Перейти до вмісту

Тарасенко Тарас Петрович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Тарас Петрович Тарасенко
Народився26 липня 1980(1980-07-26) (45 років)
м. Богуслав, Київська область
ГромадянствоУкраїна Україна
Діяльністьадвокат
арбітражний керуючий
Alma materКиївський національний економічний університет
Знання мовукраїнська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоВерховна Рада України IX скликання Редагувати інформацію у Вікіданих
Посаданародний депутат України Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяСлуга народу
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Тарас Петрович Тарасенко (нар. 26 липня 1980, м. Богуслав, Київська область) — український адвокат, арбітражний керуючий[1]. Народний депутат України 9-го скликання[2]. Входить в депутатське об'єднання "Люди".[3]

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 26 липня 1980 році в Богуславі. Мати працює у сфері середньої освіти, батько був депутатом Богуславської міської ради[4].

Тарас Тарасенко закінчив юридичний факультет Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана[1].

З 2002 по 2004 рік Тарас працював у АБ «Укрсоцбанк», де очолював підрозділи Харківської, Хмельницької та Київської областей[4]

Тарасенко є директором ТОВ «ЮК „СТС“», що була створена в 2010 році[5]. До того працював на керівних посадах у юридичних компаніях[1].

Кандидат у народні депутати від партії «Слуга народу» на парламентських виборах 2019 року, № 124 у списку[6]. На час виборів: адвокат, безпартійний. Проживає в м. Києві[7].

Парламентська діяльність

[ред. | ред. код]

Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів .

Член Української частини міжпарламентської асамблеї Верховної Ради України, Сейму Литовської Республіки та Сейму і Сенату Республіки Польща.

Співголова групи з міжпарламентських зв'язків з Латвійською Республікою.

Член групи з міжпарламентських зв'язків з Південно-Африканською Республікою, Італійською Республікою, Республікою Польща, Канадою[8].

Тарасенко Тарас із трьома іншими депутатами є автором законопроєкту щодо судової реформи – 3711-2, який на думку ЗМІ «фактично протидіє змінам в цій гілці влади». Зокрема, четверо депутатів пропонували у липні 2020 року скасувати Громадську раду доброчесності. Також вони пропонували скасувати Вищу кваліфкомісію суддів як незалежний орган, а натомість створити кваліфікаційну палату у ВРП. Крім того, роль міжнародних експертів у ВРП хочуть звузити лише до визначення кількості і навантаження суддів[9].

22 Липня 2025 року проголосував за[10] проєкт закону 12414, що обмежує Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру[11]. Закон викликав хвилю антикорупційних протестів.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Список кандидатів у депутати від партії «Слуга Народу» [Архівовано 2019-08-08 у Wayback Machine.] sluga-narodu.com
  2. Хто проходить в Раду від «Слуги народу»: список [Архівовано 2019-07-23 у Wayback Machine.] Дзеркало Тижня (21 липня 2019)
  3. https://zn.ua/ukr/POLITICS/u-radi-zjavilosja-deputatske-objednannja-pid-brendom-sivokho.html У Раді з’явилося депутатське об’єднання під «брендом» Сивохо, Зеркало тижня
  4. а б Тарас Тарасенко - біографія, освіта, сім'я, кар'єра, компромат. my.ua (укр.). Процитовано 20 лютого 2020.
  5. Тарасенко Тарас LegalHighSchool
  6. Партія «Слуга народу» обновила список кандидатів РБК-Україна (13.06.2019)
  7. Відомості про кандидата в народні депутати України cvk.gov.ua
  8. Офіційний портал Верховної Ради України. itd.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 18 квітня 2020. Процитовано 20 лютого 2020.
  9. Прагнуть зірвати реальну судову реформу в Україні. Серпом по рейтингу (укр.). Процитовано 25 листопада 2021.
  10. Пленарні засідання Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 25 липня 2025. Процитовано 1 серпня 2025.
  11. Банкова руками одіозних нардепів знищує незалежність САП і НАБУ: як за це голосували нардепи. www.chesno.org (укр.). Процитовано 23 липня 2025.

Посилання

[ред. | ред. код]