Населення Гренландії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Населення Ґренландії M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 57,7 тис. осіб
Густота 0,1 особи/км²
Коефіцієнт міграції 5,98 ‰
Природний рух
Природний приріст 0 %
Народжуваність 14,48 ‰
Фертильність 2,03 дітей на 1 жінку
Смертність 8,49 ‰
Смертність немовлят 9,23 ‰
Вікова структура
 • до 14 років 21,35 %
 • 15–64 років 70,1 %
 • старіші за 65 років 8,55 %
Середня тривалість життя 72,1 року
 • чоловіків 69,41 року
 • жінок 74,92 року
Статева структура
загалом 1,1 чол./жін.
при народженні 1,05 чол./жін.
до 15 років 1,03 чол./жін.
15–64 років 1,29 чол./жін.
після 65 років 1,15 чол./жін.
Етнічні групи
Нація ґренландці
Найбільший етнос інуїти
Нацменшини данці
Мови
Офіційна ґренландська, данська
Також у побуті англійська

Населення Ґренландії. Чисельність населення країни 2015 року становила 57,7 тис. осіб (206-те місце у світі)[1]. Чисельність ґренландців залишається відносно стабільною, народжуваність 2015 року становила 14,48 ‰ (135-те місце у світі), смертність — 8,49 ‰ (77-ме місце у світі), природний приріст — 0 % (196-те місце у світі) .

Природний рух[ред. | ред. код]

Відтворення[ред. | ред. код]

Народжуваність у Ґренландії, станом на 2015 рік, дорівнює 14,48 ‰ (135-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 2,03 дитини на одну жінку (118-те місце у світі)[1].

Смертність у Ґренландії 2015 року становила 8,49 ‰ (77-ме місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0 % (196-те місце у світі)[1].

Вікова структура[ред. | ред. код]

Віково-статева піраміда населення Ґренландії, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Ґренландії становить 33,8 року (85-те місце у світі): для чоловіків — 35, для жінок — 32,6 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 72,1 року (144-те місце у світі), для чоловіків — 69,41 року, для жінок — 74,92 року[1].

Вікова структура населення Ґренландії, станом на 2015 рік, виглядає таким чином:

  • діти віком до 14 років — 21,35 % (6 263 чоловіка, 6 064 жінки);
  • молодь віком 15—24 роки — 16,2 % (4 736 чоловіків, 4 615 жінок);
  • дорослі віком 25—54 роки — 42,03 % (12 751 чоловік, 11 516 жінок);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 11,87 % (3 858 чоловіків, 2 996 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 8,55 % (2 640 чоловіків, 2 294 жінки)[1].

Шлюбність — розлучуваність[ред. | ред. код]

Розселення[ред. | ред. код]

Густота населення країни 2015 року становила 0,1 особи/км² (242-ге місце у світі)[1]. Поселення концентруються на морському південно-західному узбережжі; внутрішні території вкриті покровним льодовиком безлюдні.

Урбанізація[ред. | ред. код]

Докладніше: Міста Ґренландії

Ґренландія надзвичайно урбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 86,4 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 0,74 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста країни: Нуук (столиця) — 17,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)[1].


Міграції[ред. | ред. код]

Річний рівень еміграції 2015 року становив 5,98 ‰ (198-ме місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Расово-етнічний склад[ред. | ред. код]

Етнічний склад (2022 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
інуїти
  
88%
данці
  
24%
інші
  
4%
Докладніше: Народи Данії

Головні етноси країни: інуїти — 70 %, данці  — 24 %, інші—4% населення (2022 рік)[1].

Українська діаспора[ред. | ред. код]

Докладніше: Українці Данії

Мови[ред. | ред. код]

Мови Ґренландії (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
ґренландська
  
90%
данська
  
12%
англійська
  
5%
Докладніше: Мови Данії

Офіційна моваґренландська (східноінуїтська). Інші поширені мови: данська, англійська.

У Гренландії з 1 липня 2009 року єдиною офіційною мовою є гренландська (одна з ескімоських мов). Раніше другою офіційною мовою була данська. Багато мешканців Гренландії володіють англійською мовою як третьою. Основна релігія — християнство (лютеранство).

І гренландська (ескімосько-алеутська мова), і данська мови були державними з моменту встановлення самостійного правління в 1979 році; більшість населення може говорити обома мовами. Гренландська мова стала єдиною офіційною мовою країни в червні 2009 року. На практиці данська мова, як і раніше, широко використовується в адміністрації та вищій освіті, а також залишається першою чи єдиною мовою для деяких данських іммігрантів у Нууці та інших великих містах. Дискусія про роль гренландської та данської мов в майбутньому країни триває. Орфографія гренландської мови була створена в 1851 році та переглянута в 1973 році. Країна має 100 % рівень грамотності.

Kalaallisut — це гренландський діалект Західної Гренландії, яким говорить найгустонаселеніший район острова. Це призвело до фактичного статусу діалекту як офіційної «гренландської» мови, хоча на північному діалекті Inuktun, як і раніше, говорить приблизно 1000 мешканців Каанааку, а на східному діалекті Tunumiit — близько 3000. Кожен із цих діалектів майже незрозумілий для інших і розглядається деякими лінгвістами як окремі мови. Звіт ЮНЕСКО назвав інші діалекти, які перебувають під загрозою зникнення, і нині вживаються заходи для захисту східно-гренландських діалектів.

Англійська мова є ще однією важливою мовою для Гренландії. Її викладають у школах із першого класу.

Релігії[ред. | ред. код]

Релігії в Ґренландії (2009 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
лютерани
  
90%
традиційні вірування
  
10%
Докладніше: Релігія в Данії

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: лютеранство, традиційні вірування інуїтів[1].

Освіта[ред. | ред. код]

Докладніше: Освіта в Данії

Рівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок.

Середня і професійна[ред. | ред. код]

Вища[ред. | ред. код]

Охорона здоров'я[ред. | ред. код]

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 1,67 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2009 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 5,8 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2009 рік)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 9,23 ‰ (143-тє місце у світі); хлопчиків — 10,54 ‰, дівчаток — 7,85 ‰[1].

Захворювання[ред. | ред. код]

Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15-49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].

Санітарія[ред. | ред. код]

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 100 % населення в містах і 100 % в сільській місцевості; загалом 100 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 100 %, в сільській місцевості — 100 %, загалом по країні — 100 % (станом на 2015 рік)[1].

Соціально-економічне положення[ред. | ред. код]

За межею бідності 2007 року перебувало 9,2 % населення країни[1]. Дані про розподіл доходів домогосподарств в країні відсутні[1].

Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 39 тис. унікальних інтернет-користувачів (192-ге місце у світі), що становило 67,6 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси[ред. | ред. код]

Загальні трудові ресурси 2012 року становили 26,99 тис. осіб (207-ме місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 13,9 %; промисловість і будівництво — 19,2 %; сфера послуг — 67 % (станом на 2012 рік)[1]. Безробіття 2013 року дорівнювало 9,4 %, 2010 року — 4,2 % (111-те місце у світі)[1].

Гендерний стан[ред. | ред. код]

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 1,11 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 1,29 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 1,15 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 1,1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження[ред. | ред. код]

Населення Ґренландії
Рік Населення Зміна
1950 23 000
1955 27 000 +17.4%
1960 33 000 +22.2%
1965 39 000 +18.2%
1970 46 000 +17.9%
1975 50 000 +8.7%
1980 50 000 +0.0%
1985 53 000 +6.0%
1990 56 000 +5.7%
1995 56 000 +0.0%
2000 56 000 +0.0%
2005 57 000 +1.8%
2010 57 000 +0.0%
Джерело: Відділ соціально-економічних справ секретаріату ООН, 2010 рік[2].

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ Данії:

  • .

Переписи[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи Greenland : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. ' World Population Prospects: The 2012 Revision : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat. — . — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "Державна", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]