Василевська-Смаглюк Ольга Михайлівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ольга Михайлівна Василевська-Смаглюк
НДУ 9 Василевська-Смаглюк Ольга Михайлівна.jpg
Народилася 23 червня 1985(1985-06-23) (37 років)
м. Старокостянтинів, Хмельницька область
Громадянство Україна Україна
Діяльність журналістка
Alma mater Київський міжнародний університет
Національна академія статистики, обліку та аудиту
Членство Верховна Рада України IX скликання
Посада народний депутат України
Партія Слуга народу
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу 29 серпня 2019 —

Картка на сайті Верховної Ради України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Василевська.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Смаглюк.

Ольга Михайлівна Василевська-Смаглюк (нар. 23 червня 1985, Старокостянтинів, Хмельницька область) — українська журналістка[1], народний депутат України IX скл. від партії «Слуга народу».[2] На виборах 2019 року перемогла чинного депутата Ярослава Москаленка[3].

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчила Київський міжнародний університет (журналістика), Національну академію статистики, обліку та аудиту (бухгалтерський облік). З 2019 навчається в аспірантурі цієї академії. Працювала кореспондентом газети «День», кореспондент, журналіст-розслідувач каналу «1+1».[джерело?]

Кандидат у народні депутати від партії «Слуга народу» на парламентських виборах 2019 року (в. о. № 96)[4]. На час виборів — спеціальний кореспондент «1+1» (кінцевим бенефіціарним власником якого є Ігор Коломойський), безпартійна. Мешкає у Києві[5].

Діяльність у Верховній Раді[ред. | ред. код]

Членкиня Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики[6], голова підкомітету з питань функціонування платіжних і інформаційних систем та запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Співавторка проєкту Закону № 2179 про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, який був прийнятий ВРУ 06.12.19 р.[7]

6 квітня 2020 року стало відомо, що Василевська-Смаглюк подала ~1500 правок до другого читання законопроєкту 2571-д про банки і банківську діяльність [Архівовано 3 квітня 2020 у Wayback Machine.], який парламент розглядав на вимогу МВФ, та який покликаний запобігти можливому поверненню ПриватБанку колишнім власникам за рішенням суду. Приблизно стільки ж правок подали ще двоє депутатів з «групи Коломойського»[8]. А колишній член фракцій «Слуга народу» Антон Поляков подав ~6000 правок[9][10]. Всього до законопроєкту подано понад 13000 правок, що є рекордом в історії української законотворчості[11]. Центр протидії корупції розцінює подані правки як спам, що має на меті заблокувати прийняття законопроєкту[12]

Одна з авторів Закону «Про Бюро економічної безпеки України» № 3087-д від 28.01.2021[13]. 2019 року була авторкою проєкту закону «Про Бюро фінансових розслідувань» № 1208-2 від 18.09.2019 (неприйнятий)[14].

Авторка закону «Про внесення змін до прикінцевих та перехідних положень закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» щодо терміну набрання чинності окремими положеннями прийнятого ВРУ 29.01.2021. Законом ліквідується податкова міліція з початку діяльності новоствореного Бюро економічної безпеки України[15].

Авторка закону про Митний тариф України № 674-IX від 4 червня 2020 року, що передбачав заміну класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності та узгодження його з міжнародним.[джерело?]

Політичні погляди[ред. | ред. код]

У інтерв'ю виданню «День», депутатка назвала своїм покликанням у Верховній Раді: сприяння виводу української економіки з тіні та боротьбу з відмиванням коштів здобутих злочинним шляхом[16].

В жовтні 2019 року Василевська-Смаглюк очолила слідчу комісію, що розслідувала зміну власників проросійських телеканалів 112.Україна, NewsOne і ZiK Тараса Козака, нардепа з ОПЗЖ та соратника кума Путіна Віктора Медведчука. ТСК мала обмежити вплив РФ на інформаційний простір та перевірити придбання і фінансові джерела під час зміни власників телеканалів, встановити учасників процесу, перевірити дані щодо систематичного поширення каналами висловлювань, що можуть загрожувати національній безпеці, обороні і територіальній цілісності України.[17].

У тому ж жовтні 2019 року Василевська-Смаглюк була підозрюваною в отриманні 30 тисяч доларів за не підтримку в комітеті законопроєкту про ліквідацію корупційних схем під час оцінки об’єктів нерухомості. [18]

В листопаді 2019 року заявила, що в Україні сильна свобода слова та її треба «приглушити»[19].

Ольга Василевська-Смаглюк підтримує дії Андрія Портнова (колишнього заступника глави Адміністрації Президента Віктора Януковича), вважаючи, що він «багато робить для відновлення справедливості». Про це вона сказала в етері проросійського телеканалу «НАШ»[20]:

« Пан Портнов робить нинішній владі неоціненну послугу. Саме його руками зараз відбувається відновлення справедливості. Люди справді хочуть змін і хочуть справедливості і якщо влада сьогодні не знаходить у собі сил цим займатися, то я дякую Андрію Портнову за його внесок у відновлення справедливості в Україні[21].
Оригінальний текст (рос.)
Господин Портнов оказывает нынешней власти неоценимую услугу. Именно его руками сейчас происходит восстановление справедливости. Люди действительно хотят перемен и хотят справедливости и если власть сегодня не находит в себе сил этим заниматься, то я благодарю Андрея Портнова за его вклад в востановление справедливости в Украине
 «

На думку видання Українська правда, Василевська-Смаглюк входить до групи Коломойського. У квітні 2020-го подала 1689 правок до так званого "антиколомойського закону" про банківську діяльність з метою блокування його прийняття.[22]

Порушення[ред. | ред. код]

Проїзд на червоний сигнал світлофора на незадекларованих авто[23].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Ольга Василевська (журналіст): Є дві причини, чому я йду в депутати по 96 округу [Архівовано 29 липня 2019 у Wayback Machine.] Моя Київщина (11.06.2019)
  2. ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців в одномандатному виборчому окрузі № 96 [Архівовано 28 липня 2019 у Wayback Machine.] cvk.gv.ua
  3. ↑ Журналістка «1+1» від «Слуги народу» виграла округ у глави «Волі народу» [Архівовано 24 липня 2019 у Wayback Machine.] LB.ua (23 липня 2019)
  4. ↑ «Слуга народу» представила мажоритарників у 23 областях і Києві [Архівовано 10 вересня 2019 у Wayback Machine.] Українська правда (21 червня 2019)
  5. ↑ Відомості про кандидата в народні депутати України [Архівовано 29 липня 2019 у Wayback Machine.] cvk.gov.ua
  6. ↑ Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ [Архівовано 30 серпня 2019 у Wayback Machine.] Новинарня (29.08.2019)
  7. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 9 грудня 2019. 
  8. ↑ Олександр Саліженко. Привид «групи Коломойського»: хто намагається хитати човен монокоаліції [Архівовано 6 квітня 2020 у Wayback Machine.]. Чесно. 19 листопада 2019 року.
  9. ↑ Стало відомо, хто завалив правками «антиколомойський» закон [Архівовано 7 квітня 2020 у Wayback Machine.], 6 квітня 2020
  10. ↑ К «антиколомойскому» законопроекту подали свыше 13000 правок: известны их авторы [Архівовано 7 квітня 2020 у Wayback Machine.], 06.04.2020
  11. ↑ Поляков і Василевська-Смаглюк: стало відомо, хто завалив правками “антиколомойський” закон. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 6 квітня 2020. 
  12. ↑ Центр Протидії Корупції. www.facebook.com (укр.). Процитовано 6 квітня 2020. 
  13. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 15 лютого 2021. 
  14. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 4 лютого 2021. Процитовано 16 лютого 2021. 
  15. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 4 лютого 2021. Процитовано 16 лютого 2021. 
  16. ↑ «Якщо нас завтра розженуть – не факт, що прийдуть кращі». «Антидот» і «детокс» від «Дня». Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 29 липня 2021. 
  17. ↑ Нардепи ухвалили створення Комісії для перевірки телеканалів Медведчука. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 16 лютого 2021. 
  18. ↑ Детектор брехні і $30 тисяч для “Слуги народу”. Як депутати Зеленського посварилися через схеми Яценка. Економічна правда (укр.). Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 29 липня 2021. 
  19. ↑ Депутат "Слуги народу" заявила про необхідність "приглушити" свободу слова. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 29 листопада 2019. 
  20. ↑ Хто такий Андрій Портнов і чого від нього можна очікувати?. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 23 липня 2021. Процитовано 29 липня 2021. 
  21. ↑ "Я вдячна Портнову. Його руками відновлюється справедливість в Україні", - "слуга народу" Василевська-Смаглюк. ВIДЕО
  22. ↑ Поляков і Василевська-Смаглюк: стало відомо, хто завалив правками “антиколомойський” закон. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 29 липня 2021. 
  23. ↑ https://www.facebook.com/EuroMaydan/videos/760177335178966/?mibextid=fhnZgCATt0jRY6E0

Посилання[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Василевська-Смаглюк Ольга Михайлівна
Тематичні сайти
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Василевська-Смаглюк_Ольга_Михайлівна&oldid=37579238