Населення Гуаму

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Населення Гуаму M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 161,8 тис. осіб
Густота 314,6 особи/км²
Коефіцієнт міграції 6,34 ‰
Природний рух
Природний приріст 0,54 %
Народжуваність 16,82 ‰
Смертність 5,12 ‰
Смертність немовлят 5,41 ‰
Вікова структура
 • до 14 років 25,47 %
 • 15–64 років 65,64 %
 • старіші за 65 років 8,89 %
Середня тривалість життя 78,98 року
 • чоловіків 75,94 року
 • жінок 82,21 року
Статева структура
загалом 1,03 чол./жін.
при народженні 1,06 чол./жін.
до 15 років 1,06 чол./жін.
15–64 років 1,01 чол./жін.
після 65 років 0,84 чол./жін.
Етнічні групи
Нація гуамці
Найбільший етнос чаморро
Нацменшини філіппінці, трукці
Мови
Офіційна англійська
Також у побуті філіппінська, чаморро

Населення Гуаму. Чисельність населення країни 2015 року становила 161,8 тис. осіб (188-ме місце у світі)[1]. Чисельність гуамців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 16,82 ‰ (109-те місце у світі), смертність — 5,12 ‰ (184-те місце у світі), природний приріст — 0,54 % (156-те місце у світі) [⇨].

Природний рух[ред. | ред. код]

Відтворення[ред. | ред. код]

Народжуваність на Гуамі, станом на 2015 рік, дорівнює 16,82 ‰ (109-те місце у світі)[1]. Сумарний коефіцієнт народжуваності 2015 року становив 2,34 дитини на одну жінку (87-ме місце у світі)[1].

Смертність на Гуамі 2015 року становила 5,12 ‰ (184-те місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0,54 % (156-те місце у світі)[1].

Вікова структура[ред. | ред. код]

Віково-статева піраміда населення Гуаму, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Гуаму становить 30,4 року (111-те місце у світі): для чоловіків — 29,8, для жінок — 30,9 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 78,98 року (50-те місце у світі), для чоловіків — 75,94 року, для жінок — 82,21 року[1].

Віково-статева піраміда Гуаму, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

  • діти віком до 14 років — 25,47 % (21 189 чоловіків, 20 017 жінок);
  • молодь віком 15—24 роки — 17 % (14 267 чоловіків, 13 241 жінка);
  • дорослі віком 25—54 роки — 39,23 % (32 315 чоловіків, 31 159 жінок);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 9,4 % (7 655 чоловіків, 7 560 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 8,89 % (6 552 чоловіка, 7 830 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваність[ред. | ред. код]

Розселення[ред. | ред. код]

Густота населення країни 2015 року становила 314,6 особи/км² (47-ме місце у світі)[1].

Урбанізація[ред. | ред. код]

Докладніше: Міста Гуаму

Гуам надзвичайно урбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 94,5 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 1,36 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста країни: Хагатна (столиця) — 143,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)[1].


Міграції[ред. | ред. код]

Річний рівень еміграції 2015 року становив 6,34 ‰ (202-ге місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Расово-етнічний склад[ред. | ред. код]

Етнічний склад (2010 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
чаморро
  
37.3%
філіппінці
  
26.3%
білі
  
7.1%
трукці
  
7%
корейці
  
2.2%
мікронезійці
  
2%
китайці
  
1.6%
інші азіати
  
2%
палауанці
  
1.6%
японці
  
1.5%
понпейці
  
1.4%
мішаного походження
  
9.4%
інші
  
0.6%
Докладніше: Народи Гуаму

Головні етноси країни: чаморро — 37,3 %, філіппінці — 26,3 %, білі — 7,1 %, трукці — 7 %, корейці — 2,2 %, різні мікронезійці — 2 %, інші азіати — 2 %, китайці — 1,6 %, палауанці — 1,6 %, японці — 1,5 %, понпейці — 1,4 %, мішаного походження — 9,4 %, інші — 0,6 % населення (оціночні дані за 2010 рік)[1].

Українська діаспора[ред. | ред. код]

Докладніше: Українці Океанії

Мови[ред. | ред. код]

Мови Гуаму (2008 рік)[1]
Мова: Відсоток:
англійська
  
43.6%
філіппінська
  
21.2%
чаморро
  
17.8%
тихоокеанські мови
  
10%
азійські мови
  
6.3%
інші
  
1.1%

Офіційна мова[2]: англійська — розмовляє 43,6 % населення острова. Інші поширені мови: філіппінська — 21,2 %, чаморро 17,8 %, інші тихоокеанські мови — 10 %, азійські мови — 6,3 %, інші мови — 1,1 % (оцінка 2010 року).

Релігії[ред. | ред. код]

Релігії на Гуамі (1998 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
католики
  
85%
інші
  
15%
Докладніше: Релігія на Гуамі

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 85 %, інші — 15 % (оцінка 1999 року)[1].

Освіта[ред. | ред. код]

Докладніше: Освіта на Гуамі

Рівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок.

Охорона здоров'я[ред. | ред. код]

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 5,41 ‰ (171-ше місце у світі); хлопчиків — 5,81 ‰, дівчаток — 4,99 ‰[1].

Захворювання[ред. | ред. код]

Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15-49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].

Санітарія[ред. | ред. код]

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 99,5 % населення в містах і 99,5 % в сільській місцевості; загалом 99,5 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 89,8 %, в сільській місцевості — 89,8 %, загалом по країні — 89,8 % (станом на 2015 рік)[1].

Соціально-економічне положення[ред. | ред. код]

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 52 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 38,7 %; частка осіб похилого віку — 13,3 %, або 7,5 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2001 року перебувало 23 % населення країни[1]. Дані про розподіл доходів домогосподарств в країні відсутні[1].

Станом на 2012 рік, в країні 66,72 тис. осіб не має доступу до електромереж; 59 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 60 %, у сільській місцевості — 45 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 118 тис. унікальних інтернет-користувачів (168-ме місце у світі), що становило 73,1 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси[ред. | ред. код]

Загальні трудові ресурси 2012 року становили 70,49 тис. осіб, без врахування військового персоналу (186-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 0,3 %; промисловість і будівництво — 21,6 %; сфера послуг — 78,1 % (2013)[1]. Безробіття 2013 року дорівнювало 8,4 % працездатного населення, 2010 року — 8,2 % (97-ме місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 29,4 %, серед юнаків — 29,7 %, серед дівчат — 28,9 % (25-те місце у світі)[1].

Гендерний стан[ред. | ред. код]

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,08 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,84 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження[ред. | ред. код]

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних (Бюро перепису населення США) і наукових установ Сполучених Штатів Америки.

Переписи[ред. | ред. код]

Переписи населення Гуаму
Рік Населення Зміна
1910 11 806
1920 13 275 +12.4%
1930 18 509 +39.4%
1940 22 290 +20.4%
1950 59 498 +166.9%
1960 67 044 +12.7%
1970 84 996 +26.8%
1980 105 979 +24.7%
1990 133 152 +25.6%
2000 154 805 +16.3%
2010 159 358 +2.9%
Джерело: Дані Бюро переписів США[3].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж Guam : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  3. (англ.) U.S. Census Bureau Releases 2010 Census Population Counts for Guam. U.S. Census Bureau. 24 вересня 2011 року. Процитовано 6 січня 2013 року. 

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]