Населення Ємену

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Населення Ємену M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 26,737 млн осіб
Густота 50,8 особи/км²
Коефіцієнт міграції 1 ‰
Природний рух
Природний приріст 2,47 ‰
Народжуваність 29,98 ‰
Смертність 6,28 ‰
Смертність немовлят 48,93 ‰
Вікова структура
 • до 14 років 41,09 %
 • 15–64 років 56,24 %
 • старіші за 65 років 2,67 %
Середня тривалість життя 65,18 року
 • чоловіків 63,05 року
 • жінок 67,41 року
Статева структура
загалом 1,03 чол./жін.
при народженні 1,05 чол./жін.
до 15 років 1,04 чол./жін.
15–64 років 0,99 чол./жін.
після 65 років 0,87 чол./жін.
Етнічні групи
Нація єменці
Мови
Офіційна арабська

Населення Ємену. Чисельність населення країни 2015 року становила 26,737 млн осіб (48-ме місце у світі)[1]. Чисельність єменців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 29,98 ‰ (42-ге місце у світі), смертність — 6,28 ‰ (154-те місце у світі), природний приріст — 2,47 % (25-те місце у світі) .

Природний рух[ред.ред. код]

Відтворення[ред.ред. код]

Народжуваність у Ємені, станом на 2015 рік, дорівнює 29,98 ‰ (42-ге місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 3,91 дитини на одну жінку (40-ве місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 27,7 % (станом на 2006 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 21,4 року, медіанний вік для жінок — 25-29 років (оцінка на 2013 рік)[1].

Смертність у Ємені 2015 року становила 6,28 ‰ (154-те місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 2,47 % (25-те місце у світі)[1].

Вікова структура[ред.ред. код]

Віково-статева піраміда населення Ємену, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Ємену становить 19,2 року (202-ге місце у світі): для чоловіків — 19,1, для жінок — 19,3 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 65,18 року (176-те місце у світі), для чоловіків — 63,05 року, для жінок — 67,41 року[1].

Вікова структура населення Ємену, станом на 2015 рік, виглядає таким чином:

  • діти віком до 14 років — 41,09 % (5 588 316 чоловіків, 5 399 365 жінок);
  • молодь віком 15—24 роки — 21,12 % (2 865 453 чоловіка, 2 782 109 жінок);
  • дорослі віком 25—54 роки — 31,33 % (4 280 258 чоловіків, 4 096 280 жінок);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 3,79 % (468 869 чоловіків, 543 336 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 2,67 % (330 966 чоловіків, 382 365 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваність[ред.ред. код]

Розселення[ред.ред. код]

Густота населення країни 2015 року становила 50,8 особи/км² (155-те місце у світі)[1].

Урбанізація[ред.ред. код]

Докладніше: Міста Ємену

Ємен середньоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 34,6 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 4,03 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Сана (столиця) — 2,962 млн осіб, Аден — 882,0 тис. осіб (дані за 2015 рік)[1].


Міграції[ред.ред. код]

Річний рівень імміграції 2015 року становив 1 ‰ (63-тє місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці[ред.ред. код]

Станом на 2016 рік, в країні постійно перебуває 5,6 тис. з Ефіопії, 254,01 тис. з Сомалі[1]. У той самий час у країні, станом на 2016 рік, налічується 2,05 млн внутрішньо переміщених осіб через збройні конфлікти з угрупованням Аль-Каїда[1].

Ємен є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[2].

Расово-етнічний склад[ред.ред. код]

Етнічний склад (2015 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
араби
  
%
європейці
  
%
Докладніше: Народи Ємену

Головні етноси країни: араби; присутні також афро-араби, південні азіати та європейці.

Українська діаспора[ред.ред. код]

Докладніше: Українці Ємену

Мови[ред.ред. код]

Мови Ємену (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
арабська
  
%
сокотрійська
  
%
махрі
  
%
Докладніше: Мови Ємену

Офіційна мова[3]: арабська. Інші поширені мови: сокотрійська (острів Сокотра), махрі (Східний Ємен).

Релігії[ред.ред. код]

Релігії в Ємені (2009 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
мусульмани
  
99.1%
інші
  
0.9%
Докладніше: Релігія в Ємені

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: іслам — 99,1 % (державна релігія; сунізм — 65 %, шиїзм — 35 %), інші (юдаїзм, бахаїзм, індуїзм, християнство) — 0,9 % (станом на 2010 рік)[1].

Освіта[ред.ред. код]

Докладніше: Освіта в Ємені

Рівень письменності 2015 року становив 70,1 % дорослого населення (віком від 15 років): 85,1 % — серед чоловіків, 55 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 4,6 % ВВП країни, станом на 2008 рік (67-ме місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 9 років, для хлопців — до 10 років, для дівчат — до 8 років (станом на 2011 рік).

Середня і професійна[ред.ред. код]

Вища[ред.ред. код]

Охорона здоров'я[ред.ред. код]

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 0,2 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2010 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 0,7 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 5,6 % ВВП країни (124-те місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 48,93 ‰ (38-ме місце у світі); хлопчиків — 53,14 ‰, дівчаток — 44,5 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 385 випадків на 100 тис. народжень (57-ме місце у світі)[1].

Ємен входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання[ред.ред. код]

Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А, черевний тиф, гарячка денге, малярія, шистосомози (станом на 2016 рік)[1].

2014 року було зареєстровано 7,2 тис. хворих на СНІД (104-те місце в світі), це 0,05 % населення в репродуктивному віці 15-49 років (119-те місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 300 осіб (96-те місце у світі)[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 14,2 % (121-ше місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 39,9 % (оцінка на 2013 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Санітарія[ред.ред. код]

Доступ до облаштованих джерел питної води 2012 року мало 72 % населення в містах і 46,5 % в сільській місцевості; загалом 54,9 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 92,5 %, в сільській місцевості — 34,1 %, загалом по країні — 53,3 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2005 рік, дорівнює 3,57 км³ на рік, або 162,4 тонни на одного мешканця на рік: з яких 7 % припадає на побутові, 2 % — на промислові, 91 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне становище[ред.ред. код]

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 75,6 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 70,7 %; частка осіб похилого віку — 4,9 %, або 20,4 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2014 року перебувало 54 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні виглядає таким чином: нижній дециль — 2,6 %, верхній дециль — 30,3 % (станом на 2008 рік)[1].

Станом на 2013 рік, в країні 13,3 млн осіб не має доступу до електромереж; 48 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 79 %, у сільській місцевості — 33 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій середній. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 6,711 млн унікальних інтернет-користувачів (67-ме місце у світі), що становило 25,1 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси[ред.ред. код]

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 7,328 млн осіб (65-те місце у світі)[1]. Економічно активне населення держави (87 %) зайняте в сільському господарстві (землеробство і випасне скотарство)[1]. 1,33 тис. млн дітей у віці від 5 до 14 років (23 % загальної кількості) 2006 року були залучені до дитячої праці[1]. Безробіття 2014 року дорівнювало 27 % працездатного населення, 2003 року — 35 % (182-ге місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 33,7 %, серед юнаків — 26 %, серед дівчат — 74 % (22-ге місце у світі)[1].

Кримінал[ред.ред. код]

Торгівля людьми[ред.ред. код]

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Ємену не докладає зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, законодавство не відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s), країна знаходиться у списку третього рівня[4][5].

Гендерний стан[ред.ред. код]

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 0,86 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,87 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження[ред.ред. код]

Населення Ємену[6]
Рік Населення Зміна
1950 4 316 000
1960 5 116 000 +18.5%
1970 6 145 000 +20.1%
1980 7 945 000 +29.3%
1990 11 948 000 +50.4%
2000 17 723 000 +48.3%
2010 24 053 000 +35.7%

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Переписи[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац Yemen : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 20 February. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  3. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  4. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — 2013 рік. — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  5. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — 2009 рік. — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
  6. World Population Prospects: The 2012 Revision : [арх. 30 січня 2018 року] : [англ.] // Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat. — 1 січня 2012 року. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.

Література[ред.ред. код]

Українською[ред.ред. код]

Російською[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]