Гунько Анатолій Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гунько Анатолій Григорович
НДУ 9 Гунько Анатолій Григорович.jpg
Народився 12 березня 1976(1976-03-12) (46 років)
Сальне, Ніжинський район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Місце проживання Бровари
Діяльність політик, адвокат
Посада народний депутат України
Народний депутат України
IX скликання
Слуга народу 17 листопада 2020

Картка на сайті Верховної Ради України

Анато́лій Григо́рович Гунько́ (12 березня 1976, с. Сальне Ніжинського району Чернігівської області) — український адвокат, правозахисник, народний депутат України з 17 листопада 2020 року від партії Слуга народу[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 12 березня 1976 року у селі Сальне Ніжинського району Чернігівської області. Освіта вища. Мешкає у місті Бровари Київської області. Директор ТОВ «Гільдія права», співзасновник будівельного ТОВ «Компанія Інтер-Профіт».

2015 року балотувався від партії «Наш край» до Київської облради[2].

Кандидат від Батьківщини Анатолій Гунько організував концерт співачки Ольги Полякової у місті Ніжин Чернігівської області[3]. 13-14 липня 2019 року за сприяння кандидата від політичної партії «Батьківщина» Анатолія Гунька були організовані концерти гурту Фрістайл у місті Носівка та Павла Дворського в смт. Срібне Чернігівської області[4][5].

2019 року балотувався за 209 округом від партії Батьківщина, посів третє місце (25 %, 17 тис. голосів)[6].

25 жовтня 2020 року переміг на довиборах до ВРУ на 208 окрузі, став народним депутатом IX скликання, обійшовши головного опонента Олега Ляшка – лідера Радикальної партії[7][8]. У Верховній Раді замінив загиблого нардепа Валерія Давиденка[9].

Член Комітету з питань правової політики[10].

Критика[ред. | ред. код]

2016 року Гунько був фігурантом у справі приватизації земельних ділянок Радіопередавального центру в Броварах. Слідство розглядало Гунька як організатора злочинної групи, яка незаконно привласнила земельну ділянку площею 96 гектарів, знищивши стратегічне обладнання, що розміщувалось на ній[11]. На суді Гунька відпустили під заставу 1,762 млн грн і заарештували його майно[12].

20 березня 2019 кримінальне провадження щодо А. Гунька та інших підозрюваних було закрито «у зв'язку з не встановленням достатніх доказів для доведення їхньої вини в суді та вичерпанням можливості їх отримати»[13]. У червні 2020 Гунько ініціював судовий процес про стягнення моральної шкоди за «незаконне кримінальне переслідування». Суд визнав, що прокурор і начальник управління Нацполіції в Київській області «поширили щодо Гунька негативну інформацію» про причетність до привласнення земельної ділянки. 9 грудня Печерський районний суд присудив народному депутату Анатолію Гуньку моральну компенсацію за незаконні дії правоохоронних органів[14].

Родина[ред. | ред. код]

  • Дружина Гунько Наталія Іванівна (15.02.1979), директор компанії «Гільдія права», одружились 19 жовтня 1996 року. Депутат Київської обласної ради VII та VIII скликань, голова Київської обласної ради[15]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Комісія зареєструвала народного депутата України Анатолія Гунька. Центральна виборча комісія (укр.). 17 листопада 2020. Процитовано 17 листопада 2020. [недоступне посилання]
  2. «Слуга народу» визначилась, кого висуне на окрузі Ляшка. Досьє на Анатолія Гунька. glavcom.ua (укр.). Процитовано 17 листопада 2020. 
  3. Чернігівщина: фестиваль та концерт за сприяння кандидатів в народні депутати. ОПОРА - Громадянська мережа - вибори в Україні - вибори в Украине - Election in Ukraine (ua). Архів оригіналу за 2 вересня 2021. Процитовано 2 вересня 2021. 
  4. За сприяння Анатолія Гунька були організовані концерти, Гунько Анатолій Григорович | Музей політичної агітації | Громадський рух ЧЕСНО. www.chesno.org (укр.). Архів оригіналу за 2 вересня 2021. Процитовано 2 вересня 2021. 
  5. ГО "Європейська координаційна рада". ngoecc.org. Архів оригіналу за 2 вересня 2021. Процитовано 2 вересня 2021. 
  6. У Раді з'явився новий нардеп. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 17 листопада 2020. 
  7. ЦВК зареєструвала Гунька народним депутатом. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 17 листопада 2020. 
  8. Драма Олега Ляшка. Як «слуга» покарав «скотиняку». glavcom.ua (укр.). Архів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 3 лютого 2021. 
  9. ЦВК оголосила кандидата від СН переможцем виборів до Ради на 208 окрузі. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 17 листопада 2020. 
  10. Постанова Верховної Ради України від 29 липня 2022 року № 2485-IX «Про внесення змін до Постанови Верховної Ради України "Про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради України дев'ятого скликання"»
  11. Застава за Гунька: замість 116 мільйонів суд призначив 1762 тис грн, – ВІДЕО ЗАСІДАННЯ | Трибуна — Бровари Новини. Трибуна - Бровари (укр.). 3 квітня 2018. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 17 листопада 2020. 
  12. Викриття злочинців, що знищили ДП "Радіопередавальний центр" у Броварах - новини Еспресо TV | Україна. espreso.tv. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 17 листопада 2020. 
  13. ATBROVARY.ORG (14 травня 2019). Знищення Радипередавального центру в Броварах: поліція закрила справу і зняла підозри. ATBROVARY.ORG / ATBROVARY.KIEV.UA - Новини нашого міста Бровари (укр.). Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 3 лютого 2021. 
  14. sudreport (23 грудня 2020). Нардепу від «Слуги народу» присудили 2 млн компенсації за кримінальне переслідування |. Судовий репортер (укр.). Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 3 лютого 2021. 
  15. Гунько Наталія Іванівна. kor.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 17 листопада 2020.