Населення Сан-Марино
Населення Сан-Марино  | |
|---|---|
 Ріст чисельності населення країни | |
| Чисельність | 33,0 тис. осіб |
| Густота | 529,7 особи/км² |
| Коефіцієнт міграції | 8,03 ‰ |
| Природний рух | |
| Природний приріст | ▲0,82 % |
| Народжуваність | 8,63 ‰ |
| Фертильність | 1,49 дітей на 1 жінку |
| Смертність | 8,45 ‰ |
| Смертність немовлят | 4,45 ‰ |
| Вікова структура | |
| • до 14 років | 15,69 % |
| • 15–64 років | 65,21 % |
| • старіші за 65 років | 19,1 % |
| Середня тривалість життя | 83,24 року |
| • чоловіків | 80,69 року |
| • жінок | 86,01 року |
| Статева структура | |
| загалом | 0,94 чол./жін. |
| при народженні | 1,1 чол./жін. |
| до 15 років | 1,14 чол./жін. |
| 15–64 років | 1 чол./жін. |
| після 65 років | 0,81 чол./жін. |
| Етнічні групи | |
| Нація | санмаринці |
| Найбільший етнос | санмаринці |
| Нацменшини | італійці |
| Мови | |
| Офіційна | італійська |
| Також у побуті | — |
Населення Сан-Марино. Чисельність населення країни 2015 року становила 33,0 тис. осіб (216-те місце у світі)[1]. Чисельність санмаринців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 8,63 ‰ (215-те місце у світі), смертність — 8,45 ‰ (79-те місце у світі), природний приріст — 0,82 % (134-те місце у світі) 
.
Народжуваність у Сан-Марино, станом на 2015 рік, дорівнює 8,63 ‰ (215-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,49 дитини на одну жінку (198-ме місце у світі)[1].
Смертність у Сан-Марино 2015 року становила 8,45 ‰ (79-те місце у світі)[1].
Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0,82 % (134-те місце у світі)[1].
Середній вік населення Сан-Марино становить 44,2 року (7-ме місце у світі): для чоловіків — 43,1, для жінок — 45,1 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 83,24 року (5-те місце у світі), для чоловіків — 80,69 року, для жінок — 86,01 року[1].
Вікова структура населення Сан-Марино, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:
- діти віком до 14 років — 15,69 % (2756 чоловіків, 2424 жінки);
- молодь віком 15—24 роки — 11,15 % (1890 чоловіків, 1791 жінка);
- дорослі віком 25—54 роки — 41,88 % (6518 чоловіків, 7310 жінок);
- особи передпохилого віку (55—64 роки) — 12,19 % (2009 чоловіків, 2015 жінок);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 19,1 % (2822 чоловіки, 3484 жінки)[1].
Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 6,1; коефіцієнт розлучуваності — 2,5; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 41 (дані за 2011 рік)[2][3].
Густота населення країни 2015 року становила 529,7 особи/км² (22-ге місце у світі)[1].
Сан-Марино надзвичайно урбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 94,2 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 0,62 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].
Головні міста держави: Сан-Марино — 4,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)[1].
| № | Назва | Муніципалітет | Населення | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Серравалле  Борго-Маджоре |
1 | Серравалле | Серравалле | 9 258 |  Сан-Марино  Доманьяно | ||||
| 2 | Борго-Маджоре | Борго-Маджоре | 6 424 | ||||||
| 3 | Сан-Марино | Сан-Марино | 4 500 | ||||||
| 4 | Доманьяно | Доманьяно | 3 161 | ||||||
| 5 | Фйорентіно | Фйорентіно | 2 510 | ||||||
| 6 | Аккуавіва | Аккуавіва | 1 530 | ||||||
| 7 | Фаетано | Фаетано | 1 177 | ||||||
| 8 | Фальчано | Серравалле | 1 000 | ||||||
| 9 | К'єзануова | К'єзануова | 951 | ||||||
| 10 | Монтеджардіно | Монтеджардіно | 910 | ||||||
Річний рівень імміграції 2015 року становив 8,03 ‰ (14-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.
Сан-Марино є країною-спостерігачем в Міжнародної організації з міграції (IOM)[4].
Головні етноси країни: санмаринці, італійці.
Офіційна мова[5]: італійська. Сан-Марино, як член Ради Європи, не підписало Європейську хартію регіональних мов[6].
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво[1].
Рівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок. Державні витрати на освіту становлять 2,4 % ВВП країни, станом на 2011 рік Середня тривалість освіти становить 15 років, для хлопців — до 15 років, для дівчат — до 16 років (станом на 2012 рік).
Забезпеченість лікарями в країні на рівні 5,1 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2013 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 3,8 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 6,1 % ВВП країни (94-те місце у світі)[1].
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 4,45 ‰ (183-тє місце у світі); хлопчиків — 4,65 ‰, дівчаток — 4,24 ‰[1].
Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].
Дані про відсоток населення країни, що перебуває за межею бідності, відсутні. Дані про розподіл доходів домогосподарств у країні відсутні[1].
Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій середній. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 17,2 тис. унікальних інтернет-користувачів (202-ге місце у світі), що становило 52,6 % загальної кількості населення країни[1].
Загальні трудові ресурси 2013 року становили 21,96 тис. осіб (212-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 0,2 %; промисловість і будівництво — 33,5 %; сфера послуг — 66,3 % (станом на 2013 рік)[1]. Безробіття 2014 року дорівнювало 8,7 % працездатного населення, 2013 року — 8,1 % (101-ше місце у світі)[1].
Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Сан-Марино докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня[7][8].
-
Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.) -
Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)
Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):
- при народженні — 1,1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці до 14 років — 1,14 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 15—24 років — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 25—54 років — 0,89 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 55—64 років — 1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці за 64 роки — 0,81 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- загалом — 0,94 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].
| Населення Сан-Марино | ||
|---|---|---|
| Рік | Населення | Зміна |
| 1950 | 12 800 | — |
| 1955 | 14 200 | +10.9% |
| 1960 | 15 400 | +8.5% |
| 1965 | 17 400 | +13.0% |
| 1970 | 17 800 | +2.3% |
| 1975 | 19 800 | +11.2% |
| 1980 | 21 300 | +7.6% |
| 1985 | 22 300 | +4.7% |
| 1990 | 23 100 | +3.6% |
| 1995 | 24 900 | +7.8% |
| 2000 | 26 800 | +7.6% |
| 2005 | 29 800 | +11.2% |
| 2010 | 31 800 | +6.7% |
| Джерело: Відділ соціально-економічних справ секретаріату ООН, 2010 рік[9]. | ||
Демографічні дослідження в країні ведуться статистичним управлінням.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад San Marino : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
- ↑ ' Marriages and crude marriage rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 3 October. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
- ↑ ' Divorces and crude divorce rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 3 October. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
- ↑ International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
- ↑ Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
- ↑ European Charter for Regional or Minority Languages. The list of signatories. : [англ.] // Council of Europe. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-підписанти Європейської хартії регіональних мов.
- ↑ Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
- ↑ UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
- ↑ ' World Population Prospects: The 2012 Revision : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat. — . — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
- Атлас. 10—11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
- Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
- Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
- Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
- Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
- Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
- Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
- Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
- Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
- Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
- Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
- Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
- Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
- Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.
- (рос.) Сан-Марино // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
- (рос.) Сан-Марино // Страны и народы. Зарубежная Европа. Южная Европа / Редкол. : В. П. Максаковский, С. А. Токарев (отв. ред.) и др. — М. : «Мысль», 1983. — 285 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
- (рос.) Атлас народов мира / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
- (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
- (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
- (рос.) Урланис Б. Ц. Рост населения в Европе (опыт исчисления). — М. : ОГИЗ-Госполитиздат, 1941. — 436 с.
- (рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.
- World Population Prospects : [англ.] // United Nation. Department of Economic and Social Affairs. — демографічні показники населення світу.
- Global Health Observatory. Italy : [англ.] // World Health Organization (WHO). — медико-статистичні показники Італії.
- At a glance: Italy. Statistics and Monitoring : [англ.] // UNICEF. — статистичні дані про стан і становище дітей Італії.
- Italy. World Bank Open Data : [англ.] // The World Bank. — статистично-економічні показники Італії від Світового банку (ВБ).
- Italy. Country Profile : [англ.] // International Labor Organization. — економіко-статистичні показники Італії від Міжнародної організації праці.
- United Nations Development Programme : [англ.] // UNDP. — сторінка Програми розвитку ООН.
- United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) : [англ.]. — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).
- World Population Estimates : [англ.] // U.S. Census Bureau. — оцінки населення світу.
