Населення Коста-Рики
Населення Коста-Рики | |
---|---|
Ріст чисельності населення країни | |
Чисельність | 4,814 млн осіб |
Густота | 94,2 особи/км² |
Коефіцієнт міграції | 0,83 ‰ |
Природний рух | |
Природний приріст | ▲1,22 % |
Народжуваність | 15,91 ‰ |
Фертильність | 1,9 дітей на 1 жінку |
Смертність | 4,55 ‰ |
Смертність немовлят | 8,46 ‰ |
Вікова структура | |
• до 14 років | 23,12 % |
• 15–64 років | 69,61 % |
• старіші за 65 років | 7,27 % |
Середня тривалість життя | 78,4 року |
• чоловіків | 75,75 року |
• жінок | 81,19 року |
Статева структура | |
загалом | 1,01 чол./жін. |
при народженні | 1,05 чол./жін. |
до 15 років | 1,05 чол./жін. |
15–64 років | 0,98 чол./жін. |
після 65 років | 0,86 чол./жін. |
Етнічні групи | |
Нація | костариканці |
Найбільший етнос | латиноамериканці |
Нацменшини | індіанці |
Мови | |
Офіційна | іспанська |
Також у побуті | англійська |
Населення Коста-Рики. Чисельність населення країни 2015 року становила 4,814 млн осіб (124-те місце у світі)[1]. Чисельність костариканців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 15,91 ‰ (122-ге місце у світі), смертність — 4,55 ‰ (200-те місце у світі), природний приріст — 1,22 % (97-ме місце у світі) .
Природний рух[ред. | ред. код]
Відтворення[ред. | ред. код]
Народжуваність у Коста-Риці, станом на 2015 рік, дорівнює 15,91 ‰ (122-ге місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,9 дитини на одну жінку (139-те місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 76,2 % (станом на 2011 рік)[1].
Смертність у Коста-Риці 2015 року становила 4,55 ‰ (200-те місце у світі)[1].
Природний приріст населення в країні 2015 року становив 1,22 % (97-ме місце у світі)[1].
Вікова структура[ред. | ред. код]
Середній вік населення Коста-Рики становить 30,9 року (108-ме місце у світі): для чоловіків — 30,4, для жінок — 31,3 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 78,4 року (58-ме місце у світі), для чоловіків — 75,75 року, для жінок — 81,19 року[1].
Вікова структура населення Коста-Рики, станом на 2015 рік, виглядає таким чином:
- діти віком до 14 років — 23,12 % (569 181 чоловік, 543 835 жінок);
- молодь віком 15—24 роки — 17,1 % (419 712 чоловіків, 403 668 жінок);
- дорослі віком 25—54 роки — 43,9 % (1 062 378 чоловіків, 1 051 058 жінок);
- особи передпохилого віку (55—64 роки) — 8,6 % (202 401 чоловік, 211 709 жінок);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 7,27 % (161 831 чоловік, 188 371 жінка)[1].
Шлюбність — розлучуваність[ред. | ред. код]
Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 5,3; коефіцієнт розлучуваності — 2,5; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 47 (дані за 2010 рік)[2][3].
Розселення[ред. | ред. код]
Густота населення країни 2015 року становила 94,2 особи/км² (115-те місце у світі)[1]. Половина населення країни мешкає в містах, п'ята частина в столиці — Сан-Хосе.
Урбанізація[ред. | ред. код]
Коста-Рика високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 76,8 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 2,74 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].
Головні міста держави: Сан-Хосе (столиця) — 1,17 млн осіб (дані за 2015 рік)[1].
№ | Назва | Провінція | Населення | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Сан-Хосе Лимон |
1 | Сан-Хосе | Сан-Хосе | 309672 | Алахуела Ередія | ||||
2 | Лимон | Лимон | 55667 | ||||||
3 | Алахуела | Алахуела | 42 889 | ||||||
4 | Ередія | Ередія | 40 840 | ||||||
5 | Сінко-Есквінас | Сан-Хосе | 36 627 | ||||||
6 | Десампарадос | Сан-Хосе | 36 437 | ||||||
7 | Ліберія | Ґуанакасте | 34 469 | ||||||
8 | Пунтаренас | Пунтаренас | 32 460 | ||||||
9 | Сан-Вісенте | Сан-Хосе | 31 693 | ||||||
10 | Барранка | Пунтаренас | 31 386 |
Міграції[ред. | ред. код]
Річний рівень імміграції 2015 року становив 0,83 ‰ (67-ме місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.
Біженці й вимушені переселенці[ред. | ред. код]
У країні перебуває 1,8 тис. осіб без громадянства[1].
Коста-Рика є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[4].
Расово-етнічний склад[ред. | ред. код]
Головні етноси країни: білі та метиси — 83,6 %, мулати — 6,7 %, індіанці — 2,4 %, африканці — 1,1 %, інші — 6,2 % населення (оціночні дані за 2011 рік)[1].
Українська діаспора[ред. | ред. код]
Мови[ред. | ред. код]
Офіційна мова[5]: іспанська. Інші поширені мови: англійська.
Релігії[ред. | ред. код]
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 76,3 %, євангелізм — 13,7 %, Свідки Єгови — 1,3 %, інші — протестантизм — 0,7 %, інші — 4,8 %, не сповідують жодної — 3,2 % (станом на 2015 рік)[1].
Освіта[ред. | ред. код]
Рівень письменності 2015 року становив 97,8 % дорослого населення (віком від 15 років): 97,7 % — серед чоловіків, 97,8 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 7 % ВВП країни, станом на 2014 рік (34-те місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 15 років, для хлопців — до 15 років, для дівчат — до 16 років (станом на 2014 рік).
Середня і професійна[ред. | ред. код]
Вища[ред. | ред. код]
Охорона здоров'я[ред. | ред. код]
Забезпеченість лікарями в країні на рівні 1,11 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2013 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 1,2 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 9,3 % ВВП країни (23-тє місце у світі)[1].
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 8,46 ‰ (151-ше місце у світі); хлопчиків — 9,25 ‰, дівчаток — 7,64 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 25 випадків на 100 тис. народжень (115-те місце у світі)[1].
Коста-Рика входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).
Захворювання[ред. | ред. код]
Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні середній. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гарячка денге. Станом на серпень 2016 року в країні були зареєстровані випадки зараження вірусом Зіка через укуси комарів Aedes, переливання крові, статевим шляхом, під час вагітності[1].
2014 року було зареєстровано 8,8 тис. хворих на СНІД (97-ме місце в світі), це 0,26 % населення в репродуктивному віці 15-49 років (89-те місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 200 осіб (103-тє місце у світі)[1].
Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 24 % (73-тє місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 1,1 % (оцінка на 2009 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.
Санітарія[ред. | ред. код]
Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 99,6 % населення в містах і 91,9 % в сільській місцевості; загалом 97,8 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 95,2 %, в сільській місцевості — 92,3 %, загалом по країні — 94,5 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2006 рік, дорівнює 5,77 км³ на рік, або 1,582 тонни на одного мешканця на рік: з яких 15 % припадає на побутові, 9 % — на промислові, 77 % — на сільськогосподарські потреби[1].
Соціально-економічне положення[ред. | ред. код]
Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 45,4 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 32,4 %; частка осіб похилого віку — 12,9 %, або 7,7 потенційно працездатних на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2011 року перебувало 24,8 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств в країні виглядає таким чином: нижній дециль — 1,2 %, верхній дециль — 39,5 % (станом на 2009 рік)[1].
Станом на 2012 рік, в країні 24,37 тис. осіб не має доступу до електромереж; 99,5 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 99,9 %, у сільській місцевості — 98,3 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 2,877 млн унікальних інтернет-користувачів (92-ге місце у світі), що становило 59,8 % загальної кількості населення країни[1].
Трудові ресурси[ред. | ред. код]
Загальні трудові ресурси 2015 року становили 2,268 млн осіб (119-те місце у світі)[1]. У державі працює велика кількість громадян з сусідньої Нікарагуа. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 14 %; промисловість і будівництво — 22 %; сфера послуг — 64 % (станом на 2006 рік)[1]. 39,08 тис. дітей у віці від 5 до 14 років (5 % загальної кількості) 2002 року були залучені до дитячої праці[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 8,7 % працездатного населення, 2014 року — 8,6 % (100-те місце у світі); серед молоді у віці 15-24 років ця частка становила 25 %, серед юнаків — 21,3 %, серед дівчат — 31,4 % (62-ге місце у світі)[1].
Кримінал[ред. | ред. код]
Наркотики[ред. | ред. код]
Транзитна країна для кокаїну і героїну з Південної Америки; нелегальне виробництво канабісу у віддалених регіонах; зростаюче виробництво кокаїну; значне споживання амфетамінів; зростаючі обсяги вилученої контрабанди на нікарагуанському кордоні (оцінка ситуації 2008 року)[1].
Торгівля людьми[ред. | ред. код]
Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Коста-Рики докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня[6][7].
-
Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
-
Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)
Гендерний стан[ред. | ред. код]
Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):
- при народженні — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці до 14 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 15-24 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 25-54 років — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 55-64 років — 0,96 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці за 64 роки — 0,86 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- загалом — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].
Демографічні дослідження[ред. | ред. код]
Населення Коста-Рики | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1935 | 572 000 | — |
1940 | 648 000 | +13.3% |
1945 | 736 000 | +13.6% |
1950 | 966 000 | +31.3% |
1955 | 1 129 000 | +16.9% |
1960 | 1 334 000 | +18.2% |
1965 | 1 583 000 | +18.7% |
1970 | 1 822 000 | +15.1% |
1975 | 2 052 000 | +12.6% |
1980 | 2 348 000 | +14.4% |
1985 | 2 699 000 | +14.9% |
1990 | 3 079 000 | +14.1% |
1995 | 3 478 000 | +13.0% |
2000 | 3 930 000 | +13.0% |
2005 | 4 320 000 | +9.9% |
2010 | 4 670 000 | +8.1% |
Джерело: Відділ соціально-економічних справ секретаріату ООН, 2010 рік[8]. |
Переписи населення Коста-Рики | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1864 | 120 499 | — |
1883 | 182 073 | +51.1% |
1892 | 243 205 | +33.6% |
1927 | 471 524 | +93.9% |
1950 | 800 875 | +69.8% |
1963 | 1 336 274 | +66.9% |
1973 | 1 871 780 | +40.1% |
1984 | 2 416 809 | +29.1% |
2000 | 3 810 179 | +57.7% |
2011 | 4 301 712 | +12.9% |
Джерело: Дані Національного інституту переписів і статистики (ісп. Instituto Nacional de Estadística y Censos de Costa Rica). |
Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:
- Національний інституту статистики і переписів Коста-Рики (ісп. Instituto Nacional de Estadística y Censos de Costa Rica).
Переписи[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац Costa Rica : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
- ↑ ' Marriages and crude marriage rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 19 April. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
- ↑ ' Divorces and crude divorce rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 19 April. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
- ↑ International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
- ↑ Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
- ↑ Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
- ↑ UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
- ↑ ' World Population Prospects: The 2012 Revision : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat. — . — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
Література[ред. | ред. код]
Українською[ред. | ред. код]
- Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
- Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
- Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
- Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
- Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
- Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
- Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
- Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
- Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
- Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
- Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
- Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
- Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
- Кузик С. П., Книш М. М. Економічна і соціальна географія країн Америки : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 1999. — 299 с. — ISBN 966-613-026-2.
- Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
- Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
- Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.
Російською[ред. | ред. код]
- (рос.) Коста-Рика // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
- (рос.) Коста-Рика // Латинская Америка. Энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / Главный редактор В. В. Вольский. — М. : Советская энциклопедия, 1982. — Т. 2. К-Я. — 655 с.
- (рос.) Коста-Рика // Страны и народы. Америка. Общий обзор Латинской Америки. Средняя Америка / Редкол. : отв. ред. В. В. Вольский, Я. Г. Машбиц и др. — М. : «Мысль», 1981. — 333 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
- (рос.) Атлас народов мира / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
- (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
- (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
- (рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Коста-Рики |
- World Population Prospects : [англ.] // United Nation. Department of Economic and Social Affairs. — демографічні показники населення світу.
- Global Health Observatory. Costa Rica : [англ.] // World Health Organization (WHO). — медико-статистичні показники Коста-Рики.
- Demographic and Health Surveys : [англ.] // U.S. Agency for International Development. — репрезентативні дані про стан здоров'я і населення в країнах, що розвиваються.
- At a glance: Costa Rica. Statistics and Monitoring : [англ.] // UNICEF. — статистичні дані про стан і положення дітей Коста-Рики.
- Costa Rica. World Bank Open Data : [англ.] // The World Bank. — статистично-економічні показники Коста-Рики.
- Costa Rica. Country Profile : [англ.] // International Labor Organization. — економіко-статистичні показники Коста-Рики від Міжнародної організації праці.
- United Nations Development Programme in Costa Rica : [англ.] // UNDP. — сторінка локального відділення Програми розвитку ООН.
- United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) : [англ.]. — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).
- World Population Estimates : [англ.] // U.S. Census Bureau. — оцінки населення світу.
|
|