Перейти до вмісту

Білозір Лариса Миколаївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Білозір Лариса Миколаївна
Ім'я при народженніЛариса Миколаївна Кучер Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася24 вересня 1981(1981-09-24) (44 роки)
Тростянець, Вінницька область, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьполітична діячка Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materІнститут міжнародних відносин Київського університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступінькандидат економічних наук
Знання мовросійська і українська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоВерховна Рада України IX скликання Редагувати інформацію у Вікіданих
Посаданародний депутат України Редагувати інформацію у Вікіданих
Партіябезпартійна
Автограф
НагородиПочесна грамота Верховної Ради України
Сайтlarysabilozir.com Редагувати інформацію у Вікіданих

Україна Народний депутат України
IX скликання
безпартійна 29 серпня 2019 —

Картка на сайті Верховної Ради України

Лариса Миколаївна Білозір, до шлюбу Кучер, нар. 24 вересня 1981, Тростянець — українська громадська та політична діячка, з 29 серпня 2019 року народна депутатка України IX скликання.[1] Входить до складу депутатської групи «Довіра»[2].

З 29 серпня 2019 року членкиня Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

З 4 вересня 2019 року голова підкомітету з питань адміністративних послуг та адміністративних процедур Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

З 29 червня 2021 року заступниця голови Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань захисту прав інвесторів[3].

Член постійної делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи[4]

Біографія

[ред. | ред. код]

Лариса Кучер народилася 24 вересня 1981 року в родині агронома та народного депутата України VIII та IX скликань Миколи Кучера, та бібліотекарки у селищі Тростянець Вінницької області, де провела дитинство та ходила до школи.

Після закінчення школи вступила до Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка, де здобула вищу економічну освіту та, з часом, науковий ступінь кандидата економічних наук[5]. Після цього продовжила навчання у Міжнародному інституті менеджменту в Брюсселі та отримала кваліфікацію магістра з бізнес-адміністрування.[6]

З 2004 року Білозір працювала в структурах агропромислового комплексу, приватному бізнесі, соціальній сфері.[6]

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

У 2015 році була обрана депутаткою Вінницької обласної ради від партії "БПП «Солідарність». Була головою Благодійного фонду «Допомоги онкохворим дітям».[7] Була головою постійної комісії з питань місцевого самоврядування та адміністративно-територіального устрою, євроінтеграції у Вінницькій обласній раді.[8] Очолювала громадську організацію «Життя та розвиток громад».[9]

У 2019 році Білозір була обрана народною депутаткою України на одномандатному виборчому окрузі № 15 (Мурованокуриловецький, Томашпільський, Тульчинський, Чернівецький, Шаргородський райони) як самовисуванка. На час виборів: виконавча директор громадської організації «Життя та розвиток громад», безпартійна. Проживає в м. Києві.[10]

Членкиня Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування[11], голова підкомітету з питань адміністративних послуг та адміністративних процедур[12]. Заступниця члена Постійної делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи.

7 грудня 2020 року включена до списку українських фізичних осіб, проти яких російським урядом запроваджено санкції[13].

22 липня 2025 року голосувала за закон України 12414 який був ухвалений з порушенням Регламенту Верховної Ради України та підпорядковував НАБУ та САП Генеральному прокурору[14] і викликав масові протести[15]. Пізніше 31 липня 2025 року підтримала законопроєкт № 13533 щодо посилення повноважень НАБУ та САП, який відновив їхню процесуальну незалежність[16].

Законотворча діяльність

[ред. | ред. код]
  • Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії порушенню прав у сфері праці;
  • Закон про звернення Верховної Ради України до Кабінету Міністрів України щодо створення центрального органу виконавчої влади в сфері захисту прав дітей — Державної служби України у справах дітей;
  • Закон про внесення змін до деяких законів України щодо заходу із запобігання загрозам національної безпеки — позбавлення осіб державних нагород;
  • Закон про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо посилення державного фінансового контролю;
  • Закон про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо забезпечення прозорості місцевого самоврядування;
  • Закон про внесення змін до деяких законів України щодо стандартизації у сферах криптографічного та технічного захисту інформації, кіберзахисту, протидії технічним розвідкам[17].

Благодійність

[ред. | ред. код]

Протягом 4-9 червня 2019 року кандидати-самовисуванці Микола Кучер та Лариса Білозір провели фестиваль оперної музики «OperaFest Tulchyn» у місті Тульчин Вінницької області[18]. Також самовисуванка Лариса Білозір організувала безкоштовний концерт гурту «Лісапетний батальйон» у смт. Чернівці Вінницької області[19]; організувала дитяче свято на честь Дня захисту дітей та дарувала подарунки переможцям дитячих велоперегонів у смт. Томашпіль Вінницької області[20]. Крім того, від імені Лариси Білозір роздавали солодощі та сік дітям під час відкриття «OperaFestTulchyn»[18].

Родина

[ред. | ред. код]
  • Батько — Кучер Микола Іванович, український господарник, управлінець, політик, радянський партфункціонер. Народний депутат України VIII та IX скликання.
  • Брат — Олександр Кучер — депутат Ладижинської міської ради (Вінницька область).[21]
  • Чоловік — Андрій Білозір (1982 року народження), син композитора Ігоря Білозора і народної артистки України Оксани Білозір. У 2014 році був депутатом Київської міської ради від партії «УДАР», через рік знову балотувався до Київради. Однак вибори програв. У 2018 році Андрій став виконувачем обов'язків генерального директора компанії «Украгролізинг».

Одружені з 2005 року. У шлюбі з Андрієм Лариса народила двох доньок — Анну-Марію та Єлизавету[21][22] та сина [Архівовано 7 ЛЮТОГО 2023 у misto.vn.ua]; misto.vn.ua.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців в одномандатному виборчому окрузі № 15 [Архівовано 28 липня 2019 у Wayback Machine.] cvk.gov.ua
  2. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. itd.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 17 жовтня 2021. Процитовано 16 березня 2021.
  3. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. Rada.gov.ua. Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 29 червня 2021.
  4. ↑ Постійна делегація у Парламентській асамблеї Ради Європи / IX скликання // Склад і структура. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 12 вересня 2025.
  5. ↑ Науковці України [Архівовано 1 вересня 2019 у Wayback Machine.] irbis-nbuv.gov.ua
  6. 1 2 Депутатка Вінницької облради Лариса Білозір йде до парламенту по мажоритарці [Архівовано 27 липня 2019 у Wayback Machine.]; ВінницяОК, 17 червня 2019.
  7. ↑ Кума Порошенка відправила у Вінницьку облраду свою невістку [Архівовано 27 липня 2019 у Wayback Machine.]; depo.ua, 29 жовтня 2015.
  8. ↑ Білозір Лариса Миколаївна [Архівовано 14 червня 2018 у Wayback Machine.] vinrada.gov.ua
  9. ↑ Лариса Білозір: Я вчу громади, як здобувати гранти і вигравати конкурси [Архівовано 27 липня 2019 у Wayback Machine.]; Вінниця.info, 22 серпня 2018.
  10. ↑ Відомості про кандидата в народні депутати України [Архівовано 29 липня 2019 у Wayback Machine.] cvk.gov.ua
  11. ↑ Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ [Архівовано 30 серпня 2019 у Wayback Machine.] Новинарня (29.08.2019)
  12. ↑ У Комітеті з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування утворено 12 підкомітетів [Архівовано 15 вересня 2019 у Wayback Machine.] Верховна Рада України (5 вересня 2019)
  13. ↑ О внесении изменений в постановление Правительства Российской Федерации от 1 ноября 2018 г. No 1300. government.ru (рос.). 7 грудня 2020. Архів оригіналу за 11 грудня 2020. Процитовано 16 грудня 2020.
  14. ↑ Патока, Марія (22 липня 2025). Хто з нардепів голосував за законопроєкт про ліквідацію незалежності НАБУ та САП. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 24 липня 2025.
  15. ↑ Стеценко, Сергій (27 липня 2025). «Вирішили «хакнути» систему, але не вийшло»: як влада «встрягла» в історію з НАБУ і САП та що буде далі?. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 28 липня 2025.
  16. ↑ Пленарні засідання Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 12 вересня 2025.
  17. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. Rada.gov.ua. Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 28 січня 2022.
  18. 1 2 На Вінниччині депутати «піаряться» на святі оперної музики. ОПОРА - Громадянська мережа - вибори в Україні - Election in Ukraine (ua) . Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
  19. ↑ Невмируща традиція: на Вінниччині кандидати знову агітують концертами. ОПОРА - Громадянська мережа - вибори в Україні - Election in Ukraine (ua) . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
  20. ↑ На Вінниччині політики вітали з останнім дзвоником та Днем захисту дітей. ОПОРА - Громадянська мережа - вибори в Україні - Election in Ukraine (ua) . Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
  21. 1 2 Білозір Лариса Миколаївна: парламентарій у другому поколінні та ставлениця мільярдера Юрія Косюка.
  22. ↑ Невістка Оксани Білозір виграла вибори до Верховної Ради [Архівовано 29 липня 2019 у Wayback Machine.]; zaxid.net, 24 липня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Білозір_Лариса_Миколаївна&oldid=47003170