Єфімов Максим Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єфімов Максим Вікторович
Народився 1 листопада 1974(1974-11-01) (44 роки)
Петропавловськ, Казахська РСР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність політик, металург
Alma mater Бернський університет, Донецький національний університет імені Василя Стуса і ДВНЗ ДонНТУ
Посада Народний депутат України і Народний депутат України
Партія Європейська Солідарність
Нагороди
Орден «За заслуги» III ступеня
Україна Народний депутат України
8-го скликання
Блок Петра Порошенка 27 листопада 2014

Картка на сайті Верховної Ради України

Максим Вікторович Єфімов (нар. 1 листопада 1974(19741101), Петропавловськ, Північно-Казахстанська область) — народний депутат України, обраний за мажоритарним округом міста Краматорська[1]. Член депутатської фракції партії «Блок Петра Порошенка»Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва

Освіта[ред. | ред. код]

Закінчив Бернський університет, факультет BVL (Швейцарія), Донецький державний університет, спеціальність «фінанси та кредит», , Донецький національний технічний університет, спеціальність «металургія чорних металів».

Трудовий шлях[ред. | ред. код]

У 1996 році Максим Єфімов починає працювати в Металургійно-машинобудівній компанії Краматорськ. Відразу ж займає посаду гендиректора.

19971998 — генеральний директор ТОВ «Краматорська багатогалузева маркетингова компанія».

19981999 — директор Краматорської школи повітроплавання.

1999 до 2006 року пройшов професійний шлях від заступника директора з комерційних питань до директора ВАТ «Енергомашспецсталь» (м. Краматорськ).

2007 — року призначений генеральним директором ПАТ «Енергомашспецсталь».

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

У 2007 році Максим Єфімов проходить в місцеву раду та стає депутатом міськради в Краматорську за списками Партії Регіонів. Виходидить з Партії Регіонів 2 серпня 2014 року та приєднується до «Партії розвитку України»[2].

На парламентських виборах у 2014 році проходить у Верховну Раду VIII скликання самовисуванцем по виборчому округу № 48 (Донецька область), набрав 34.12 % голосов виборців. У Верховній Раді Єфімов входить в Блок Петра Порошенка.

Депутатська діяльність[ред. | ред. код]

Ініціатор і співавтор Закону України  «Про внесення зміни до пункту 24 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України» щодо перерозподілу видатків місцевих бюджетів тимчасово окупованих територій» . Закон дозволив залучити кошти бюджетів населених пунктів, які розташовані на неконтрольованих територіях, для відновлення пошкоджених (зруйнованих) під час проведення АТО об’єктів інфраструктури Донецької та Луганської областей.

Підписав подання до Конституційного Суду України про скасування декомунізації. Але пізніше звернувся до КСУ з проханням не враховувати підпис, оскільки він був поставлений помилково.


Не голосував за проект постанови про «Заяву Верховної Ради України з приводу невизнання Україною легітимності виборів до Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації сьомого скликання»[3].

Підписав подання до Конституційного Суду про скасування декомунізації разом із народними депутатами від «Опозиційного блоку» та деяких інших фракцій і груп.[4]


Особисте життя[ред. | ред. код]

Максим Єфімов перебуває у шлюбі. Виховує трьох дітей.

Візнаки та нагороди[ред. | ред. код]

  • Диплом Донецької облдержадміністрації «Кращий роботодавець 2006 року»
  • Міжнародний приз за видатні досягнення в управлінні підприємством (2006)
  • Почесна грамота Донецької ОДА «За вагомий внесок у розвиток Донеччини у зв'язку з 75 річчям» (2007)
  • Орден «За заслуги» 3 ступеня — за особливі досягнення в розвитку вітчизняної промисловості (2009)
  • Почесний знак ФПУ «За розвиток соціального партнерства» (2009)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. В округе №48 в Краматорске предприниматель Ефимов побеждает регионала Боярского. 112.ua. Процитовано 2016-09-18. 
  2. Краматорських «регіоналів» в знак протесту покинув другий номер партійного списку(рос.)
  3. Поіменне голосування про проект Постанови про Заяву Верховної Ради України з приводу невизнання Україною легітимності виборів до Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації сьомого скликання, їх результатів та правових наслідків, та відповідно, складу, повноважень, актів та рішень Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації сьомого скликання (№ 5135) — за основу та в цілому. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 21 вересня 2016. 
  4. Німченко В. І., Шпенов Д. Ю. (30 травня 2017). КОНСТИТУЦІЙНЕ ПОДАННЯ щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" від 9 квітня 2015 року № 317-VII (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, №26, ст.219). Конституційний Суд України Офіційний веб-сайт. 

Посилання[ред. | ред. код]

  • Максим Єфімов у соціальній мережі Facebook