Кисилевський Дмитро Давидович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кисилевський Дмитро Давидович
НДУ 9 Кисилевський Дмитро Давидович.jpg
Народився 23 квітня 1983(1983-04-23)[1] (40 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність політик, підприємець
Alma mater НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського
Посада народний депутат України
Партія Слуга народу
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу 29 серпня 2019 —

Картка на сайті Верховної Ради України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кисилевський.

Дмитро Давидович Кисилевський (23 квітня 1983(1983-04-23), Київ) — український політик. Народний депутат у Верховній раді IX скл. від партії «Слуга народу»[2], заступник голови комітету з питань економічного розвитку у ВРУ IX скл. (з 29 серпня 2019 року)[3]. Колишній директор з корпоративних відносин промислової компанії «Interpipe» з березня 2011 до 2019 року[4].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 23 квітня 1983 року в Києві. 1999 року закінчив гімназію № 178 і вступив до КПІ, Факультет соціології і права (спеціальність «адміністративний менеджмент»)[5].

2009 року пройшов навчання за британською програмою Chartered Institute of Public Relations[en], 2017 року закінчив Українську школу політичних студій. Володіє англійською.

2006 року став керівником проєктів у PR-агенції Noblet Media CIS[4].

2011 року з родиною переїхав до Дніпра, почав працювати у компанії Інтерпайп директором із корпоративних відносин.

2012 року брав участь у відкритті електросталеплавильного комплексу Інтерпайп сталь. Член Наглядової ради ПрАТ «Інтерпайп Новомосковський трубний завод» у Новомосковську Дніпропетровської області до 2019 року[4].

Організатор найбільшого інженерного шоу України Interpipe TechFest[6][7], ініціатор створення мережі лабораторій мехатроніки в Дніпрі[8], співорганізатор Interpipe Dnipro Half Marathon[9]. 2014—2016 — очолював волонтерський штаб компанії з допомоги працівникам, мобілізованим до Збройних сил України[10].

Політика[ред. | ред. код]

2019 року був кандидатом у народні депутати від партії «Слуга народу» на парламентських виборах (в.о. № 24, Індустріальний район, частина Самарського району Дніпра)[11]. На час виборів працював директором із корпоративних відносин ТОВ «Інтерпайп Україна», жив у Дніпрі, безпартійний[12].

Народний депутат України, заступник голови комітету ВРУ з питань економічного розвитку. Спеціалізація — промислова політика, космічна галузь, експорт і зовнішня торгівля. Станом на грудень 2020 року депутат став автором 36 проєктів законів і постанов, та 180 поправок до законопроєктів[13][14].

Обраний народним депутатом від Індустріального і Самарського районів Дніпра (Округ № 24) від партії Слуга народу[15].

До липня 2022 року Кисилевський став автором 65 законопроєктів і постанов, 293 правки[16].

2019[ред. | ред. код]

Обраний народним депутатом від Індустріального і Самарського районів Дніпра (в.о. № 24) від партії Слуга народу. Співавтор законопроєкту № 2237 про скасування депутатської недоторканності[17]. Автор прийнятих поправок до законопроєкту № 1071, що дозволяли українським компаніям займатись космічною діяльністю[18].

Автор прийнятого закону про детінізацію ринку металобрухту (№ 2426), що створював умови для легалізації операцій з брухтом[19].

У грудні 26 депутатів, включно з Кисилевським, просили прем'єр-міністра Шмигаля надати інформацію щодо укладення угоди про зони вільної торгівлі з Туреччиною, але угоду не було ратифіковано[20].

2020[ред. | ред. код]

У березні Кисилевський став ініціатором проведення виїзного засідання Комітету ВРУ з питань економічного розвитку в Дніпрі, присвяченого проблемам космічної галузі[21].

За даними Кисилевського. він домігся виділення 148,5 млн грн на утилізацію й зберігання ракетного палива для заводу Південмаш та Павлоградського хімічного заводу, та виділення 550 млн на утилізацію твердого палива у бюджеті 2021 року[22]. Також Кисилевський був автором прийнятого законопроєкту щодо оплати з держбюджету заборгованості з заробітніої платні працівникам Південмашу за вересень 2019 — липень 2020[23].

Автор резонансної поправки про «зелену металургію» до закону про підтримку виробництва електроенергії з альтернативних джерел. Поправка звільняла від сплати частини тарифу на транспортування енергії, що йде на компенсацію зеленого тарифу тих виробників, які зменшили викиди СО2 до рівня ЄС[24].

2021[ред. | ред. код]

Автор прийнятого законопроєкту про продовження дії експортного мита на металобрухт на 5 років[25]. Автор прийнятої поправки про збільшення експортного мита з 58 до 180 євро на тонну[26].

Ініціював слухання в Комітеті ВРУ з питань економічного розвитку щодо перегляду економічної частини угоди про асоціацію України з ЄС[27], врешті комітет затвердив і направив до Уряду рекомендації щодо перегляду економічної частини Угоди[28].

Співавтор прийнятого пакету законопроєктів про індустріальні парки[29]. ВРУ схвалила зміни, передбачивши компенсації на підведення інфраструктури і мереж, підключення до мереж всередині парку і відсоткових ставок по кредитам[30]. ВРУ схвалила податкові та митні стимули для індустріальних парків, законопроєкти 5688 і 5689[31].

Співавтор прийнятих законопроєктів про стимули для виробництва електротранспорту, поправка була поширена на виробництво міського електротранспорту (трамваїв, тролейбусів, електробусів)[32].

ВРУ підтримала пропозицію Кисилевського до бюджетної декларації, які уряд мав враховувати при реалізації бюджетної політики. До рекомендацій увійшли: розвиток експорту українських товарів, підвищення їх конкурентоспроможності, забезпечивши роботу Експортно-кредитного агентства, локалізація у публічних закупівлях, створення індустріальних парків із стимулами для виробничих підприємств[33]. Вимагав від уряду дотримання умов локалізації при замовленні 130 локомотивів Alstom для Укрзалізниці[34].

Став керівником робочої групи з питань розвитку індустріальних парків на базі Комітету ВРУ з питань економічного розвитку[35].

2022[ред. | ред. код]

Автор закону про локалізацію, що вимагав з 2022 року використання щонайменше 10 % української складової в закупівлях міського транспорту, комунальної техніки, залізничного транспорту, продукції енергетичного машинобудування та аероспейсу. Щорічно цей поріг має збільшуватись на 5 % — до 40 %, його дія триватиме до 2032 року[36].

Критика[ред. | ред. код]

Екс-співробітник ТОВ «Інтерпайп-Україна» Віктора Пінчука[37]. У липні 2020 разом з Андрієм Герусом лобіював зміни до законопроєкту про «зелену» енергетику № 3658, які ввели пільговий тариф для сталеплавних підприємств[38][39].

Визнання, нагороди[ред. | ред. код]

  • Двічі входив до топ-10 директорів із комунікацій України за версією видання Marketing Media Review[40]
  • 7 грудня 2020 року постановою Уряду РФ № 2043 внесений до переліку українців, на яких поширюються економічні санкції РФ[41].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Одружений, має двох дочок.[42]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ https://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2019/wp407pt001f01=919pf7201=21062.html
  2. ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців в одномандатному виборчому окрузі № 24 [Архівовано 28 Липня 2019 у Wayback Machine.] cvk.gov.ua
  3. ↑ Рада затвердила перелік, склад та керівництво усіх комітетів парламенту IX скликання. Повний список. Архів оригіналу за 30 Серпня 2019. Процитовано 30 Серпня 2019. 
  4. ↑ а б в Директор з корпоративних відносин «Інтерпайпу» балотується до ВР за мажоритаркою в Дніпрі від Партії «Слуга народу» [Архівовано 28 Липня 2019 у Wayback Machine.] Інтерфакс-Україна (22.06.2019)
  5. ↑ Випускники [Архівовано 28 Липня 2019 у Wayback Machine.] Факультет соціології і права КПІ ім. Ігоря Сікорського
  6. ↑ Interpipe TechFest 2019 - Афиша. Gorod.dp.ua. Архів оригіналу за 18 Січня 2022. Процитовано 5 квітня 2021. 
  7. ↑ У Дніпрі стартувало інженерне шоу - Interpipe TechFest. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 28 липня 2019. Процитовано 10 червня 2022. 
  8. ↑ У двох школах лівобережжя відкрили лабораторії мехатроніки - 11 канал, Дніпро, Україна. 11tv.dp.ua (укр.). 23 грудня 2021. Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 10 червня 2022. 
  9. ↑ https://dniprorada.gov.ua/uk/articles/item/32293/ponad-5-tisyach-uchasnikiv-novi-distancii-ta-zbilshenij-prizovij-fond-u-dnipri-vidbudetsya-4th-interpipe-dnipro-half-marathon
  10. ↑ Дмитро Кисилевський. Політична партія «Слуга Народу» (укр.). Архів оригіналу за 10 червня 2022. Процитовано 10 червня 2022. 
  11. ↑ «Слуга народу» представила мажоритарників у 23 областях і Києві [Архівовано 10 Вересня 2019 у Wayback Machine.] Українська правда (21 червня 2019)
  12. ↑ Відомості про кандидата в народні депутати України [Архівовано 28 Липня 2019 у Wayback Machine.] cvk.gov.ua
  13. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 11 Квітня 2021. Процитовано 5 квітня 2021. 
  14. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 10 червня 2022. 
  15. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. itd.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 23 Жовтня 2020. Процитовано 5 квітня 2021. 
  16. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 7 липня 2022. 
  17. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 10 червня 2022. 
  18. ↑ Зеленський підписав закон, який дозволяє космічні запуски приватним компаніям. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 10 червня 2022. Процитовано 10 червня 2022. 
  19. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 10 червня 2022. 
  20. ↑ https://ukranews.com/ua/news/742647-26-deputativ-prosyat-shmygalya-nadaty-informatsiyu-shhodo-ukladennya-ugody-pro-zvt-z-turechchynoyu
  21. ↑ БізнесЦензор. Комитет Рады по экономразвитию проведет выездное заседание с посещением заводов в Днепре и Запорожье. БізнесЦензор (укр.). Процитовано 7 липня 2022. 
  22. ↑ “Південмаш” і ПХЗ отримають гроші на утилізацію ракетного палива. 34 телеканал (рос.). Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 7 липня 2022. 
  23. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 7 липня 2022. 
  24. ↑ Український зелений курс: декарбонізація або смерть. Економічна правда (укр.). Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 10 червня 2022. 
  25. ↑ Картка законопроекту - Законотворчість. itd.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 11 квітня 2022. Процитовано 10 червня 2022. 
  26. ↑ ВР підвищила мито на експорт брухту з EUR58 до EUR180 за тонну. Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 10 червня 2022. 
  27. ↑ Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку. komprompol.rada.gov.ua. Процитовано 7 липня 2022. 
  28. ↑ https://komprompol.rada.gov.ua/uploads/documents/30861.pdf
  29. ↑ Дайте інвестору припаркуватися. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 7 липня 2022. 
  30. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 7 липня 2022. 
  31. ↑ Кабінет Міністрів України - Олексій Чернишов: Верховна Рада підтримала законопроекти, що забезпечують фіскальні стимули для індустріальних парків. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 7 липня 2022. 
  32. ↑ Парламент підтримав виробництво електротранспорту в Україні та його імпорт. Політична партія «Слуга Народу» (укр.). Процитовано 7 липня 2022. 
  33. ↑ Про Бюджетну декларацію на 2022-2024 роки. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 12 липня 2022. 
  34. ↑ Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку. komprompol.rada.gov.ua. Процитовано 12 липня 2022. 
  35. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 20 квітня 2022. Процитовано 10 червня 2022. 
  36. ↑ Верховна Рада дала старт локалізації під час держзакупівель. Яких товарів торкнеться. LIGA (укр.). 16 грудня 2021. Архів оригіналу за 20 грудня 2021. Процитовано 10 червня 2022. 
  37. ↑ Дмитро Кисилевський: досьє, обіцянки, рейтинг » Слово і Діло. Слово і Діло (укр.). Архів оригіналу за 24 Листопада 2021. Процитовано 24 листопада 2021. 
  38. ↑ Завод Пінчука можуть звільнити від сплати тарифів Укренерго — нардеп. biz.nv.ua (укр.). Архів оригіналу за 21 Лютого 2022. Процитовано 24 листопада 2021. 
  39. ↑ Зелена металургія: чому в Україні не працює жоден фінансовий стимул для декарбонізації промисловості. Економічна правда (укр.). Архів оригіналу за 24 Листопада 2021. Процитовано 24 листопада 2021. 
  40. ↑ Creme de la creme PR-рейтинга | PR на MMR. MMR (рос.). Архів оригіналу за 20 Квітня 2021. Процитовано 5 квітня 2021. 
  41. ↑ Постановление Правительства Российской Федерации от 07.12.2020 № 2043 ∙ Официальное опубликование правовых актов ∙ Официальный интернет-портал правовой информации. publication.pravo.gov.ru. Архів оригіналу за 15 Квітня 2021. Процитовано 15 квітня 2021. 
  42. ↑ Декларації: Кисилевський Дмитро Давидович від НАЗК. Архів оригіналу за 24 Червня 2020. Процитовано 22 Червня 2020. 

Посилання[ред. | ред. код]

Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кисилевський_Дмитро_Давидович&oldid=39270744