Населення Гренади

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Населення Гренади
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 110,7 тис. осіб
Густота 314,2 особи/км²
Природний приріст 0,48 ‰
Народжуваність 16,03 ‰
Смертність 8,08 ‰
Середня тривалість життя 74,05 року
 • чоловіків 71,47 року
 • жінок 76,88 року
Смертність немовлят 10,21 ‰
Коефіцієнт міграції 3,13 ‰
Вікова структура
до 14 років 24,35 %
15–64 років 66,03 %
старіші за 65 років 9,62 %
Статева структура
загалом 1,03 чол./жін.
при народженні 1,1 чол./жін.
до 15 років 1,07 чол./жін.
у віці 15–64 років 1,05 чол./жін.
після 65 років 0,85 чол./жін.
Етнічні групи
Нація гренадці
Найбільший етнос гренадці
Національні меншини індійці
Мови
Офіційна англійська
Також у побуті креольська французька

Населення Гренади. Чисельність населення країни 2015 року становила 110,7 тис. осіб (191-ше місце у світі)[1]. Чисельність гренадців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 16,03 ‰ (120-те місце у світі), смертність — 8,08 ‰ (96-те місце у світі), природний приріст — 0,48 % (161-ше місце у світі) .

Природний рух[ред.ред. код]

Відтворення[ред.ред. код]

Народжуваність у Гренаді, станом на 2015 рік, дорівнює 16,03 ‰ (120-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 2,06 дитини на одну жінку (112-те місце у світі)[1].

Смертність у Гренаді 2015 року становила 8,08 ‰ (96-те місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0,48 % (161-ше місце у світі)[1].

Вікова структура[ред.ред. код]

Віково-статева піраміда населення Гренади, 2015 рік (англ.)

Середній вік населення Гренади становить 30,9 року (109-те місце у світі): для чоловіків — 30,9, для жінок — 31 рік[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 74,05 року (125-те місце у світі), для чоловіків — 71,47 року, для жінок — 76,88 року[1].

Вікова структура населення Гренади, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

  • діти віком до 14 років — 24,35 % (13 958 чоловіків, 12 998 жінок);
  • молодь віком 15—24 роки — 16,02 % (8 830 чоловіків, 8 906 жінок);
  • дорослі віком 25—54 роки — 40,35 % (22 891 чоловік, 21 771 жінка);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 9,65 % (5 482 чоловіка, 5 204 жінки);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 9,62 % (4 888 чоловіків, 5 766 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваність[ред.ред. код]

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 5,0; коефіцієнт розлучуваності — 1,1; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 22 (2001)[2][3].

Розселення[ред.ред. код]

Густота населення країни 2015 року становила 314,2 особи/км² (46-те місце у світі)[1]. Третина населення острова мешкає в столиці, місті Сент-Джордж, більшість поселень тяжіє до морського узбережжя.

Урбанізація[ред.ред. код]

Докладніше: Міста Гренади

Гренада середньоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 35,6 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 0,33 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Сент-Джорджес (столиця) — 38,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)[1].

Шаблон:Найбільші міста Гренади

Міграції[ред.ред. код]

Річний рівень еміграції 2015 року становив 3,13 ‰ (182-ге місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Расово-етнічний склад[ред.ред. код]

Етнічний склад (2001 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
африканці
  
89.4%
мішаного походження
  
8.2%
індійці
  
1.6%
інші
  
0.9%
Докладніше: Народи Гренади

Головні етноси країни: африканці — 89,4 %, мішаного походження — 8,2 %, індійці — 1,6 %, інші — 0,9 % населення (оціночні дані за 2001 рік)[1].

Українська діаспора[ред.ред. код]

Докладніше: Українці Гренади

Мови[ред.ред. код]

Мови Гренади (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
англійська
  
%
французька
  
%
Докладніше: Мови Гренади

Офіційна мова[4]: англійська. Інші поширені мови: місцева говірка французької.

Релігії[ред.ред. код]

Релігії в Гренаді (2009 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
католики
  
44.6%
протестанти
  
43.5%
свідки Єгови
  
1.1%
растамани
  
1.1%
інші
  
6.2%
атеїсти
  
3.6%
Докладніше: Релігія в Гренаді

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 44,6 %, протестантизм — 43,5 % (англіканство — 11,5 %, п'ятидесятництво — 11,3 %, адвентизм — 10,5 %, баптизм — 2,9 %, Церква Бога — 2,6 %, методизм — 1,8 %, євангелізм — 1,6 %, інші — 1,3 %), свідки Єгови — 1,1 %, растафаріанство — 1,1 %, інші — 6,2 %, не сповідують жодної — 3,6 % (станом на 2015 рік)[1].

Освіта[ред.ред. код]

Докладніше: Освіта в Гренаді

Рівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок. (112-те місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 16 років, для хлопців — до 15 років, для дівчат — до 16 років (станом на 2009 рік).

Середня і професійна[ред.ред. код]

Вища[ред.ред. код]

Охорона здоров'я[ред.ред. код]

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 0,66 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2006 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 3,5 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 6,1 % ВВП країни (97-ме місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 10,21 ‰ (136-те місце у світі); хлопчиків — 9,59 ‰, дівчаток — 10,9 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 27 випадків на 100 тис. народжень (134-те місце у світі)[1].

Гренада входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання[ред.ред. код]

Станом на серпень 2016 року в країні були зареєстровані випадки зараження вірусом Зіка через укуси комарів Aedes, переливання крові, статевим шляхом, під час вагітності[1].

Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 24,6 % (78-ме місце у світі)[1].

Санітарія[ред.ред. код]

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 99 % населення в містах і 95,3 % в сільській місцевості; загалом 96,6 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 97,5 %, в сільській місцевості — 98,3 %, загалом по країні — 98 % (станом на 2015 рік)[1].

Соціально-економічне положення[ред.ред. код]

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 50,7 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 39,9 %; частка осіб похилого віку — 10,8 %, або 9,3 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2008 року перебувало 38 % населення країни[1]. Дані про розподіл доходів домогосподарств в країні відсутні[1].

Станом на 2012 рік, в країні 11,12 тис. осіб не має доступу до електромереж; 91 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 100 %, у сільській місцевості — 80 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій середній. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 60 тис. унікальних інтернет-користувачів (183-тє місце у світі), що становило 53,8 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси[ред.ред. код]

Загальні трудові ресурси 2013 року становили 59,9 тис. осіб (188-ме місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 11 %; промисловість і будівництво — 20 %; сфера послуг — 69 % (станом на 2008 рік)[1]. Безробіття 2013 року дорівнювало 33,5 %, 2008 року — 25 % (191-ше місце у світі)[1].

Кримінал[ред.ред. код]

Наркотики[ред.ред. код]

Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Незначне вирощування марихуани, невеликий перевалочний пункт для марихуани і героїну до США[1].

Торгівля людьми[ред.ред. код]

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Гренади докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня[5][6].

Гендерний стан[ред.ред. код]

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,07 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 0,99 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,85 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження[ред.ред. код]

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Переписи[ред.ред. код]

Переписи населення
Рік Населення Зміна
1871 37 684
1881 42 403 +12.5%
1891 53 209 +25.5%
1901 63 438 +19.2%
1911 66 750 +5.2%
1921 66 302 −0.7%
1946 72 387 +9.2%
1960 88 677 +22.5%
1970 92 775 +4.6%
1981 89 088 −4.0%
1991 85 123 −4.5%
2001 103 137 +21.2%
Джерело: Дані секретаріату КАРІКОМ[7].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас (англ.) Grenada // The World Factbook. — Central Intelligence Agency, 2015. ISSN 1553-8133.
  2. (англ.) Marriages and crude marriage rates. — United Nations Statistical Division, 2011.
  3. (англ.) Divorces and crude divorce rates. — United Nations Statistical Division, 2011.
  4. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  5. (англ.) Trafficking in Persons Report 2013 — доповідь Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США за 2013 рік.
  6. (англ.) (ісп.) (фр.) Global Report on Trafficking in Persons — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі від Управління ООН з наркотиків і злочинності (UNODC) за 2009 рік.
  7. (англ.) National census report Grenada — Regional Statistics, Caribbean Community Secretariat.

Література[ред.ред. код]

  • Безуглий В. В. Регіональна економічна та соціальна географія світу / В. В. Безуглий, С. В. Козинець. — К. : Видавничий центр «Академія», 2007. — 688 с.
  • Гудзеляк І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с.
  • Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці, Рута, 2003. — 392 с.
  • Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. ISBN 966-608-442-2
  • Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. ISBN 966-603-178-7
  • Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.]. — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
  • Крисаленко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : НІСД, 2005. 368 с.
  • Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. ISBN 966-505-006-0
  • Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007 р. — 292 с.
  • Масляк П. О. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно. — К. : Вежа, 2003. — 280 с.
  • Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с.
  • (рос.) Атлас народов мира. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с.
  • (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
  • (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с.
  • (рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.

Посилання[ред.ред. код]