Гунько Анатолій Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гунько.
Гунько Анатолій Григорович
Народився 12 березня 1976(1976-03-12) (48 років)
Сальне, Ніжинський район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР
Країна  Україна
Місце проживання Бровари
Діяльність політик, адвокат, підприємець
Посада народний депутат України
У шлюбі з Гунько Наталія Іванівна
Народний депутат України
IX скликання
Слуга народу 17 листопада 2020 —

Картка на сайті Верховної Ради України

Анато́лій Григо́рович Гунько́ (12 березня 1976, с. Сальне Ніжинського району Чернігівської області, УРСР) — український адвокат, правозахисник. Народний депутат України 9-го скликання від 208-го виборчого округу від партії «Слуга народу» (з 17 листопада 2020 року)[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 12 березня 1976 року у селі Сальне Ніжинського району Чернігівської області. Освіта вища. Мешкає у Броварах Київської області. Директор ТОВ «Гільдія права», співзасновник будівельного ТОВ «Компанія Інтер-Профіт».

2015 року балотувався від партії «Наш край» до Київської облради[2].

2019 року балотувався за 209 округом від партії Батьківщина, посів третє місце (25 %, 17 тис. голосів)[3].

25 жовтня 2020 року переміг на довиборах до ВРУ на 208 окрузі, став народним депутатом IX скликання, обійшовши головного опонента Олега Ляшка — лідера Радикальної партії[4][5]. У Верховній Раді замінив загиблого нардепа Валерія Давиденка[6].

Член Комітету з питань правової політики[7].

10 серпня 2023 року Гунька було виключено з фракції «Слуга народу»[8].

Розслідування[ред. | ред. код]

Незаконна приватизація[ред. | ред. код]

2016 року Гунько був фігурантом справи щодо приватизації земельних ділянок Радіопередавального центру в Броварах як організатор злочинної групи, яка незаконно привласнила ділянку площею 96 га, знищивши стратегічне обладнання на ній[9]. На суді Гунька відпустили під заставу 1,762 млн грн і заарештували його майно[10].

20 березня 2019 кримінальне провадження щодо Гунька та інших підозрюваних було закрито «у зв'язку з не встановленням достатніх доказів для доведення їхньої вини в суді та вичерпанням можливості їх отримати»[11]. У червні 2020 Гунько ініціював судовий процес про стягнення моральної шкоди за «незаконне кримінальне переслідування». Суд визнав, що прокурор і начальник управління Нацполіції в Київській області «поширили щодо Гунька негативну інформацію» про причетність до привласнення земельної ділянки. 9 грудня Печерський районний суд присудив Гуньку 2 млн грн моральної компенсації[12].

Хабар[ред. | ред. код]

8 серпня 2023 року НАБУ та САП викрили на хабарі Гунька[13][14] і двох його спільників, які отримали $85 тис. від підприємця за нібито «передачу в оренду державних земель».[15][16][17]

9 серпня до Гунька було прийнято запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 7 жовтня 2023[18][19], також йому призначили заставу у розмірі 30 млн грн.[20]

29 серпня апеляція ВАКС залишила Гунька під вартою[21]. У лютому 2024 року САП за матеріалами досудового розслідування НАБУ передала до суду обвинувальний акт прот Гунька та його спільника[22].

Родина[ред. | ред. код]

  • Дружина Гунько Наталія Іванівна (15.02.1979), директор компанії «Гільдія права», одружились 19 жовтня 1996 року. Депутат Київської обласної ради VII та VIII скликань, голова Київської обласної ради в 2021—2023 роках.[23]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Комісія зареєструвала народного депутата України Анатолія Гунька. Центральна виборча комісія (укр.). 17 листопада 2020. Процитовано 17 листопада 2020.[недоступне посилання]
  2. ↑ «Слуга народу» визначилась, кого висуне на окрузі Ляшка. Досьє на Анатолія Гунька. glavcom.ua (укр.). Процитовано 17 листопада 2020.
  3. ↑ У Раді з'явився новий нардеп. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 17 листопада 2020.
  4. ↑ ЦВК зареєструвала Гунька народним депутатом. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 17 листопада 2020.
  5. ↑ Драма Олега Ляшка. Як «слуга» покарав «скотиняку». glavcom.ua (укр.). Архів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 3 лютого 2021.
  6. ↑ ЦВК оголосила кандидата від СН переможцем виборів до Ради на 208 окрузі. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 17 листопада 2020.
  7. ↑ Постанова Верховної Ради України від 29 липня 2022 року № 2485-IX «Про внесення змін до Постанови Верховної Ради України "Про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради України дев'ятого скликання"»
  8. ↑ Скандальних нардепів Гунька та Торохтія виключили з фракції "Слуга народу". РБК-Украина (укр.). Процитовано 3 березня 2024.
  9. ↑ Застава за Гунька: замість 116 мільйонів суд призначив 1762 тис грн, – ВІДЕО ЗАСІДАННЯ | Трибуна — Бровари Новини. Трибуна - Бровари (укр.). 3 квітня 2018. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 17 листопада 2020.
  10. ↑ Викриття злочинців, що знищили ДП "Радіопередавальний центр" у Броварах - новини Еспресо TV | Україна. espreso.tv. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 17 листопада 2020.
  11. ↑ ATBROVARY.ORG (14 травня 2019). Знищення Радипередавального центру в Броварах: поліція закрила справу і зняла підозри. ATBROVARY.ORG / ATBROVARY.KIEV.UA - Новини нашого міста Бровари (укр.). Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 3 лютого 2021.
  12. ↑ sudreport (23 грудня 2020). Нардепу від «Слуги народу» присудили 2 млн компенсації за кримінальне переслідування |. Судовий репортер (укр.). Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 3 лютого 2021.
  13. ↑ Депутата від «Слуги Народу» викрили на хабарі: «продавав» землю Національної академії аграрних наук. hromadske.ua (укр.). 8 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  14. ↑ Викрито нардепа на отриманні неправомірної вигоди за передачу в оренду держземель (uk-UA) , процитовано 8 серпня 2023
  15. ↑ У НАБУ показали момент затримання нардепа від Слуги народу Гунька на хабарі — відео. nv.ua (укр.). Процитовано 8 серпня 2023.
  16. ↑ НАБУ: Нардепа спіймали на хабарі. Джерела: Це Гунько зі Слуги народу – відео. LIGA (укр.). 8 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  17. ↑ В Україні на хабарі спіймали нардепа Гунька та двох його спільників. РБК-Украина (укр.). Процитовано 21 листопада 2023.
  18. ↑ Розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу народному депутату України (uk-UA) , процитовано 9 серпня 2023
  19. ↑ Нардепа Гунька арештували з можливістю виходу під заставу. РБК-Украина (укр.). Процитовано 3 березня 2024.
  20. ↑ Нардепа Гунька арештували в можливістю виходу під заставу. РБК-Украина (укр.). Процитовано 9 серпня 2023.
  21. ↑ Апеляція ВАКС залишила нардепа Гунька під вартою. Суспільне (укр.). Процитовано 29 серпня 2023.
  22. ↑ Нардепа Гунька судитимуть за отримання хабара, йому загрожує до 12 років в'язниці. РБК-Украина (укр.). Процитовано 3 березня 2024.
  23. ↑ Гунько Наталія Іванівна. kor.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 17 листопада 2020.
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гунько_Анатолій_Григорович&oldid=41910419