Жмеренецький Олексій Сергійович
Жмеренецький Олексій Сергійович | |
---|---|
![]() | |
Народився |
28 жовтня 1986[1] (36 років) Ухта, Комі АРСР, РРФСР, СРСР |
Країна |
![]() |
Діяльність | лідер спільноти, публіцист, політик, експерт |
Alma mater | Хмельницький національний університет (2009) |
Членство | Верховна Рада України IX скликання |
Посада | народний депутат України |
![]() | |||
---|---|---|---|
9-го скликання | |||
Безпартійний, член депутатської фракції політичної партії «Слуга народу» | 29 серпня 2019 | — | |
|
Олексій Сергійович Жмеренецький (народився 28 жовтня 1986 у місті Ухта, Комі АРСР, РРФСР) — український політик, громадський діяч і публіцист, експерт з питань інноваційного розвитку суспільства, народний депутат України (з 2019, IX скликання), програмний координатор Київського міжнародного економічного форуму, автор численних аналітичних і публіцистичних матеріалів у провідних українських виданнях.
Член Комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики, голова підкомітету з питань антикорупційної політики у сфері цифрових інновацій та публічних даних. Член тимчасової слідчої комісії ВРУ з питань розслідування можливих протиправних дій представників органів державної влади та інших осіб, що могли сприяти порушенню державного суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України і становити загрозу національній безпеці України (з 19 травня 2021)[2]
Життєпис[ред. | ред. код]
У 1993—2004 роках навчався в НВО № 9 в м. Хмельницькому.
Має два ступені магістра з відзнакою. З 2004 по 2009 рік навчався у Хмельницькому національному університеті за спеціальністю Інформаційні технології проєктування. Під час навчання в університеті з 2007 по 2009 рік працював Інженером кафедри Інформаційних технологій проєктування Хмельницького національного університету.
У 2009—2010 роках навчався за програмою Американського агентства з міжнародного розвитку — проходив стажування у парламенті, вивчав аналіз державної політики та практику Європейського суду з прав людини[3]
У 2010—2012 отримав другу вищу освіту у Національній академії державного управління при Президентові України за спеціальністю «Державне управління в сфері електронного урядування».
Є сертифікованим соціальним тренером Фонду народонаселення ООН з питань запобігання гендерної нерівності та небезпечної поведінки молоді і профілактики ВІЛ/СНІД, випускником програми Цінності та суспільство Aspen Institute Kyiv[4], випускником Школи державного управління та комунікацій Інституту суспільно-економічних досліджень та курсів історії філософії та філософії гуманітаристики «Культурного проекту».
У 2010—2011 працював над проєктами ІТ забезпечення експертної діяльності в міжнародній громадській організації «Фонд якісної політики».
У 2012 — помічник-консультант народного депутата України 6-го скликання Володимира Каплієнка[5].
У 2013—2014 роках — аналітик державного підприємства «Національні інноваційні проекти» з питань міжнародного досвіду, створення вільних економічних зон, індустріальних і технологічних парків.
2014—2015 — заступник директора державного підприємства «Національний проект „Чисте місто“ з питань індустріальних парків. Координував для Кабінету Міністрів України розробку спільно з Ernst & Young техніко-економічного обґрунтування Національного проєкту „Індустріальні парки України“ — створення промислово-виробничої інфраструктури».[6]
З 2016 і дотепер — працює в Благодійному фонді «КОЛО» заступником голови правління.
Переміг у позачергових виборах до Верховної ради України 21 липня 2019 на одномандатному виборчому окрузі № 190 у Хмельницькій області, як представник партії «Слуга народу», набравши 40,54 % (27 956 голосів). На другому місці в цьому окрузі виявився самовисуванець Роман Мацола — за нього віддали голоси 38,19 % виборців (26 337 голосів)[7].
Член Комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики[8]. Співголова групи з міжпарламентських зв'язків з Ліванською Республікою.
В 2020 році долучився до складу Міжфракційного об'єднання «Гуманна країна», створеного за ініціативи UAnimals для популяризації гуманістичних цінностей та захисту тварин від жорстокості.[9]
Громадська і експертна діяльність[ред. | ред. код]
Навчаючись у Хмельницькому національному університеті став у 2006 році заступником голови Студентської ради університету і головою молодіжного парламенту при Хмельницькій обласній раді.
У період 2006—2010 працював у молодіжній консультативній Раді при Фонді Народонаселення ООН України та Всеукраїнській Студентській Раді при Міністерстві освіти і науки України, головував в комісії ВМГО «Українська асоціація студентського самоврядування».
Став переможецем фіналу «Студентської республіки-2008», депутатом Студентського парламенту України-2008[10]
Під час Революції Гідності (2013—2014) організував координаційний центр ініціативних груп Майдану.
Згодом став ідеологом та організатором громадського руху «Україна — це Я» (2014—2015) (https://www.facebook.com/uaisme/ [Архівовано 22 січня 2022 у Wayback Machine.] ) задля збору благодійної допомоги воїнам АТО та просування ідеї народної Конституції під час багатотисячних акцій на площах близько 100 міст.
У 2015 він співзасновник Коаліції громадянського суспільства «Народна Конституція» (http://www.national-constitution.org/ru/our-team/ [Архівовано 14 серпня 2019 у Wayback Machine.] ) та співавтор Проєкту Закону України про процедуру підготовки проєкту нової Конституції України (номер реєстрації 3781 від 18.01.2016).
2016—2019 Один з ініціаторів громадської платформи «Хартія майбутнього» (https://futureagreement.com/ru/ [Архівовано 1 липня 2019 у Wayback Machine.] ).
У 2013, під час «Революції гідності» — організатор «Координаційного центру ініціативних груп Майдану».
У 2014—2015 роках — ідеолог та організатор громадського руху «Україна — це Я», яка організувала соті акцій на підтримку воїнів АТО. https://www.ukrinform.ua/rubric-presshall/2007888-nova-konstitucia-ukraini-poglad-molodi.html [Архівовано 1 липня 2019 у Wayback Machine.]
Із 2015 року — заступник голови правління Благодійної організації "Благодійний Фонд «КОЛО». http://koloclub.org/members/ [Архівовано 18 квітня 2019 у Wayback Machine.]
У 2014—2019 роках — помічник-консультант народного депутата України 8-го скликання Віктора Кривенка (на громадських засадах)[5] [11].
У 2017 році з однодумцями заснував інтернет-платформу для фінансування громадсько-політичних ініціатив AENEAS. Команда «Еней» працює над створенням blockchain-інфраструктури, де кожна група або людина зможе залучати ресурси на просування реформ. http://aeneas.pm/uk/ [Архівовано 1 липня 2019 у Wayback Machine.]
З 2017 року Співзасновник і футуролог мозкового центру «Foundation For Future» (FFF), який займається дослідженнями нових інституційних моделей держави. [12]
Із 2018 — програмний координатор Київського міжнародного економічного форуму. [13]
Із 2019 року координатор з розвитку "Аналітично-експертного центру «Оптіма», який розробляє проєкти державних програм і аналізує фінансово-економічні показники роботи органів влади.
У вересні 2020-го взяв участь у міжнародній конференції, організованій для "відбілення" репутації голови Окружного адмінсуду Києва Павла Вовка, який замішаний у ряді скандальних судових рішеннях[14]. Журналісти зазначили про відсутність виборчих звітів у Олексія Жмеренецького[15][16].
Публікації[ред. | ред. код]
Жмеренецький — автор численних аналітичних і публіцистичних матеріалів у виданнях: «Економічна правда»[17], «Дзеркало тижня»[18], «Ліга»[19], «Українська правда»[20], «Хвиля»[21] «Obozrevatel»[22] та інших.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2019/wp407pt001f01=919pf7201=20999.html
- ↑ Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих протиправних дій представників органів державної влади та інших осіб, що могли сприяти порушенню державного суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України і становити загрозу національній безпеці України: Постанова Верховної Ради України; Склад колегіального органу від 19.05.2021 № 1454-IX. Архів оригіналу за 21 травня 2021. Процитовано 25 травня 2021.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 1 липня 2019. Процитовано 1 липня 2019.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 1 липня 2019. Процитовано 1 липня 2019.
- ↑ а б Жмеренецький Олексій Сергійович, помічник народного депутата. Архів оригіналу за 1 липня 2019.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 1 липня 2019. Процитовано 1 липня 2019.
- ↑ Результати виборів, Хмельницька область - названий лідер на 190-му окрузі. Сьогодні. 26 липня 2019. Архів оригіналу за 26 липня 2019.
- ↑ Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ [Архівовано 30 серпня 2019 у Wayback Machine.] Новинарня (29.08.2019)
- ↑ Руденко, Жмеренецький та Зінкевич долучилися до МФО "Гуманна Країна". "Гуманна країна". Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 1 березня 2020.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 1 липня 2019. Процитовано 1 липня 2019.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 1 липня 2019. Процитовано 1 липня 2019.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 1 липня 2019. Процитовано 1 липня 2019.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 1 липня 2019. Процитовано 1 липня 2019.
- ↑ Як скандальний голова ОАСК Павло Вовк пробував відбілити свою репутацію і що з цього вийшло. Колонка Галини Чижик. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 23 серпня 2021. Процитовано 23 серпня 2021.
- ↑ Нардепи-мажоритарники з Хмельниччини частково «забили» на виборчі звіти. Bihus.Info (укр.). 18 жовтня 2019. Процитовано 23 серпня 2021.
- ↑ ПОСТ-ВИБОРНЕ: хто фінансував передвиборні кампанії депутатів-мажоритарників з Хмельниччини?. Новини Хмельницький (укр.). Архів оригіналу за 19 серпня 2021. Процитовано 23 серпня 2021.
- ↑ Публікації Олексія Жмеренецького. Економічна правда. Процитовано 22 січня 2022.
- ↑ Публікації Олексія Жмеренецького. Дзеркало тижня. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022.
- ↑ Публікації Олексія Жмеренецького. Ліга. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022.
- ↑ Публікації Олексія Жмеренецького. Українська правда. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022.
- ↑ Олексій Жмеренецький, для "Хвилі". Хвиля. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022.
- ↑ Олексій Жмеренецький - новини сьогодні, біографія, фото, відео, історія життя. Obozrevatel. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
- Жмеренецький Олексій Сергійович. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 1 вересня 2019. Процитовано 9 жовтня 2019.
- Жмеренецький Олексій Сергійович [Архівовано 1 липня 2019 у Wayback Machine.] Студреспубліка
- Жмеренецький Олексій Сергійович. Вікі Енциклопедія громадянського суспільства в Україні. Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 2 липня 2019.
|
- Народились 28 жовтня
- Народились 1986
- Уродженці Ухти
- Випускники Хмельницького національного університету
- Народні депутати України 9-го скликання
- Випускники Національної академії державного управління при Президентові України
- Українські громадські діячі
- Українські публіцисти
- Інноватори
- Помічники народних депутатів України
- ЗеКоманда
- Виборчий округ 190