Абрамович Ігор Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ігор Олександрович Абрамович
Абрамович Ігор Олександрович.jpg
Народився 24 серпня 1984(1984-08-24) (37 років)
Громадянство Україна Україна
Діяльність політик
Галузь політик
Знання мов українська і російська
Членство Верховна Рада України IX скликання
Посада Народний депутат України
Партія Опозиційна платформа — За життя
Україна Народний депутат України
9-го скликання
ОПЗЖ 29 серпня 2019 —
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Абрамович.

Ігор Олександрович Абрамович (нар. 24 серпня 1984) — український політик, мільярдер, народний депутат України 9-го скликання партії ОПЗЖ[1].

Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Освіта[ред. | ред. код]

У 2001 році закінчив[2] Харківський ліцей № 174 «Професіонал», що спеціалізується на поглибленому вивченні англійської мови та комп'ютерних технологій[3].

У 2004 році отримав закордонну освіту в Лондонській школі «St.Andrew's Cambridge and London School» (Велика Британія)[4].

З 2007 до 2017 року отримав 4 вищих освіти за спеціальностями[5]:

«Економіка підприємств» (Харківська національна академія народного господарства, 2007 р.);

«Адміністративний менеджмент» (Харківський політехнічний інститут, 2009 р.);

«Геофізика» (Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, 2014 р.);

«Теплоенергетика» (Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського, 2017 р.).

Кар'єра[ред. | ред. код]

З 2007 до 2012 посідає керівні посади в будівельному холдингу[5].

З 2012 до 2015 — заступник голови правління ПАТ «Концерн АВЕК та Ко»[5].

З 2015 до 2016 — акціонер і президент енергогенеруючої компанії ТОВ «ДВ Нафтогазовидобувна Компанія»[5][6].

З  2016 до 2017 — президент інжинірингової компанії INTER ENERGY GROUP. IEG — постачальник високотехнологічних комплексних рішень, що дозволяють забезпечити ефективну діяльність компаній нафтогазовидобувної, енергетичної, транспортної галузей[7].

З 2017 до 2019 займався розвитком напрямків власного бізнесу[5].

Бізнес[ред. | ред. код]

Основні напрямки бізнесу І. Абрамовича — газодобувна галузь, альтернативна  енергетика, трейдинг газу й електроенергії, дорожнє будівництво, будівництво та девелопмент житлової та комерційної нерухомості, IТ-технології, фондові ринки[5].

У 2015 році створив газодобувну компанію ТОВ «УкргазІнвест». Згодом 50 % частки в компанії продав інвестиційному фонду «Каскад-Інвест» Віталія Хомутинника[5][8]. Згідно із даними відкритого реєстру, до групи компаній Абрамовича входять[9] як українські юридичні особи, так і нерезидентські структури «АЙМІНІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД», «САМАЛЕНІ ФАЙНЕНС ЛТД.», «ЕЙМІНІ ХОЛДИНГЗ ЛТД.», «НІСІОМІ ІНВЕСТМЕНТС».

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

2006—2011 рр. — депутат Жовтневої районної ради м. Харкова, член комісії з питань ЖКГ[5].

2007—2012 рр. — помічник народного депутата з Харкова Олександра Фельдмана (блок Тимошенко) у Верховній раді VI скликання[10].

На парламентських виборах 2019 року Ігор Абрамович обраний народним депутатом України від партії «Опозиційна платформа — За життя» у списку під № 14[11][12].

Після обрання до складу Верховної Ради IX скликання призначений заступником голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики[13].

Законодавча та законотворча діяльність[ред. | ред. код]

За даними агентства «Слово і Діло»[14], Абрамович очолив рейтинг найактивніших у законотворчості депутатів ОПЗЖ.

Є співавтором близько ста законодавчих ініціатив[15], які стосуються питань боротьби з рейдерством[16], пом'якшення фіскального тиску на малий бізнес[17], соціального захисту населення (зокрема, збільшення[18] обсягу державної допомоги при народженні дитини та її диференціація для другої, третьої та кожної наступної дитини, скасування ПДВ на соціально значущі товари для пільгових категорій громадян[19], збільшення мінімального розміру пенсії[20]).

Входить до ТОП-3 депутатів фракції щодо кількості ухвалених законопроєктів[21].

Голосування[ред. | ред. код]

Абрамович не входить до жодної із внутрішньофракційних груп контролю в ОПЗЖ[12], що дає йому можливість займати незалежну позицію під час голосування.

За даними громадянської мережі ОПОРА, Абрамович посів перше місце серед представників фракції, результати голосувань яких відрізняються від позиції фракції[22].

У 65,7 %  випадків вибір політика виявився відмінним від позиції ОПЗЖ.[джерело?]

На січень 2020 пропустив 93 % засідань Ради[23].

Захист прав інвесторів[ред. | ред. код]

Абрамович входить[24][25] до спеціально створеної при Верховній Раді Комісії із захисту прав великих інвесторів[26].

Міжнародна діяльність[ред. | ред. код]

І. Абрамович входить[13] до парламентської делегації Верховної Ради в Асамблеї НАТО — міжпарламентському органі, який є головним майданчиком для обговорення парламентаріями всього світу питань безпеки.

І. Абрамович також входить[13] до міжпарламентських груп таких країн, як США, Велика Британія, Німеччина, Франція, Австрія, Швейцарія, Об'єднані Арабські Емірати та Китай.

Статки[ред. | ред. код]

У 2019 році задекларував великий автопарк машин, колекцію дуже дорогих швейцарських годинників (Hublot, Rolex, Audemars Piguet, Breguet), дуже дорогі ювелірні прикраси (Jacob & Co, Cartier, Tom Ford), твори мистецтва (картини Дуду Герштейна тощо) та зарплату в майже 30 мільйонів гривень на рік.[27][28]

Також за 2019 рік задекларував готівки на 88 мільйонів гривень.[29]

У 2020 р. Ігор Абрамович увійшов до переліку 25 найзаможніших депутатів України IX скликання[30]. ЗМІ називають Абрамовича «молодим мільярдером» від ОПЗЖ.[30]

Захоплення[ред. | ред. код]

Колекціонує твори сучасного мистецтва. Захоплюється екстремальними видами спорту, шахами[5].

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Марина Семенівна Абрамович, власниця компанії Original Copy (Словаччина).[31]

Діти: Ілля, Єва, Ніка та Лія.

Батько — Олександр Ілліч Абрамович. Підприємець, директор Енерготрансстройсервісу, кандидат в Харківську облраду від партії Наш край[32], помічник нардепа Олександра Фельдмана 6, 7 та 8 скликань[33].

Дід — Ілля Олександрович Абрамович (1930—2005) — відомий український інженер-винахідник, професор, академік, заслужений діяч науки і техніки України, почесний громадянин міста Харкова[34].

Зять Семена Сироти, депутата Харківської міськради з партії «Довіряй ділам», що належала Геннадію Кернесу. Сирота — директор комунального підприємства «ХРБП», фігурант кримінальної справи щодо зловживання службовим становищем[35].

Критика[ред. | ред. код]

У листопаді 2019 Абрамовичу через велику кількість прогулів засідань парламенту та комітетів не виплатили зарплату.[36]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Фракція «Опозиційної платформи – За життя» в новій Раді: список народних депутатів Сегодня (26 липня 2019)
  2. ↑ Харківський приватний НВК "Ліцей Професіонал" Харківської області - Выпускники 2001-2013. lyceum-prof.at.ua. Процитовано 2021-08-06. 
  3. ↑ Харківський приватний НВК "Ліцей Професіонал" Харківської області - Про нас. lyceum-prof.at.ua. Процитовано 2021-08-06. 
  4. ↑ UA, Голос. Игорь Александрович Абрамович: читать на Golos.ua. golos.ua (ru). Процитовано 2021-08-06. 
  5. ↑ а б в г д е ж и к Smith, R. J.; Bryant, R. G. (1975-10-27). Metal substitutions incarbonic anhydrase: a halide ion probe study. Biochemical and Biophysical Research Communications 66 (4). с. 1281–1286. ISSN 0006-291X. PMID 3. doi:10.1016/0006-291x(75)90498-2. Процитовано 2021-08-06. 
  6. ↑ ТОВ "ДВ НГВК" | ТЕЦ-2 Есхар. dvtec2.com.ua. Процитовано 2021-08-06. 
  7. ↑ Режим технического обслуживания. 
  8. ↑ Chow, Y. W.; Pietranico, R.; Mukerji, A. (1975-10-27). Studies of oxygen binding energy to hemoglobin molecule. Biochemical and Biophysical Research Communications 66 (4). с. 1424–1431. ISSN 0006-291X. PMID 6. doi:10.1016/0006-291x(75)90518-5. Процитовано 2021-08-06. 
  9. ↑ PEP: Профіль: Абрамович Ігор Олександрович, Верховна Рада України, Народний депутат України. PEP.org.ua (uk). Процитовано 2021-08-06. 
  10. ↑ Посіпаки: Абрамович Ігор Олександрович, помічник народного депутата. posipaky.info. Процитовано 2021-08-06. 
  11. ↑ Центральна виборча комісія - Вибори народних депутатів України 2019. www.cvk.gov.ua. Процитовано 2021-08-06. 
  12. ↑ а б Голос Кремля. Кого Фірташ, Льовочкін і Медведчук взяли у список Українська правда (9 липня 2019)
  13. ↑ а б в Офіційний портал Верховної Ради України. itd.rada.gov.ua. Процитовано 2021-08-06. 
  14. ↑ Законотворча діяльність Ради: скільки ініціатив зареєстрували в жовтні. Слово і Діло (uk). Процитовано 2021-08-06. 
  15. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 2021-08-06. 
  16. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 2021-08-06. 
  17. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 2021-08-06. 
  18. ↑ Gazeta.ua (2021-06-01). Рада пропонує з нового року підвищити виплати за народження дітей. Gazeta.ua (uk). Процитовано 2021-08-06. 
  19. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 2021-08-06. 
  20. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 2021-08-06. 
  21. ↑ Як працює у парламенті фракція «Опозиційна платформа». Слово і Діло (uk). Процитовано 2021-08-06. 
  22. ↑ Верховна Рада IX скликання. Підсумки року роботи. ОПОРА - Громадянська мережа - вибори в Україні - вибори в Украине - Election in Ukraine (ua). Процитовано 2021-08-06. 
  23. ↑ Крымский "залёт" Apple и 100 дней новой Рады: главные события уходящей недели. Комментарии Украина (ru). 2019-12-01. Процитовано 2020-01-13. 
  24. ↑ Тимчасова спеціальна комісія Верховної Ради України з питань захисту прав інвесторів - Ігор Абрамович: ТСК з питань захисту прав інвесторів стала дієвим майданчиком реагування на порушення законності - Офіційний портал Верховної Ради України. iportal.rada.gov.ua. Процитовано 2021-08-06. 
  25. ↑ Положення про Тимчасову спеціальну комісію при Верховній Раді України з питань захисту прав інвесторів. www.rada.gov.ua. Процитовано 2021-08-06. 
  26. ↑ ТОП-25 найбагатших народних депутатів | Громадське телебачення. hromadske.ua (uk). Процитовано 2021-08-06. 
  27. ↑ Нова Рада. Хто і як буде боротись за процвітання країни. www.unian.ua (uk). Процитовано 2020-05-26. 
  28. ↑ Абрамович Ігор Олександрович, 2019, Щорічна, Bihus.декларація
  29. ↑ ТОП-20 депутатів з найбільшою кількістю готівки, Громадське, 17 червня 2020
  30. ↑ а б В Харьковской ОГА "рекламируют" Терехова и Котвицкого: напечатали агит-календарики. Апостроф (ru). Процитовано 2021-08-06. 
  31. ↑ Декларації: Абрамович Ігор Олександрович від НАЗК. declarations.com.ua (uk). Процитовано 2020-01-13. 
  32. ↑ hundred, white collar. Абрамович Олександр Ілліч, кандидат від Політична партія "Наш край" до органу Харківська обласна рада. ring.org.ua (en). Процитовано 2020-01-13. 
  33. ↑ Посіпаки: Абрамович Олександр Ілліч, помічник народного депутата. posipaky.info. Процитовано 2020-01-13. 
  34. ↑ Абрамович, Илья Александрович. Википедия (ru). 2021-07-29. Процитовано 2021-08-06. 
  35. ↑ Під офісом нардепа Абрамовича мітинг через метро на Виноградарь. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-01-13. 
  36. ↑ Частині нардепів не дали грошей через прогули. Українська правда (uk). Процитовано 2020-05-26. 

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Абрамович_Ігор_Олександрович&oldid=33764850