Населення Сент-Люсії
Населення Сент-Люсії  | |
|---|---|
 Ріст чисельності населення країни | |
| Чисельність | 163,9 тис. осіб |
| Густота | 303,3 особи/км² |
| Коефіцієнт міграції | 2,93 ‰ |
| Природний рух | |
| Природний приріст | ▲0,34 % |
| Народжуваність | 13,7 ‰ |
| Фертильність | 1,76 дітей на 1 жінку |
| Смертність | 7,42 ‰ |
| Смертність немовлят | 11,45 ‰ |
| Вікова структура | |
| • до 14 років | 20,75 % |
| • 15–64 років | 68,41 % |
| • старіші за 65 років | 10,84 % |
| Середня тривалість життя | 77,6 року |
| • чоловіків | 74,87 року |
| • жінок | 80,47 року |
| Статева структура | |
| загалом | 0,95 чол./жін. |
| при народженні | 1,06 чол./жін. |
| до 15 років | 1,06 чол./жін. |
| 15–64 років | 0,95 чол./жін. |
| після 65 років | 0,83 чол./жін. |
| Етнічні групи | |
| Нація | сентлюсійці |
| Мови | |
| Офіційна | англійська |
| Також у побуті | французька |
Населення Сент-Люсії. Чисельність населення країни 2015 року становила 163,9 тис. осіб (187-ме місце у світі)[1]. Чисельність островитян стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 13,7 ‰ (143-тє місце у світі), смертність — 7,42 ‰ (115-те місце у світі), природний приріст — 0,34 % (170-те місце у світі) 
.
Природний рух[ред. | ред. код]
Відтворення[ред. | ред. код]
Народжуваність на Сент-Люсії, станом на 2015 рік, дорівнює 13,7 ‰ (143-тє місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,76 дитини на одну жінку (162-ге місце у світі)[1].
Смертність на Сент-Люсії 2015 року становила 7,42 ‰ (115-те місце у світі)[1].
Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0,34 % (170-те місце у світі)[1].
Вікова структура[ред. | ред. код]
Середній вік населення Сент-Люсії становить 34,2 року (87-ме місце у світі): для чоловіків — 33, для жінок — 35,3 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 77,6 року (68-ме місце у світі), для чоловіків — 74,87 року, для жінок — 80,47 року[1].
Вікова структура населення Сент-Люсії, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:
- діти віком до 14 років — 20,75 % (17 508 чоловіків, 16 503 жінки);
- молодь віком 15—24 роки — 16,3 % (13 541 чоловік, 13 177 жінок);
- дорослі віком 25—54 роки — 42,93 % (33 812 чоловіків, 36 565 жінок);
- особи передпохилого віку (55—64 роки) — 9,18 % (6 964 чоловіка, 8 084 жінки);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 10,84 % (8 036 чоловіків, 9 731 жінки)[1].
Шлюбність — розлучуваність[ред. | ред. код]
Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 2,8; коефіцієнт розлучуваності — 0,7; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 25 (дані за 2004 рік)[2][3].
Розселення[ред. | ред. код]
Густота населення країни 2015 року становила 303,3 особи/км² (50-те місце у світі)[1]. Населення концентрується уздовж морського узбережжя острова, найбільше на півночі (столиця Кастрі).
Урбанізація[ред. | ред. код]
Сент-Люсія низькоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 18,5 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 0,89 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].
Головні міста держави: Кастрі (столиця) — 22,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)[1].
| № | Назва | Парафія | Населення | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Кастрі |
1 | Кастрі | Кастрі | 20 000 | |||||
| 2 | Бісі | Кастрі | 12 980 | ||||||
| 3 | В'є-Фор | В'є-Фор | 4 574 | ||||||
| 4 | Міку | Міку | 3 406 | ||||||
| 5 | Суфрієр | Суфрієр | 2 918 | ||||||
| 6 | Деннері | Деннері | 2 870 | ||||||
| 7 | Грос-Айлет | Грос-Айлет | 2 362 | ||||||
| 8 | Праслін | Мікуд | 1 906 | ||||||
| 9 | Канарі | Анс-ла-Ре | 1 862 | ||||||
| 10 | Анс-ла-Ре | Анс-ла-Ре | 1 256 | ||||||
Міграції[ред. | ред. код]
Річний рівень еміграції 2015 року становив 2,93 ‰ (180-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.
Расово-етнічний склад[ред. | ред. код]
Головні етноси країни: африканці — 85,3 %, мішаного походження — 10,9 %, індійці — 2,2 %, інші — 1,7 % населення (оціночні дані за 2010 рік)[1].
Українська діаспора[ред. | ред. код]
Мови[ред. | ред. код]
Офіційна мова[4]: англійська. На острові поширена у вжитку також французька (ямайське патуа).
Релігії[ред. | ред. код]
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 61,5 %, протестантизм — 25,5 % (адвентизм — 10,4 %, п'ятидесятництво — 8,9 %, баптизм — 2,2 %, англіканство — 1,6 %, Церква Бога — 1,5 %, інші течії протестантизму — 0,9 %), євангелізм — 2,3 %, свідки Єгови — 1,1 %, растафаріанство — 1,9 %, інші — 0,4 %, не сповідують жодної — 5,9 %, не визначились — 1,4 % (станом на 2010 рік)[1].
Освіта[ред. | ред. код]
Рівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок. Державні витрати на освіту становлять 4,8 % ВВП країни, станом на 2014 рік (107-ме місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 13 років, для хлопців — до 12 років, для дівчат — до 13 років (станом на 2012 рік).
Середня і професійна[ред. | ред. код]
Вища[ред. | ред. код]
Охорона здоров'я[ред. | ред. код]
Забезпеченість лікарями в країні на рівні 0,11 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2009 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 1,6 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року склали 6,7 % від ВВП країни (51-ше місце у світі)[1].
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 11,45 ‰ (126-те місце у світі); хлопчиків — 10,9 ‰, дівчаток — 12,02 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 48 випадків на 100 тис. народжень (117-те місце у світі)[1].
Сент-Люсія входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).
Захворювання[ред. | ред. код]
Станом на серпень 2016 року в країні були зареєстровані випадки зараження вірусом Зіка через укуси комарів Aedes, переливання крові, статевим шляхом, під час вагітності[1].
Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].
Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 27 % (87-ме місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 2,8 % (оцінка на 2012 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.
Санітарія[ред. | ред. код]
Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 99,5 % населення в містах і 95,6 % в сільській місцевості; загалом 96,3 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 84,7 %, в сільській місцевості — 91,9 %, загалом по країні — 90,5 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на станом на 2005 рік, дорівнює 0,02 км³ на рік, або 98,22 тонни на одного мешканця на рік[1].
Соціально-економічне становище[ред. | ред. код]
Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 47,3 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 34,1 %; частка осіб похилого віку — 13,3 %, або 7,5 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. Дані про відсоток населення країни, що перебуває за межею бідності, відсутні. Дані про розподіл доходів домогосподарств в країні відсутні[1].
Станом на 2012 рік, у країні 16,4 тис. осіб не має доступу до електромереж; 91 % населення має доступ, у містах цей показник дорівнює 100 %, у сільській місцевості — 80 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій середній. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 86 тис. унікальних інтернет-користувачів (166-те місце у світі), що становило 52,4 % загальної кількості населення країни[1].
Трудові ресурси[ред. | ред. код]
Загальні трудові ресурси 2012 року становили 79,7 тис. осіб (184-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 21,7 %; промисловість і будівництво — 24,7 %; сфера послуг — 53,6 % (станом на 2002 рік)[1]. Безробіття 2003 року дорівнювало 20 % працездатного населення (169-те місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 27,5 %, серед юнаків — 21,5 %, серед дівчат — 35,2 % (12-те місце у світі)[1].
Кримінал[ред. | ред. код]
Наркотики[ред. | ред. код]
Транзитна країна для наркотрафіку південноамериканських наркотиків до США і Європи[1].
Торгівля людьми[ред. | ред. код]
Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Сент-Люсії докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але не в повній мірі, країна знаходиться у списку спостереження другого рівня[5][6].
-
Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.) -
Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)
Гендерний стан[ред. | ред. код]
Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):
- при народженні — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці до 14 років — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 15—24 років — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 25—54 років — 0,93 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 55—64 років — 0,86 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці за 64 роки — 0,83 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- загалом — 0,95 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].
Демографічні дослідження[ред. | ред. код]
Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:
- .
Переписи[ред. | ред. код]
| Переписи населення Сент-Люсії | ||
|---|---|---|
| Рік | Населення | Зміна |
| 1843 | 20 694 | — |
| 1851 | 24 185 | +16.9% |
| 1861 | 26 674 | +10.3% |
| 1871 | 31 610 | +18.5% |
| 1881 | 38 551 | +22.0% |
| 1891 | 42 220 | +9.5% |
| 1901 | 49 883 | +18.2% |
| 1911 | 48 637 | −2.5% |
| 1921 | 51 505 | +5.9% |
| 1946 | 70 113 | +36.1% |
| 1960 | 86 108 | +22.8% |
| 1970 | 100 893 | +17.2% |
| 1980 | 113 409 | +12.4% |
| 1991 | 133 308 | +17.5% |
| 2001 | 157 775 | +18.4% |
| 2010 | 165 595 | +5.0% |
| Джерело: Дані офіційних переписів[7]. | ||
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас Saint Lucia : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
- ↑ ' Marriages and crude marriage rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 19 April. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
- ↑ ' Divorces and crude divorce rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 19 April. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
- ↑ Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
- ↑ Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
- ↑ UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
- ↑ (англ.) Annual Statistical Digest (PDF). 204.188.173.139:9090. Архів оригіналу (PDF) за 6 жовтня 2013. Процитовано 18 липня 2016 року.
Література[ред. | ред. код]
Українською[ред. | ред. код]
- Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
- Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
- Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
- Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
- Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
- Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
- Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
- Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
- Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
- Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
- Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
- Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
- Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
- Кузик С. П., Книш М. М. Економічна і соціальна географія країн Америки : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 1999. — 299 с. — ISBN 966-613-026-2.
- Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
- Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
- Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.
Російською[ред. | ред. код]
- (рос.) Сент-Люсия // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
- (рос.) Сент-Люсия // Латинская Америка. Энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / Главный редактор В. В. Вольский. — М. : Советская энциклопедия, 1982. — Т. 2. К-Я. — 656 с.
- (рос.) Сент-Люсия // Страны и народы. Америка. Общий обзор Латинской Америки. Средняя Америка / Редкол. : отв. ред. В. В. Вольский, Я. Г. Машбиц и др. — М. : «Мысль», 1981. — 333 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
- (рос.) Атлас народов мира / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
- (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
- (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
- (рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Сент-Люсії |
- World Population Prospects : [англ.] // United Nation. Department of Economic and Social Affairs. — демографічні показники населення світу.
- Global Health Observatory. Saint Lucia : [англ.] // World Health Organization (WHO). — медико-статистичні показники Сент-Люсії.
- Demographic and Health Surveys : [англ.] // U.S. Agency for International Development. — репрезентативні дані про стан здоров'я і населення в країнах, що розвиваються.
- At a glance: Saint Lucia. Statistics and Monitoring : [англ.] // UNICEF. — статистичні дані про стан і положення дітей Сент-Люсії.
- Caribbean. World Bank Open Data : [англ.] // The World Bank. — статистично-економічні показники Сент-Люсії.
- Saint Lucia. Country Profile : [англ.] // International Labor Organization. — економіко-статистичні показники Сент-Люсії від Міжнародної організації праці.
- United Nations Development Programme in Latin America and the Caribbean : [англ.] // UNDP. — сторінка локального відділення Програми розвитку ООН у Латинській Америці та країнах карибського регіону.
- United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) : [англ.]. — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).
- World Population Estimates : [англ.] // U.S. Census Bureau. — оцінки населення світу.
| ||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||
