Населення Сан-Марино

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Населення Сан-Марино M:
Ріст чисельності населення країниРіст чисельності населення країни
Чисельність 33,0 тис. осіб
Густота 529,7 особи/км²
Коефіцієнт міграції 8,03 ‰
Природний рух
Природний приріст 0,82 %
Народжуваність 8,63 ‰
Смертність 8,45 ‰
Смертність немовлят 4,45 ‰
Вікова структура
 • до 14 років 15,69 %
 • 15–64 років 65,21 %
 • старіші за 65 років 19,1 %
Середня тривалість життя 83,24 року
 • чоловіків 80,69 року
 • жінок 86,01 року
Статева структура
загалом 0,94 чол./жін.
при народженні 1,1 чол./жін.
до 15 років 1,14 чол./жін.
15–64 років 1 чол./жін.
після 65 років 0,81 чол./жін.
Етнічні групи
Нація санмаринці
Найбільший етнос санмаринці
Нацменшини італійці
Мови
Офіційна італійська
Також у побуті  —

Населення Сан-Марино. Чисельність населення країни 2015 року становила 33,0 тис. осіб (216-те місце у світі)[1]. Чисельність санмаринців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 8,63 ‰ (215-те місце у світі), смертність — 8,45 ‰ (79-те місце у світі), природний приріст — 0,82 % (134-те місце у світі) .

Природний рух[ред.ред. код]

Відтворення[ред.ред. код]

Народжуваність у Сан-Марино, станом на 2015 рік, дорівнює 8,63 ‰ (215-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,49 дитини на одну жінку (198-ме місце у світі)[1].

Смертність у Сан-Марино 2015 року становила 8,45 ‰ (79-те місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0,82 % (134-те місце у світі)[1].

Вікова структура[ред.ред. код]

Віково-статева піраміда населення Сан-Марино, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Сан-Марино становить 44,2 року (7-ме місце у світі): для чоловіків — 43,1, для жінок — 45,1 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 83,24 року (5-те місце у світі), для чоловіків — 80,69 року, для жінок — 86,01 року[1].

Вікова структура населення Сан-Марино, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

  • діти віком до 14 років — 15,69 % (2 756 чоловіків, 2 424 жінки);
  • молодь віком 15—24 роки — 11,15 % (1 890 чоловіків, 1 791 жінки);
  • дорослі віком 25—54 роки — 41,88 % (6 518 чоловіків, 7 310 жінок);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 12,19 % (2 009 чоловіків, 2 015 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 19,1 % (2 822 чоловіка, 3 484 жінки)[1].

Шлюбність — розлучуваність[ред.ред. код]

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 6,1; коефіцієнт розлучуваності — 2,5; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 41 (дані за 2011 рік)[2][3].

Розселення[ред.ред. код]

Густота населення країни 2015 року становила 529,7 особи/км² (22-ге місце у світі)[1].

Урбанізація[ред.ред. код]

Докладніше: Міста Сан-Марино

Сан-Марино надзвичайно урбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 94,2 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 0,62 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Сан-Марино — 4,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)[1].

Міграції[ред.ред. код]

Річний рівень імміграції 2015 року становив 8,03 ‰ (14-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Сан-Марино є країною-спостерігачем в Міжнародної організації з міграції (IOM)[4].

Расово-етнічний склад[ред.ред. код]

Етнічний склад (2015 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
санмаринці
  
%
італійці
  
%
Докладніше: Народи Сан-Марино

Головні етноси країни: санмаринці, італійці.

Українська діаспора[ред.ред. код]

Мови[ред.ред. код]

Мови Сан-Марино (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
італійська
  
100%
Докладніше: Мови Сан-Марино

Офіційна мова[5]: італійська. Сан-Марино, як член Ради Європи, не підписало Європейську хартію регіональних мов[6].

Релігії[ред.ред. код]

Релігії в Сан-Марино (2009 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
католики
  
100%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво[1].

Освіта[ред.ред. код]

Рівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок. Державні витрати на освіту становлять 2,4 % ВВП країни, станом на 2011 рік Середня тривалість освіти становить 15 років, для хлопців — до 15 років, для дівчат — до 16 років (станом на 2012 рік).

Середня і професійна[ред.ред. код]

Вища[ред.ред. код]

Охорона здоров'я[ред.ред. код]

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 5,1 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2013 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 3,8 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 6,1 % ВВП країни (94-те місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 4,45 ‰ (183-тє місце у світі); хлопчиків — 4,65 ‰, дівчаток — 4,24 ‰[1].

Захворювання[ред.ред. код]

Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].

Соціально-економічне становище[ред.ред. код]

Дані про відсоток населення країни, що перебуває за межею бідності, відсутні. Дані про розподіл доходів домогосподарств в країні відсутні[1].

Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій середній. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 17,2 тис. унікальних інтернет-користувачів (202-ге місце у світі), що становило 52,6 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси[ред.ред. код]

Загальні трудові ресурси 2013 року становили 21,96 тис. осіб (212-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 0,2 %; промисловість і будівництво — 33,5 %; сфера послуг — 66,3 % (станом на 2013 рік)[1]. Безробіття 2014 року дорівнювало 8,7 % працездатного населення, 2013 року — 8,1 % (101-ше місце у світі)[1].

Торгівля людьми[ред.ред. код]

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Сан-Марино докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня[7][8].

Гендерний стан[ред.ред. код]

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,14 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 0,89 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,81 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 0,94 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження[ред.ред. код]

Населення Сан-Марино
Рік Населення Зміна
1950 12 800
1955 14 200 +10.9%
1960 15 400 +8.5%
1965 17 400 +13.0%
1970 17 800 +2.3%
1975 19 800 +11.2%
1980 21 300 +7.6%
1985 22 300 +4.7%
1990 23 100 +3.6%
1995 24 900 +7.8%
2000 26 800 +7.6%
2005 29 800 +11.2%
2010 31 800 +6.7%
Джерело: Відділ соціально-економічних справ секретаріату ООН, 2010 рік[9].

Демографічні дослідження в країні ведуться статистичним управлінням.

Переписи[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад San Marino : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Marriages and crude marriage rates : [арх. 30 січня 2018 року] : [англ.] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 14 June. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  3. Divorces and crude divorce rates : [арх. 30 січня 2018 року] : [англ.] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 14 June. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  4. International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  5. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  6. European Charter for Regional or Minority Languages. The list of signatories. : [англ.] // Council of Europe. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-підписанти Європейської хартії регіональних мов.
  7. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  8. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
  9. World Population Prospects: The 2012 Revision : [арх. 30 січня 2018 року] : [англ.] // Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat. — . — Дата звернення: 29 січня 2018 року.

Література[ред.ред. код]

Українською[ред.ред. код]

Російською[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]