Населення Туркменістану

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Населення Туркменістану M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 5,231 млн осіб
Густота 11,4 особи/км²
Коефіцієнт міграції 1,84 ‰
Природний рух
Природний приріст 1,14 %
Народжуваність 19,4 ‰
Смертність 6,13 ‰
Смертність немовлят 36,82 ‰
Вікова структура
 • до 14 років 26,14 %
 • 15–64 років 69,48 %
 • старіші за 65 років 4,38 %
Середня тривалість життя 69,78 року
 • чоловіків 66,77 року
 • жінок 72,93 року
Статева структура
загалом 0,98 чол./жін.
при народженні 1,05 чол./жін.
до 15 років 1,03 чол./жін.
15–64 років 0,89 чол./жін.
після 65 років 0,77 чол./жін.
Етнічні групи
Нація туркмени
Найбільший етнос туркмени
Нацменшини узбеки, росіяни
Мови
Офіційна туркменська
Також у побуті російська, узбецька

Населення Туркменістану. Чисельність населення країни 2015 року становила 5,231 млн осіб (120-те місце у світі)[1]. Чисельність туркменів стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 19,4 ‰ (89-те місце у світі), смертність — 6,13 ‰ (158-ме місце у світі), природний приріст — 1,14 % (106-те місце у світі) .

Природний рух[ред. | ред. код]

Відтворення[ред. | ред. код]

Народжуваність у Туркменістані, станом на 2015 рік, дорівнює 19,4 ‰ (89-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 2,09 дитини на одну жінку (109-те місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 48 % (станом на 2006 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 24,6 року (оцінка на 2006 рік)[1].

Смертність у Туркменістані 2015 року становила 6,13 ‰ (158-ме місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 1,14 % (106-те місце у світі)[1].

Вікова структура[ред. | ред. код]

Віково-статева піраміда населення Туркменістану, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Туркменістану становить 27,5 року (141-ше місце у світі): для чоловіків — 27, для жінок — 28 років[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 69,78 року (157-ме місце у світі), для чоловіків — 66,77 року, для жінок — 72,93 року[1].

Вікова структура населення Туркменістану, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

  • діти віком до 14 років — 26,14 % (692 800 чоловіків, 674 638 жінок);
  • молодь віком 15—24 роки — 19,66 % (517 312 чоловіків, 510 945 жінок);
  • дорослі віком 25—54 роки — 42,57 % (1 104 066 чоловіків, 1 122 896 жінок);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 7,25 % (178 925 чоловіків, 200 501 жінки);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 4,38 % (99 878 чоловіків, 129 460 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваність[ред. | ред. код]

Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 24,6 року, жінки — 23,3 року, загалом — 24 роки (дані за 2006 рік)[2].

Розселення[ред. | ред. код]

Густота населення країни 2015 року становила 11,4 особи/км² (219-те місце у світі)[1].

Урбанізація[ред. | ред. код]

Туркменістан високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 50 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 1,94 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Ашгабат (столиця) — 746,0 тис. осіб (дані за 2015 рік)[1].


Міграції[ред. | ред. код]

Річний рівень еміграції 2015 року становив 1,84 ‰ (163-тє місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці[ред. | ред. код]

У країні мешкає 7,12 тис. осіб без громадянства[1].

Туркменістан є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[3].

Расово-етнічний склад[ред. | ред. код]

Етнічний склад (2003 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
туркмени
  
85%
узбеки
  
5%
росіяни
  
4%
інші
  
6%

Головні етноси країни: туркмени — 85 %, узбеки — 5 %, росіяни — 4 %, інші — 6 % населення (оціночні дані за 2003)[1].

Українська діаспора[ред. | ред. код]

Мови[ред. | ред. код]

Мови Туркменістану (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
туркменська
  
72%
російська
  
12%
узбецька
  
9%
інші
  
7%

Офіційна мова[4]: туркменська — розмовляє 72 % населення країни. Інші поширені мови: російська — 12 %, узбецька — 9 %, інші мови — 7 %.

Релігії[ред. | ред. код]

Релігії в Туркменістані (2015 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
мусульмани
  
89%
православні
  
9%
інші
  
2%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: іслам — 89 %, православ'я — 9 %, інші — 2 % (станом на 2015 рік)[1].

Освіта[ред. | ред. код]

Рівень письменності 2015 року становив 99,7 % дорослого населення (віком від 15 років): 99,8 % — серед чоловіків, 99,6 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 3 % ВВП країни, станом на 2012 рік Середня тривалість освіти становить 11 років, для хлопців — до 11 років, для дівчат — до 11 років (станом на 2014 рік).

Середня і професійна[ред. | ред. код]

Вища[ред. | ред. код]

Охорона здоров'я[ред. | ред. код]

Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 4,0 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 2,1 % ВВП країни (190-те місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 36,82 ‰ (60-те місце у світі); хлопчиків — 44,13 ‰, дівчаток — 29,14 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 42 випадків на 100 тис. народжень (89-те місце у світі)[1].

Туркменістан входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання[ред. | ред. код]

Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 18,8 % (125-те місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 9,2 % (оцінка на 2006 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Санітарія[ред. | ред. код]

Доступ до облаштованих джерел питної води 2012 року мало 89,1 % населення в містах і 53,7 % в сільській місцевості; загалом 71,1 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 100 %, в сільській місцевості — 98,2 %, загалом по країні — 99,1 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2004 рік, дорівнює 27,95 км³ на рік, або 5,752 тонни на одного мешканця на рік: з яких 3 % припадає на побутові, 3 % — на промислові, 94 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне положення[ред. | ред. код]

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15-64 роки) загалом становить 47,9 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 41,7 %; частка осіб похилого віку — 6,1 %, або 16,3 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2012 року перебувало 0,2 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 2,6 %, верхній дециль — 31,7 % (станом на 1998 рік)[1].

Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 785 тис. унікальних інтернет-користувачів (133-тє місце у світі), що становило 15 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси[ред. | ред. код]

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 2,305 млн осіб (118-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 48,2 %; промисловість і будівництво — 14 %; сфера послуг — 37,8 % (станом на 2004 рік)[1]. Безробіття 2014 року дорівнювало 11 % працездатного населення, 2013 року — 10,6 % (125-те місце у світі)[1].

Кримінал[ред. | ред. код]

Наркотики[ред. | ред. код]

Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Транзитна країна для наркотиків з Афганістану, що прямують до Російської Федерації й Західної Європи; прекурсорів до Афганістану[1].

Торгівля людьми[ред. | ред. код]

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Туркменістану докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але не в повній мірі, країна знаходиться у списку спостереження другого рівня[5][6].

Гендерний стан[ред. | ред. код]

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 0,98 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 0,89 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,77 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 0,98 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження[ред. | ред. код]

Населення Туркменістану
Рік Населення Зміна
1950 1 211 000
1960 1 593 000 +31.5%
1970 2 188 000 +37.4%
1980 2 861 000 +30.8%
1990 3 668 000 +28.2%
2000 4 800 000 +30.9%
2010 4 913 000 +2.4%
Джерело: Відділ соціально-економічних справ секретаріату ООН, 2010 рік[7].

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Переписи[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау Turkmenistan : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics : [арх. 30 січня 2018 року] : [англ.] // United Nations Statistical Division. — 2004. — 13 September. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  3. International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  4. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  5. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  6. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
  7. World Population Prospects: The 2012 Revision : [арх. 30 січня 2018 року] : [англ.] // Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat. — . — Дата звернення: 29 січня 2018 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]