Населення Бахрейну

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Населення Бахрейну
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 1,346 млн осіб
Густота 1812,2 особи/км²
Природний приріст 2,41 ‰
Народжуваність 13,66 ‰
Смертність 2,69 ‰
Середня тривалість життя 78,73 року
 • чоловіків 76,53 року
 • жінок 80,98 року
Смертність немовлят 9,35 ‰
Коефіцієнт міграції 13,09 ‰
Вікова структура
до 14 років 19,48 %
15–64 років 77,75 %
старіші за 65 років 2,77 %
Статева структура
загалом 1,54 чол./жін.
при народженні 1,03 чол./жін.
до 15 років 1,03 чол./жін.
у віці 15–64 років 1,89 чол./жін.
після 65 років 0,95 чол./жін.
Етнічні групи
Нація бахрейнці
Найбільший етнос араби
Мови
Офіційна арабська
Також у побуті англійська, фарсі, урду

Населення Бахрейну. Чисельність населення країни 2015 року становила 1,346 млн осіб (156-те місце у світі)[1]. За оцінками ООН мігранти складають майже половину наявного населення країни. Чисельність бахрейнців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 13,66 ‰ (144-те місце у світі), смертність — 2,69 ‰ (222-ге місце у світі), природний приріст — 2,41 % (31-ше місце у світі) .

Природний рух[ред.ред. код]

Відтворення[ред.ред. код]

Народжуваність у Бахрейні, станом на 2015 рік, дорівнює 13,66 ‰ (144-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,78 дитини на одну жінку (156-те місце у світі)[1].

Смертність у Бахрейні 2015 року становила 2,69 ‰ (222-ге місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 2,41 % (31-ше місце у світі)[1].

Вікова структура[ред.ред. код]

Віково-статева піраміда населення Бахрейну, 2015 рік (англ.)

Середній вік населення Бахрейну становить 32,1 року (99-те місце у світі): для чоловіків — 33,5, для жінок — 29,3 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 78,73 року (51-ше місце у світі), для чоловіків — 76,53 року, для жінок — 80,98 року[1].

Вікова структура населення Бахрейну, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

  • діти віком до 14 років — 19,48 % (133 201 чоловік, 129 140 жінок);
  • молодь віком 15—24 роки — 15,84 % (120 073 чоловіка, 93 181 жінки);
  • дорослі віком 25—54 роки — 56,13 % (494 405 чоловіків, 261 399 жінок);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 5,79 % (50 466 чоловіків, 27 501 жінка);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 2,77 % (18 092 чоловіка, 19 154 жінки)[1].

Шлюбність — розлучуваність[ред.ред. код]

Розселення[ред.ред. код]

Густота населення країни 2015 року становила 1812,2 особи/км² (7-ме місце у світі)[1].

Урбанізація[ред.ред. код]

Докладніше: Міста Бахрейну

Бахрейн надзвичайно урбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 88,8 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 1,71 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Манама (столиця) — 411,0 тис. осіб (дані за 2015 рік)[1].


Міграції[ред.ред. код]

Річний рівень імміграції 2015 року становив 13,09 ‰ (6-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Бахрейн є країною-спостерігачем в Міжнародної організації з міграції (IOM)[2].

Расово-етнічний склад[ред.ред. код]

Етнічний склад (2010 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
бахрейнці
  
46%
азіати
  
45.5%
араби
  
4.7%
африканці
  
1.6%
європейці
  
1%
інші
  
1.2%
Докладніше: Народи Бахрейну

Головні етноси країни: бахрейнці — 46 %, азіати — 45,5 %, араби — 4,7 %, африканці — 1,6 %, європейці — 1 %, інші — 1,2 % населення (оціночні дані за 2010 рік)[1].

Українська діаспора[ред.ред. код]

Докладніше: Українці Бахрейну

Мови[ред.ред. код]

Мови Бахрейну (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
арабська
  
%
англійська
  
%
фарсі
  
%
урду
  
%
Докладніше: Мови Бахрейну

Офіційна мова[3]: арабська. Інші поширені мови: англійська, фарсі, урду.

Релігії[ред.ред. код]

Релігії в Бахрейні (2009 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
мусульмани
  
70.3%
християни
  
14.5%
індуїсти
  
9.8%
буддисти
  
2.5%
юдаїзм
  
0.6%
місцеві вірування
  
1%
атеїсти
  
1.9%
інші
  
0.2%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: іслам — 70,3 %, християнство — 14,5 %, індуїзм — 9,8 %, буддизм — 2,5 %, юдаїзм — 0,6 %, місцеві вірування — 1 %, не сповідують жодної — 1,9 %, інші — 0,2 % (станом на 2010 рік)[1].

Освіта[ред.ред. код]

Докладніше: Освіта в Бахрейні

Рівень письменності 2015 року становив 95,7 % дорослого населення (віком від 15 років): 96,9 % — серед чоловіків, 93,5 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 2,6 % ВВП країни, станом на 2012 рік (153-тє місце у світі)[1].

Охорона здоров'я[ред.ред. код]

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 0,92 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 2,1 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 5 % ВВП країни (165-те місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 9,35 ‰ (142-ге місце у світі); хлопчиків — 10,4 ‰, дівчаток — 8,26 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 15 випадків на 100 тис. народжень (138-ме місце у світі)[1].

Бахрейн входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання[ред.ред. код]

Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 34,1 % (20-те місце у світі)[1].

Санітарія[ред.ред. код]

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 100 % населення в містах і 100 % в сільській місцевості; загалом 100 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 99,2 %, в сільській місцевості — 99,2 %, загалом по країні — 99,2 % (станом на 2015 рік)[1].

Соціально-економічне становище[ред.ред. код]

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 31,4 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 28,2 %; частка осіб похилого віку — 3,2 %, або 31,6 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. Дані про відсоток населення країни, що перебуває за межею бідності, відсутні. Дані про розподіл доходів домогосподарств у країні відсутні[1].

Станом на 2012 рік, в країні 41,32 тис. осіб не має доступу до електромереж; 98 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 98 %, у сільській місцевості — 93 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 1,259 млн унікальних інтернет-користувачів (116-те місце у світі), що становило 93,5 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси[ред.ред. код]

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 759,4 тис. осіб, 44 % з яких не є уродженцями країни (150-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 1 %; промисловість і будівництво — 32 %; сфера послуг — 67 % (станом на 2004 рік)[1]. Безробіття 2014 року дорівнювало 4,1 % працездатного населення, 2013 року — 4,3 % (36-те місце у світі); серед молоді у віці 15-24 років ця частка становила 5,3 %, серед юнаків — 2,6 %, серед дівчат — 12,2 % (127-ме місце у світі)[1]. Офіційна статистика не відображає реальний стан в суспільстві із зайнятістю трудових мігрантів.

Кримінал[ред.ред. код]

Торгівля людьми[ред.ред. код]

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Бахрейну докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але не в повній мірі, країна знаходиться у списку спостереження другого рівня[4][5].

Гендерний стан[ред.ред. код]

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,29 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 1,89 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 1,84 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,95 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 1,54 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження[ред.ред. код]

Населення Бахрейну
Рік Населення Зміна
1950 116 000
1960 162 000 +39.7%
1970 212 000 +30.9%
1980 358 000 +68.9%
1990 493 000 +37.7%
2000 638 000 +29.4%
2010 1 262 000 +97.8%
2020 1 885 000 +49.4%
Джерело: Відділ соціально-економічних справ секретаріату ООН, 2010 рік[6].

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Переписи[ред.ред. код]

Переписи населення Бахрейну
Рік Населення Зміна
1941 89 970
1950 109 650 +21.9%
1959 143 135 +30.5%
1965 182 203 +27.3%
1971 216 078 +18.6%
1981 350 798 +62.3%
1991 508 037 +44.8%
2001 650 604 +28.1%
2010 1 234 571 +89.8%
Джерело: Міністерство охорони здоров'я королівства Бахрейн[7]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап (англ.) Bahrain // The World Factbook. — Central Intelligence Agency, 2015. ISSN 1553-8133.
  2. (англ.) International Organization for Migration.
  3. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  4. (англ.) Trafficking in Persons Report 2013 — доповідь Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США за 2013 рік.
  5. (англ.) (ісп.) (фр.) Global Report on Trafficking in Persons — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми в світі від Управління ООН з наркотиків і злочинності (UNODC) за 2009 рік.
  6. (англ.) Population Division of the Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat, World Population Prospects: The 2012 Revision.
  7. (англ.) (араб.) Ministry of Health. Kingdom of Bahrain.

Література[ред.ред. код]

  • Безуглий В. В. Регіональна економічна та соціальна географія світу / В. В. Безуглий, С. В. Козинець. — К. : Видавничий центр «Академія», 2007. — 688 с.
  • Гудзеляк І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с.
  • Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці, Рута, 2003. — 392 с.
  • Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. ISBN 966-608-442-2
  • Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. ISBN 966-603-178-7
  • Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.]. — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
  • Крисаленко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : НІСД, 2005. 368 с.
  • Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. ISBN 966-505-006-0
  • Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007 р. — 292 с.
  • Масляк П. О. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно. — К. : Вежа, 2003. — 280 с.
  • Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с.
  • (рос.) Атлас народов мира. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с.
  • (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
  • (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с.
  • (рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.

Посилання[ред.ред. код]