Перейти до вмісту

Бужанський Максим Аркадійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Максим Аркадійович Бужанський
Ім'я при народженніМаксим Аркадійович Бужанський
Народився24 листопада 1974(1974-11-24) (50 років)
Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоУкраїна Україна
Діяльністьполітик, блогер, письменник, публіцист
Галузьтелеведучий і політик Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materДніпровський національний університет залізничного транспорту
ЧленствоВерховна Рада України IX скликання Редагувати інформацію у Вікіданих
Посаданародний депутат України Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяСлуга народу
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу 29 серпня 2019 —

Картка на сайті Верховної Ради України

Макси́м Арка́дійович Бужа́нський (нар. 24 листопада 1974, Дніпро, Українська РСР, СРСР) — український політик, державний діяч і блогер. Народний депутат України IX скликання від 25-го виборчого округу від партії «Слуга народу»[1].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в єврейській родині, батьки були інженерами. Дід — Мойсей Юрійович Бужанський (нар. 1924, Харків) — учасник Другої світової війни, воював у складі 34-го окремого гвардійського танкового полку прориву, нагороджений орденом Вітчизняної війни II ступеня[2].

Здобув середню освіту у дніпропетровській школі № 79. Закінчив Дніпровський державний інститут інженерів залізничного транспорту (спеціалізація «Інженер-містобудівник»).

З 2017 по 2020 рік був співавтором і ведучим політичних програм на телеканалі ZIK[3][4], з 2020 по 2022 рік — на телеканалі «Україна 24». Менеджер, постійний учасник фестивалю блогерів[3].

Нагороджений медаллю «За заслуги перед містом» від Дніпровської міської ради[5].

Кандидат у народні депутати від партії «Слуга народу» на парламентських виборах 2019 року (виборчий округ № 25, Чечелівський район, частина Амур-Нижньодніпровського району міста Дніпра)[6]. На час виборів: менеджер ТОВ «Арна», проживає в Дніпрі. Безпартійний[7].

Обраний за багатомандатним округом № 25. Член депутатської фракції політичної партії «Слуга народу»[8].

7 грудня 2020 року занесений до списку українських фізичних осіб, проти яких російським урядом введено санкції[9].

Законотворча діяльність

[ред. | ред. код]

Станом на березень 2025 року, з початку своєї каденції у 2019 році, Максим Бужанський, сам або у співавторстві, ініціював 270 законопроєктів у Верховній Раді[10]. Серед них постанова про звернення до ООН, НАТО та європейських організацій щодо звільнення та повернення в Україну полонених журналістів[11], законопроєкт про систему відеомоніторингу стану публічної безпеки, про протидію антисемітизму в Україні, проєкт щодо відповідальності за електронно-комунікаційне шахрайство[12] та про увічнення пам’яті народних депутатів попередніх скликань, які загинули, захищаючи Україну від російської агресії.

Член Комітету Верховної ради з питань правоохоронної діяльності[13]. Також Бужанський входить до шести груп із міжпарламентських зв’язків: з Ізраїлем, Іраком, Перу, Вірменією, Люксембургом і Китаєм.

У грудні 2019 року Бужанський вніс до парламенту законопроєкт про визнання Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» таким, що втратив чинність «на базі нововиявлених обставин, зважаючи на рішення Венеціанської комісії»[14][15]. На думку Бужанського, закон про мову не має «нічого спільного з захистом і розвитком української мови» і «спрямований на дискримінацію носіїв інших мов, в першу чергу, російської мови». Також нардеп вважає, що чинний закон «виштовхує наших громадян з нашого інформаційного поля в чуже»[15]. Бужанський виступив за написання нового законопроєкту про мову після «широкої дискусії на цю тему між жителями Сходу і Заходу України, націоналістами, раціоналістами, діячами культури, представниками медіа»[15][16][17][18][19][20].

Бужанський був автором законопроєкту № 2362 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо навчання державною мовою в установах освіти»[21][22][23]. Він пропонував подовжити термін права здобуття освіти мовою національної меншини, яка не відноситься до країн Європейського Союзу, до 1 вересня 2023 року. Зокрема, це стосувалося тих учнів, які вчилися російською мовою[24][25][26][27].

Є автором Закону України «Про запобігання та протидію антисемітизму в Україні»[28][29][30][31]. Згідно з документом, до проявів антисемітизму належать, зокрема, заклики до вбивства євреїв та його виправдання, заперечення Голокосту, умисне знищення будівель і культових для євреїв споруд[32]. Документ передбачає, що особа, яка постраждала від проявів антисемітизму, матиме право на відшкодування моральної та матеріальної шкоди, а винні будуть притягнуті до цивільно-правової та кримінальної відповідальності[29]. 22 вересня 2021 року Верховна Рада ухвалила закон у другому читанні. Законопроєкт підтримали всі фракції та депутатські групи Ради, крім партій «Європейська Солідарність» і «Голос»[29]. 7 жовтня 2021 року закон підписав президент України Володимир Зеленський[33][34].

Також Максим Бужанський є автором закону про добровільний військовий облік для жінок[35]. 7 жовтня 2022 року закон ухвалила Верховна Рада[36]. Законопроєкт з'явився після того, як набув чинності наказ Міністерства оборони України, що розширює список професій жінок, яким треба обов'язково ставати на військовий облік. Документ поширювався на жінок, які працюють у сфері бібліотечної справи, музичного мистецтва, науки, банківської справи та інших сфер. На сайті Офісу Президента України з'явилася петиція за скасування наказу, яка набрала 25 тисяч голосів всього за 4 дні[37].

Єдиний депутат Верховної ради України, який проголосував проти скасування Дня Перемоги в Україні[38][39].

Погляди

[ред. | ред. код]

З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну, Бужанський назвав Росію «країною ворогів»[40][41]. Він визнав, що головна ціль агресора — окупація України, а також порівняв дії Росії на окупованих територіях з діями Третього Рейху в Україні в 41–43 роках[41].

Деякі громадяни запитують, чому Російську Федерацію, як державу, ставлять в один ряд із нацистами, називають нацистською і т.д. Відповісти на це питання дуже легко, якщо просто зіставити дії Третього Рейху в Україні в 41–43 роках, і дії Росії на окупованих теренах України зараз. Рейх вивозив награбовані тут зерно та руду, Росія вивозить награбовані тут зерно та метал. Абсолютна тотожність мародерів[41].
— Максим Бужанський

Бужанський критикував законопроєкт «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій» про заборону УПЦ МП, на його думку це «подарунок російській пропаганді й образа вірян»[41].

Після початку вторгнення ХАМАС в Ізраїль 7 жовтня 2023 року, Бужанський висловився на підтримку Ізраїлю, підкресливши здатність ЦАХАЛ відбити атаку терористів[42]. Також він розкритикував ставлення європейських політиків до подій 7 жовтня, Бужанський написав, що «На боці терористів Хамаса завжди три речі. Демографія, аморальність, і глибока стурбованість салонних європейських експертів»[43].

Публікації

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців в одномандатному виборчому окрузі № 25 [Архівовано 28 липня 2019 у Wayback Machine.] cvk.gov.ua
  2. ↑ http://podvignaroda.ru. Архів оригіналу за 1 січня 2021. Процитовано 28 листопада 2021. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |title= (довідка)
  3. ↑ а б Депутати від партії «Cлуга Народу» в мажоритарних округах. Слуга народу (укр.). Архів оригіналу за 17 серпня 2019. Процитовано 25 листопада 2019.
  4. ↑ Бужанський Максим Аркадійович. Чесно (укр.). Архів оригіналу за 18 серпня 2019. Процитовано 25 листопада 2019.
  5. ↑ Борис Філатов нагородив відомих українських блогерів почесними медалями [Архівовано 28 липня 2019 у Wayback Machine.] dniprorada.gov.ua (05.02.2018)
  6. ↑ «Слуга народу» представила мажоритарників у 23 областях і Києві [Архівовано 10 вересня 2019 у Wayback Machine.] Українська правда (21 червня 2019)
  7. ↑ Відомості про кандидата в народні депутати України [Архівовано 28 липня 2019 у Wayback Machine.] cvk.gov.ua
  8. ↑ Далі буде. У Києві пройшов з'їзд Слуги народу, на якому обрали нового голову партії: хроніка. НВ. 10 листопада 2019. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 25 листопада 2019.
  9. ↑ О внесении изменений в постановление Правительства Российской Федерации от 1 ноября 2018 г. No 1300. government.ru (рос.). 7 грудня 2020. Архів оригіналу за 11 грудня 2020. Процитовано 16 грудня 2020.
  10. ↑ Бужанський Максим Аркадійович, IX скликання. Законопроекти, подані суб'єктом права законодавчої ініціативи. Верховна Рада України.
  11. ↑ Проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до Організації Об’єднаних Націй, парламентів та урядів держав - членів Європейського Союзу та НАТО, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, Міжнародного комітету Червоного Хреста, Міжнародної федерації журналістів, Європейської федерації журналістів, Міжнародної неурядової організації «Комітет захисту журналістів», Міжнародної неурядової організації «Репортери без кордонів» щодо забезпечення звільнення та повернення в Україну полонених та незаконно утримуваних журналістів (включно з громадянськими журналістами). Верховна Рада України. 21 лютого 2024.
  12. ↑ Проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за електронно-комунікаційне шахрайство. Верховна Рада України. 25 жовтня 2023.
  13. ↑ Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ [Архівовано 30 серпня 2019 у Wayback Machine.] Новинарня (29.08.2019)
  14. ↑ Нардеп від “Слуги народу” Бужанський хоче скасувати закон про... Портал мовної політики (укр.). 10 грудня 2019. Архів оригіналу за 11 грудня 2019. Процитовано 12 вересня 2021.
  15. ↑ а б в Бужанський вніс до Ради законопроєкт про скасування закону про мову. Детектор медіа. 10 грудня 2019.
  16. ↑ Закон про українську мову: нардеп Бужанський вніс у Раду проект про скасування. УНІАН. 10 грудня 2019.
  17. ↑ Нардеп Бужанський заявив, що подав у Раду законопроєкт про скасування мовного закону. Лівий берег. 10 грудня 2019.
  18. ↑ Ірина Кошанська (10 грудня 2019). Скасувати закон про мову: Бужанський заявив, що вніс у Раду законопроєкт. 24 канал.
  19. ↑ "Слуга" Бужанський каже, що вніс в Раду законопроєкт, який скасовує закон про мову. Українська правда. 10 грудня 2019.
  20. ↑ Нардеп Бужанський заявив, що подав до ВР законопроект про скасування мовного закону. Інтерфакс-Україна. 10 грудня 2019.
  21. ↑ Верховна Рада розгляне законопроєкт Бужанського про мову. Детектор медіа. 13 липня 2020.
  22. ↑ Верховна Рада 17 липня розгляне законопроєкт Бужанського. Детектор медіа. 17 липня 2020.
  23. ↑ Ірина Пундор (17 липня 2020). Верховна Рада розглянула мовний законопроєкт Бужанського. 24 канал.
  24. ↑ Верховна Рада планує розглянути законопроєкт Бужанського про мовну політику в п’ятницю. Радіо Свобода. 16 липня 2020.
  25. ↑ Василь Денисюк (13 липня 2020). Бужанський хоче на 3 роки відтермінувати перехід шкіл на українську мову. 24 канал.
  26. ↑ Вікторія Мартинюк (16 липня 2020). Рада внесла до порядку денного мовний законопроєкт Бужанського. Розгляд вже 17 липня. Бабель.
  27. ↑ Разумков розповів, коли розглянуть мовний проєкт Бужанського. BBC News Ukrainian. 20 липня 2020.
  28. ↑ Проект Закону про запобігання та протидію антисемітизму в Україні. kmu.gov.ua (укр.). Кабінет міністрів України. Архів оригіналу за 27 січня 2023. Процитовано 27 січня 2023.
  29. ↑ а б в Рада приняла закон против антисемитизма. news.liga.net. 22 вересня 2021. Архів оригіналу за 27 січня 2023. Процитовано 27 січня 2023.
  30. ↑ Комитет Рады поддержал введение уголовной ответственности за антисемитизм. gordonua.com. ГОРДОН. 5 травня 2021.
  31. ↑ Нардеп из Днепра подал законопроект о борьбе с антисемитизмом: как хотят наказывать. money.informator.ua. Інформатор. 23 лютого 2021.
  32. ↑ Вера Сосенкова (23 вересня 2021). В Украине принят закон о противодействии антисемитизму. dw.com. Deutsche Welle. Архів оригіналу за 27 січня 2023. Процитовано 27 січня 2023.
  33. ↑ Владимир Зеленский подписал закон о предотвращении и противодействии антисемитизму в Украине. president.gov.ua. Офіс Президента України. 7 жовтня 2021. Архів оригіналу за 27 січня 2023. Процитовано 27 січня 2023.
  34. ↑ В Украине предлагают внести изменения в законодательство по вопросам антисемитизма. unian.net. УНІАН. 10 лютого 2025.
  35. ↑ В Раду внесли законопроект о том о том, чтобы сделать воинский учет для женщин добровольным. nv.ua. New Voice. 28 грудня 2021. Архів оригіналу за 27 січня 2023. Процитовано 27 січня 2023.
  36. ↑ Станіслав Погорілов (7 жовтня 2022). Рада приняла закон о добровольном воинском учете для женщин. pravda.com.ua. Українська правда. Архів оригіналу за 27 січня 2023. Процитовано 27 січня 2023.
  37. ↑ Отмена воинского учета для женщин: петиция к Зеленскому набрала более 25 тысяч голосов. focus.ua. Фокус. 27 грудня 2021. Архів оригіналу за 27 січня 2023. Процитовано 27 січня 2023.
  38. ↑ Депутат Бужанський єдиний проголосував проти скасування свята Дня перемоги 9 травня. Архів оригіналу за 11 червня 2023. Процитовано 11 червня 2023.
  39. ↑ За "колорадки", против Дня примирения: В "Слуге народа" сделали ряд скандальных заявлений. dsnews.ua. Ділова столиця. 29 липня 2019.
  40. ↑ Максим Бужанський (9 жовтня 2022). Да, так вот, насчет коллективной ответственности, "там не все такие", "есть армия, а есть просто люди" и тд (рос.).
  41. ↑ а б в г Ірина Семенюта (28 червня 2024). Максим Бужанський: слуга українського народу, але це не точно. Детектор медіа.
  42. ↑ Максим Бужанський (7 жовтня 2023). В том, что Армия Обороны Израиля отобьется- никаких сомнений, израильтянам мужества в очередной раз всё это пережить (рос.).
  43. ↑ Максим Бужанський (7 жовтня 2023). На стороне террористов Хамаса всегда три вещи (рос.).

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бужанський_Максим_Аркадійович&oldid=44996163