Михайлюк Галина Олегівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Галина Михайлюк
Михайлюк Галина Олегівна
Galyna Mykhailiuk MP.jpg
Народилася 14 червня 1987(1987-06-14) (34 роки)
Київ, Українська РСР
Країна Україна Україна
Діяльність науковиця, правничка, політична діячка
Alma mater Національний університет «Одеська юридична академія» (2009)
Одеський державний економічний університет (2010)
Йоркський університет (2012)
Галузь юриспруденція
Заклад Національний університет «Києво-Могилянська академія»
Посада професор
Звання доцент
Ступінь доктор юридичних наук
Нагороди
Заслужений юрист України
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Галина Олегівна Михайлюк (нар. 14 червня 1987, Київ) — народний депутат України IX скликання від партії «Слуга народу»[1], заступник голови Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності[2], співголова депутатських груп ВРУ з міжпарламентських зв'язків з Японією та Австралією.[3]

Доктор юридичних наук (2018), правознавець.

Радник з питань підготовки законів Консультативної місії Європейського Союзу в Україні (2015—2019)[4], гостьовий лектор Університету Арканзасу (США), професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», доцент Українського вільного університету в Мюнхені.

Навчання[ред. | ред. код]

Професійна та наукова діяльність[ред. | ред. код]

2013—2014 — консультант, старший консультант відділу європейського права та міжнародної інтеграції Інституту законодавства Верховної Ради України, м. Київ.

З 2012 року і дотепер працює за сумісництвом професором кафедри міжнародного та європейського права Національного університету «Києво-Могилянська академія», м. Київ.

2015—2019 — експерт, радник з питань підготовки законів Консультативної місії Європейського Союзу в Україні, м. Київ. Керівник проектів «Поліпшення законодавчих можливостей у сфері реформування сектору цивільної безпеки у Верховній Раді України за допомогою кращих практик ЄС» та «Посилення ролі Верховної Ради України в покращенні регуляторної політики шляхом постоцінювання впливу законодавства».

2013—2020 — доцент факультету державних та економічних наук Українського вільного університету (УВУ) м. Мюнхен (Німеччина).

2016 — гостьовий лектор Університету Арканзасу, штат Арканзас (США).

Член спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських дисертацій Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України.

Член редакційної колегії журналу «Теорія і практика інтелектуальної власності» Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України.

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

Науковий ступінь, вчене звання[ред. | ред. код]

  • 2012 — захистила дисертацію на здобуття ступеня кандидата юридичних наук на тему «Цивільно-правове регулювання нетрадиційних банківських операцій та послуг» (спеціальність 12.00.03 — цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право) в Національному університеті «Одеська юридична академія».
  • 2018 — захистила дисертацію на здобуття ступеня доктора юридичних наук на тему «Модернізація цивільно-правового регулювання комерційних позначень в Європейському Союзі та Україні» (спеціальність 12.00.03 — цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право) в Науково-дослідному інституті приватного права і підприємництва ім. Бурчака Національної академії правових наук України.
  • березень 2019 — отримала звання доцента[7].

Нагороди і звання[ред. | ред. код]

Наукові праці[ред. | ред. код]

Кількість опублікованих наукових праць: близько 80.

Основні наукові праці:

  • Право Європейського Союзу з комерційних позначень. К., 2016; 2017;
  • The Legal Analysis of Using Trade Marks as Keywords in Advertising through the Internet // Wissenschaftliches Sammel- werk der Ukrainischen Freien Universität. 2016. Bd. 21;
  • Судова практика ЄС у сфері ІТ: окремі категорії справ // ІТ-право: теорія та практика. О., 2017;
  • Implementation of Constitutional Reform on Judiciary in Ukraine on its way towards European Integration // Journal of Contemporary European Research (Scopus). 2018. Vol. 14.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. На з’їзді «Слуги народу» представили сотню членів партії. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 16 червня 2019. Процитовано 29 травня 2020. 
  2. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 26 травня 2020. Процитовано 29 травня 2020. 
  3. Офіційний портал Верховної Ради України. itd.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 31 травня 2020. Процитовано 29 травня 2020. 
  4. Список депутатів від партії «Слуга Народу» Архівовано 8 серпня 2019 у Wayback Machine. sluga-narodu.com
  5. Всесвітні студії. Випускники. Архів оригіналу за 24 травня 2019. Процитовано 28 липня 2019. 
  6. Комітет з питань правоохоронної діяльності. komzakonpr.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 2 жовтня 2019. 
  7. У МОН затвердили наукові ступені та вчені звання юристів. Архів оригіналу за 28 липня 2019. Процитовано 28 липня 2019. 
  8. Указ президента України №406/2021. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Архів оригіналу за 24 серпня 2021. Процитовано 25 серпня 2021. 

Посилання[ред. | ред. код]