Довгий Олесь Станіславович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Олесь Станіславович Довгий

Нині на посаді
На посаді з 27 листопада 2014

Час на посаді:
28 квітня 2006 — 19 квітня 2011
Попередник Володимир Яловий
Наступник Галина Герега

Народився 1 листопада 1980(1980-11-01) (36 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Політична партія Безпартійний
Дружина Катерина Горіна
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Офіційний веб-сайт

Оле́сь Станісла́вович До́вгий (нар. 1 листопада 1980, Київ, Українська РСР, СРСР) — український політик, секретар Київської міської ради (2006-2011), позафракційний депутат Київської міської ради (з 2006 року). Депутат Верховної Ради України VIII скликання, позафракційний.[1] Співголова депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв'язків з Австрійською Республікою, член депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв'язків з Чорногорією.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився у сім'ї майбутнього народного депутата Верховної Ради України Станіслава Довгого. Мати — Лариса Довга, старший науковий співробітник Інституту філософії НАНУ.

Онук поета Олексія Довгого.

Освіта[ред.ред. код]

1997 — з відзнакою закінчив ЗОШ № 58 Києва.

За програмою міжнародних обмінів навчався у коледжі англ. Bournemouth Tutorial College (Великобританія).

2001 — з відзнакою закінчив Національний авіаційний університет за спеціалізацією «маркетинг у виробничій сфері».

2002 — закінчив Київський національний економічний університет за фахом «міжнародна економіка».

2015 — закінчив Національний університет «Одеська юридична академія» за юридичним фахом.

Прослухав курс мовної школи Anglo European School of English та курс лідерства INSEAD The business school for the World.

Кандидат економічних наук.

Кар'єра[ред.ред. код]

Свою трудову діяльність Олесь Довгий розпочав у 1997 році – референтом в Українській Асоціації молодих юристів. Був заступником секретаря, секретарем Київського осередку організації.

З листопада 2001 року до червня 2003 року працював у Державному університеті інформаційно-комунікаційних технологій на посадах наукового, старшого наукового співробітника науково-аналітичного центру, виконував обов’язки доцента кафедри економіки. З липня 2003 року до жовтня 2004 року працював на посаді Віце-президента Української асоціації молодих юристів.

У 20042005 роках – старший науковий співробітник Інституту телекомунікацій та глобального інформаційного простору (НАНУ).

З грудня 2005 року – радник Голови Державного департаменту інтелектуальної власності.

З грудня 2005 року до квітня 2006 року – директор з питань розвитку Міжнародної громадської організації "Міжнародний центр перспективних досліджень”.

Паралельно з вищезазначеним, до початку своєї політичної кар’єри був партнером у низці бізнес-проектів, у тому числі, як приватний підприємець. А саме - партнером у проекті видавничої компанії з випуску серії дитячих книг. Брав участь у створенні одного з перших українських інтернет-провайдерів, був співзасновником компанії, яка першою на ринку України розпочала продаж реклами в кінотеатрах. За його активної участі було засновано юридичну компанію, яка спеціалізувалася на захисті авторських прав українських артистів і музикантів, а також “Українську DVD компанію”, яка виробляла виключно ліцензійну продукцію.

Олесь Довгий є партнером у бізнесі, який належить старшим членам його родини. Працювати там він розпочав як позаштатний консультант. В рамках родинного бізнесу були реалізовані проекти у сфері ІТ та електроніки. Зокрема, організовано виробництво комп'ютерів та ноутбуків, впроваджено ліцензійне виробництво телевізорів “Sanyo” та “Philips”.

Напрямки сімейного бізнесу Довгих традиційно пов’язані з девелопментом, нерухомістю, приватною медициною, продуктами харчування і продажем елітної електротехніки. Група є партнером мережі медичних клінік “Добробут”, власником приватної клініки “Достомед” і мережі бутіків, які представляють в Україні преміальний бренд електроніки Bang&Olufsen. Окрім цього, бізнес-група спеціалізується на імпорті вина. Також була створена мережа продуктових супермаркетів “Чумацький шлях”, яку у 2015 році було продано більш потужному гравцю на ринку - мережі супермаркетів “Велика кишеня”.

На місцевих виборах 2006 року Олесь Довгий пройшов до Київської міської ради, 28 квітня того ж року був обраний заступником голови - секретарем Київради. У 2008 році на дострокових виборах до столичної ради знову став депутатом. В 2014 році на парламентських виборах до Верховної Ради України був обраний народним депутатом.

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ 2015, фото Вадим Чуприна ©

Згідно з деклараціями, які можна знайти у відкритих джерелах, до початку роботи у Київраді у 2006 році ним було задекларовано у податкових органах 20 млн. грн. нарахованих доходів, що за курсом на той час складає близько $4 млн. Всі його статки офіційно задекларовані від початку трудової діяльності до теперішнього часу, з них сплачені всі податки згідно законів України.

18 вересня 2015 року депутат Верховної Ради України Олесь Довгий увійшов до складу групи "Воля народу". Відповідно, після входження в депутатську групу Довгого, вона не буде розпущена.[2]

Має III ранґ державного службовця.

10 листопада 2016 року стало відомо, що народний депутат і член економічного комітету ВР Олесь Довгий представлятиме інтереси промисловців, підприємців і роботодавців в парламенті, а також очолить Офіс представника бізнесу у ВР.

Про це було оголошено на з'їзді Українського союзу промисловців і підприємців.

Кандидатуру депутата підтримали в Федерації роботодавців України[3].

Згадки в ЗМІ[ред.ред. код]

У квітні 2011 року разом з дружиною заснував Фонд Олеся Довгого і Катерини Горіної, місією якого заявлена ​​підтримка дітей, молоді та батьків. Діяльність Фонду здійснюється за 3 напрямами: спорт і здоровий спосіб життя, освітні програми та соціальні проекти. За перші півроку роботи освітню та консультаційну підтримку Фонду отримали близько 5 тис. осіб. Територіально діяльність Фонду зосереджена в Дніпровському районі Києва.[4]

В жовтні 2014 виступав як кандидат в народні депутати по виборчому округу № 102 (Кіровоградська обл.) По завершенню голосування Олесь Довгий заявив, що всі розмови про визнання недійсними виборів в його окрузі є банальним невмінням своїх конкурентів приймати поразку[5].

«У нас на окрузі працювало кількасот наглядачів на всіх дільницях від різних політичних сил і кандидатів. Олесь Довгий переміг з результатом плюс 15 тис. голосів. Тобто наступний кандидат набрав на 15 тис. голосів менше», — підкреслив політик, відзначивши, що жоден з офіційних спостерігачів та членів дільничних комісій не побачив порушень, які могли б суттєво вплинути на результати голосування.

За словами Олеся Довгого, його опоненти тому і не ведуть розмов, приміром, про перерахунок голосів, а вимагають просто визнати вибори недійсними, бо знають про недоцільність подібних дій.

Обвинувачення у підкупі виборців було спростоване відповідним рішенням суду, який не визнав факту підкупу та жодних злочинних дій особи.[6]

Нагороди[ред.ред. код]

Орден Андрія Первозванного I ступеня (вересень 2008).

Орден «За заслуги» III ступеня (Указ Президента України від 28 травня 2009).

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.