Населення Малайзії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Населення Малайзії M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 30,513 млн осіб
Густота 92,3 особи/км²
Коефіцієнт міграції 0,33 ‰
Природний рух
Природний приріст 1,44 %
Народжуваність 19,71 ‰
Смертність 5,03 ‰
Смертність немовлят 13,27 ‰
Вікова структура
 • до 14 років 28,49 %
 • 15–64 років 65,86 %
 • старіші за 65 років 5,65 %
Середня тривалість життя 74,75 року
 • чоловіків 71,97 року
 • жінок 77,73 року
Статева структура
загалом 1,03 чол./жін.
при народженні 1,07 чол./жін.
до 15 років 1,06 чол./жін.
15–64 років 1,03 чол./жін.
після 65 років 0,9 чол./жін.
Етнічні групи
Нація малайці
Найбільший етнос малайці
Нацменшини китайці
Мови
Офіційна малайська
Також у побуті англійська, китайська, тамільська

Населення Малайзії. Чисельність населення країни 2015 року становила 30,513 млн осіб (43-тє місце у світі)[1]. Чисельність малайців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 19,71 ‰ (86-те місце у світі), смертність — 5,03 ‰ (188-ме місце у світі), природний приріст — 1,44 % (83-тє місце у світі) .

Природний рух[ред. | ред. код]

Відтворення[ред. | ред. код]

Народжуваність у Малайзії, станом на 2015 рік, дорівнює 19,71 ‰ (86-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 2,55 дитини на одну жінку (76-те місце у світі)[1].

Смертність у Малайзії 2015 року становила 5,03 ‰ (188-ме місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 1,44 % (83-тє місце у світі)[1].

Вікова структура[ред. | ред. код]

Віково-статева піраміда населення Малайзії, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Малайзії становить 28,2 року (130-те місце у світі): для чоловіків — 28, для жінок — 28,5 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 74,75 року (112-те місце у світі), для чоловіків — 71,97 року, для жінок — 77,73 року[1].

Вікова структура населення Малайзії, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

  • діти віком до 14 років — 28,49 % (4 472 457 чоловіків, 4 221 384 жінки);
  • молодь віком 15—24 роки — 16,91 % (2 615 356 чоловіків, 2 543 039 жінок);
  • дорослі віком 25—54 роки — 41,12 % (6 352 742 чоловіка, 6 194 303 жінки);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 7,84 % (1 215 315 чоловіків, 1 175 868 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 5,65 % (817 766 чоловіків, 905 618 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваність[ред. | ред. код]

Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 28 років, жінки — 25,7 року, загалом — 26,9 року (дані за 2010 рік)[2].

Розселення[ред. | ред. код]

Густота населення країни 2015 року становила 92,3 особи/км² (116-те місце у світі)[1].

Урбанізація[ред. | ред. код]

Докладніше: Міста Малайзії

Малайзія високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 74,7 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 2,66 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Куала-Лумпур (столиця) — 6,837 млн осіб, Джохор — 912,0 тис. осіб (дані за 2015 рік)[1].


Міграції[ред. | ред. код]

Річний рівень еміграції 2015 року становив 0,33 ‰ (130-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці[ред. | ред. код]

Станом на 2015 рік, в країні постійно перебуває 88,67 тис. біженців з М'янми[1].

У країні мешкає 11,7 тис. осіб без громадянства, здебільшого це мусульмани-рохін'я з М'янми, етнічні індуси, діти нелегальних мігрантів з Філіппін та Індонезії[1].

Расово-етнічний склад[ред. | ред. код]

Етнічний склад (2010 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
малайці
  
50.1%
китайці
  
22.6%
місцеві племена
  
11.8%
індійці
  
6.7%
інші
  
9%
Докладніше: Народи Малайзії

Головні етноси країни: малайці — 50,1 %, китайці — 22,6 %, місцеві племена — 11,8 %, індійці — 6,7 %, інші — 0,7 %, іноземці — 8,2 % населення (оціночні дані за 2010 рік)[1].

Українська діаспора[ред. | ред. код]

Докладніше: Українці Малайзії

Мови[ред. | ред. код]

Мови Малайзії (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
малайська
  
%
англійська
  
%
китайська
  
%
тамільська
  
%
телугу
  
%
малаялам
  
%
пенджабська
  
%
тайська
  
%
ібанська
  
%
кадазанська
  
%
Докладніше: Мови Малайзії

Офіційна мова[3]: малайська. Інші поширені мови: англійська, китайська, тамільська, телугу, малаялам, пенджабська, тайська. У Східній Малайзії (Сабах і Саравак) поширені мови місцевих племен, найбільші з яких ібанська і кадазанська.

Релігії[ред. | ред. код]

Релігії в Малайзії (2009 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
мусульмани
  
61.3%
буддисти
  
19.8%
християни
  
9.2%
індуїсти
  
6.3%
традиційні вірування
  
1.3%
інші
  
0.4%
атеїсти
  
0.8%
агностики
  
1%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: іслам (державна релігія) — 61,3 %, буддизм — 19,8 %, християнство — 9,2 %, індуїзм — 6,3 %, конфуціанство, даоїзм, традиційні вірування — 1,3 %, інші — 0,4 %, не сповідують жодної — 0,8 %, не визначились — 1 % (станом на 2010 рік)[1].

Освіта[ред. | ред. код]

Докладніше: Освіта в Малайзії

Рівень письменності 2015 року становив 94,6 % дорослого населення (віком від 15 років): 96,2 % — серед чоловіків, 93,2 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 6,1 % ВВП країни, станом на 2013 рік (46-те місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 14 років (станом на 2014 рік).

Середня і професійна[ред. | ред. код]

Вища[ред. | ред. код]

Охорона здоров'я[ред. | ред. код]

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 1,2 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2010 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 1,9 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 4,2 % ВВП країни (161-ше місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 13,27 ‰ (113-те місце у світі); хлопчиків — 15,33 ‰, дівчаток — 11,07 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 40 випадків на 100 тис. народжень (125-те місце у світі)[1].

Малайзія входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання[ред. | ред. код]

Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні середній. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гарячка денге, лептоспіроз (станом на 2016 рік)[1].

2014 року було зареєстровано 100,8 тис. хворих на СНІД (44-те місце в світі), це 0,45 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (72-ге місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила 9,0 тис. осіб (27-ме місце у світі)[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 12,9 % (123-тє місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 12,9 % (оцінка на 2006 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Санітарія[ред. | ред. код]

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 100 % населення в містах і 93 % в сільській місцевості; загалом 98,2 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 96,1 %, в сільській місцевості — 95,9 %, загалом по країні — 96 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2005 рік, дорівнює 11,2 км³ на рік, або 414 тонни на одного мешканця на рік: з яких 35 % припадає на побутові, 43 % — на промислові, 22 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне положення[ред. | ред. код]

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 43,6 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 35,2 %; частка осіб похилого віку — 8,4 %, або 11,9 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2009 року перебувало 3,8 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 1,8 %, верхній дециль — 34,7 % (станом на 2009 рік)[1].

Станом на 2013 рік, в країні 100 тис. осіб не має доступу до електромереж; 99,5 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 99,8 %, у сільській місцевості — 98,7 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 21,684 млн унікальних інтернет-користувачів (40-ве місце у світі), що становило 71,1 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси[ред. | ред. код]

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 14,3 млн осіб (41-ше місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 11 %; промисловість і будівництво — 36 %; сфера послуг — 53 % (станом на 2012 рік)[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 2,7 % працездатного населення, 2014 року — 2,9 % (18-те місце у світі); серед молоді у віці 15-24 років ця частка становила 10,2 %, серед юнаків — 9,3 %, серед дівчат — 11,6 % (100-те місце у світі)[1].

Кримінал[ред. | ред. код]

Наркотики[ред. | ред. код]

Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Держава енергійно бореться із незаконним обігом наркотичних засобів, застосовуючи смертну кару. Героїн залишається основним наркотиком, що вживає місцеве населення, зростає роль синтетичних (екстазі, метамфетамін). Синтетичні наркотики виробляються як на внутрішній ринок, так і для задоволення потреб ринку сусідніх країн[1].

Торгівля людьми[ред. | ред. код]

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Малайзії докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але не в повній мірі, країна знаходиться у списку спостереження другого рівня[4][5].

Гендерний стан[ред. | ред. код]

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,07 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,9 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження[ред. | ред. код]

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Переписи[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах Malaysia : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics : [арх. 30 січня 2018 року] : [англ.] // United Nations Statistical Division. — 2004. — 15 October. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  3. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  4. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  5. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]