Географія Островів Теркс і Кайкос
Географія Островів Теркс і Кайкос | |
---|---|
Географічне положення | |
Континент | Північна Америка |
Регіон | Вест-Індія |
Координати | 21°45′ пн. ш. 71°35′ зх. д. / 21.750° пн. ш. 71.583° зх. д. |
Територія | |
Площа | 948 км² (186-те) |
• суходіл | 100 % |
• води | 0 % |
Морське узбережжя | 389 км |
Державний кордон | 0 км |
Рельєф | |
Тип | низовинний |
Найвища точка | пагорб Фламіго-Гіллс (48 м) |
Найнижча точка | Карибське море (0 м) |
Клімат | |
Тип | тропічний |
Внутрішні води | |
Найдовша річка | [[_]] ( км) |
Найбільше озеро | [[_]] ( км²) |
Інше | |
Природні ресурси | лобстери, мушлі |
Стихійні лиха | часті тропічні циклони |
Екологічні проблеми | дефіцит прісної води |
Острови Теркс і Кайкос — північноамериканська країна, що знаходиться на південний схід від архіпелагу Багамські острови Карибського регіону . Загальна площа країни 948 км² (186-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 948 км², а на поверхню внутрішніх вод — 0 км²[1]. Площа суходолу країни вдвічі менша за площу території міста Києва.
Офіційна назва — Острови Теркс і Кайкос (англ. Turks and Caicos Islands; TCI)[2]. Назва країни походить від назви однойменних островів. Острови Теркс отримали власну назву від місцевої назви мелокактуса (англ. Turk's Head fez cactus), що росте на них і у перекладі означає кактус з головою турка (в тюрбані)[1]. Острови Кайкос (Caya hico) у перекладі з мови індіанців лукаяні означає струна островів[1].
Острови Теркс і Кайкос — північноамериканська острівна країна, що не має сухопутного державного кордону. Острови Теркс і Кайкос з усіх боків омиваються водами Карибського моря Атлантичного океану[3]. Острови лежать на південний схід від Багамських Островів; за 145 км на північний схід від Куби; на північ від острова Гаїті[3]. Загальна довжина морського узбережжя 389 км[1].
-
Морські кордони країн Карибського регіону
Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод навколо островів встановлено в 12 морських миль (22,2 км)[4]. Виключна рибальська зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя[1].
Час на Островах Теркс і Кайкос: UTC-5 (-7 годин різниці часу з Києвом)[5]. Літній час вводиться другої неділі березня переводом годинникової стрілки на 1 годину вперед, скасовується в першу неділю листопада переводом годинникової стрілки на 1 годину назад. острови Теркс і Кайкос
Надра Островів Теркс і Кайкос не багаті на корисні копалини, розвідані запаси і поклади відсутні[6].
Середні висоти — дані відсутні; найнижча точка — рівень вод Карибського моря (0 м); найвища точка — пагорб Фламіго-Гіллс (48 м). Усі острови низовинні, сформовані з вапняку.
-
Карта рельєфу Великих Антильських островів і Терксу з Кайкосом
-
Рельєф Островів Теркс і Кайкос
-
Супутниковий знімок поверхні країни
-
Карта країни (англ.)
-
Карта країни (нім.)
-
Карта рифів навколо узбережжя
-
Рифове узбережжя острова Гранд-Терк
-
Санрей-Біч, острів Гранд-Терк
-
Пляж на острові Провіденсьялес
30 островів країни утворюють дві групи — Кайкос на заході і Теркс на сході, що розділені протокою Теркс-Айленд.
Острови Кайкос:
- Західний Кайкос (Вест-Кайкос)
- Провіденсьялес
- Північний Кайкос (Норт-Кайкос)
- Середній Кайкос (Мідл-Кайкос)
- Східний Кайкос (Іст-Кайкос)
- Південний Кайкос (Саут-Кайкос)
Острови Терк:
-
Північний Кайкос
-
Південний Кайкос
-
Провіденсьялес
Постійно заселені тільки 6: Гранд-Терк, Солт-Кей, Мідл-Кайкос, Іст-Кайкос, Саут-Кайкос і Провіденсьялес.
Територія Островів Теркс і Кайкос лежить у тропічному кліматичному поясі[7]. Увесь рік панують тропічні повітряні маси[8]. Сезонний хід температури повітря чітко відстежується[8]. Переважають східні пасатні вітри, достатнє зволоження (на підвітряних схилах відчувається значний дефіцит вологи)[8]. У теплий сезон з морів та океанів часто надходять тропічні циклони[8]. Спека в жаркий сезон (з квітня по листопад) пом'якшується північно-східними пасатними вітрами. Кількість атмосферних опадів становить 700—800 мм на рік. Часті тропічні циклони.
-
Сонячна радіація (англ.)
-
Кліматична карта Антильських островів за Кеппеном
Острови Теркс і Кайкос не є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), інтереси країни в міжнародній організації представляє Велика Британія[9].
Станом на 2012 рік зрошувані землі в країні були відсутні[1]. Багато приморських лагунних боліт із солоною водою — маршів.
Рослинність — мангрові нетрі на узбережжі та клапті соснових лісів.
-
Мелокактус, символи островів Теркс
-
Рослинність островів
-
Рослинність островів
-
Мангрові зарості
-
Карибська сосна
-
На фермі з розведення сосни
Земельні ресурси Островів Теркс і Кайкос (оцінка 2011 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 1,1 %,
- орні землі — 1,1 %,
- багаторічні насадження — 0 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 0 %;
- землі, зайняті лісами і чагарниками — 36,2 %;
- інше — 62,7 %[1].
У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Антильської підобласті Неотропічної області[8]. Тваринний світ здебільшого представлений водоплавними птахами.
-
Горбатий кит поблизу Південного Кайкосу
-
Рожеві фламінго, Південний Кайкос
-
Ігуана
-
Кораловий риф
Навколишні води багаті рибою, лангустами і молюсками. Навколо островів коралові рифи.
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: часті урагани[1].
Серед екологічних проблем варто відзначити:
- обмежені ресурси природних джерел питної води, населення самостійно запасає дощову воду в цистернах, дефіцит природних джерел питної води.
У фізико-географічному відношенні територію Островів Теркс і Кайкос можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: . острови Теркс і Кайкос
- ↑ а б в г д е ж и Turks and Caicos Islands, Geography. Factbook.
- ↑ Котляков В. М., 2006.
- ↑ а б Атлас світу, 2005.
- ↑ Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- ↑ Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 10 November. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
- ↑ Північна Америка // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — ISBN 966-7804-78-X.
- ↑ Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
- ↑ а б в г д ФГАМ, 1964.
- ↑ Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
- Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
- Барановська О. В. Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — ISBN 978-617-527-106-3.
- Острови Теркс і Кайкос // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
- Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
- Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
- Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — ISBN 966-06-0092-5.
- (англ.) Graham Bateman. The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — ISBN 1871869587.
- (англ.) Donovan, Steven K.; Jackson, Trevor A. (1994). Caribbean Geology: An Introduction. University of West Indies. с. 289. ISBN 9764100333.
- (рос.) Теркс и Кайкос // Латинская Америка. Энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / Главный редактор В. В. Вольский. — М. : Советская энциклопедия, 1982. — Т. 2. К-Я. — 656 с.
- (рос.) Алисов Б. П., Берлин И. А., Михель В. М. Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. Е. С. Рубинштейн. — Л. : Гидрометеоиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
- (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — ISBN 978-5-244-01122-7.
- (рос.) Букштынов А. Д., Грошев Б. И., Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
- (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Евразия, Северная Америка. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 417 с.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
- (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — ISBN 5-85270-057-6.
- (рос.) Дорст Ж. Центральная и Южная Америка. — М. : Прогресс, 1977. — 318 с. — (Континенты, на которых мы живем)
- (рос.) Исаченко А. Г., Шляпников А. А. Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — ISBN 5-244-00177-9.
- (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., Лукьянова С. А., Никифоров Л. Г. Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — ISBN 5-244-00449-2.
- (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
- (рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — ISBN 978-5-244-01129-6.
- (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
- (рос.) Теркс и Кайкос // Поспелов Е. М. Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005. — 229 с. — ISBN 5-17-016407-6.
- (рос.) География / под ред. проф. А. П. Горкина. — М. : Росмэн-Пресс, 2006. — 624 с. — (Современная иллюстрированная энциклопедия) — ISBN 5-353-02443-5.
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.
- Вікісховище : Атлас Островів Теркс і Кайкос.
- Карти Островів Теркс і Кайкос : [англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
- the Turks and Caicos Islands : [англ.] : [арх. 22 червня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 10 November. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Добірка публікацій про Острови Теркс і Кайкос : [рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
- European Digital Archive on the Soil Maps of the world : [англ.] // European Soil data centre (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Островів Теркс і Кайкос.