Копиленко Олександр Любимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Копиленко Олександр Любимович
Народився 26 червня 1961(1961-06-26) (58 років)
Київ, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність юрист
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Науковий ступінь доктор юридичних наук[d]
Нагороди
орден «За заслуги» II ступеня Орден «За заслуги» III ступеня
Державна премія України в галузі науки і техніки Заслужений юрист України
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу 15 жовтня 2019

Олександр Любимович Копиленко (26 червня 1961(19610626), Київ) — український правник, доктор юридичних наук (1993), професор (1999), заслужений юрист України (2004), академік Національної академії наук України (2018) та Національної академії правових наук України (2001), кавалер ордена «За заслуги» II і ІІІ ступенів[1][2], директор Інституту законодавства Верховної Ради України.

Народний депутат України 9-го скликання[3].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 26 червня 1961 року в Києві. У 1983 році закінчив Київський університет. У 1983—1990 роках працював в Інституті держави і права АН УРСР, 1990—2002 — в апараті Верховної Ради України (з 1998 — радник Голови Верховної Ради), з 2002 — директор Інституту законодавства Верховної Ради України. У 2013—2014 роках — член Центральної виборчої комісії.

Має значний творчий доробок, є автором близько 400 наукових праць, у тому числі кількох десятків індивідуальних та колективних монографій і науково-практичних посібників у галузі історії держави і права, конституційного права, міжнародного права і європейської інтеграції.

Запропонував новий підхід до підготовки й експертизи проектів нормативно-правових актів за блоковим принципом, який має велике теоретичне та практичне значення для удосконалення законотворчого процесу.

Його праці відзначені Державною премією України в галузі науки і техніки, преміями ім. М. Грушевського, ім. М. Василенка та ім. М. Костомарова НАН України.

Науково-громадська діяльність О. Л. Копиленка здобула широке визнання не лише в Україні, а й за кордоном. Із 2004 року він входить до української національної групи Постійної Палати Міжнародного Третейського Суду (м. Гаага). Член Конституційної Комісії, а також Комісії державних нагород та геральдики при Президентові України.

Віце-президент Всеукраїнської федерації фрі-файту.[4] Кандидат у народні депутати від партії «Слуга народу» на парламентських виборах 2019 р., № 135 у списку.[5] Безпартійний.[6]

Член Комісії з питань правової реформи з 7 серпня 2019[7].

Примітки[ред. | ред. код]