Василевська-Смаглюк Ольга Михайлівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ольга Михайлівна Василевська-Смаглюк
Народилася 23 червня 1985(1985-06-23) (36 років)
м. Старокостянтинів, Хмельницька область
Громадянство Україна Україна
Діяльність журналіст
Alma mater Київський міжнародний університет
Національна академія статистики, обліку та аудиту
Членство Верховна Рада України IX скликання
Посада Народний депутат України
Партія Слуга народу
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу 29 серпня 2019 —

Картка на сайті Верховної Ради України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Василевська.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Смаглюк.

Ольга Михайлівна Василевська-Смаглюк (нар. 23 червня 1985, Старокостянтинів, Хмельницька область) — українська журналістка[1], народний депутат України IX скл. від партії «Слуга народу».[2] На виборах 2019 року перемогла чинного депутата Ярослава Москаленка[3].

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчила Київський міжнародний університет (журналістика), Національну академію статистики, обліку та аудиту (бухгалтерський облік). З 2019 навчається в аспірантурі цієї академії. Працювала кореспондентом газети «День», кореспондент, журналіст-розслідувач каналу «1+1».[джерело?]

Кандидат у народні депутати від партії «Слуга народу» на парламентських виборах 2019 року (в. о. № 96)[4]. На час виборів — спеціальний кореспондент «1+1» (кінцевим бенефіціарним власником якого є Ігор Коломойський), безпартійна. Мешкає у Києві[5].

Діяльність у Верховній Раді[ред. | ред. код]

Член Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики[6], голова підкомітету з питань функціонування платіжних і інформаційних систем та запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Співавтор проекту Закону № 2179 про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, який був прийнятий ВРУ 06.12.19 р.[7]

6 квітня 2020 року стало відомо, що Василевська-Смаглюк подала ~1500 правок до другого читання законопроєкту 2571-д про банки і банківську діяльність, який парламент розглядав на вимогу МВФ, та який покликаний запобігти можливому поверненню ПриватБанку колишнім власникам за рішенням суду. Приблизно стільки ж правок подали ще двоє депутатів з «групи Коломойського»[8]. А колишній член фракцій «Слуга народу» Антон Поляков подав ~6000 правок[9][10]. Всього до законопроєкту подано понад 13000 правок, що є рекордом в історії української законотворчості[11]. Центр протидії корупції розцінює подані правки як спам, що має на меті заблокувати прийняття законопроєкту[12]

Одна з авторів Закону «Про Бюро економічної безпеки України» № 3087-д від 28.01.2021[13]. 2019 року була автором проекту закону «Про Бюро фінансових розслідувань» № 1208-2 від 18.09.2019 (неприйнятий)[14].

Автор закону «Про внесення змін до прикінцевих та перехідних положень закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» щодо терміну набрання чинності окремими положеннями прийнятого ВРУ 29.01.2021. Законом ліквідується податкова міліція з початку діяльності новоствореного Бюро економічної безпеки України[15].

Автор закону про Митний тариф України № 674-IX від 4 червня 2020 року, що передбачав заміну класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності та узгодження його з міжнародним.[джерело?]

Політичні погляди[ред. | ред. код]

У інтерв'ю виданню «День», депутат назвала своїм покликанням у Верховній Раді: сприяння виводу української економіки з тіні та боротьбу з відмиванням коштів здобутих злочинним шляхом[16].

В жовтні 2019 року Василевська-Смаглюк очолила слідчу комісію, що розслідувала зміну власників проросійських телеканалів 112.Україна, NewsOne і ZiK Тараса Козака, нардепа з ОПЗЖ та соратника кума Путіна Віктора Медведчука. ТСК мала обмежити вплив РФ на інформаційний простір та перевірити придбання і фінансові джерела під час зміни власників телеканалів, встановити учасників процесу, перевірити дані щодо систематичного поширення каналами висловлювань, що можуть загрожувати національній безпеці, обороні і територіальній цілісності України.[17].

У тому ж жовтні 2019 Василевська-Смаглюк була підозрюваною в отриманні 30 тисяч доларів за не підтримку в комітеті законопроекту про ліквідацію корупційних схем під час оцінки об’єктів нерухомості. [18]

В листопаді 2019 заявила, що в Україні сильна свобода слова та її треба «приглушити»[19].

Ольга Василевська-Смаглюк підтримує дії Андрія Портнова (колишнього заступника глави Адміністрації Президента Віктора Януковича), вважаючи, що він «багато робить для відновлення справедливості». Про це вона сказала в етері проросійського телеканалу «НАШ»[20]:

« Пан Портнов робить нинішній владі неоціненну послугу. Саме його руками зараз відбувається відновлення справедливості. Люди справді хочуть змін і хочуть справедливості і якщо влада сьогодні не знаходить у собі сил цим займатися, то я дякую Андрію Портнову за його внесок у відновлення справедливості в Україні[21].
Оригінальний текст (рос.)
Господин Портнов оказывает нынешней власти неоценимую услугу. Именно его руками сейчас происходит восстановление справедливости. Люди действительно хотят перемен и хотят справедливости и если власть сегодня не находит в себе сил этим заниматься, то я благодарю Андрея Портнова за его вклад в востановление справедливости в Украине
 «

На думку деяких видання Українська правда, Василевська-Смаглюк входить до групи Коломойського. У квітні 2020-го подала 1689 правок до так званого "антиколомойського закону" про банківську діяльність з метою блокування його прийняття.[22]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Ольга Василевська (журналіст): Є дві причини, чому я йду в депутати по 96 округу Моя Київщина (11.06.2019)
  2. ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців в одномандатному виборчому окрузі № 96 cvk.gv.ua
  3. ↑ Журналістка «1+1» від «Слуги народу» виграла округ у глави «Волі народу» LB.ua (23 липня 2019)
  4. ↑ «Слуга народу» представила мажоритарників у 23 областях і Києві Українська правда (21 червня 2019)
  5. ↑ Відомості про кандидата в народні депутати України cvk.gov.ua
  6. ↑ Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ Новинарня (29.08.2019)
  7. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 2019-12-09. 
  8. ↑ Олександр Саліженко. Привид «групи Коломойського»: хто намагається хитати човен монокоаліції. Чесно. 19 листопада 2019 року.
  9. ↑ Стало відомо, хто завалив правками «антиколомойський» закон, 6 квітня 2020
  10. ↑ К «антиколомойскому» законопроекту подали свыше 13000 правок: известны их авторы, 06.04.2020
  11. ↑ Поляков і Василевська-Смаглюк: стало відомо, хто завалив правками “антиколомойський” закон. Українська правда (uk). Процитовано 2020-04-06. 
  12. ↑ Центр Протидії Корупції. www.facebook.com (uk). Процитовано 2020-04-06. 
  13. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 2021-02-15. 
  14. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 2021-02-16. 
  15. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 2021-02-16. 
  16. ↑ «Якщо нас завтра розженуть – не факт, що прийдуть кращі». «Антидот» і «детокс» від «Дня». Процитовано 2021-07-29. 
  17. ↑ Нардепи ухвалили створення Комісії для перевірки телеканалів Медведчука. Українська правда (uk). Процитовано 2021-02-16. 
  18. ↑ Детектор брехні і $30 тисяч для “Слуги народу”. Як депутати Зеленського посварилися через схеми Яценка. Економічна правда (uk). Процитовано 2021-07-29. 
  19. ↑ Депутат "Слуги народу" заявила про необхідність "приглушити" свободу слова. РБК-Украина (ru). Процитовано 2019-11-29. 
  20. ↑ Хто такий Андрій Портнов і чого від нього можна очікувати?. Радіо Свобода (uk). Процитовано 2021-07-29. 
  21. ↑ "Я вдячна Портнову. Його руками відновлюється справедливість в Україні", - "слуга народу" Василевська-Смаглюк. ВIДЕО
  22. ↑ Поляков і Василевська-Смаглюк: стало відомо, хто завалив правками “антиколомойський” закон. Українська правда (uk). Процитовано 2021-07-29. 

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Василевська-Смаглюк_Ольга_Михайлівна&oldid=33755942