острови є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[3].

Расово-етнічний склад[ред. | ред. код]

Етнічний склад (2015 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
анталоте
  
%
кафре
  
%
макоа
  
%
ойматсаха
  
%
сакалава
  
%

Головні етноси країни: анталоте, кафре, макоа, ойматсаха, сакалава.

Українська діаспора[ред. | ред. код]

Мови[ред. | ред. код]

Мови Коморів (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
арабська
  
%
французька
  
%
коморська
  
%

Офіційні мови[4]: арабська, французька і коморська (шикоморо), суміш суахілі й арабської.

Релігії[ред. | ред. код]

Релігії Коморів (2009 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
мусульмани
  
98%
католики
  
2%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: іслам (сунізм як державна релігія) — 98 %, римо-католицтво — 2 %[1].

Освіта[ред. | ред. код]

Рівень письменності 2015 року становив 77,8 % дорослого населення (віком від 15 років): 81,8 % — серед чоловіків, 73,7 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 5,1 % ВВП країни, станом на 2012 рік (15-те місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 11 років, для хлопців — до 11 років, для дівчат — до 11 років (станом на 2013 рік).

Середня і професійна[ред. | ред. код]

Вища[ред. | ред. код]

Охорона здоров'я[ред. | ред. код]

Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 2,2 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2006 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 6,7 % ВВП країни (153-тє місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 63,55 ‰ (19-те місце у світі); хлопчиків — 74,18 ‰, дівчаток — 52,6 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 335 випадків на 100 тис. народжень (42-ге місце у світі)[1].

Коморські Острови входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання[ред. | ред. код]

Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 5,8 % (164-те місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 16,9 % (оцінка на 2012 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Санітарія[ред. | ред. код]

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 92,6 % населення в містах і 89,1 % в сільській місцевості; загалом 90,1 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 48,3 %, в сільській місцевості — 30,9 %, загалом по країні — 35,8 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 1999 рік, дорівнює 0,01 км³ на рік, або 16,86 тонни на одного мешканця на рік: з яких 48 % припадає на побутові, 5 % — на промислові, 47 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне становище[ред. | ред. код]

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 75,6 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 70,7 %; частка осіб похилого віку — 4,9 %, або 20,4 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2004 року перебувало 44,8 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 0,9 %, верхній дециль — 55,2 % (станом на 2004 рік)[1].

Станом на 2013 рік, в країні 200 тис. осіб не має доступу до електромереж; 69 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 89 %, у сільській місцевості — 62 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 58 тис. унікальних інтернет-користувачів (182-ге місце у світі), що становило 7,5 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси[ред. | ред. код]

Загальні трудові ресурси 2012 року становили 245,2 тис. осіб (168-ме місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 80 %; промисловість, будівництво і сфера послуг — 20 % (станом на 1996 рік)[1]. Безробіття 2014 року дорівнювало 6,5 % працездатного населення (76-те місце у світі);

Кримінал[ред. | ред. код]

Торгівля людьми[ред. | ред. код]

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Коморських Островів докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але не в повній мірі, країна знаходиться у списку спостереження другого рівня[5][6].

Гендерний стан[ред. | ред. код]

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 0,99 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 0,94 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 0,9 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 0,8 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,88 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 0,94 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження[ред. | ред. код]

Переписи населення Коморських Островів
Рік Населення Зміна
1951
1956
1958 183 133
1966
1980 335 150
1991 446 817 +33.3%
2003 575 660 +28.8%

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Переписи[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар The Comoros : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics : [арх. 30 січня 2018 року] : [англ.] // United Nations Statistical Division. — 2004. — 12 August. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  3. International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  4. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  5. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  6. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]