Аліксійчук Олександр Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Васильович Аліксійчук
НДУ 9 Аліксійчук Олександр Васильович.jpg
Народився 6 березня 1981(1981-03-06)[1] (41 рік)
Буща, Здолбунівський район, Ровенська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Діяльність підприємець
громадський діяч
Alma mater Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут післядипломної освіти НУВГП
Національна академія державного управління при Президентові України
Членство Верховна Рада України IX скликання
Посада народний депутат України
Партія Слуга народу
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Олександр Васильович Аліксійчук (нар. 6 березня 1981, с. Буща, Здолбунівський район, Рівненська область) — український підприємець, громадський діяч[2]. Народний депутат України 9-го скликання[3].

Життєпис[ред. | ред. код]

Освіта[ред. | ред. код]

Закінчив Національний університет водного господарства та природокористування (спеціальність «Підйомно-транспортні, будівельні, дорожні, меліоративні машини і обладнання»), Інститут післядипломної освіти НУВГП (спеціальність «Економіка підприємства»), Національну академію управління при Президентові України (спеціальність «Парламентаризм у публічному управлінні»)[4].

Трудова діяльність[ред. | ред. код]

Він працював на керівних посадах у будівельному секторі — в ТОВ-фірма «Торгбуд-сервіс» та ТОВ «Будтех-Плюс»[4].

Олександр Аліксійчук, за відкритими даними, декларує декілька мільйонів готівкою[5].

Громадсько-політична діяльність[ред. | ред. код]

Член і засновник Всеукраїнського Фонду допомоги родинам українських героїв «ДРУГ»[6].

Аліксійчук є співорганізатором дитячо-спортивних заходів в місті та області[4].

Кандидат у народні депутати від партії «Слуга народу» на парламентських виборах у 2019 році (виборчий округ № 154, м. Дубно, Демидівський, Дубенський, Здолбунівський, Млинівський, Радивилівський райони)[7]. На час виборів: фізична особа-підприємець, проживає в м. Рівному. Безпартійний[8].

Член Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування[9], голова підкомітету з питань захисту інвестицій в об'єкти будівництва[10].

Критика[ред. | ред. код]

Співініціатор скандального законопроєкту №7351 який надавав право самостійно командирами убивати військовослужбовців за невиконання наказів без будь-яких доведених належним чином обставин. Законопроєкт оцінений у ЗМІ як спроба відновити смертну кару в Україні.[11][12][13][14][15]

Авторами закону також виступили депутати «Слуги народу» Безугла М.В., Мазурашу Г.Г. та Федієнко О.П.. За інформацією видання «Лівий Берег», (повна картка законопроєкту стала недоступна після відкликання, а авторський колектив "змінився" 24 травня без пояснення причин) співініціаторами виступили інші представники партії Слуги народу — Бакумов О.С., Гривко С.Д., Третьякова Г.М., Войцехівський В.О..[16][14] Законопроєктом пропонувалось прибрати рядок «не призводячи до смерті військовослужбовця» із cт.22 «Статут внутрішньої служби Збройних Сил України». Законопроєкт пройшов профільну раду, зазнав значної критики у соцмережах та ЗМІ та був без пояснень відкликаний, згодом, 24 травня, без пояснень причин, у законопроєкту змінився авторський колектив, а партія відповилась коментувати законопроєкт.[16][17]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2019/wp407pt001f01=919pf7201=21172.html
  2. У 154 окрузі переміг майбутній слуга народу [Архівовано 16 серпня 2019 у Wayback Machine.] Здолбунів Сіті (22 липня 2019)
  3. Відомості про підрахунок голосів виборців в одномандатному виборчому окрузі № 154 [Архівовано 16 серпня 2019 у Wayback Machine.] cvk.gov.ua
  4. а б в Депутати від партії «Слуга Народу» в мажоритарних округах [Архівовано 16 серпня 2019 у Wayback Machine.] sluga-narodu.com
  5. Декларації: Аліксійчук Олександр Васильович від НАЗК. declarations.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 11 серпня 2021. Процитовано 11 серпня 2021. 
  6. Аліксійчук Олександр Васильович Четверта влада (18 липня 2019)
  7. «Слуга народу» представила мажоритарників у 23 областях і Києві [Архівовано 10 вересня 2019 у Wayback Machine.] Українська правда (21 червня 2019)
  8. Відомості про кандидата в народні депутати України [Архівовано 16 серпня 2019 у Wayback Machine.] cvk.gov.ua
  9. Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ [Архівовано 30 серпня 2019 у Wayback Machine.] Новинарня (29.08.2019)
  10. У Комітеті з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування утворено 12 підкомітетів [Архівовано 15 вересня 2019 у Wayback Machine.] Верховна Рада України (5 вересня 2019)
  11. Віолетта Орлова (24.05.2022). Командирам можуть дозволити вбивати військових у бойовій обстановці за невиконання наказів. unian.ua. 
  12. Три депутати зі "Слуги народу" запропонували дозволити офіцерам розстрілювати солдатів без суду, а потім відкликали законопроект. delo.ua. 
  13. Депутатка запропонувала смертну кару для українських військовослужбовців: законопроєкт. radiotrek.rv.ua. 
  14. а б Скандальний законопроект про розстріл дезертирів відкликали з Ради. unian.ua. 
  15. Проект Закону про внесення зміни до статті 22-1 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо забезпечення можливості припинення кримінальних правопорушень в умовах особливого періоду. rada.gov.ua. 
  16. а б Анна Стешенко, Ірина Гамалій (24 травня 2022). ​З Верховної Ради відкликали законопроєкт про розстріл дезертирів. lb.ua. Архів оригіналу за 25.05.2022. 
  17. Скандальний законопроєкт "Слуг" про розстріл дезертирів відкликали з ВР після хвилі обурення в мережі. 5.ua. 

Посилання[ред. | ред. код]