Ісаєнко Дмитро Валерійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ісаєнко Дмитро Валерійович
Dmytro Isaienko.jpg
Народився 30 серпня 1967(1967-08-30) (54 роки)
Речиця, Гомельська область, Білоруська РСР, СРСР
Діяльність політик
Науковий ступінь Кандидат наук з державного управління
Посада Народний депутат України
Партія Опозиційна платформа — За життя
Нагороди
медаль «За бездоганну службу» III ступеня
Заслужений будівельник України
медаль «10 років Збройним Силам України»
Україна Народний депутат України
9-го скликання
ОПЗЖ 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Дмитро Валерійович Ісаєнко (нар. 30 серпня 1967(19670830), м. Річиця, Гомельська область, Білорусь) — український політик. Народний депутат IX скликання. 8 вересня 2020 р. Наказом Міністерства освіти і науки України призначений Головою наглядової Ради Київського національного університету будівництва і архітектури. У 2007—2015 роках працював заступником Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. З 2015 року — віце-президент Конфедерації будівельників України.

Причетний до крупного розкрадання майна ЗСУ.[1]

Життєпис[ред. | ред. код]

Освіта[ред. | ред. код]

Закінчив Ленінградське вище військове інженерне будівельне училище (1989) і отримав спеціальність інженер-теплоенергетик.

Кандидат наук з державного управління.

20 червня 2019 року отримав диплом доктора наук в Київському національному університеті будівництва і архітектури, захистив дисертацію за спеціальністю Управління проектами і програмами.

Диплом Дмитра Валерійовича Ісаєнка

Професійна діяльність[ред. | ред. код]

  • 19842005 рр. — служба в Збройних силах України.
  • 19841989 рр. — курсант Ленінградського вищого військового інженерного будівельного училища, м. Ленінград.
  • 19891990 рр. — помічник начальника монтажної групи 241 управління спеціалізованих монтажних робіт, м. Балаклава.
  • 19901993 рр. — старший помічник начальника монтажної групи 241 управління спеціалізованих монтажних робіт, м. Балаклава.
  • 19931996 рр. — начальник монтажної групи 241 управління спеціалізованих монтажних робіт, м. Балаклава.
  • 19961999 рр. — начальник будівельно-монтажної дільниці 22 управління начальника робіт, м. Балаклава.
  • 19992002 рр. — заступник начальника Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України, м. Київ.
  • 20022006 рр. — начальник Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України, м. Київ.
  • 20062007 рр. — директор Департаменту будівництва та відчуження фондів Міністерства оборони України, м. Київ.
  • 20072015 рр. — заступник Міністра регіонального розвитку і будівництва України, м. Київ. Курував будівництво оборонних споруд у Донецькій та Луганській областях.
  • 14 січня 2015[2] — був звільнений з посади заступника міністра за незаконне отримання статусу учасника АТО.[3]
  • 2015 — по сьогоднішній день віце-президент Конфедерації будівельників України.

Політична діяльність[ред. | ред. код]

З 29 серпня 2019 — народний депутат України ІХ скликання. Секретар Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування[4].

Статки[ред. | ред. код]

У 2013 році Ісаєнко задекларував більше 20 мільйонів гривень невідомого походження, котрі не міг заробити, оскільки все життя працював чиновником.[5]

За 2019 рік задекларував готівки на 151,34 мільйона гривень: 17 мільйонів готівкових гривень та 5 мільйонів доларів.[6] Вага готівки депутата у стогривневих банкнотах складає 1,5 тонни.

Нагороди, почесні звання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Розкрадання в ЗСУ у 2004-2017рр. – звіт слідчої комісії ч.2. Архів оригіналу за 5 лютого 2020. Процитовано 26 травня 2020. 
  2. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 2-р «Про звільнення Ісаєнка Д.В. з посади заступника Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України».
  3. Welle (www.dw.com), Deutsche. Бійці невидимого фронту, або Що таке "військовий туризм" | DW | 10.03.2017. DW.COM (uk-UA). Архів оригіналу за 13 лютого 2021. Процитовано 26 травня 2020. 
  4. Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ [Архівовано 30 серпня 2019 у Wayback Machine.] Новинарня (29.08.2019)
  5. Звільнений Ісаєнко позаторік задекларував понад 20 мільйонів доходу. Економічна правда (укр.). Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 26 травня 2020. 
  6. ТОП-20 депутатів з найбільшою кількістю готівки [Архівовано 7 вересня 2021 у Wayback Machine.], Громадське, 17 червня 2020
  7. Указ Президента України від 23 червня 2009 року № 475/2009 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»

Посилання[ред. | ред. код]