Перейти до вмісту

Буймістер Людмила Анатоліївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Людмила Анатоліївна Буймістер
ПрізвиськоВажлива Люда[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася5 листопада 1985(1985-11-05) (40 років)
Москва, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоУкраїна Україна
Діяльністьполітик
Alma materМДІМВ
Лондонська бізнес-школа
Знання мовукраїнська Редагувати інформацію у Вікіданих
Посаданародний депутат України Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяБезпартійний політик, мажоритарник
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу 29 серпня 2019 — 19 жовтня 2019
Позафракційна 19 жовтня 2019 — 15 липня 2025
ВО «Батьківщина» 15 липня 2025 — 14 січня 2026
Позафракційна 14 січня 2026 —

Картка на сайті Верховної Ради України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Буймістер.

Людмила Анатоліївна Буймістер (нар. 5 листопада 1985, Москва, РСФСР) — українська політична діячка. Директор, голова наглядової ради Гданської суднобудівної корабельні (Польща). Народний депутат України IX скл[2][3], колишній член фракції «Слуга народу»[4]. Одна із постійних спікерів Форуму Вільних Держав Постросії.

Член Комітету Верховної ради з питань економічного розвитку[5], голова підкомітету з питань розвитку конкуренції та рівних умов для бізнесу.

Не голосувала за закон України 12414, який був ухвалений з порушенням Регламенту Верховної Ради України та підпорядкував НАБУ та САП Генеральному прокурору[6].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася в сім'ї дипломатів. Закінчила Московський державний інститут міжнародних відносин (спеціальність «Міжнародне публічне право») та Лондонську бізнес-школу (спеціальність «Корпоративні фінанси: Оцінка бізнесу, ризик, реструктуризація»).[7]

Працювала у консорціумі «Індустріальна група». 2012—2018 рр. — директор Гданської суднобудівної корабельні (м. Гданськ, Польща). Спеціалістка в галузі нової енергетики, перероблення та екологічної політики. З квітня 2018 р. — займається консультаціями у сфері альтернативної енергетики та сталого розвитку.

Очолювала кінодистриб'юторську компанію «Кіноманія»[8].

2019 — кандидатка у народні депутати від партії «Слуга народу» на парламентських виборах (в.о. № 223, Шевченківський район Києва)[9]. На час виборів: член наглядової ради Металургійного заводу «Дунаферр» (Угорщина), безпартійна, жила в Києві[10].

Наближена особа до бізнесмена й політика Сергія Тарути[11].

Співголова групи з міжпарламентських зв'язків з Францією. Член Постійної делегації у Парламентській асамблеї НАТО. Співголова групи з міжпарламентських зв'язків з Румунією.

19 жовтня 2021 року Буймістер виключили з партії «Слуга народу»[12] та однойменної фракції.

У 2022 році стала на захист України, ставши сержантом ССО[13].

15 липня 2024 року увійшла до складу фракції ВО «Батьківщина»[14].

14 січня 2026 року вийшла із складу фракції ВО «Батьківщина». Сама депутатка свій вихід із фракції публічно не коментувала[15].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Одружена. Виховує двох доньок.

Примітки

[ред. | ред. код]
Людмила Буймістер
у соціальних мережах
Людмила Буймістер на сайті Facebook
Людмила Буймістер на сайті YouTube
Людмила Буймістер на сайті Instagram
  1. ↑ https://www.chesno.org/political-ads/4013/
  2. ↑ «Слуга народу» перемагає в 13 мажоритарних округах Києва — гендиректор «1+1» [Архівовано 24 липня 2019 у Wayback Machine.] Укрінформ (21.07.2019)
  3. ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців в одномандатному виборчому окрузі № 223 [Архівовано 28 липня 2019 у Wayback Machine.] cvk.gv.ua
  4. ↑ Буймістер виключили з фракції "Слуга народу". РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 20 жовтня 2021.
  5. ↑ Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ [Архівовано 30 серпня 2019 у Wayback Machine.] Новинарня (29.08.2019)
  6. ↑ Патока, Марія (22 липня 2025). Хто з нардепів голосував за законопроєкт про ліквідацію незалежності НАБУ та САП. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 24 липня 2025.
  7. ↑ Людмила Буймистер о кризисе в энергетике (рос.). tk.media. Архів оригіналу за 11 червня 2020. Процитовано 11 червня 2020.
  8. ↑ Нові обличчя Києва у Верховній Раді: хто всі ці люди? [Архівовано 28 липня 2019 у Wayback Machine.] stolychno.news (23 липня 2019)
  9. ↑ «Слуга народу» представила мажоритарників у 23 областях і Києві [Архівовано 10 вересня 2019 у Wayback Machine.] Українська правда (21 червня 2019)
  10. ↑ Відомості про кандидата в народні депутати України [Архівовано 28 липня 2019 у Wayback Machine.] cvk.gov.ua
  11. ↑ 223-й округ: "Слуга народу" від Тарути, ексмер та два нардепи. www.chesno.org (укр.). Архів оригіналу за 6 вересня 2021. Процитовано 6 вересня 2021.
  12. ↑ Виключена із фракції «Слуга Народу» депутатка Буймістер розповіла, що планує робити далі | Громадське телебачення. hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 20 жовтня 2021.
  13. ↑ Депутатка ВР розповіла про службу в армії: ексклюзив. novyny.live (укр.). 29 вересня 2023. Процитовано 22 березня 2025.
  14. ↑ Вонс, Ростислав (15 липня 2025). Нардепка, що увійшла в парламент зі «Слугою народу», приєдналася до «Батьківщини». Главком (укр.). Процитовано 23 січня 2026.
  15. ↑ Людмила Буймістер вийшла з парламентської фракції «Батьківщина». Радіо Свобода (укр.). 14 січня 2026. Процитовано 23 січня 2026.

Посилання

[ред. | ред. код]
Це незавершена стаття про українську політичну діячу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Буймістер_Людмила_Анатоліївна&oldid=47329172