Леонов Олексій Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олексій Леонов
НДУ 9 Леонов Олексій Олександрович.jpg
Ім'я при народженні Олексій Олександрович Леонов
Народився 26 лютого 1983(1983-02-26) (39 років)
м. Одеса
Громадянство Україна Україна
Діяльність ресторатор
меценат
громадський діяч
Галузь меценат[d], громадський діяч і політик
Alma mater Одеське вище професійне училище морського туристичного сервісу
Знання мов українська і російська
Членство Верховна Рада України IX скликання
Посада народний депутат України
Партія Слуга народу
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу 29 серпня 2019 —

Картка на сайті Верховної Ради України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Леонов.

Олексій Олександрович Леонов (нар. 26 лютого 1983, м. Одеса) — український ресторатор, меценат. Народний депутат України 9-го скликання[1]. Переміг діючого депутата Сергія Ківалова[2]. Член партії «Слуга народу»[3].

Життєпис[ред. | ред. код]

Освіта професійно-технічна[4].

2000—2002 — навчався в Одеському вищому професійному училищі морського туристичного сервісу (спеціальність «Кухар судновий»)[5].

Працював шеф-кухарем у Лондонi та Естонії[5].

Леонов є співвласником мережі ресторанів «Pizza&Grill» та ресторану «Slow Piggy»[5].

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

З 2014 року займається громадською діяльністю. Засновник громадської організації «Я Одессит — мне не все равно»[5].

Був помічником народного депутата Віталія Курила[6].

Політична діяльність[ред. | ред. код]

Кандидат у народні депутати від партії «Слуга народу» на парламентських виборах у 2019 році (виборчий округ № 135, Приморський район м. Одеси)[7]. На час виборів: комерційний директор ТОВ «Грилион», безпартійний. Проживає в м. Одесі[4].

Член Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики[8], голова підкомітету з питань оподаткування податком на додану вартість.

Керівник групи з міжпарламентських зв'язків з Ісламською Республікою Пакистан, заступник керівника групи з міжпарламентських зв'язків з Республікою Куба.

Голосував за проєкт постанови 0901-П «Про скасування рішення Верховної Ради України від 16.01.2020 року про прийняття у другому читанні та в цілому як закону України проєкту Закону України „Про повну загальну середню освіту“»[9], закону, який не передбачає існування російськомовних шкіл.

Скандали[ред. | ред. код]

Леонов приховав витрати на рекламу в соцмережах під час передвиборчої кампанії. За підрахунками журналістів він витратив близько 92 тисячі гривень.[10]

У жовтні 2019 був підозрюваним в отриманні 30 тисяч доларів за на підтримку в комітеті законопроєкту про ліквідацію корупційних схем під час оцінки об'єктів нерухомості[11]

2 травня 2020 року, на шостому році війни Росії проти України, Олексій Леонов разом з ще одним депутатом від партії «Слуга народу», Артемом Дмитруком, прийшли з квітами до Будинку профспілок в Одесі, щоб пом'янути проросійських сепаратистів, що загинули під час протистояння 2 травня 2014 року[12].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців в одномандатному виборчому окрузі № 135 [Архівовано 24 липня 2019 у Wayback Machine.] cvk.gov.ua
  2. ↑ Ківалов в Одесі програє «Слузі народу» [Архівовано 24 липня 2019 у Wayback Machine.] Укрінформ (22.07.2019)
  3. ↑ Далі буде. У Києві пройшов з'їзд Слуги народу, на якому обрали нового голову партії - хроніка. НВ. 10 листопада 2019. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 25 листопада 2019. 
  4. ↑ а б Відомості про кандидата в народні депутати України [Архівовано 10 серпня 2019 у Wayback Machine.] cvk.gov.ua
  5. ↑ а б в г Кандидати у депутати від партії «Слуга Народу» в мажоритарних округах [Архівовано 15 листопада 2019 у Wayback Machine.] sluga-narodu.com
  6. ↑ Леонов Олексій Олександрович. Чесно. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 16 грудня 2019. 
  7. ↑ «Слуга народу» представила мажоритарників у 23 областях і Києві [Архівовано 10 вересня 2019 у Wayback Machine.] Українська правда (21 червня 2019)
  8. ↑ Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ [Архівовано 30 серпня 2019 у Wayback Machine.] Новинарня (29.08.2019)
  9. ↑ Поіменне голосування про проєкт Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 16.01.2020 року про прийняття у другому читанні та в цілому як закону України проєкту Закону України «Про повну загальну середню освіту» (№ 0901-П) — в цілому. 06.02.2020 11:51 [Архівовано 16 травня 2021 у Wayback Machine.] Верховна Рада України
  10. ↑ Олексій Леонов не зазначив у фінансовому звіті коштів, витрачених на рекламу у соцмережах | Каталог ФАР | ЧЕСНО. far.chesno.org. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 30 травня 2020. 
  11. ↑ Детектор брехні і $30 тисяч для “Слуги народу”. Як депутати Зеленського посварилися через схеми Яценка. Економічна правда (укр.). Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 5 серпня 2021. 
  12. ↑ «Слуги народу» Дмитрук і Леонов прийшли пом'янути загиблих сепаратистів в Одесі. ФОТО [Архівовано 2 травня 2020 у Wayback Machine.], Цензор. НЕТ, 2 травня 2020 року

Посилання[ред. | ред. код]

Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Леонов_Олексій_Олександрович&oldid=37475357