Дубневич Ярослав Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дубневич Ярослав Васильович
Yaroslav Dubnevych, Ukrainian politician.jpg
Народився 7 серпня 1969(1969-08-07) (53 роки)
Зубра, Пустомитівський район, Львівська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність політик, бізнесмен
Alma mater Український державний університет науки і технологій
Посада народний депутат України[1], народний депутат України і народний депутат України
Партія Безпартійний

Україна Народний депутат України
7-го скликання
Самовисуванець 12 грудня 2012 27 листопада 2014
Україна Народний депутат України
8-го скликання
Блок Петра Порошенка 27 листопада 2014 29 серпня 2019
Україна Народний депутат України
9-го скликання
За майбутнє 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Ярослав Васильович Дубне́вич (нар. 7 серпня 1969 р., с. Зубра Пустомитівського району Львівської області) — народний депутат Верховної Ради VIII скл., входив до складу фракції Блоку Порошенка. Колишній голова Комітету з питань транспорту[2].

Народний депутат IX скликання[3]. Член депутатської групи «За майбутнє»[4]. Голова підкомітету з питань медичної техніки та медичного транспорту Комітету ВРУ з питань здоров'я нації, меддопомоги та медстрахування[5].

Освіта[ред. | ред. код]

1999–2004 — навчався в Львівській політехніці (магістр з менеджменту за спеціальністю «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності»).

2003–2005 — навчався в Дніпропетровському інституті залізничного транспорту (магістр за спеціальністю «Облік і аудит»[6]).

Трудова діяльність[ред. | ред. код]

  • 1987 — після закінчення взуттєвого училища № 32 працює в Пустомитівському райпобуткомбінаті пресувальником, згодом бригадиром пресувальників.
  • 1989 — започаткував кооператив з виготовлення взуття.
  • 1993 — помічник голови сільськогосподарського виробничого підприємства «Львівське», головою якого був його брат Богдан.
  • 1990–2008 — займав керівні посади у комерційних структурах.
  • 2008–2011 — представник Укрзалізниці в Секретаріаті Верховної Ради України.
  • 2011–2012 — президент ТзОВ «Корпорація КРТ».

Політика[ред. | ред. код]

2002–2006 — депутат Пустомитівської районної ради, заступник голови бюджетного комітету.

2006–2010 — депутат Львівської обласної ради, заступник голови фракції БЮТ, член постійної депутатської комісії з питань майна.

2010–2012 — вдруге обраний депутатом Львівської обласної ради, по Городоцькому виборчому округу, та є членом комісії з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та комунальної власності.

2012–2014 — народний депутат Верховної Ради України VII скликання. На парламентських виборах 2012 р. був обраний народним депутатом України по одномандатному мажоритарному виборчому округу № 120. За результатами голосування переміг, набравши 47,04 % голосів виборців. Самовисування[7]. Єдиний кандидат-самовисуванець, що здобув депутатський мандат на Львівщині[8], перемігши в виборчих перегонах по округу № 120 кандидата об'єднаної опозиції Тетяну Чорновол.

Після виборів Ярослав Дубневич заявив про намір вступити у фракцію «УДАРу», а Павло Розенко, депутат Верховної Ради України 7-го скликання по списку «УДАРу» за № 10[9], підтвердив його присутність на зборах депутатів Верховної Ради від партії «УДАР», хоча заперечив факт прийняття у фракцію, оскільки цього питання на зборах не розглядали[10]. 11 грудня 2012 року наявність заяви Дубневича на вступ у фракцію «УДАРу», з посиланням на «5 канал», підтвердив і сайт «Українська правда»[11].

3 27 листопада 2014 року — народний депутат Верховної Ради України VIII скликання. На позачергових виборах до Верховної Ради, які відбулися 26 жовтня 2014 року, Ярослав Дубневич переміг на одномандатному виборчому окрузі № 120 (Львівська область), набравши 60,1 % голосів виборців[12]. Член депутатської фракції Блоку Петра Порошенка. 4 грудня 2014 року очолив Комітет Верховної Ради України з питань транспорту.

Член групи з міжпарламентських зв'язків з Угорщиною, член групи з міжпарламентських зв'язків з Кувейтом, член групи з міжпарламентських зв'язків з Йорданією, член групи з міжпарламентських зв'язків з Індонезією[13].

Виступив одним із ініціаторів створення Державного дорожнього фонду, метою якого було створення механізму розподілення фінансових надходжень, які спрямовуються на ремонт доріг в країні[14]. Відповідний законопроєкт був прийнятий парламентом у листопаді 2016-го[15][16].

Критика й кримінальні провадження[ред. | ред. код]

У ЗМІ неодноразово публікувалася інформація про те, що комерційні структури, пов'язані з Ярославом Дубневичом і його братом Богданом регулярно виграють тендери на постачання запчастин для Укрзалізниці. Тільки за 2016-й рік державна компанія закупила в них товарів на суму близько 1 млрд грн. Сумніви в їх необхідності висловлював навіть міністр інфраструктури Володимир Омелян. При цьому в самих тендерах могла бути присутня корупційна складова[17][18][19][20][21][22][23][24].

У Львові був бізнес-партнером Петра Колодія, який звинувачувався у зв'язках із криміналом.[25]

17 жовтня 2019-го генпрокурор Руслан Рябошапка подав до НАБУ та САП заяви щодо притягнення Дубневича до кримінальної відповідальності, звинувативши його у привласненні 93 млн грн Укрзалізниці[26].

Також проти Дубневича розглядається інша справа, згідно з якою Рябошапка планує висунути йому звинувачення, це неправдиве декларування відомостей про статки[27].

31 жовтня 2019-го недоторканність було знято 241 голосами у Раді і 229 голосами було підтримано його арешт[28]. Згодом, 2 листопада, Вищий антикоруаційний суд обрав Дубневичу, фігуранту 41 антикорупційного розслідування[29] запобіжний захід у вигляді застави розміром 100 млн грн, 7 листопада суму було зменшено до 90 млн[30].

8 листопада 2019 року за Дубневича було внесено 90 млн грн застави й відпущено з-під варти[31].

22 квітня 2020 року антикорупційна прокуратура завершила досудове розслідування у справі Дубневича та тендерів "Укрзалізниці", й передала матеріали кримінального провадження на ознайомлення фігурантам[32].

Відзнаки та нагороди[ред. | ред. код]

Родина[ред. | ред. код]

  • Одружений, разом з дружиною Наталією виховує доньку Роксолану та сина Юрія.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  2. Офіційний сайт Верховної Ради України. Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 9 вересня 2016. 
  3. Відомості про підрахунок голосів виборців в одномандатному виборчому окрузі № 120 [Архівовано 31 жовтня 2019 у Wayback Machine.] cvk.gov.ua
  4. 23 самовисуванці об'єднуються в групу «За майбутнє» — Лубінець [Архівовано 12 жовтня 2019 у Wayback Machine.] Інтерфакс-Україна (29.08.2019)
  5. Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ [Архівовано 30 серпня 2019 у Wayback Machine.] Новинарня (29.08.2019)
  6. Дубневич Ярослав Васильович. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 4 січня 2013. 
  7. Результати виборів в одномандатному виборчому округу № 120. Архів оригіналу за 18 грудня 2014. Процитовано 4 січня 2013. 
  8. Переможці на мажоритарних округах у Львівській області. Архів оригіналу за 3 листопада 2012. Процитовано 7 січня 2013. 
  9. СПИСОК народних депутатів України, обраних на виборах народних депутатів України 28 жовтня 2012 року // «Голос України». — № 214 (5464). — 2012. — 13 листопада. — С. 4—10. [Архівовано з першоджерела 12 липня 2019.]
  10. Стаття «Що коїться з „УДАРом“? Партія боксера ризикує перетворитися у відстійник для підконтрольних владі депутатів», газета Експрес № 136 (6699) за 6-13.12.2012
  11. До Кличка у фракцію попросився скандальний самовисуванець. Архів оригіналу за 14 січня 2013. Процитовано 7 січня 2013. 
  12. Сайт Центральної виборчої комісії. Архів оригіналу за 28 вересня 2016. Процитовано 9 вересня 2016. 
  13. Офіційний сайт Верховної Ради України. Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 9 вересня 2016. 
  14. «УНІАН». Дорожній фонд кардинально змінить стан українських доріг — голова профільного комітету ВР. Архів оригіналу за 10 вересня 2016. Процитовано 9 вересня 2016. 
  15. «Рада создала Государственный дорожный фонд.» [Архівовано 15 березня 2017 у Wayback Machine.] Зеркало недели, 17 ноября, 2016.
  16. «Законы о Государственном дорожном фонде предполагают субвенции в местные бюджеты для ремонта дорог местного значения.» [Архівовано 28 вересня 2017 у Wayback Machine.] Сегодня, 21 Марта 2017.
  17. Корупційні ризики в "Укрзалізниці". Інфографіка // biz.censor.net.ua. — Цензор.нет, . — Дата звернення: 28 вересня 2017.
  18. Володимир Омелян: "Ми самі заспокоїли себе в тому, що у нас відбуваються реформи. Це початок "брежнєвських" часів". Інфографіка // biz.censor.net.ua. — Цензор.нет, . — Дата звернення: 28 вересня 2017.
  19. Расследование: Изобретатель Михаил Костюк, по совместительству – губернатор // forbes.net.ua. — Forbes Україна, . — Дата звернення: 28 вересня 2017.
  20. Бизнес вступился за Омеляна // zn.ua. — Зеркало недели, . — Дата звернення: 28 вересня 2017.
  21. Братья Дубневичи зарабатывают на "Укрзализныце" 1 миллиард гривен в год // 24tv.ua. — 24 канал, . — Дата звернення: 28 вересня 2017.
  22. Воровской коэффициент братьев Дубневичей // argumentua.com. — . — Дата звернення: 28 вересня 2017.
  23. Дубневичи начали через суд выбрасывать из тендеров "Укрзализныци" единственного конкурента // epravda.com.ua. — Економічна правда, . — Дата звернення: 28 вересня 2017.
  24. Омелян рассказал, кто и как зарабатывает на Укрзализныце // biz.liga.net. — ЛІГАБізнесІнформ, . — Дата звернення: 28 вересня 2017.
  25. Багаті буратінки Колодія [Архівовано 25 квітня 2019 у Wayback Machine.], Варіанти, 30 листопада 2012
  26. Рябошапка підписав подання на нардепа Дубневича. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 17 жовтня 2019. Процитовано 17 жовтня 2019. 
  27. ГПУ оголосить Дубневичу підозру у двох епізодах. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 18 жовтня 2019. Процитовано 18 жовтня 2019. 
  28. Рада зняла недоторканність і дозволила арешт Дубневича [Архівовано 31 жовтня 2019 у Wayback Machine.] Українська правда (31 жовтня 2019)
  29. Дубневич Ярослав Васильович | Каталог ФАР | ЧЕСНО. far.chesno.org. Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 1 листопада 2021. 
  30. Суд обрав запобіжний захід Дубневичу. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 3 листопада 2019. Процитовано 3 листопада 2019. 
  31. Дубневича відпустили з СІЗО, він на свободі, – адвокат. 24 канал. Архів оригіналу за 10 листопада 2019. Процитовано 10 листопада 2019. 
  32. Розкрадання газу на 730 мільйонів: НАБУ завершило розслідування епізоду на ТЕЦ Дубневичів. Економічна правда (укр.). Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 1 листопада 2021.