Корнієнко Олександр Сергійович
| Корнієнко Олександр Сергійович | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | Олександр Сергійович Корнієнко |
| Народився |
12 травня 1984 (36 років) Київ, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство |
 Україна |
| Діяльність |
бізнес-тренер громадський діяч |
| Галузь | політик |
| Alma mater | КПІ |
| Знання мов | українська і російська |
| Посада | Народний депутат України |
| Партія | Слуга народу |
| Сайт | korniyenko.in.ua |
| Народний депутат України
| |||
|---|---|---|---|
| 9-го скликання | |||
| Слуга народу | 29 серпня 2019 | — | |
Олександр Сергійович Корнієнко (нар. 12 травня 1984, Київ) — український політик, громадський діяч у сфері неформальної освіти.
Життєпис[ред. | ред. код]
Освіта[ред. | ред. код]
- 2001—2007 — навчався у КПІ (магістр хімічної технології та інженерії).
- 2008—2010 — навчався у Вісбаденській академії психотерапії (Німеччина)[1]
Робота[ред. | ред. код]
- 2001—2003 — журналіст журналу «Молоко», сайту music.com.ua;
- 2003—2004 — журналіст, редактор молодіжної газети «Молода гвардія»;
- 2004—2006 — засновник та видавець студентської газети «Студентка»;
- 2005—2008 та 2011—2013 — концертний директор та менеджер українського рок-гурту Крихітка (Крихітка Цахес);
- 2006—2008 — виконавчий продюсер мистецького об'єднання «Остання барикада», в рамках якого організував ряд мистецьких акцій та фестивалів, зокрема, День Незалежності з Махном.
- 2005—2010 — співзасновник молодіжної організації «СІМ — Спілка ініціативної молоді»[2], яка займалась неформальною освітою та креативним дозвіллям молоді (рр.);
- З 2015 р. — голова Наглядової ради ГО «Біржа молодіжних проектів»;
- 2016—2018 — для проєкту GoCamp організовував приїзд до України волонтерів для участі у пришкільних мовних таборах.
З 2008 по 2010 рр. працював соціальним тренером.
2010 — квітень 2019 — бізнес-тренер.
Політична діяльність[ред. | ред. код]
2004—2005 — учасник студентського протестного руху під час Помаранчевої революції.
З 2006 — політичне консультування на виборчих кампаніях, після Революції гідності працював з новими партіями та кандидатами. 2015 року працював у штабі кандидата на посаду міського голови Миколаєва від партії «Самопоміч» Олександра Сєнкевича[3].
З листопада 2018 року — у команді Зеленського. Координував волонтерський проєкт спостерігачів від ЗеКоманди. Організовував роботу з наповнення виборчих комісій.
Керівник передвиборчого штабу партії «Слуга народу»[4], кандидат в народні депутати від партії «Слуга народу» на парламентських виборах 2019 року, № 7 у списку[5]. Фізична особа-підприємець[6].
Перший заступник голови депутатської фракції партії «Слуга народу»[7], голова партії — з 10 липня 2019 року[8].
Член Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування[9], голова підкомітету з питань організації державної влади, державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, державних символів та нагород[10]. Очолює Лічильну комісію[11]. З травня 2019 року — керівник передвиборчого штабу партії «Слуга народу», кандидат в народні депутати від цієї партії.
З 10 листопада 2019 — керівник партії[12].
Скандали[ред. | ред. код]
Скандал довкола Держкіно[ред. | ред. код]
2 грудня 2019 року представники української кіноіндустрії написали відкритого листа до прем'єр-міністра, міністра культури, молоді та спорту та голови Нацагентства з питань держслужби з вимогою звільнити Олександра Корнієнка з Комісії з питань вищого корпусу державної служби,[13] якого було призначено у цю комісію напередодні 20 жовтня.[14] Його звинувачують у політичній заангажованості щодо кандидатури Юлії Сінькевич на посаду голови Держкіно, єдиної фіналістки конкурсу на цю посаду.[15]
Сексизм[ред. | ред. код]
23 червня 2020 року потрапив у сексистський скандал, обговорюючи з членом партії «Слуга народу» Давидом Арахамія зовнішність депутатки Ірини Аллахвердієвої[16]. Пізніше стало відомо, що обговорювали вони не Ірину Аллахвердієву, а Тетяну Домбровську.
Сім'я[ред. | ред. код]
Одружений. Разом із дружиною виховують доньку.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Корнієнко Олександр Сергійович Слово і Діло
- ↑ Мозок Зе. Усі радники кандидата Зеленського (список) Главком (9 квітня 2019)
- ↑ Корнієнко Олександр Сергійович Чесно
- ↑ Керівник штабу «Слуги народу» Корнієнко: Якщо нашим депутатам буде мало грошей — нехай пишуть книжки Українська правда (13 червня 2019)
- ↑ На з'їзді «Слуги народу» представили сотню членів партії Радіо Свобода (9 червня 2019)
- ↑ Центральна виборча комісія
- ↑ Разумков назвав прізвища голів фракцій Depo.ua (29 серпня 2019)
- ↑ Новим головою партії «Слуга народу» став Олександр Корнієнко — новини політики | УНІАН
- ↑ Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ Новинарня (29.08.2019)
- ↑ У Комітеті з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування утворено 12 підкомітетів Верховна Рада України (5 вересня 2019)
- ↑ Лічильна комісія Ради обрала головою депутата Корнієнка із «Слуги народу» Главком (10 вересня 2019)
- ↑ "Слуга народу" обрала нового керівника партії. РБК-Украина (ru). Процитовано 2019-11-10.
- ↑ Вікторія Мартинюк. Українська кіноспільнота вимагає затвердити Сінькевич на голову Держкіно і звільнити з комісії нардепа Корнієнка // theБабель, 02.12.2019.
- ↑ Відкритий лист щодо провалу конкурсу на посаду голови держкіно
- ↑ Конкурс у Держкіно є лише симптомом: Слуги народу вбили позапартійну державну службу (ТОЧКА ЗОРУ) // Тексти, 22.11.2019.
- ↑ Баба робоча, президент аж підстрибне»: з’явилося відео, як лідери «слуг народу» обговорюють депутатку фракції (uk). Букви. 2020-06-23. Процитовано 2020-06-23.
Посилання[ред. | ред. код]
- Олександр Корнієнко особистий сайт
- Олександр Корнієнко у соціальній мережі «Facebook»
- У партії «Слуга народу» розповіли, як «шукатимуть» кандидатів у депутати Укрінформ (27 травня 2019)
- Олександр Корнієнко: «Якийсь тамада може керувати країною, а якийсь не може» LB.ua (27 липня 2019)
