Шуляк Олена Олексіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олена Шуляк
Шуляк Олена Олексіївна
Олена Шуляк
Зе! партія «Слуга Народу».svg Голова партії «Слуга народу»
Попередник: Олександр Корнієнко
з 15 листопада 2021
 
Народження: 24 січня 1976(1976-01-24) (45 років)
м. Київ
Країна: Україна Україна
Освіта: Український транспортний університет (1997), Міжнародний інститут менеджменту (2005)
Партія: Демократичний альянс і Слуга народу
Нагороди:
Орден княгині Ольги III ступеня

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Україна Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу 29 серпня 2019

Шуляк Олена Олексіївна (нар. 24 січня 1976(19760124), Київ) — українська політична діячка. Голова партії «Слуга народу» з 15 листопада 2021 року[1].

Народний депутат України Верховної Ради України IX скликання, заступник голови Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, голова Координаційної ради з вирішення проблемних питань у сфері містобудування при Президентові України, магістр з бізнес-адміністрування, сертифікований аудитор (з 1999 р.). В минулому топ-менеджер у девелопменті та будівництві, віце-президент з фінансів української філії міжнародної організації Young Presidents’ Organization, екс-керівник Наглядової ради Української будівельної спільноти (Ukrainian Building Community), екс-член правління  Офісу ефективного регулювання (BRDO), екс-підприємець, співзасновник Спілки українських підприємців (СУП).

Життєпис[ред. | ред. код]

Після закінчення загальноосвітньої школи у Києві Олена Шуляк у 1992—1997 роках навчалась в Українському транспортному університеті, який закінчила з відзнакою за спеціальністю «Економіка і управління в будівництві».

У 2003—2005 рр. також навчалась у Міжнародному інституті менеджменту та здобула освітній ступінь магістр бізнес-адміністрування.

Крім того з 2010 до 2012 р. навчалась заочно у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Психологія».

Бізнес-кар'єра[ред. | ред. код]

Підприємницьку діяльність розпочала після закінчення вишу. В 1999 році О.Шуляк була сертифікованим аудитором, власником і директором ТОВ “Аудиторська фірма “Стандарт”.

З 2000 року АФ “Стандарт” почала працювати, як самостійна професійна бізнес-одиниця фінансово-промислової групи “Midland Group”. У 2007 році вона була призначена Генеральним директором цієї компанії. Цього ж року був відкритий український офіс “Midland Development”. Компанія деякий час була частиною фінансово-промислової групи, яка працювала в Україні, Росії, Канаді, США і країнах Європи. Та після Революції Гідності,  у лютому 2014 року Олена Шуляк зі своєю бізнес-партнеркою розірвали юридичні і фактичні стосунки з російським бізнесом. Того ж року вони перекваліфікували бізнес і почали займатися будівельним аудитом, дослідженнями, консультаціями. “Midland Development” донині (станом на 2021р.) займається інжиніринговою діяльністю втім уже без участі Олени Шуляк.

З 2005 по 2007 роки Олена також була членкинею наглядової ради ЗАТ “Експрес-Банк”.

В 2014—2015 роках Шуляк очолювала Наглядову раду Української будівельної спільноти (Ukrainian Building Community).

У жовтні 2017 року О.Шуляк стала співзасновником ТОВ “Кріейтор”, що займається у Києві діяльністю з надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

На парламентських виборах 2019 року обрали народним депутатом від партії «Слуга народу», № 13 у списку.[2]

Згодом вона стала заступником голови депутатської фракції партії “Слуга народу”[3], заступником голови комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування у Верховній Раді України IX скликання (з 29 серпня 2019 року)[4][5], головою міжфракційного об'єднання народних депутатів у Верховній Раді України “За Велике будівництво!”.

З 15 листопада 2019 року до 11 березня 2020 року була представником Кабінету міністрів у Верховній Раді[6].

29 грудня 2020 року була призначена[7] головою Координаційної ради з вирішення проблемних питань у сфері містобудування[8] при Президентові України.

15 листопада 2021 року Олена Шуляк очолила партію «Слуга народу»[1].

Законотворча діяльність[ред. | ред. код]

Станом на листопад 2021 року Олена Шуляк стала автором та співавтором 135 законопроектів і за підсумками руху “Чесно”, увійшла в трійку найбільш ефективних депутатів Верховної ради у 2020 році. Здебільшого законопроекти її авторства, спрямовані на вдосконалення містобудівної галузі, створення можливостей для ефективної реалізації програми “Велике будівництво”,  покращення соціальної сфери. Народний депутат активно підтримує впровадження ринку землі в Україні, деолігархізацію, діджиталізацію, велику і малу приватизацію. Станом на листопад 2021 року Олена Шуляк є одна з ідейників реформи містобудування в Україні, якою передбачається повний перезапуск державного регулювання будівельної галузі та знищення корупції в цій сфері.

Серед основних законопроектів авторства народного депутата виділяють:

№199-ІХ про запровадження Єдиної електронної системи в будівництві (чинний закон). З запуском електронної системи у сфері будівництві, Україна стала відходити від старих принципів, корупції та впроваджувати нові сучасні правила. Мова про публічну, зручну і автоматизовану платформу, через яку учасники ринку можуть отримувати необхідну документацію та послуги. Кожен учасник процесу є персоніфікованим і як результат - несе відповідальність за свої дії.

№ 711 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель (чинний закон). Відтепер вся містобудівна документація на місцевому рівні (комплексні плани просторового розвитку територій територіальних громад, генеральні плани населених пунктів та детальні плани території) поєднана з документацією із землеустрою, тобто, обов’язково міститиме в собі землевпорядну складову. На практиці це означає, що встановлені такою документацією містобудівні умови та обмеження (гранично допустима висотність забудови, мінімальні відступи від об’єктів культурної спадщини тощо) вноситимуться  до Державного земельного кадастру, а тому змінити їх в ручному режимі стане технічно неможливо. Це значно ускладнить реалізацію схем, коли замість запланованої школи, наприклад, виростає багатоповерхівка.

№ 156-XI про вдосконалення нормування в будівництві (чинний закон). Документ дозволяє впроваджувати сучасні архітектурні рішення та нові технології у будівництві. Донині в Україні використовувався лише один метод нормування у будівництві – розпорядчий. Він був ще з часів СРСР. В той же час, у світі використовують сучасніші методи – цільовий та параметричний. Відтак, ухвалення цього законопроекту дало можливість українським проектувальникам і архітекторам використовувати новітні підходи.  Параметричний метод передбачає встановлення параметрів, що визначають безпеку, функціональність та якість об'єкта нормування. Разом із тим, цей же закон значно розширив  коло базових організацій, які займаються розробкою державних будівельних норм (такими організаціями тепер можуть бути й представники інститутів вищої акредитації, представники Академії наук України, представники профільних організацій).

№ 850 про гармонізацію умов для розміщення на ринку будівельної продукції (чинний закон). Документ впроваджує Регламент (ЄС) №305/2011, що встановлює гармонізовані умови для розміщення на ринку будівельних виробів держав-членів з метою створення на території Євросоюзу єдиного економічного простору та головне ‒ недопущення на внутрішні ринки його членів продукції та послуг, що можуть містити загрозу життю та здоров’ю людей та наносити шкоду оточуючому середовищу. Впровадження 305-го регламенту в Україні стане запорукою знищення поняття фальсифікату на будівельному ринку.

№5091 про захист прав інвесторів у житлову нерухомість (прийнятий у першому читанні). Цим законопроектом  на законодавчому рівні запроваджується механізм державної реєстрації майнового права на об'єкти незавершеного будівництва та майбутні об'єкти нерухомості для забезпечення захисту інвесторів у житло. Крім того, з'явиться можливість отримувати право на виконання будівельних робіт і реєструвати право власності на об'єкт будівництва та його частини (квартири, гаражі, машиномісця тощо) за принципом "єдиного вікна"; ввести гарантовану частку будівництва об'єкта нерухомості на випадок, якщо замовник/девелопер не зможе фінансувати завершення будівництва; визначити особливості операцій із незавершеними об'єктами будівництва, зокрема іпотеки, купівлі-продажу, нотаріального посвідчення тощо.

№ 5655 про реформу містобудування (прийнятий у першому читанні). Документ передбачає повне перезавантаження державного регулювання  будівельної сфери: запровадження роботи через Єдину державну електронну систему в містобудуванні для всіх учасників ринку, тотальну цифровізацію, грамотний контроль та нагляд, а також штрафи за порушення.  Так, державна реєстрація права на виконання підготовчих і будівельних робіт буде відбуватися виключно через електронну систему, якою вже користуються чесні учасники ринку за власним бажанням. В рамках реформи передбачається, що функція контролю за будівництвом буде демонополізавана і міста не зможуть заробляти на незаконному будівництві (натомість отримають контроль за виконанням генплану міста). Органи місцевого самоврядування позбавляються в окремих випадках дозвільних функцій (це робитиме е-система автоматично), але матимуть більше контролю над дотриманням містобудівної документації. І в разі порушення задекларованих забудовником намірів, зможуть без рішення суду зносити незаконні об’єкти. Окрім того, законопроект передбачає високі штрафи за порушення у будівельній сфері. Сума стягнення за порушення для різних об’єктів складатиме до 950-ти прожиткових мінімумів і більше.

№5877 про посилення відповідальності у сфері містобудівної діяльності (готується до першого читання). Документ став заключним у реалізації реформи містобудування. Ним пропонують притягувати порушників до кримінальної та адміністративної відповідальності. Зокрема, суттєво доповнені норми Кримінального кодексу України у частині самовільного зайняття земельної ділянки та самочинного будівництва. Так, посилена відповідальність за незаконне захоплення земель історико-культурного призначення, за самовільне будівництво, яке ведеться з порушенням цільового призначення земельної ділянки тощо. Водночас, незаконне будівництво, що створило небезпеку чи призвело до тяжких технологічних аварій або екологічних катастроф, загибелі або масового захворювання населення, пропонується карати позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

Окрім цього, Олена Шуляк ініціювала виділення 49 млн грн у бюджеті 2021 року на оновлення ДБН-ів (правка про збільшення 49 млн грн  з адміністративних витрат на органи влади). Разом з попередньо закладеними коштами, на ці цілі розробники державних будівельних норм отримали 56 млн грн фінаенсування.

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

У квітні 2015 року О.Шуляк була кандидатом на посаду глави Державної фіскальної служби України, які подали свої заявки в електронній формі до участі у конкурсній процедурі[9].

О.Шуляк обрана членом правління та керівником сектору «Будівництво»[10][11][12][13] громадська організація «Офіс ефективного регулювання» (Better Regulation Delivery Office — BRDO) — незалежного неурядового експертно-аналітичного центру, створеного за ініціативи Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, а також Світового банку та уряду Канади.

Олена Шуляк одна зі співзасновників Hearts Charity Evening – благодійного вечора, який підтримує розвиток ендоваскулярної медицини в Україні та збирає кошти для проведення ендоваскулярних операцій дітям з різними ступенями вад серця. Місія благодійного проекту – забезпечити доступ до ендоваскулярних імплантатів всім дітям із вадами серця, яким потрібна така операція.

Родина[ред. | ред. код]

Олена Шуляк — заміжня, виховує доньку Дар'ю.

Нагороди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Партію "Слуга народу" очолила нардепка Шуляк. pravda.com.ua. Українська правда. 2021-11-15. 
  2. На з'їзді «Слуги народу» представили сотню членів партії Радіо Свобода (9 червня 2019)
  3. Разумков назвав прізвища голів фракцій Depo.ua (29 серпня 2019)
  4. Рада затвердила перелік, склад та керівництво усіх комітетів парламенту IX скликання. Повний список.
  5. Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ Новинарня (29.08.2019)
  6. Кабмін затвердив нового представника у Раді
  7. Указ Президента України Про склад Координаційної ради з вирішення проблемних питань у сфері містобудування. 
  8. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №413/2020 Про Координаційну раду з вирішення проблемних питань у сфері містобудування. 
  9. Хто претендує на посаду глави ДФС
  10. Офіс ефективного регулювання
  11. Ростислав Гоменюк і Світлана Шах. Інтерв'ю з Оленою Шуляк: «Офіс ефективного регулювання – каталізатор змін на ринку будівництва». http://www.profbuild.in.ua (українська). 
  12. Олена Шуляк: Право на майбутнє. Чи мають його українські міста?. https://nv.ua/ (українська). Новое время. 30 січня 2018 р. 
  13. Олена Шуляк: Як спростити оформлення землі?. https://www.epravda.com.ua/ (українська). Економічна правда. 10 січня 2019 р. 
  14. Указ президента України №406/2021. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Процитовано 2021-08-25.