Населення Французької Полінезії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Населення Французької Полінезії
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 282,7 тис. осіб
Густота 77,3 особи/км²
Природний приріст 0,94 ‰
Народжуваність 15,22 ‰
Смертність 5,02 ‰
Середня тривалість життя 76,98 року
 • чоловіків 74,72 року
 • жінок 79,36 року
Смертність немовлят 4,73 ‰
Коефіцієнт міграції 0,84 ‰
Вікова структура
до 14 років 23,31 %
15–64 років 69,29 %
старіші за 65 років 7,4 %
Статева структура
загалом 1,05 чол./жін.
при народженні 1,05 чол./жін.
до 15 років 1,06 чол./жін.
у віці 15–64 років 1,05 чол./жін.
після 65 років 0,94 чол./жін.
Етнічні групи
Нація полінезійці
Найбільший етнос полінезійці
Національні меншини китайці, французи
Мови
Офіційна французька
Також у побуті полінезійська

Населення Французької Полінезії. Чисельність населення країни 2015 року становила 282,7 тис. осіб (182-ге місце у світі)[1]. Чисельність полінезійців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 15,22 ‰ (131-ше місце у світі), смертність — 5,02 ‰ (189-те місце у світі), природний приріст — 0,94 % (122-ге місце у світі) .

Природний рух[ред.ред. код]

Відтворення[ред.ред. код]

Народжуваність у Французькій Полінезії, станом на 2015 рік, дорівнює 15,22 ‰ (131-ше місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,92 дитини на одну жінку (133-тє місце у світі)[1].

Смертність у Французькій Полінезії 2015 року становила 5,02 ‰ (189-те місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0,94 % (122-ге місце у світі)[1].

Вікова структура[ред.ред. код]

Віково-статева піраміда населення Французької Полінезії, 2015 рік (англ.)

Середній вік населення Французької Полінезії становить 31,5 року (105-те місце у світі): для чоловіків — 31,3, для жінок — 31,7 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 76,98 року (75-те місце у світі), для чоловіків — 74,72 року, для жінок — 79,36 року[1].

Вікова структура населення Французької Полінезії, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

  • діти віком до 14 років — 23,31 % (33 894 чоловіка, 32 005 жінок);
  • молодь віком 15—24 роки — 16,36 % (23 980 чоловіків, 22 270 жінок);
  • дорослі віком 25—54 роки — 44,1 % (63 931 чоловік, 60 749 жінок);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 8,83 % (12 847 чоловіків, 12 120 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 7,4 % (10 142 чоловіка, 10 765 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваність[ред.ред. код]

Розселення[ред.ред. код]

Густота населення країни 2015 року становила 77,3 особи/км² (129-те місце у світі)[1].

Урбанізація[ред.ред. код]

Французька Полінезія високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 55,9 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 0,85 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста країни: Папете (столиця) — 133,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)[1].

Шаблон:Найбільші міста Французької Полінезії

Міграції[ред.ред. код]

Річний рівень еміграції 2015 року становив 0,84 ‰ (145-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Расово-етнічний склад[ред.ред. код]

Етнічний склад (2015 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
полінезійці
  
78%
китайці
  
12%
французи
  
10%

Головні етноси країни: полінезійці — 78 %, китайці — 12 %, французи — 10 % населення[1].

Українська діаспора[ред.ред. код]

Докладніше: Українці Океанії

Мови[ред.ред. код]

Мови Французької Полінезії (2005 рік)[1]
Мова: Відсоток:
французька
  
61.1%
полінезійська
  
31.4%
азійські мови
  
1.2%
інші
  
0.3%
Докладніше: Мови Франції

Офіційні мови[2]: французька — розмовляє 61,1 % населення країни, полінезійська — 31,4 %. Інші поширені мови: азійські мови 1,2 %, інші — 0,3 % (перепис 2002 року).

Релігії[ред.ред. код]

Релігії в Французькій Полінезії (2009 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
протестанти
  
54%
католики
  
30%
інші
  
10%
атеїсти
  
6%
Докладніше: Релігії у Франції

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: протестантизм — 54 %, римо-католицтво — 30 %, інші — 10 %, не сповідують жодної — 6 % (станом на 2015 рік)[1].

Освіта[ред.ред. код]

Докладніше: Освіта у Франції

Рівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок.

Охорона здоров'я[ред.ред. код]

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 4,73 ‰ (177-ме місце у світі); хлопчиків — 5,25 ‰, дівчаток — 4,18 ‰[1].

Захворювання[ред.ред. код]

Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].

Санітарія[ред.ред. код]

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 100 % населення в містах і 100 % в сільській місцевості; загалом 100 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 98,5 %, в сільській місцевості — 98,5 %, загалом по країні — 98,5 % (станом на 2015 рік)[1].

Соціально-економічне положення[ред.ред. код]

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 42,2 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 31,5 %; частка осіб похилого віку — 10,7 %, або 9,3 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2009 року перебувало 19,7 % населення країни[1]. Дані про розподіл доходів домогосподарств в країні відсутні[1].

Станом на 2012 рік, в країні 116,98 тис. осіб не має доступу до електромереж; 59 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 72 %, у сільській місцевості — 45 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 183 тис. унікальних інтернет-користувачів (163-тє місце у світі), що становило 64,6 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси[ред.ред. код]

Загальні трудові ресурси 2012 року становили 114,3 тис. осіб (182-ге місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 13 %; промисловість і будівництво — 19 %; сфера послуг — 68 % (2013)[1]. Безробіття 2012 року дорівнювало 21,8 % працездатного населення, 2010 року — 1,7 % (172-ге місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 34,2 %, серед юнаків — 31,4 %, серед дівчат — 38,5 %

Гендерний стан[ред.ред. код]

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,08 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,94 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження[ред.ред. код]

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ Франції:

Переписи[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае (англ.) French Polynesia // The World Factbook. — Central Intelligence Agency, 2015. ISSN 1553-8133.
  2. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.

Література[ред.ред. код]

  • Безуглий В. В. Регіональна економічна та соціальна географія світу / В. В. Безуглий, С. В. Козинець. — К. : Видавничий центр «Академія», 2007. — 688 с.
  • Гудзеляк І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с.
  • Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці, Рута, 2003. — 392 с.
  • Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. ISBN 966-608-442-2
  • Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. ISBN 966-603-178-7
  • Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.]. — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
  • Крисаленко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : НІСД, 2005. 368 с.
  • Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. ISBN 966-505-006-0
  • Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007 р. — 292 с.
  • Масляк П. О. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно. — К. : Вежа, 2003. — 280 с.
  • Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с.
  • (рос.) Атлас народов мира. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с.
  • (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
  • (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с.
  • (рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.

Посилання[ред.ред. код]

Шаблон:Французька Полінезія в темах