Очікує на перевірку

Завітневич Олександр Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Завітневич
Завітневич Олександр Михайлович
Голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки
Нині на посаді
На посаді з29 серпня 2019 року

Народився19 квітня 1973(1973-04-19)[1] (51 рік)
Вільшанський район, Кіровоградська область, Українська РСР, СРСР
Відомий якполітик, підприємець
ГромадянствоУкраїна Україна
Alma materВійськовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут і Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
ЗванняОфіцер запасу
Олександр Завітневич на сайті Верховної Ради
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Завітневич Олександр Михайлович (нар. 19 квітня 1973, с. Осипівка, Вільшанський район, Кіровоградська область) — український політик, голова Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Юнацький товариш Володимира Зеленського.[2]

Життєпис

[ред. | ред. код]

Олександр Завітневич народився 1973 року. Після закінчення середньої школи навчався на факультеті радіоінженерії Київського військового інституту управління та зв'язку. Офіцер запасу.

Згодом заочно навчався у Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана, де здобув кваліфікацію спеціаліста з економіки підприємства[3].

У 2012 році Олександр Завітневич разом з партнером став співзасновником та був обраний директором Смілянського ливарного заводу (Черкаська область)[4].

У 2016 році став співзасновником київського ТОВ «М. Т.І», яким керує дружина Наталія Завітневич[5]. Підприємство займається цілим рядом видів діяльності: надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, лиття чавуну, сталі та легких кольорових металів, а також механічним обробленням металевих виробів та гуртовою торгівлею машинами й устаткованням для добувної промисловості та будівництва[6].

Політика

[ред. | ред. код]

Кандидат у народні депутати від партії «Слуга народу» на парламентських виборах 2019 року, № 39 у списку.[7] Безпартійний.[8].

За місяць до обрання був названий кандидатом на посаду голови комітету з питань національної безпеки і оборони у Верховній Раді України IX скликання[9], який був перейменований на з питань національної безпеки, оборони та розвідки (з 29 серпня 2019 року)[10].

Член тимчасової слідчої комісії ВРУ з питань розслідування можливих протиправних дій представників органів державної влади та інших осіб, що могли сприяти порушенню державного суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України і становити загрозу національній безпеці України (з 19 травня 2021)[11]

Голова Черкаської обласної організації партії «Слуга народу»[12].

Скандал із призначенням головою комітету

[ред. | ред. код]

Численні ЗМІ відкрито писали, що Завітневич отримав керівну посаду в одному з найважливіших комітетів Ради виключно завдяки кумівству.[13][14] Відомо, що Завітневич та Володимир Зеленський товаришують з юності.[2]

Журналісти зазначили, що призначення Завітневича на посаду голови оборонного комітету виглядає дивно, оскільки він є лише офіцером запасу і не має досвіду керівництва у військовій сфері.[13]

Інфаркт

[ред. | ред. код]

У 2019 році у Завітневича стався інфаркт, через що він пропустив більшість засідань комітету. За словами Володимира Зеленського, він "ледве не вмер".[15]

Сім’я

[ред. | ред. код]

З 1999 року одружений із Наталією Завітневич. Вона народилась у Кривому Розі, навчалася у 95-й гімназії в одному класі із Володимиром Зеленським. У неї є дипломи міжнародника та психолога. 2009 року захистила кандидатську роботу (кандидат політичних наук).[16]

Крім того, у 2019 році вона стала власницею ТОВ «М.Т.І.» (надання в оренду інших машин, обладнання та товарів) та співвласником ТОВ «Смілянський ливарний завод». У подружжя є син Єгор та дочка Катерина.[16]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://cvk.gov.ua/pls/vnd2019/wp407pt001f01=919pf7201=18527.html
  2. а б Голова комітету нацбезпеки Завітневич: більше розведень військ до нормандської зустрічі не планується. BBC News Україна (укр.). Процитовано 10 квітня 2024.
  3. Завітневич Олександр Михайлович на сайті Чесно. Архів оригіналу за 27 липня 2019. Процитовано 27 липня 2019.
  4. ТОВ «СМІЛЯНСЬКИЙ ЛИВАРНИЙ ЗАВОД». Архів оригіналу за 27 липня 2019. Процитовано 27 липня 2019.
  5. Завітневич Олександр Михайлович на сайті ring.org.ua[недоступне посилання]
  6. ТОВ М. Т. І. Архів оригіналу за 27 липня 2019. Процитовано 27 липня 2019.
  7. На з'їзді «Слуги народу» представили сотню членів партії [Архівовано 16 червня 2019 у Wayback Machine.] Радіо Свобода (9 червня 2019)
  8. Центральна виборча комісія. Архів оригіналу за 27 липня 2019. Процитовано 27 липня 2019.
  9. Хто зі «слуг народу» обійме керівні посади у фракції та комітетах парламенту: список. Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 5 серпня 2019.
  10. Рада затвердила перелік, склад та керівництво усіх комітетів парламенту IX скликання. Повний список. Архів оригіналу за 30 серпня 2019. Процитовано 3 вересня 2019.
  11. Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих протиправних дій представників органів державної влади та інших осіб, що могли сприяти порушенню державного суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України і становити загрозу національній безпеці України: Постанова Верховної Ради України; Склад колегіального органу від 19.05.2021 № 1454-IX. Архів оригіналу за 21 травня 2021. Процитовано 25 травня 2021.
  12. "Слуга народу" знайшла Дубінському нове заняття. Українська правда. 10 червня 2020. Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 10 червня 2020.
  13. а б Александр Завитневич: досье и компромат. znaj.ua (рос.). 30 вересня 2019. Процитовано 26 травня 2023.
  14. «Не переймайтеся. Кумівства у нас не буде»: скільки кварталівців і кумів Зеленський привів у владу. Новини України - #Букви. 13 травня 2020. Процитовано 26 травня 2023.
  15. "Він ледве не вмер": Зеленський пояснив, чому голова оборонного комітету Завітневич пропустив засідання Ради. espreso.tv (укр.). Процитовано 10 квітня 2024.
  16. а б NiNa.Az. Завітневич Олександр Михайлович. www.wikidata.uk-ua.nina.az (укр.). Процитовано 10 квітня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]