Жмеренецький Олексій Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жмеренецький Олексій Сергійович
Народився 28 жовтня 1986(1986-10-28)[1] (37 років)
Ухта, Комі АРСР, РРФСР, СРСР
Країна  Україна
Діяльність лідер спільноти, публіцист, політик, експерт
Alma mater Хмельницький національний університет (2009)
Членство Верховна Рада України IX скликання
Посада народний депутат України
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Безпартійний, член депутатської фракції політичної партії «Слуга народу» 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Олексій Сергійович Жмеренецький (нар. 28 жовтня 1986(19861028) у місті Ухта, Комі АРСР, РРФСР) — український політик, громадський діяч і публіцист, народний депутат IX скликання (фракція Слуга народу).

Член Комітету ВРУ з питань антикорупційної політики, голова підкомітету з питань антикорупційної політики у сфері цифрових інновацій та публічних даних. Член тимчасової слідчої комісії ВРУ з питань розслідування можливих дій, що могли сприяти порушенню державного суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України і становити загрозу національній безпеці України (з 19 травня 2021)[2]

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1993—2004 роках навчався в НВО № 9 в Хмельницькому. З 2004 по 2009 рік навчався у Хмельницькому національному університеті за спеціальністю «Інформаційні технології проєктування». Під час навчання в університеті з 2007 по 2009 рік працював Інженером кафедри Інформаційних технологій проєктування Хмельницького національного університету.

У 2009—2010 роках навчався за програмою Американського агентства з міжнародного розвитку — проходив стажування у парламенті, вивчав аналіз державної політики та практику Європейського суду з прав людини[3]

У 2010—2012 отримав другу вищу освіту у Національній академії державного управління при Президентові України за спеціальністю «Державне управління у сфері електронного урядування».

Є сертифікованим соціальним тренером Фонду народонаселення ООН з питань запобігання гендерної нерівності та небезпечної поведінки молоді і профілактики ВІЛ/СНІД, випускником програми Цінності та суспільство Aspen Institute Kyiv[4], випускником Школи державного управління та комунікацій Інституту суспільно-економічних досліджень та курсів історії філософії та філософії гуманітаристики «Культурного проєкту».

У 2012 — помічник-консультант народного депутата України 6-го скликання Володимира Каплієнка[5].

У 2013—2014 роках — аналітик державного підприємства «Національні інноваційні проєкти» з питань міжнародного досвіду, створення вільних економічних зон, індустріальних і технологічних парків.

2014—2015 — заступник директора державного підприємства «Національний проєкт „Чисте місто“ з питань індустріальних парків. Координував для Кабінету Міністрів України розробку спільно з Ernst & Young техніко-економічного обґрунтування Національного проєкту „Індустріальні парки України“ — створення промислово-виробничої інфраструктури».[6]

2016—2019 — працює в Благодійному фонді «КОЛО» заступником голови правління.

На виборах 2019 року став народним депутатом IX скликання (виборчий округ № 190 у Хмельницькій області) від партії «Слуга народу»[7].

Член Комітету ВРУ з питань антикорупційної політики[8]. Співголова групи з міжпарламентських зв'язків з Ліваном.

2020 — увійшов до об'єднання «Гуманна країна», створеного за ініціативи UAnimals для популяризації гуманістичних цінностей та захисту тварин від жорстокості.[9]

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Навчаючись у Хмельницькому національному університеті став у 2006 році заступником голови Студентської ради університету і головою молодіжного парламенту при Хмельницькій обласній раді[джерело?].

У період 2006—2010 працював у молодіжній консультативній Раді при Фонді Народонаселення ООН України та Всеукраїнській Студентській Раді при Міністерстві освіти і науки України, головував в комісії ВМГО «[[Українська асоціація студентів|Українська асоціація студентського самоврядування»[джерело?]]].

Став переможцем фіналу «Студентської республіки-2008», депутатом Студентського парламенту України-2008[10]

Під час Революції Гідності (2013—2014) організував координаційний центр ініціативних груп Майдану.

Став ідеологом та організатором громадського руху «Україна — це Я» (2014—2015) для збору благодійної допомоги воїнам АТО[джерело?].

У 2015 він співзасновник Коаліції громадянського суспільства «Народна Конституція» та співавтор Проєкту Закону України про процедуру підготовки проєкту нової Конституції України (номер реєстрації 3781 від 18.01.2016)[джерело?].

2016—2019 Один з ініціаторів громадської платформи «Хартія майбутнього».

У 2013, під час «Революції гідності» — організатор «Координаційного центру ініціативних груп Майдану».

2014—2015 — організатор громадського руху «Україна — це Я», яка організувала соті акцій на підтримку воїнів АТО.

Із 2015 року — заступник голови правління БФ «КОЛО»[джерело?].

У 2014—2019 роках — помічник-консультант народного депутата України 8-го скликання Віктора Кривенка (на громадських засадах)[5] [11].

У 2017 році з однодумцями заснував інтернет-платформу для фінансування громадсько-політичних ініціатив AENEAS. Команда «Еней» працює над створенням blockchain-інфраструктури, де кожна група або людина зможе залучати ресурси на просування реформ.

З 2017 року Співзасновник і футуролог мозкового центру «Foundation For Future» (FFF), який займається дослідженнями нових інституційних моделей держави. [12]

Із 2018 — програмний координатор Київського міжнародного економічного форуму.[13]

Із 2019 року координатор з розвитку "Аналітично-експертного центру «Оптіма», який розробляє проєкти державних програм і аналізує фінансово-економічні показники роботи органів влади.

У вересні 2020-го взяв участь у міжнародній конференції, організованій для «відбілення» репутації голови Окружного адмінсуду Києва Павла Вовка, який замішаний у ряді скандальних судових рішеннях[14]. Журналісти зазначили про відсутність виборчих звітів у Олексія Жмеренецького[15][16].

Публікації[ред. | ред. код]

Автор аналітичних і публіцистичних матеріалів у виданнях «Економічна правда»[17], «Дзеркало тижня»[18],"Ліга"[19], «Українська правда»[20], «Хвиля»[21] «Obozrevatel»[22] та інших.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2019/wp407pt001f01=919pf7201=20999.html
  2. Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих протиправних дій представників органів державної влади та інших осіб, що могли сприяти порушенню державного суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України і становити загрозу національній безпеці України: Постанова Верховної Ради України; Склад колегіального органу від 19.05.2021 № 1454-IX. Архів оригіналу за 21 травня 2021. Процитовано 25 травня 2021.
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 1 липня 2019. Процитовано 1 липня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 липня 2019. Процитовано 1 липня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. а б Жмеренецький Олексій Сергійович, помічник народного депутата. Архів оригіналу за 1 липня 2019.
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 1 липня 2019. Процитовано 1 липня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. Результати виборів, Хмельницька область - названий лідер на 190-му окрузі. Сьогодні. 26 липня 2019. Архів оригіналу за 26 липня 2019.
  8. Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ [Архівовано 30 серпня 2019 у Wayback Machine.] Новинарня (29.08.2019)
  9. Руденко, Жмеренецький та Зінкевич долучилися до МФО "Гуманна Країна". "Гуманна країна". Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 1 березня 2020.
  10. Архівована копія. Архів оригіналу за 1 липня 2019. Процитовано 1 липня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  11. Архівована копія. Архів оригіналу за 1 липня 2019. Процитовано 1 липня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  12. Архівована копія. Архів оригіналу за 1 липня 2019. Процитовано 1 липня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  13. Архівована копія. Архів оригіналу за 1 липня 2019. Процитовано 1 липня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  14. Як скандальний голова ОАСК Павло Вовк пробував відбілити свою репутацію і що з цього вийшло. Колонка Галини Чижик. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 23 серпня 2021. Процитовано 23 серпня 2021.
  15. Нардепи-мажоритарники з Хмельниччини частково «забили» на виборчі звіти. Bihus.Info (укр.). 18 жовтня 2019. Процитовано 23 серпня 2021.
  16. ПОСТ-ВИБОРНЕ: хто фінансував передвиборні кампанії депутатів-мажоритарників з Хмельниччини?. Новини Хмельницький (укр.). Архів оригіналу за 19 серпня 2021. Процитовано 23 серпня 2021.
  17. Публікації Олексія Жмеренецького. Економічна правда. Процитовано 22 січня 2022.
  18. Публікації Олексія Жмеренецького. Дзеркало тижня. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022.
  19. Публікації Олексія Жмеренецького. Ліга. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022.
  20. Публікації Олексія Жмеренецького. Українська правда. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022.
  21. Олексій Жмеренецький, для "Хвилі". Хвиля. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022.
  22. Олексій Жмеренецький - новини сьогодні, біографія, фото, відео, історія життя. Obozrevatel. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |3= (довідка)

Посилання[ред. | ред. код]