Населення Сент-Вінсент і Гренадин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Населення Сент-Вінсент і Гренадин M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 102,6 тис. осіб
Густота 280,7 особи/км²
Коефіцієнт міграції 9,17 ‰
Природний рух
Природний приріст -0,28 %
Народжуваність 13,57 ‰
Фертильність 1,82 дітей на 1 жінку
Смертність 7,18 ‰
Смертність немовлят 12,69 ‰
Вікова структура
 • до 14 років 22,31 %
 • 15–64 років 68,88 %
 • старіші за 65 років 8,81 %
Середня тривалість життя 75,09 року
 • чоловіків 73,11 року
 • жінок 77,13 року
Статева структура
загалом 1,03 чол./жін.
при народженні 1,03 чол./жін.
до 15 років 1,02 чол./жін.
15–64 років 1 чол./жін.
після 65 років 0,87 чол./жін.
Етнічні групи
Нація вінсентці
Найбільший етнос афрокарибці
Нацменшини індійці, індіанці
Мови
Офіційна англійська, французька
Також у побуті  —

Населення Сент-Вінсент і Гренадин. Чисельність населення країни 2015 року становила 102,6 тис. осіб (196-те місце у світі)[1]. Чисельність островитян стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 13,57 ‰ (146-те місце у світі), смертність — 7,18 ‰ (124-те місце у світі), природний приріст (депопуляція) — -0,28 % (218-те місце у світі) .

Природний рух[ред. | ред. код]

Відтворення[ред. | ред. код]

Народжуваність на Сент-Вінсенті і Гренадинах, станом на 2015 рік, дорівнює 13,57 ‰ (146-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,82 дитини на одну жінку (150-те місце у світі)[1].

Смертність на Сент-Вінсенті і Гренадинах 2015 року становила 7,18 ‰ (124-те місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив -0,28 % (депопуляція) (218-те місце у світі)[1].

Вікова структура[ред. | ред. код]

Віково-статева піраміда населення Сент-Вінсент і Гренадин, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Сент-Вінсент і Гренадин становить 33 роки (91-ше місце у світі): для чоловіків — 33,2, для жінок — 32,9 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 75,09 року (107-ме місце у світі), для чоловіків — 73,11 року, для жінок — 77,13 року[1].

Вікова структура населення Сент-Вінсент і Гренадин, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

  • діти віком до 14 років — 22,31 % (11 548 чоловіків, 11 351 жінка);
  • молодь віком 15—24 роки — 16,49 % (8 537 чоловіків, 8 384 жінки);
  • дорослі віком 25—54 роки — 42,66 % (22 742 чоловіка, 21 034 жінки);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 9,73 % (5 124 чоловіка, 4 864 жінки);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 8,81 % (4 203 чоловіка, 4 840 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваність[ред. | ред. код]

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 5,8; коефіцієнт розлучуваності — 0,8; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 14 (дані за 2007 рік)[2][3].

Розселення[ред. | ред. код]

Густота населення країни 2015 року становила 280,7 особи/км² (52-ше місце у світі)[1]. Більша частина населення острова концентрується навколо Кінгстона.

Урбанізація[ред. | ред. код]

Сент-Вінсент і Гренадини високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 50,6 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 0,72 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Кінгстаун (столиця) — 27,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)[1].

Шаблон:Найбільші міста Сент-Вінсент і Гренадин

Міграції[ред. | ред. код]

Річний рівень еміграції 2015 року становив 9,17 ‰ (213-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Сент-Вінсент і Гренадини є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[4]. Сент-Вінсент і Гренадини

Расово-етнічний склад[ред. | ред. код]

Етнічний склад (2015 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
темношкірі
  
66%
мішаного походження
  
19%
індійці
  
6%
європейці
  
4%
індіанці
  
2%
інші
  
3%

Сент-Вінсент і Гренадини

Головні етноси країни: темношкірі — 66 %, мішаного походження — 19 %, індійці — 6 %, європейці — 4 %, карибські індіанці — 2 %, інші — 3 % населення[1].

Українська діаспора[ред. | ред. код]

Мови[ред. | ред. код]

Мови Сент-Вінсент і Гренадин (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
англійська
  
%
французька
  
%

Офіційні мови[5]: англійська й французька (ямайське патуа).

Релігії[ред. | ред. код]

Релігії на Сент-Вінсенті і Гренадинах (2012 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
протестанти
  
87%
католики
  
12%
індуїсти
  
1%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: протестантизм — 75 % (англіканство — 47 %, методизм — 28 %), римо-католицтво — 13 %, інші (індуїзм, адвентизм, інший протестантизм) — 12 % (станом на 2015 рік)[1].

Освіта[ред. | ред. код]

Рівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок. Державні витрати на освіту становлять 5,1 % ВВП країни, станом на 2010 рік (69-те місце у світі)[1].

Охорона здоров'я[ред. | ред. код]

Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 5,2 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 8,6 % ВВП країни (136-те місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 12,69 ‰ (119-те місце у світі); хлопчиків — 13,83 ‰, дівчаток — 11,52 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 45 випадків на 100 тис. народжень (109-те місце у світі)[1].

Сент-Вінсент і Гренадини входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання[ред. | ред. код]

Станом на серпень 2016 року в країні були зареєстровані випадки зараження вірусом Зіка через укуси комарів Aedes, переливання крові, статевим шляхом, під час вагітності[1].

Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 24,1 % (75-те місце у світі)[1].

Санітарія[ред. | ред. код]

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 95,1 % населення в містах і 95,1 % в сільській місцевості; загалом 95,1 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 76,1 %, в сільській місцевості — 76,1 %, загалом по країні — 76,1 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на станом на 1995 рік, дорівнює 0,01 км³ на рік, або 92,59 тонни на одного мешканця на рік[1].

Соціально-економічне становище[ред. | ред. код]

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 46,8 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 36 %; частка осіб похилого віку — 10,8 %, або 9,3 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. Дані про відсоток населення країни, що перебуває за межею бідності, відсутні. Дані про розподіл доходів домогосподарств у країні відсутні[1].

Станом на 2012 рік, в країні 25,59 тис. осіб не має доступу до електромереж; 76 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 100 %, у сільській місцевості — 32 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій середній. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 53 тис. унікальних інтернет-користувачів (177-ме місце у світі), що становило 51,8 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси[ред. | ред. код]

Загальні трудові ресурси 2007 року становили 57,52 тис. осіб (189-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 26 %; промисловість і будівництво — 17 %; сфера послуг — 57 % (станом на 1980 рік)[1]. Безробіття 2008 року дорівнювало 18,8 % працездатного населення (166-те місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 33,8 %, серед юнаків — 27,8 %, серед дівчат — 41,4 %[1].

Кримінал[ред. | ред. код]

Наркотики[ред. | ред. код]

Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Перевалочний пункт для південноамериканських наркотиків на шляхах до США і Європи; невелике вирощування конопель[1].

Торгівля людьми[ред. | ред. код]

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Сент-Вінсент і Гренадин докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня[6][7].

Гендерний стан[ред. | ред. код]

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 1,08 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,87 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження[ред. | ред. код]

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Переписи[ред. | ред. код]

Переписи населення Сент-Вінсент і Гренадин
Рік Населення Зміна
1871 35 688
1881 40 548 +13.6%
1891 41 054 +1.2%
1911 41 877 +2.0%
1921 44 447 +6.1%
1931 47 961 +7.9%
1946 61 647 +28.5%
1960 79 948 +29.7%
1970 86 944 +8.8%
1980 97 845 +12.5%
1991 106 499 +8.8%
2001 106 253 −0.2%
Джерело: Офіційні дані бюро переписів[8].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар Saint Vincent and the Grenadines : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. ' Marriages and crude marriage rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 19 April. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  3. ' Divorces and crude divorce rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 19 April. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  4. International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  5. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  6. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  7. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
  8. (англ.) Population and housing census report 2001. [Архівовано 11 вересня 2018 у Wayback Machine.]

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Шаблон:Населення Сент-Вінсент і Гренадин