Населення Центральноафриканської Республіки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Населення Центральноафриканської Республіки
Шаблон:Alt
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 5,391 млн осіб
Густота 7,9 особи/км²
Природний приріст 2,13 ‰
Народжуваність 35,08 ‰
Смертність 13,8 ‰
Середня тривалість життя 51,81 року
 • чоловіків 50,5 року
 • жінок 53,16 року
Смертність немовлят 90,63 ‰
Коефіцієнт міграції 0 ‰
Вікова структура
до 14 років 40,43 %
15–64 років 56,05 %
старіші за 65 років 3,52 %
Статева структура
загалом 0,98 чол./жін.
при народженні 1,03 чол./жін.
до 15 років 1,01 чол./жін.
у віці 15–64 років 1 чол./жін.
після 65 років 0,64 чол./жін.
Мови
Офіційна французька, санго

Населення Центральноафриканської Республіки. Чисельність населення країни 2015 року становила 5,391 млн осіб (119-те місце у світі)[1]. Оцінка кількості населення цієї держави враховує ефекти зайвої смертності через захворювання на СНІД. Чисельність мешканців країни стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 35,08 ‰ (22-ге місце у світі), смертність — 13,8 ‰ (10-те місце у світі), природний приріст — 2,13 % (45-те місце у світі) .

Природний рух[ред.ред. код]

Відтворення[ред.ред. код]

Народжуваність в Центральноафриканській Республіці, станом на 2015 рік, дорівнює 35,08 ‰ (22-ге місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 4,41 дитини на одну жінку (31-ше місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 15,2 % (станом на 2011 рік)[1].

Смертність в Центральноафриканській Республіці 2015 року становила 13,8 ‰ (10-те місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 2,13 % (45-те місце у світі)[1].

Вікова структура[ред.ред. код]

Віково-статева піраміда населення Центральноафриканської Республіки, 2015 рік (англ.)

Середній вік населення Центральноафриканської Республіки становить 19,6 року (195-те місце у світі): для чоловіків — 19,3, для жінок — 19,9 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 51,81 року (219-те місце у світі), для чоловіків — 50,5 року, для жінок — 53,16 року[1].

Вікова структура населення Центральноафриканської Республіки, станом на 2015 рік, виглядає наступним чином:

  • діти віком до 14 років — 40,43 % (1 095 968 чоловіків, 1 083 705 жінок);
  • молодь віком 15-24 роки — 20,06 % (543 491 чоловік, 537 804 жінки);
  • дорослі віком 25-54 роки — 32,02 % (863 314 чоловіків, 862 916 жінок);
  • особи передпохилого віку (55-64 роки) — 3,98 % (96 377 чоловіків, 118 278 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 3,52 % (74 192 чоловіка, 115 494 жінки)[1].

Шлюбність — розлучуваність[ред.ред. код]

Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 23,3 року, жінки — 17,4 року, загалом — 20,4 року (дані за 1995 рік)[2].

Розселення[ред.ред. код]

Густота населення країни 2015 року становила 7,9 особи/км² (223-тє місце у світі)[1]. Понад 55 % населення Центральноафриканської Республіки проживає в сільській місцевості. Головний сільськогосподарські райони знаходяться навколо Босанґоа і Бамбарі . Банґі, Бербераті, Банґасу і Босанґоа є найбільш густонаселеними міськими центрами.

Урбанізація[ред.ред. код]

Центральноафриканська Республіка середньоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 40 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 2,59 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Бангі (столиця) — 794,0 тис. осіб (дані за 2015 рік)[1].

Шаблон:Найбільші міста Центральноафриканської Республіки

Міграції[ред.ред. код]

Річний рівень еміграції 2015 року становив 0 ‰ (102-ге місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці[ред.ред. код]

Станом на 2016 рік, в країні постійно перебуває 5,34 тис. біженців з Демократичної Республіки Конго[1]. У той самий час у країні, станом на 2015 рік, налічується 391,43 тис. внутрішньо переміщених осіб, що втікали від етнічних і політичних переслідувань під час військових конфліктів, починаючи з 2005 року[1].

Центральноафриканська Республіка є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[3].

Расово-етнічний склад[ред.ред. код]

Етнічний склад (2015 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
бая
  
33%
банда
  
27%
манджія
  
13%
сара
  
10%
мбоум
  
7%
мбака
  
4%
якома
  
4%
інші
  
2%

Територію держави населяють більш ніж 80 етнічних груп, головні етноси країни: бая — 33 %, банда — 27 % (у північній і центральній частині країни), манджія — 13 %, сара — 10 %, мбоум — 7 %, мбака — 4 % (у південно-західному регіоні), якома — 4 %, інші — 2 %[1]. Близько 15 тис. європейців (французи) мешкають в державі.

Українська діаспора[ред.ред. код]

Мови[ред.ред. код]

Мови Центральноафриканської Республіки (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
французька
  
%
санго
  
%
інші
  
%

Офіційні мови[4]: французька і санго. Інші поширені мови: санго виступає в ролі лінгва франка, численні мови окремих племен та народностей.

Релігії[ред.ред. код]

Релігії в Центральноафриканській Республіці (2009 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
анімісти
  
35%
протестанти
  
25%
католики
  
25%
мусульмани
  
15%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: місцеві вірування, анімізм — 35 %, протестантизм — 25 %, римо-католицтво — 25 %, іслам — 15 %[1]. Анімізм має сильний вплив на християнські громади. Згідно офіційній статистиці 2006 року, 80,3 % населення сповідує християнство, 10,1 % — іслам, 9,6 % — місцеві вірування[5]

Освіта[ред.ред. код]

Рівень письменності 2015 року становив 36,8 % дорослого населення (віком від 15 років): 50,7 % — серед чоловіків, 24,4 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту складають 1,2 % від ВВП країни, станом на 2011 рік (171-ше місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 7 років, для хлопців — до 8 років, для дівчат — до 6 років (станом на 2012 рік).

Середня і професійна[ред.ред. код]

Вища[ред.ред. код]

Охорона здоров'я[ред.ред. код]

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 0,05 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2009 рік)[1]. забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 1 ліжко на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року склали 4,2 % від ВВП країни (168-ме місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 90,63 ‰ (4-те місце у світі); хлопчиків — 98,24 ‰, дівчаток — 82,79 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 882 випадків на 100 тис. народжень (4-те місце у світі)[1].

Центральноафриканська Республіка входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання[ред.ред. код]

Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні дуже високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А і Е, черевний тиф, малярія, гарячка денге, менінгококовий менінгіт, шистосомози, сказ (станом на 2016 рік)[1].

2014 року було зареєстровано 135,4 тис. хворих на СНІД (34-те місце в світі), це 4,25 % населення в репродуктивному віці 15-49 років (15-те місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила 9,9 тис. осіб (24-те місце у світі)[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 4,4 % (175-те місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 23,5 % (оцінка на 2011 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Санітарія[ред.ред. код]

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 89,6 % населення в містах і 54,4 % в сільській місцевості; загалом 68,5 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 43,6 %, в сільській місцевості — 7,2 %, загалом по країні — 21,8 % (станом на 2015 рік)[1].

Соціально-економічне положення[ред.ред. код]

Співвідношення осіб що в економічному плані залежать від інших до осіб працездатного віку (15-64 роки) загалом становить 75,2 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 68,4 %; частка осіб похилого віку — 6,8 %, або 14,8 потенційно працездатних на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. Дані про відсоток населення країни, що перебуває за межею бідності відсутні.

Трудові ресурси[ред.ред. код]

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 2,306 млн осіб (117-те місце у світі)[1]. 532,51 тис. дітей у віці від 5 до 14 років (47 % від загальної кількості) 2006 року були залучені до дитячої праці[1]. Безробіття 2001 року дорівнювало 8 % працездатного населення (92-ге місце у світі); Рівень безробіття в столиці держави, Бангі, дорівнює 23 % працздатного населення[1].

Кримінал[ред.ред. код]

Торгівля людьми[ред.ред. код]

Згідно щорічної доповіді про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Центральноафриканської Республіки не докладає зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, законодавство не відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s), країна знаходиться у списку третього рівня[6][7].

Гендерний стан[ред.ред. код]

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15-24 років — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25-54 років — 1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55-64 років — 0,82 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці старше за 64 роки — 0,64 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 0,98 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження[ред.ред. код]

Населення Центральноафриканської Республіки[8]
Рік Населення Зміна
1950 1 327 000
1960 1 504 000 +13.3%
1970 1 829 000 +21.6%
1980 2 274 000 +24.3%
1990 2 935 000 +29.1%
2000 3 702 000 +26.1%
2010 4 401 000 +18.9%

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Переписи[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар (англ.) Central African Republic // The World Factbook. — Central Intelligence Agency, 2015. ISSN 1553-8133.
  2. (англ.) Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics — UN Statistics Division.
  3. (англ.) International Organization for Migration.
  4. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  5. (фр.) Ministère de l'Economie du Plan & de la Coopération — міністерство економіки Центральноафриканської Республіки.
  6. (англ.) Trafficking in Persons Report 2013 — доповідь Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США за 2013 рік.
  7. (англ.) (ісп.) (фр.) Global Report on Trafficking in Persons — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми в світі від Управління ООН з наркотиків і злочинності (UNODC) за 2009 рік.
  8. (англ.) Population Division of the Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat, World Population Prospects: The 2010 Revision.

Література[ред.ред. код]

  • Безуглий В. В. Регіональна економічна та соціальна географія світу / В. В. Безуглий, С. В. Козинець. — К. : Видавничий центр «Академія», 2007. — 688 с.
  • Гудзеляк І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с.
  • Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці, Рута, 2003. — 392 с.
  • Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. ISBN 966-608-442-2
  • Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. ISBN 966-603-178-7
  • Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.]. — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
  • Крисаленко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : НІСД, 2005. 368 с.
  • Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. ISBN 966-505-006-0
  • Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007 р. — 292 с.
  • Масляк П. О. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно. — К. : Вежа, 2003. — 280 с.
  • Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с.
  • (рос.) Атлас народов мира. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с.
  • (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
  • (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с.
  • (рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.

Посилання[ред.ред. код]

Шаблон:Населення Центральноафриканської Республіки