Населення Оману

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Населення Оману M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 3,286 млн осіб
Густота 14,5 особи/км²
Коефіцієнт міграції 0,43 ‰
Природний рух
Природний приріст 2,07 %
Народжуваність 24,44 ‰
Смертність 3,36 ‰
Смертність немовлят 13,55 ‰
Вікова структура
 • до 14 років 30,23 %
 • 15–64 років 66,4 %
 • старіші за 65 років 3,37 %
Середня тривалість життя 75,21 року
 • чоловіків 73,29 року
 • жінок 77,23 року
Статева структура
загалом 1,2 чол./жін.
при народженні 1,05 чол./жін.
до 15 років 1,05 чол./жін.
15–64 років 1,39 чол./жін.
після 65 років 0,99 чол./жін.
Етнічні групи
Нація оманці
Найбільший етнос араби
Нацменшини белуджі, індійці, пакистанці
Мови
Офіційна арабська
Також у побуті англійська, белуджійська, урду

Населення Оману. Чисельність населення країни 2015 року становила 3,286 млн осіб (135-те місце у світі)[1]. За даними ООН частка мігрантів в населенні країни становить до 41 %. Чисельність оманців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 24,44 ‰ (56-те місце у світі), смертність — 3,36 ‰ (218-те місце у світі), природний приріст — 2,07 % (47-ме місце у світі) [⇨].

Природний рух[ред. | ред. код]

Відтворення[ред. | ред. код]

Народжуваність у Омані, станом на 2015 рік, дорівнює 24,44 ‰ (56-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 2,86 дитини на одну жінку (59-те місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 24,4 % (станом на 2008 рік)[1].

Смертність у Омані 2015 року становила 3,36 ‰ (218-те місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 2,07 % (47-ме місце у світі)[1].

Вікова структура[ред. | ред. код]

Віково-статева піраміда населення Оману, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Оману становить 25,4 року (153-тє місце у світі): для чоловіків — 26,5, для жінок — 24 роки[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 75,21 року (103-тє місце у світі), для чоловіків — 73,29 року, для жінок — 77,23 року[1].

Вікова структура населення Оману, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

  • діти віком до 14 років — 30,23 % (509 465 чоловіків, 484 068 жінок);
  • молодь віком 15—24 роки — 19,51 % (336 286 чоловіків, 304 994 жінки);
  • дорослі віком 25—54 роки — 43 % (822 302 чоловіка, 590 937 жінок);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 3,9 % (68 460 чоловіків, 59 756 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 3,37 % (55 081 чоловік, 55 587 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваність[ред. | ред. код]

Розселення[ред. | ред. код]

Густота населення країни 2015 року становила 14,5 особи/км² (216-те місце у світі)[1].

Урбанізація[ред. | ред. код]

Докладніше: Міста Оману

Оман високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 77,6 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 8,54 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Маскат (столиця) — 838,0 тис. осіб (дані за 2015 рік)[1].


Міграції[ред. | ред. код]

Річний рівень еміграції 2015 року становив 0,43 ‰ (132-ге місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці[ред. | ред. код]

Станом на 2016 рік, в країні постійно перебуває 5,0 тис. біженців з Ємену[1].

Расово-етнічний склад[ред. | ред. код]

Етнічний склад (2015 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
араби
  
%
белуджі
  
%
індійці
  
%
пакистанці
  
%
цейлонці
  
%
бенгальці
  
%
африканці
  
%
Докладніше: Народи Оману

Головні етноси країни: араби, белуджі, індійці, пакистанці, цейлонці, бенгальці, африканці.

Українська діаспора[ред. | ред. код]

Докладніше: Українці Оману

Мови[ред. | ред. код]

Мови Оману (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
арабська
  
%
англійська
  
%
белуджійська
  
%
урду
  
%
інші
  
%
Докладніше: Мови Оману

Офіційна мова[2]: арабська. Інші поширені мови: англійська, белуджійська, урду, різноманітні індійські мови й діалекти.

Релігії[ред. | ред. код]

Релігії в Омані (2009 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
мусульмани
  
85.9%
християни
  
6.5%
індуїсти
  
5.5%
буддисти
  
0.8%
юдаїзм
  
0.1%
інші
  
1%
атеїсти
  
0.2%
Докладніше: Релігія в Омані

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: іслам — 85,9 % (сунізм — державна релігія, 75 % населення сповідують ібадизм), християнство — 6,5 %, індуїзм — 5,5 %, буддизм — 0,8 %, юдаїзм — 0,1 %, інші — 1 %, не сповідують жодної — 0,2 % (станом на 2010 рік)[1].

Освіта[ред. | ред. код]

Докладніше: Освіта в Омані

Рівень письменності 2015 року становив 91,1 % дорослого населення (віком від 15 років): 93,6 % — серед чоловіків, 85,6 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 5 % ВВП країни, станом на 2013 рік (100-те місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 14 років, для хлопців — до 14 років, для дівчат — до 14 років (станом на 2011 рік).

Середня і професійна[ред. | ред. код]

Вища[ред. | ред. код]

Охорона здоров'я[ред. | ред. код]

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 2,43 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 1,7 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 3,6 % ВВП країни (185-те місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 13,55 ‰ (110-те місце у світі); хлопчиків — 13,85 ‰, дівчаток — 13,23 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 17 випадків на 100 тис. народжень (122-ге місце у світі)[1].

Оман входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання[ред. | ред. код]

2014 року було зареєстровано 2,4 тис. хворих на СНІД це 0,16 % населення в репродуктивному віці 15-49 років (101-ше місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 100 осіб (114-те місце у світі)[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 26,5 % (94-те місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 9,7 % (оцінка на 2014 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Санітарія[ред. | ред. код]

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 95,5 % населення в містах і 86,1 % в сільській місцевості; загалом 93,4 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 97,3 %, в сільській місцевості — 94,7 %, загалом по країні — 96,7 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2003 рік, дорівнює 1,32 км³ на рік, або 515,8 тонни на одного мешканця на рік: з яких 10 % припадає на побутові, 1 % — на промислові, 88 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне становище[ред. | ред. код]

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 30 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 26,7 %; частка осіб похилого віку — 3,4 %, або 29,8 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. Дані про відсоток населення країни, що перебуває за межею бідності, відсутні. Дані про розподіл доходів домогосподарств в країні відсутні[1].

Станом на 2013 рік, в країні 100 тис. осіб не має доступу до електромереж; 98 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 99 %, у сільській місцевості — 93 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 2,438 млн унікальних інтернет-користувачів (96-те місце у світі), що становило 74,2 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси[ред. | ред. код]

Загальні трудові ресурси 2012 року становили 968,8 тис. осіб, 60 % яких іноземці (144-те місце у світі)[1]. Дані по структурі зайнятості економічно активного населення у господарстві країни відсутні[1]. Безробіття 2004 року дорівнювало 15 % працездатного населення (152-ге місце у світі)[1].

Кримінал[ред. | ред. код]

Торгівля людьми[ред. | ред. код]

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Оману докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня[3][4].

Гендерний стан[ред. | ред. код]

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 1,39 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 1,15 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,99 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 1,2 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження[ред. | ред. код]

Населення Оману[5]
Рік Населення Зміна
1950 456 000
1960 557 000 +22.1%
1970 732 000 +31.4%
1980 1 181 000 +61.3%
1990 1 868 000 +58.2%
2000 2 264 000 +21.2%
2010 2 782 000 +22.9%

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Переписи[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас Oman : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  3. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  4. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
  5. World Population Prospects: The 2012 Revision : [арх. 30 січня 2018 року] : [англ.] // Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat. — . — Дата звернення: 29 січня 2018 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]