Перейти до вмісту

Гунько Анатолій Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гунько.
Гунько Анатолій Григорович
Народився12 березня 1976(1976-03-12) (50 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Сальне, Ніжинський район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняБровари Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьполітик, адвокат, підприємець Редагувати інформацію у Вікіданих
Посаданародний депутат України Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зГунько Наталія Іванівна Редагувати інформацію у Вікіданих
Народний депутат України
IX скликання
Слуга народу 17 листопада 2020 —

Картка на сайті Верховної Ради України

Анато́лій Григо́рович Гунько́ (12 березня 1976, с. Сальне Ніжинського району Чернігівської області, УРСР) — український адвокат, правозахисник. Народний депутат України 9-го скликання від 208-го виборчого округу від партії «Слуга народу» (з 17 листопада 2020 року)[1].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 12 березня 1976 року у селі Сальне Ніжинського району Чернігівської області. Освіта вища. Мешкає у Броварах Київської області. Директор ТОВ «Гільдія права», співзасновник будівельного ТОВ «Компанія Інтер-Профіт».

2015 року балотувався від партії «Наш край» до Київської облради[2].

2019 року балотувався за 209 округом від партії Батьківщина, посів третє місце (25 %, 17 тис. голосів)[3].

25 жовтня 2020 року переміг на довиборах до ВРУ на 208 окрузі, став народним депутатом IX скликання, обійшовши Олега Ляшка — лідера Радикальної партії[4][5]. У Верховній Раді замінив загиблого нардепа Валерія Давиденка[6].

Член Комітету з питань правової політики[7].

10 серпня 2023 року Гунька було виключено з фракції «Слуга народу»[8].

22 липня 2025 року голосував за закон України 12414, ухвалений з порушенням Регламенту Верховної Ради України та підпорядкував НАБУ та САП Генеральному прокурору[9] і викликав масові протести[10].

Розслідування

[ред. | ред. код]

Незаконна приватизація

[ред. | ред. код]

2016 року Гунько був фігурантом справи щодо приватизації земельних ділянок Радіопередавального центру в Броварах як організатор злочинної групи, яка незаконно привласнила ділянку площею 96 га, знищивши стратегічне обладнання на ній[11]. На суді Гунька відпустили під заставу 1,762 млн грн і заарештували його майно[12].

20 березня 2019 кримінальне провадження щодо Гунька та інших підозрюваних було закрито «у зв'язку з не встановленням достатніх доказів для доведення їхньої вини в суді та вичерпанням можливості їх отримати»[13]. У червні 2020 Гунько ініціював судовий процес про стягнення моральної шкоди за «незаконне кримінальне переслідування». Суд визнав, що прокурор і начальник управління Нацполіції в Київській області «поширили щодо Гунька негативну інформацію» про причетність до привласнення земельної ділянки. 9 грудня Печерський районний суд присудив Гуньку 2 млн грн моральної компенсації[14].

Привласнення урожаю держпідприємства

[ред. | ред. код]

У лютому 2026, за даними журналістів, Анатолій Гунько став підозрюваним у розслідуванні НАБУ, СБУ і САП, та отримав підозру за привласнення врожаю підприємства НААН. За даними слідства, в 2021 році він у змові з директором дослідного господарства та ще однією особою організували незаконний збір та вивезення агропродукції на приватні зернові склади в Чернігівській та Полтавській областях, загальна шкода державі склала майже 30 млн грн[15].[16]

Хабарництво

[ред. | ред. код]

8 серпня 2023 року НАБУ та САП викрили на хабарі Гунька[17][18] і двох його спільників, які отримали $85 тис. від підприємця за нібито «передачу в оренду державних земель»[19][20][21].

9 серпня до Гунька було прийнято запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 7 жовтня 2023[22][23], також йому призначили заставу у розмірі 30 млн грн[24].

29 серпня апеляція ВАКС залишила Гунька під вартою[25]. У лютому 2024 року САП за матеріалами досудового розслідування НАБУ передала до суду обвинувальний акт проти Гунька та його спільника[26].

Засудження

[ред. | ред. код]

25 березня 2025 року ВАКС засудив Гунька до семи років позбавлення волі з конфіскацією всього майна та з позбавленням права обіймати певні посади. Його визнали винним у вимаганні та отриманні хабаря в розмірі $85 тис. До набрання вироку законної сили Гунько буде зобов'язаний носити електронний браслет[27][28].

9 лютого 2026 Апеляційна палата ВАКС повідомила, що Гунько отримав 4 роки позбавлення волі.[29]

Родина

[ред. | ред. код]
  • Дружина Гунько Наталія Іванівна (15.02.1979), директор компанії «Гільдія права», одружились 19 жовтня 1996 року. Депутат Київської обласної ради VII та VIII скликань, голова Київської обласної ради в 2021—2023 роках[30].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Комісія зареєструвала народного депутата України Анатолія Гунька. Центральна виборча комісія (укр.). 17 листопада 2020. Процитовано 17 листопада 2020.[недоступне посилання]
  2. ↑ «Слуга народу» визначилась, кого висуне на окрузі Ляшка. Досьє на Анатолія Гунька. glavcom.ua (укр.). Процитовано 17 листопада 2020.
  3. ↑ У Раді з'явився новий нардеп. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 17 листопада 2020.
  4. ↑ ЦВК зареєструвала Гунька народним депутатом. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 17 листопада 2020.
  5. ↑ Драма Олега Ляшка. Як «слуга» покарав «скотиняку». glavcom.ua (укр.). Архів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 3 лютого 2021.
  6. ↑ ЦВК оголосила кандидата від СН переможцем виборів до Ради на 208 окрузі. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 17 листопада 2020.
  7. ↑ Постанова Верховної Ради України від 29 липня 2022 року № 2485-IX «Про внесення змін до Постанови Верховної Ради України "Про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради України дев'ятого скликання"»
  8. ↑ Скандальних нардепів Гунька та Торохтія виключили з фракції "Слуга народу". РБК-Украина (укр.). Процитовано 3 березня 2024.
  9. ↑ Патока, Марія (22 липня 2025). Хто з нардепів голосував за законопроєкт про ліквідацію незалежності НАБУ та САП. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 24 липня 2025.
  10. ↑ Стеценко, Сергій (27 липня 2025). «Вирішили «хакнути» систему, але не вийшло»: як влада «встрягла» в історію з НАБУ і САП та що буде далі?. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 28 липня 2025.
  11. ↑ Застава за Гунька: замість 116 мільйонів суд призначив 1762 тис грн, – ВІДЕО ЗАСІДАННЯ | Трибуна — Бровари Новини. Трибуна - Бровари (укр.). 3 квітня 2018. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 17 листопада 2020.
  12. ↑ Викриття злочинців, що знищили ДП "Радіопередавальний центр" у Броварах - новини Еспресо TV | Україна. espreso.tv. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 17 листопада 2020.
  13. ↑ ATBROVARY.ORG (14 травня 2019). Знищення Радипередавального центру в Броварах: поліція закрила справу і зняла підозри. ATBROVARY.ORG / ATBROVARY.KIEV.UA - Новини нашого міста Бровари (укр.). Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 3 лютого 2021.
  14. ↑ sudreport (23 грудня 2020). Нардепу від «Слуги народу» присудили 2 млн компенсації за кримінальне переслідування |. Судовий репортер (укр.). Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 3 лютого 2021.
  15. ↑ НАБУ оголосило підозру нардепу за привласнення врожаю підприємства НААН. Це Гунько який очолював ТСК по корупції. LB.ua. 4 лютого 2026. Процитовано 5 лютого 2026.
  16. ↑ Після справи про хабар: нардеп Гунько отримав нову підозру. РБК-Украина (укр.). Процитовано 27 лютого 2026.
  17. ↑ Депутата від «Слуги Народу» викрили на хабарі: «продавав» землю Національної академії аграрних наук. hromadske.ua (укр.). 8 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  18. ↑ Викрито нардепа на отриманні неправомірної вигоди за передачу в оренду держземель (укр.), процитовано 8 серпня 2023
  19. ↑ У НАБУ показали момент затримання нардепа від Слуги народу Гунька на хабарі — відео. nv.ua (укр.). Процитовано 8 серпня 2023.
  20. ↑ НАБУ: Нардепа спіймали на хабарі. Джерела: Це Гунько зі Слуги народу – відео. LIGA (укр.). 8 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  21. ↑ В Україні на хабарі спіймали нардепа Гунька та двох його спільників. РБК-Украина (укр.). Процитовано 21 листопада 2023.
  22. ↑ Розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу народному депутату України (укр.), процитовано 9 серпня 2023
  23. ↑ Нардепа Гунька арештували з можливістю виходу під заставу. РБК-Украина (укр.). Процитовано 3 березня 2024.
  24. ↑ Нардепа Гунька арештували в можливістю виходу під заставу. РБК-Украина (укр.). Процитовано 9 серпня 2023.
  25. ↑ Апеляція ВАКС залишила нардепа Гунька під вартою. Суспільне (укр.). Процитовано 29 серпня 2023.
  26. ↑ Нардепа Гунька судитимуть за отримання хабара, йому загрожує до 12 років в'язниці. РБК-Украина (укр.). Процитовано 3 березня 2024.
  27. ↑ Повідомлення Центру протидії корупції від 25.03.2025
  28. ↑ ВАКС засудив нардепа Гунька до 7 років ув'язнення з конфіскацією всього майна. 25.03.2025, 19:59
  29. ↑ Нардеп Гунько отримав чотири роки в’язниці після розгляду апеляційної скарги: арештували в залі суду. Новинарня.
  30. ↑ Гунько Наталія Іванівна. kor.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 17 листопада 2020.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гунько_Анатолій_Григорович&oldid=47564269