Абрамович Ігор Олександрович
Абрамович Ігор Олександрович | |
---|---|
![]() | |
Народився | 24 серпня 1984 (40 років) ![]() Харків, Українська РСР, СРСР ![]() |
Країна | ![]() ![]() |
Діяльність | політик, бізнес ![]() |
Галузь | політик і підприємець ![]() |
Знання мов | українська, російська і англійська ![]() |
Членство | Верховна Рада України IX скликання ![]() |
Посада | народний депутат України ![]() |
Партія | Опозиційна платформа — За життя (24 лютого 2022) ![]() |
![]() | |||
---|---|---|---|
IX скликання | |||
ОПЗЖ | 29 серпня 2019 | — | 24 лютого 2022 |
Відновлення України | 22 травня 2022 | — | 6 лютого 2023 |
|
Ігор Олександрович Абрамович (24 серпня 1984 , Харків
) — український бізнесмен, політик, мільярдер[1], народний депутат IX скликання (з 29.07.2022 до 6.02.2023[2] від партії ОПЗЖ[3][⇨]), був заступником голови комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики. З 22 травня 2022[4] до 6 лютого 2023 був співголовою депутатської групи «Відновлення України».[5]
2001 року закінчив[6] Харківський ліцей № 174 «Професіонал» з поглибленим вивченням англійської мови та комп'ютерних технологій.[7]
2004 року закінчив школу «St. Andrew's Cambridge and London School» (Британія).[8]
Має вищі освіти за спеціальностями:[9]
- «Економіка підприємств» (Харківська академія народного господарства, 2007);
- «Адміністративний менеджмент» (Харківський політехнічний інститут, 2009);
- «Геофізика» (Івано-Франківський технічний університет нафти і газу, 2014);
- «Теплоенергетика» (Київський політехнічний інститут, 2017).
З 2007 до 2012 посідає керівні посади в будівельному холдингу.[9]
З 2012 до 2015 — заступник голови правління ПАТ «Концерн АВЕК та Ко»[9].
З 2015 до 2016 — акціонер і президент енергогенеруючої компанії ТОВ «ДВ Нафтогазовидобувна Компанія».[9][10]
З 2016 до 2017 — президент інжинірингової компанії «Inter energy group IEG», що діє у сфері нафтогазовидобувної, енергетичної, транспортної галузей.[11]
2017—2019 — займався власним бізнесом[9].
Основні напрямки бізнесу: газодобувна галузь, альтернативна енергетика, трейдинг газу й електроенергії, дорожнє будівництво, будівництво та девелопмент житлової та комерційної нерухомості, ІТ, фондові ринки[9].
З 2015 року був співвласником газовидобувної компанії «УкргазІнвест».
2006—2011 — депутат Жовтневої районної ради Харкова, член комісії з питань ЖКГ.[9]
2007—2012 — помічник народного депутата з Харкова Олександра Фельдмана (блок Тимошенко) у ВРУ VI скликання.[12]
У 2019 році обраний народним депутатом від партії ОПЗЖ, № 14 у списку.[13][14] За даними ОПОРИ, Абрамович у 65,7 % голосувань голосував відмінно від загальної позиції ОПЗЖ[15]. Цю ж думку поділяють голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія[16][17][18][19] та мер Харкова Ігор Терехов[20]. В листопаді 2019 Абрамович був одним із 80 народних депутатів, хто не отримав заробітної плати через відсутність на засіданнях ради.[21] Обіймав посаду заступника голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики[22].
На час повномасштабного вторгнення РФ до України перебував у Польщі, згодом повернувся до України.[23][24] ДБР розглядало справу за звинуваченням щодо можливого незаконного перетину кордону щодо осіб, включно з Абрамовичем, але жодних звинувачень висунуто не було.[25][26] За даними руху Чесно, до кінця травня 2022 року Абрамович пропустив засідання, щодо яких були відкриті дані.[2]
24 лютого 2022 року вийшов із партії ОПЗЖ.[27][17][28]
З 22 травня 2022 року по 6 лютого 2023 року — співголова депутатської групи «Відновлення України». Входив до Комісії із захисту прав великих інвесторів при ВРУ[29][30][31]. Входив[22] до парламентської делегації ВРУ в Асамблеї НАТО — міжпарламентському органі, який є головним майданчиком для обговорення парламентаріями всього світу питань безпеки. 6 лютого 2023 року склав повноваження депутата[32]. У жовтні 2020 року зареєстрував від фракції ОПЗЖ 10 законопроєктів.[33] Співавтор ста законодавчих ініціатив[34], які стосуються питань боротьби з рейдерством[35], пом'якшення фіскального тиску на малий бізнес[36], соціального захисту населення (зокрема, збільшення[37] обсягу державної допомоги при народженні дитини та її диференціація для другої, третьої та кожної наступної дитини, скасування ПДВ на соціально значущі товари для пільгових категорій громадян[38], збільшення мінімального розміру пенсії[39]).
2019 року задекларував 13 квартир, люксовий автопарк (з машин марок Lexus, Mercedes, Porsche) і колекцію швейцарських годинників, вартістю з квартиру в Києві. У дружини — дорогі прикраси та сумки, кілька машин, колекцію дорогих швейцарських годинників (Hublot, Rolex, Audemars Piguet, Breguet), дорогі прикраси (Jacob & Co, Cartier, Tom Ford), витвори мистецтва (картини Дуду Герштейна тощо).[40][41]
2019 року задекларував 88 млн грн готівки.[42]
- Дружина — Марина Семенівна Абрамович, власниця компанії Original Copy (Словаччина).[43]
- Діти — Ілля, Єва, Ніка, Лія та Лев.
- Батько — Олександр Ілліч Абрамович, підприємець.
- Дід — Ілля Олександрович Абрамович (1930—2005) — інженер-винахідник, професор, академік, заслужений діяч науки і техніки України, почесний громадянин міста Харкова.
- ↑ В Харьковской ОГА развесили календари с Тереховым, Котвицким и Товмасяном. podrobnosti. 26 травня 2021. Процитовано 22 квітня 2025.
- ↑ а б Ще один нардеп від ОПЗЖ складає мандат. Українська правда (укр.). Процитовано 25 квітня 2023.
- ↑ Фракція «Опозиційної платформи – За життя» в новій Раді: список народних депутатів [Архівовано 22 серпня 2019 у Wayback Machine.] Сегодня (26 липня 2019)
- ↑ У Раді створено нову депутатську групу "Відновлення України" - нардеп. www.unian.ua (укр.). УНІАН. Процитовано 25 квітня 2023.
- ↑ Рада забрала мандат у нардепа від ОПЗЖ Абрамовича. Українська правда (укр.). Процитовано 2 червня 2023.
- ↑ Харківський приватний НВК "Ліцей Професіонал" Харківської області - Выпускники 2001-2013. lyceum-prof.at.ua. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
- ↑ Харківський приватний НВК "Ліцей Професіонал" Харківської області - Про нас. lyceum-prof.at.ua. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
- ↑ UA, Голос. Игорь Александрович Абрамович: читать на Golos.ua. golos.ua (рос.). Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
- ↑ а б в г д е ж Smith, R. J.; Bryant, R. G. (27 жовтня 1975). Metal substitutions incarbonic anhydrase: a halide ion probe study. Biochemical and Biophysical Research Communications. Т. 66, № 4. с. 1281—1286. doi:10.1016/0006-291x(75)90498-2. ISSN 0006-291X. PMID 3. Архів оригіналу за 12 жовтня 2020. Процитовано 6 серпня 2021.
- ↑ ТОВ "ДВ НГВК" | ТЕЦ-2 Есхар. dvtec2.com.ua. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
- ↑ Режим технического обслуживания. Архів оригіналу за 17 січня 2020. Процитовано 6 серпня 2021.
- ↑ Посіпаки: Абрамович Ігор Олександрович, помічник народного депутата. posipaky.info. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021. [Архівовано 2021-08-06 у Wayback Machine.]
- ↑ Центральна виборча комісія - Вибори народних депутатів України 2019. www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
- ↑ Голос Кремля. Кого Фірташ, Льовочкін і Медведчук взяли у список [Архівовано 14 липня 2019 у Wayback Machine.] Українська правда (9 липня 2019)
- ↑ Верховна Рада IX скликання. Підсумки року роботи.
- ↑ У нардепа колишньої ОПЗЖ Абрамовича забрали мандат. РБК-Украина (укр.). Процитовано 22 квітня 2025.
- ↑ а б Абрамович вирішив скласти мандат. Арахамія закликає нардепів з ОПЗЖ наслідувати приклад. РБК-Украина (укр.). Процитовано 22 квітня 2025.
- ↑ Нардеп Абрамович склав мандат: Арахамія закликав решту фракції ОПЗЖ зробити те саме. 24 Канал (укр.). 6 лютого 2023. Процитовано 22 квітня 2025.
- ↑ https://www.facebook.com/UNNews (6 лютого 2023). Свій серед чужих: Арахамія повідомив про складання мандату нардепом Абрамовичем | УНН. Українські Національні Новини (УНН) (укр.). Процитовано 22 квітня 2025.
{{cite web}}
: Зовнішнє посилання в
(довідка)|last=
- ↑ "Завжди був білою вороною в ОПЗЖ": мер Харкова Терехов про складання мандата Абрамовичем. ФОКУС (укр.). 6 лютого 2023. Процитовано 22 квітня 2025.
- ↑ Частині нардепів не дали грошей через прогули. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 30 січня 2020. Процитовано 26 травня 2020.
- ↑ а б Офіційний портал Верховної Ради України. itd.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 21 жовтня 2019. Процитовано 6 серпня 2021.
- ↑ У Раді підрахували нардепів, які втекли через війну в Україні. www.unian.ua (укр.). УНІАН. Процитовано 25 квітня 2023.
- ↑ Бійці “батальйону Монако” Столар і Абрамович повернулись в Україну – джерела. Українська правда (укр.). Процитовано 2 червня 2023.
- ↑ "Батальйон Монако": ДБР відкрило провадження проти нардепів та бізнесменів, — ЗМІ (укр.). Фокус (журнал). 19 серпня 2022. Процитовано 25 квітня 2023.
- ↑ ДБР розслідує перетин кордону “батальйоном Монако”: у списку понад 80 осіб. Українська правда (укр.). Процитовано 25 квітня 2023.
- ↑ Депутати Абрамович і Плачкова пояснили свій вихід із фракції ОПЗЖ. Радіо Свобода (укр.). 15 березня 2022. Процитовано 25 квітня 2023.
- ↑ З фракції ОПЗЖ вийшли ще п'ять депутатів: названі імена. РБК-Украина (рос.). Процитовано 22 квітня 2025.
- ↑ ТОП-25 найбагатших народних депутатів | Громадське телебачення. hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
- ↑ Тимчасова спеціальна комісія Верховної Ради України з питань захисту прав інвесторів - Ігор Абрамович: ТСК з питань захисту прав інвесторів стала дієвим майданчиком реагування на порушення законності - Офіційний портал Верховної Ради України. iportal.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
- ↑ Положення про Тимчасову спеціальну комісію при Верховній Раді України з питань захисту прав інвесторів. www.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
- ↑ У нардепа колишньої ОПЗЖ Абрамовича забрали мандат. РБК-Україна (укр.). Процитовано 13 лютого 2023.
- ↑ Законотворча діяльність Ради: скільки ініціатив зареєстрували в жовтні. Слово і Діло (укр.). Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
- ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
- ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
- ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
- ↑ Gazeta.ua (1 червня 2021). Рада пропонує з нового року підвищити виплати за народження дітей. Gazeta.ua (укр.). Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
- ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
- ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
- ↑ Нова Рада. Хто і як буде боротись за процвітання країни. www.unian.ua (укр.). УНІАН. Архів оригіналу за 15 вересня 2019. Процитовано 26 травня 2020.
- ↑ Абрамович Ігор Олександрович [Архівовано 7 липня 2021 у Wayback Machine.], 2019, Щорічна, Bihus.декларація
- ↑ ТОП-20 депутатів з найбільшою кількістю готівки [Архівовано 7 вересня 2021 у Wayback Machine.], Громадське, 17 червня 2020
- ↑ Декларації: Абрамович Ігор Олександрович від НАЗК. declarations.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 13 січня 2020. Процитовано 13 січня 2020. [Архівовано 2020-01-13 у Wayback Machine.]
- Абрамович Ігор Олександрович [Архівовано 22 серпня 2019 у Wayback Machine.] Чесно
- Сторінка на сайті ВРУ [Архівовано 21 жовтня 2019 у Wayback Machine.]